Франція
Франція

Франція - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Перрен - справжній олдскул: 17 років в рідному клубі і фінал по-зіданівськи


На відхід легендарного кепа "Сент-Етьєна"

Перрен - справжній олдскул: 17 років в рідному клубі і фінал по-зіданівськи

Взагалі він не мав грати цього разу. Його контракт закінчився в кінці червня, і капітан давно оголосив, що він стане для нього останнім. Але хто відмовиться вийти в фіналі?

А тут ще як навмисне "Арсенал" став у позу і не дозволив зіграти у вирішальному матчі Вільяму Саліба, забравши його назад з оренди. Французи обурилися, але це нічого не міняло - хлопець поїхав до Лондона. А "Сент-Етьєн" залишився без провідного центрбека.

Довелося Лоїку Перрену повертатися до діла - він форсував відновлення після чергової травми і почав тренування в основній групі за пару днів до фіналу Кубка Франції. Про гроші мова взагалі не йшла - за свій останній місяць на "Жоффруа Гішар" захисник заробив лише 5,000 євро. Цю суму він сам запропонував клубу, щоб не бути тягарем. У "Стефануа" вже пару років перманентні фінансові проблеми.

"Я планував піти, але з урахуванням всього, що сталося, висловив бажання продовжити. Я хочу показати, що можу ще раз бути корисним команді", - заявив тоді Перрен на прес-конференції.

На жаль, це був самообман.

***

Вже на 26-й хвилині фіналу Кіліан Мбаппе прокинув м'яч повз ветерана і на форсажах помчав на ворота. Перрен стрибнув у підкат і, напевно, якби був на п'ять років молодшим, то дістав би м'яч. Але вік давно вже грав проти нього.

В результаті грубий фол і червона картка. Мбаппе від великих проблем врятували тільки міцні зв'язки і везіння, але все одно в вирішальних стадіях Ліги чемпіонів він, швидше за все, не зіграє. Ну а для Перрена це був кінець. Тепер вже остаточний.

Він закінчив майже як Зідан - теж червона картка, теж у фіналі. Ось тільки легендою світового футболу Лоїку стати не судилося - він увійшов в історію інакше.

Взагалі до Перрена останнім топовим гравцем у Франції, який провів всю кар'єру в клубі з рідного міста, був Ерік Сікора. Живий символ "Ланса" виступав за клуб з 1985-го по 2004-й, і з тих пір гранди рано чи пізно перекуповували всіх, окрім лідера "Сент-Етьєна".

Справедливості заради, його кар'єра теж могла продовжитися в Англії - в 2013 році Арсен Венгер всерйоз дивився Перрена, але таки не зважився брати гравця, котрий пережив два розриви зв'язок. Може, даремно - друга половина кар'єри у Лоїка вийшла навіть ціліснішою за першу. З іншого боку, так народилася красива і незвичайна для сучасного футболу історія, в якій на першому місці відданість, а не гроші.

***

Перрен народився в околицях Сент-Етьєна, в 30 км від "Жоффруа Гішар". Батько привів його за руку в клубну школу, коли йому було 13. Для клубу то були погані часи.

Перрен - справжній олдскул: 17 років в рідному клубі і фінал по-зіданівськи - изображение 1

Останній сильний склад у "Стефануа" був в першій половині 90-х, але Віллі Саньоль і Лоран Блан швидко пішли, а Грегорі Купе взагалі перебрався в лігво одвічних ворогів, ставши гравцем "Ліона". Грошей не вистачало катастрофічно, і нечисте на руку керівництво почало махлювати з трансферами. Пам'ятайте, як влип екс-воротар збірної України Максим Левицький? Його в "Сент-Етьєні" видали за грека. Добре ще, що відбувся 4 місяцями бану.

А ось клуб не пощадили - забрали 7 очок, і він відправився в Лігу 2, звідки повернувся через 4 роки вже з Перреном в складі.

Тоді Лоїк ще грав в середині поля і славився, перш за все, чіпкістю та характером. Дивлячись на його самовіддані дії, фанати зелених - переважно робітники з навколишніх заводів - бачили в ньому себе.

Капітанську пов'язку Перрен отримав вже в 22 роки, але це взагалі не стало сенсацією. На той час він був кумиром "Жоффруа Гішар" і одним з найбільш харизматичних молодих гравців Франції. Поза сумнівами, доріс би і до збірної, якби не травми.

Перший розрив хрестоподібних зв'язок Лоїк переніс в 21 рік, другий - в 26. Крім них були ще півтора десятка різних пошкоджень, через які він майже ніколи не грав більше 25 матчів в чемпіонаті. Але кожного разу після нового відновлення, Перрен миттєво набирав кондиції і вливався в команду, ніби нічого й відбулося. Унікальна людина.

***

Центрбеком Перрена зробив Крістоф Гальтьє в 2009 році - зрозумів, що після стількох травм у Лоїка при всьому бажанні не вистачить швидкості грати в півзахисті або на фланзі оборони.

Перрен - справжній олдскул: 17 років в рідному клубі і фінал по-зіданівськи - изображение 2

Те рішення визначило всю кар'єру Перрена. Ну а "Сент-Етьєну" подарувало топового стоппера, про якого команда і мріяти не могла. Крім жорсткості і відбору, у Лоїка був прекрасний перший пас і непоганий дриблінг - не дарма ж починав в півзахисті. З таким міксом якостей він дуже швидко став зіркою Ліги 1.

З Гальтьє Перрен пройшов через все. Він бачив, як билися в роздягальні Пайєт і Матюїді; став свідком переродження П'єра-Емеріка Обамеянга з нікому не потрібного вінгера в головну сенсацію французького футболу; награв десятки матчів в Лізі Європи, боровся за медалі і, найголовніше, здобув трофей. З 80-х "Стефануа" не могли нічого виграти, але в 2013-му зірки нарешті зійшлися. На шляху до фіналу зелені тричі (!) дотягували до серії пенальті, і щоразу перемагали - в тому числі, "Парі Сен-Жермен".

Прекрасна була команда: за досвід тут відповідали Клер, Брізон, Брандао і він, Перрен. Поруч бігали молоді та мегаперспектівні Обамеянг, Гілавогі, Зума, Молло. Одні згодом реалізувалися, інші ні, але тоді, у фіналі проти "Ренна", вони зробили все правильно. Вирішальний гол забив Брандао - і почалися святкування.

Перрен - справжній олдскул: 17 років в рідному клубі і фінал по-зіданівськи - изображение 3

***

Власне, тоді Перреном і зацікавився "Арсенал". Паралельно його почали викликати в збірну Франції, але дебютувати так і не вийшло - Дешам навіть в товарняках вибирав інших. Некрасиво якось вийшло.

З роками Лоїк все більше зосереджувався на своїй спадщині вдома. Сам Робер Ербен, творець великого "Сент-Етьєна" 70-х, за кілька місяців до смерті зізнавався, що в Перрені бачить себе самого. Не шкодували хороших слів про "Капі" й інші вболівальники "Стефануа". Один з найвідоміших - зірка нового голлівудського покоління Тімоті Шаламе.

"Лоїк Перрен втілює цінності "Сент-Етьєна": працю, смиренність, самовідданість. Я його великий шанувальник", - зізнавався актор, ходячи по Лондону в фірмовій бейсболці "Стефануа". І не дивуйтеся - у нього батько француз.

В результаті Перрен не дістався до показника Ербена всього-нічого - зупинився на позначці в 473 матчі в зеленій формі, тоді як у Сфінкса їх 492. Ну і ще попереду зірка 50-х Рене Домінго (533). Кажуть, в "Сент-Етьєні" тепер назавжди виведуть з обігу 24-й номер. Логічне рішення, якщо так. "Стефануа" все ще входять в трійку найтитулованіших клубів Франції, але і за їхніми мірками Перрен - абсолютна легенда.

***

І знаєте, що найцікавіше? Червона за фол на Мбаппе стала для Перрена всього лише другою за всю кар'єру. Вперше він був вилучений в 2016-му проти "Тулузи" - і там мала місце, швидше, незграбність, ніж злий умисел. "Залишаючи поле один, приходячи в порожню роздягальню, відчуваєш себе обманутим. Паскудне почуття", - сказав тоді захисник.

І ось знову, в останньому матчі в кар'єрі. Перрен півтора десятиліття створював образ джентльмена, а пішов м'ясником. Напевно, раніше треба бути закінчувати - ще коли коліно дозволяло виходити на поле без уколів. Але, знову ж таки, хто відмовиться зіграти в фіналі, та ще й після стількох років?

Це міг бути вінець його праці - всі сили і здоров'я Перрен поклав на те, щоб повернути "Сент-Етьєну" колишню славу. Втім, пластмасовий світ переміг. Все, що дісталося посивілому капітану - закінчення кар'єри, яке тепер точно не забудуть.

Не так і мало, якщо чесно. Багатьом не дістається і цього. Хоча, звичайно, розраховував він на зовсім інше.

Та й заслуговував теж іншого.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...