Від Бернарду Сілви до Осімхена: як Луїш Кампуш зламав футбольний ринок

Навіть далекі від французького футболу вболівальники цього літа звернули увагу на трансфер якогось Віктора Осімхена в "Наполі". На секундочку, 80 млн євро.

Рік тому приблизно ті ж емоції викликав перехід Ніколя Пепе в "Арсенал" - "Канонірам" довелося викласти трохи менше, 70 млн. Та й продаж Рафаела Леао в "Мілан" хоч і скромніший - "всього" за 23 млн - але теж наробив шуму .

Сіль у чому: і Леао, і Пепе, і Осімхен здобули популярність буквально за лічені місяці до того, як перейшли в гранди за величезні гроші. У світову еліту вони увірвалися галопом і практично нізвідки. У фанатів щелепи відвисли, коли вони побачили, як їхні клуби витрачають мільйони на якихось ноунеймів, і знадобилася не одна відеонарізка, щоб їх заспокоїти.

Саме так працює Луїш Кампуш - в його клубах молодь рідко затримується довше ніж на два роки. І тому він, мабуть, найбажаніший спортдир світу прямо зараз.

***

Прийнято вважати, що в світі футболу можна процвітати тільки якщо у тебе надбагатий власник. Але Дмитро Риболовлєв опинився біля розбитого корита з його мільйонами, коли УЄФА пригрозив йому виключенням з єврокубків за недотримання ФФП.

"Монако" Риболовлєва помер, щойно народившись - від нього залишилися тільки Моутінью та Фалькао. А ось "Монако" Кампуша двічі влаштовував найбільші розпродажі в історії футболу, двічі шокував плей-офф ЛЧ і одного разу виграв чемпіонат Франції, змусивши Париж псіханути і потратити 400 млн євро за одне літо.

Уже під час першого свого міжсезоння в князівстві Кампуш придбав у "Порту" 21-річного вінгера Хамеса Родрігеса, у "Севільї" - 20-річного опорника Жоффрея Кондогб’я, а з молодіжки "Ліона" всього за 5 млн вихопив 17-річного форварда Антоні Марсьяля.

Риболовлєв був розчарований, але після наїзду від УЄФА вибору не залишалося. Монако - не Париж, у клубу камерний стадіончик і всього 30-40 тисяч чоловік фанатської бази. Навіть додаткове тренувальне поле побудувати ніде - клаптик суші, який представляє з себе князівство, так густо забудований, що вміщається тільки два повноцінних поля і одне міні-футбольне.

В таких умовах у "Монако" немає вибору, окрім як жити відповідно до достатків, заробляючи гроші з повітря. Пощастило, що під рукою був Кампуш, котрий показав, як це робиться.

***

Взимку 2014-го спритний техдир знайшов для "Монако" 20-річного Бернарду Сілву - заплатити за майбутню зірку "Ман Сіті" довелося лише 15,5 млн.

Ще півроку - і на "Стад Луї II" перебралися Аймен Абденнур і Тьємуе Бакайоко. За двох руйнівників монегаски сумарно виклали 21 млн - і згодом вони провалилися скрізь, як тільки покинули князівство. Класичні мильні бульбашки, але "Монако" на них заробив чистими 42 млн євро.

Паралельно Хамес Родрігес, придбаний за 45 млн, після видатної гри за Колумбію на ЧС-2014 пішов у "Реал" за 75 млн. Класика від Кампуша - гроші на новачків він щоліта заробляє продажами. Від власника португалець не бере ні копійки і навіть навпаки - за час його роботи доходи від трансферів стали найбільшою статтею бюджету спершу "Монако", а потім і "Лілля".

***

У сезоні-2014/15 вже без Хамеса "Монако" дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, де з боєм поступився "Ювентусу". Той виступ дав сигнал до найбільшої на той момент літньої розпродажі в історії футболу - монегаски продали гравців на 185 млн євро. Жоффрей Кондогб’я пішов в "Інтер" за 36; Курзава - в "ПСЖ" за 25; Карраско - в "Атлетіко" за 24; Абденнур - в "Валенсію" за 22; Марсьяль - в "МЮ" за 60.

Дивний був час: Риболовлєв і Васильєв пихтіли від гордості і давали одне бравурне інтерв'ю за іншим. Тим часом Кампуш, справжній творець успіху, вже щосили ліпив новий колектив. Він наполіг на переведенні в основу форварда Кіліана Мбаппе, якому світила оренда через конфлікт з тренером "Монако" U-19. Паралельно директор купив у "Кана" за 4 млн хавбека Тома Лемара, а у "Атлетіко Мінейро" - юного стоппера Жемерсона. Всі троє згодом будуть незамінні в чемпіонський сезон-2016/17, а за Мбаппе і Лемара клуб сумарно виручить 250 млн євро.

Напевно, десь несправедливо, що Кампуш не дочекався чемпіонства в "Монако". Його прощальним подарунком клубу стало підписання Бенжамена Менді з "Марселя" за 13 млн (піде за 57). Після цього формування золотого складу монегасків було завершене - і команда помчала до медалей. Кампуш скромно відійшов убік, а через рік, коли в князівстві розпивали шампанське, з’явився у "Ліллі".

До чого Риболовлєв і компанія докерувалися після його відходу - чудово видно з турнірної таблиці Ліги 1 двох останніх сезонів.

***

Головною дійовою особою нового лілльского проекту мав стати Марсело Б'єлса. Кампуш звично зайняв місце в тіні і тільки підшукував Ель Локо кадри. Але ситуація швидко вийшла з-під контролю.

Б'єлса настільки вдарився в експерименти, що вигнав весь основний склад і почав новий чемпіонат без єдиного гравця старше 26 років в основі. Звичайно, це вилилося в провал. Команда пливла після перших же невдач, їй не вистачало досвіду, але Божевільний не з тих, хто визнає помилки. Його довелося виганяти силою, справа навіть до суду дійшла. Але так "Ліллю" хоча б вдалося не вилетіти.

Позбувшись від тиранії Б'єлси, Кампуш повернувся до власної стратегії. Ще в "Монако" він регулярно доповнював молодь віковими гравцями - для балансу. Так в князівстві в різні роки з'являлися Абідаль, Бербатов, Глік, Де Санктіс та інші. У "Ліллі" на роль дядьки-наставника вибрали Жозе Фонте, до якого пізніше приєдналися Лоїк Ремі і Бенжамен Андре. Це дозволило стабілізувати результати - "Лілль" нарешті почав тримати удар.

Втім, ключове, звичайно, це молодь. Рафаел Леао і Жонатан Бамба - основні форварди сезону-2018/19 переїхали на "П'єр Моруа" безкоштовно, за вже згаданого Пепе заплатили 10 млн; фулбек Зекі Челік обійшовся в 2,5 млн; плеймейкер Жонатан Іконе - 5. Сьогодні, через два роки, тільки за двох останніх можна виручити під сотню.

Трохи менш ефективно поки виглядає трансферне літо-2019, але на це є причини - Тімоті Веа вбивають травми, а Ренату Санчешу знадобився час, щоб прийти в себе після провалів в "Баварії" і "Суонсі". З іншого боку, продаж Осімхена за 80 млн з лишком перекриває ці дрібниці.

***

Сьогодні на дворі літо 2020-го, а Кампуш продовжує гнути свою лінію. Заміну Осімхену він знайшов в особі 20-річного канадця Девіда з "Гента"; в центрі оборони Габріела, котрий переходить чи то в "МЮ", чи то в "Наполі", замінить 20-річний вихованець "Аякса" Ботман; роль "бувалого дядьки" замість Ремі приміряє Бурак Їлмаз.

І що ще вражає - географія. Прямо зараз "Лілль" вже купив або торгує гравців з бельгійських, турецьких, французьких, мексиканських, бразильських, конголезьких, англійських і іспанських клубів. І це за одне тільки літо! Мережа скаутів, які працюють на Кампуша по всьому світу, - це щось абсолютно унікальне. Не дарма Жозе Моуріньо готовий на будь-які витрати, аби повернути Луїша до себе.

Взагалі Кампуш і Моуріньо - близькі і давні друзі. Луїш працював на Жозе в "Челсі", "Інтері" та "Реалі"- допомагав з тренуваннями, переглядав суперників. Але в якийсь момент відчув, що йому цього мало.

Ще до знайомства з Жозе Кампуш цілих 13 років намагався сам тренувати в Португалії, але хоча його команди любили за яскравий, атакуючий футбол, успіхів він не здобув, навіть навпаки. Якось раз він тричі за три роки вилетів з еліти - з "Віторією", "Варзімом" і "Бейра-Мар". За це фанати навіть прозвали його "Луїш Кампаш" ("campas" перекладається як "могила"). Тоді Моуріньо йому здорово допоміг, але з тих пір їх шляхи розійшлися.

???????? Campos on Jose

"Mourinho is like a brother to me. I know him very well & for a long time. He’s a wonderful person & the best coach in the world. So, of course, if he called me I would speak. Football needs someone like Jose. Football needs this special coach."#THFC #COYS pic.twitter.com/Ds7iGz3r8w

— TranSPURS (@TranSPURS) May 18, 2020

***

Кампуш невипадково працює на клуби другого ешелону - його метод багато в чому залежний від турнірних завдань. Понад 50% новачків, яких він привозить, коштують менше 6 млн євро. На роботу з таким контингентом потрібен час, якого в топ-клубах ніколи немає. У "Монако" і "Ліллі" все інакше. Найперше завдання "Догів" на сезон - розкрутити 2-3 гравців, щоб було на що жити ще сезон. Та й в князівстві за бронзу не виганяють.

Ще нюанс - робота з молодими. Леонарду Жардім і Крістоф Гальтьє - правильні люди для розвитку юніорів, і це сильно допомагає Кампушу в роботі. Він знаходить алмази, але саме тренери займаються їх огранюванням, набиваючи тим самим ціну. Анчелотті, Зідан, та й пізній Моуріньо воліли б купити готових топів, а не ось це все.

Ну і, звичайно, право на помилку - без нього Кампуш безсилий. У випадках з Марсьялем, Пепе або Осімхеном він ризикнув і зірвав куш, але також в "Монако" переходили Ізіма-Мірін, Адама Траоре, Поль Нарді. Де вони зараз - знає тільки Transfermarkt. Проганяти таку кількість юних нездар через "Реал", "Барсу" чи навіть "Тоттенхем" йому просто не дадуть.

***

Тому і зволікає Луїш з відповіддю Моуріньо - в "Ліллі", незважаючи на всі його біди, він на своєму місці. На "П'єр Моруа" у нього є влада і свобода, які абсолютно неможливі рівнем вище.

І ще, напевно, слава. Кампушу, як і будь-кому, хто освоїв свою справу краще за всіх на планеті, хочеться визнання. Рутинні покупки зірок в гранді йому нецікаві, таких умільців багато. А ось тримати на плаву і навіть виходити в Лігу чемпіонів з клубом, який де-факто давно банкрут - це завдання як раз для нього.

За те, як він його вирішує, Кампушу співає оди вся європейська преса, його увага служить гарантією якості, і молоді гравці мріють, щоб він озирнувся в їх бік. Не так і погано для "Луїша Могили", чиєю стелею стільки років здавався збір інформації про суперників для одного Особливого ​​тренера.