Мафіозний футбол Марселя: шантаж, погрози і відмиті мільйони

Посеред тижня в Марселі пройшла масштабна облава. 122 стражі порядку нагрянули в десятий округ, де пов'язали 17 людей - переважно дрібну сошку з місцевої банди "Ла Капеллет", але також попалася і велика риба.

Українському читачеві мало що скажуть імена Жозе Аніго і Жан-Люка Баррезі. Ми звикли думати, що вся несправедливість зосереджена у нас, коли на Заході давно вже посадили всіх злочинців, досягли кристально чесного правосуддя і живуть майже в раю. Баррезі і Аніго цю теорію безсовісно спростовують.

Перший - класичний бандит. Він роками бере свою долю з кожної угоди марсельського "Олімпіка", і всі йому платять. Інакше в місті не вижити.

Другий - екс-футболіст "Марселя", який потім працював з молодіжкою, був спортдиром, а в сезоні-2013/14 навіть очолював першу команду. І ще він друг дитинства братів Баррезі і місток, що зв'язує футбольний Марсель з кримінальним.

Позавчора вони синхронно потрапили за ґрати разом зі своїм босом - "останнім хрещеним батьком" портового міста Мішелем Кампанеллою. І, звичайно, їм знову все зійде з рук, як це відбувається вже не один десяток років.

***

La Provence вже роз'яснила, що нова справа стосується липневого трансферу 18-річного Ісаака Ліхаджі з "Марселя" в "Лілль". Аніго, Баррезі, Кампанеллі та іншим шиють створення ОЗГ, вимагання і відмивання грошей. При арешті у них конфіскували 410 тисяч євро, елітні автомобілі, годинники, багато зброї. Всіх деталей поліція не розкриває, але і так картина зрозуміла.

У 2018 році журналіст Жером П’єрра виклав в мережу величезне розслідування "Речові докази", в якому зібрав воєдино десятки свідчень про безчинства марсельської футбольної мафії. Для П’єрра погодилися говорити колишні поліцейські, агенти і навіть самі гангстери. Але через рік справу розвалили ще до суду.

Колишній генеральний директор "Марселя" Етьєн Чеккальді впевнений, що Баррезі - незвичайна особистість.

"Він би прекрасно вписався в фільми Серджо Леоне. У цієї людини неймовірна харизма. Один його погляд видає незаперечний авторитет".

Старший брат Жан-Люка Бернар ще в тюрмі - йому дали десять років за напад на інкасаторів. Молодший Баррезі діє тонше. Чеккальді називає ім'я Жульєна Со, помічника Жан-Люка, який втручався в усі угоди до приходу в "Марсель" Робера Луї-Дрейфуса в 2006 році.

"Со вмів переконувати. Він викликав до себе гравців, які відмовлялися йому платити, і обіцяв відрубати їм ноги, щоб замість футболу вони продавали салат на ринку капуцинів. Йому ніхто не смів перечити".

***

Способів заробітку на футболі у мафії хоч відбавляй. Найчастіше Баррезі і компанія брали свою долю з агентських комісійних при продажах гравців "Марселя". Іноді вони зверталися безпосередньо до футболіста і нав'язували йому свого агента. У деяких випадках мафії діставалася навіть частина зарплати клієнтів.

Так, у 2009 році провансальці погодили контракт з Лучо Гонсалесом, за яким той мав отримувати бонус в 175 тисяч євро після кожного дев'ятого зіграного матчу. Але аргентинець так і не отримав ні копійки. Не заробляв в "Марселі" заявлених 370 тисяч в місяць і Андре-П'єр Жиньяк.

Звісно, футбольні люди про це знали. Фредерік Дображе, що вів справи Робера Піреса на піку його слави, розповідає, що ще в 2000 році йому довелося познайомитися з марсельським криміналітетом зблизька.

"Робер переходив з "Марселя" в "Арсенал", коли мені подзвонили. На зустріч прийшли троє, найстарший відразу запропонував "поділити 50 на 50". Я запитав, що саме. Вони сказали, мовляв, мої комісійні. Я не відповів, а потім почали надходити погрози на телефон".

Дображе мав справу з Франсуа Вандербергом, племінником кримінального боса Марселя Франсіса Вандерберга, відомого як "Франсіс Бельгієць". Він давно в землі, але справа його живе. У тому ж стилі Баррезі організував трансфер Хатема Бен-Арфа в "Ньюкасл" в 2010-му. Та й інші угоди теж. Всього мафіозі взяв участь в продажах гравців на суму 72 млн євро. Ремі, Хайнце, Аспілікуета, Морьєнтес - всі, хто прибував на французький Південь, платили в одну касу.

За версією слідства, при продажі Насрі Баррезі присвоїв собі всі агентські комісійні - 220 тисяч євро. Також він забрав собі підписний бонус при угоді Сулеймана Діавара з "Марселем" у 2009 році - 700 тисяч.

***

Коли Венсан Лабрюн потрапив за ґрати в 2014 році, то його було навіть трохи шкода. Погодившись на пост президента "Марселя", колишній телевізійник влип по повній.

"Єдиний спосіб керувати цим клубом - це лавірувати, враховуючи інтереси всіх сторін, залучених до процесу. Не можна нехтувати думкою агентів і особистостей, які історично дуже впливові в місті".

З цими "особистостями" стикалися всі, хто хотів працювати з "Марселем". Жан-П'єр Бернес і сам попадався на махінаціях в епоху Бернара Тапі. Коли того посадили, Бернес пішов в агенти і досяг чималих успіхів. Але в Марселі без "даху" йому довелося туго. Коли поліція його притиснула за порушення при трансфері Моргана Амальфітано в "Вест Хем", агент зізнався, що був лише пішаком.

"Це дійсно дивно. У Амальфітано був агент для Європи - це я, але в Марселі його справи вів Баррезі. Всі справи в Марселі веде Баррезі".

Той факт, що у Жан-Люка немає агентської ліцензії, нікого не бентежить. В крайньому випадку, на допомогу приходив Аніго з десятком липових агентів. Жозе завжди був вірний друзям більше, ніж рідного клубу.

Дешам спробував вижити Аніго з поста спортдира, щойно прибувши до Марсель в 2009 році. Жозе влаштував йому вечерю з "місцевими лідерами", і тренер потім зізнавався, що на тій зустрічі йому порадили "іноді годувати свиней, щоб вони не зжерли його".

Легендарний гравець виявився не з лякливих і використав свої зв'язки в Парижі для порушення кримінальної справи проти Аніго, але вже через тиждень до нього в ресторані підійшов невідомий і пообіцяв відрізати голову, якщо Дідьє не заспокоїться. Рашид Зеруаль - так звали посланця мафії - сьогодні друга головна людина в найбільшій ультрас-групі "Велодрому" "Південні переможці". І він навіть не приховує, що погрожував Дешаму - мовляв, що було, те загуло.

***

Пройшов, до слова, і Аніго. Коли в 2014-му всіх накрили, Жозе втік в Марокко. Там спочатку був послом клубу, а потім влаштувався тренером. В Європу повертався через чорний хід - в 2017-му поїхав до Греції, де звозив в середняки "Левадіакос" і "Паніоніос" сумнівних новачків з французького півдня. Прилаштував навіть 37-річного Брандао, коли той вже ледве переставляв ноги. І заодно познайомився з босом "Олімпіакоса" Евангелосом Марінакісом, якому був потрібен бувалий фахівець для його проекту в "Ноттінгем Форест".

Призначенню заважало тільки розслідування, що тривало п'ятий рік, але його дуже вчасно згорнули. Прокурори раптово вирішили, що Баррезі і Аніго - просто свідки. За ґрати потрапили тільки рядові бандити, та й то на незначні терміни.

Англійська преса пошуміла, коли в 2019-му Аніго призначили спортдиром в "Ноттінгем". Згадали навіть його сина, Адріана, який пограбував ювелірку і був застрелений, коли виходив з дому. 2013-й взагалі видався багатим на вбивства в Марселі - криміналітет так переділяв наркотрафік.

Здавалося б, особиста трагедія мала напоумити Аніго. Та й робота в Англії респектабельніша за справи з корсиканскою мафією. Але новий арешт показав, що люди не змінюються. Як, втім, і "Марсель".

***

Американський мільярдер Френк Маккорт пообіцяв очистити клуб від бруду чотири роки тому, коли купував контрольний пакет акцій, але на практиці це під силу лише правосуддю, яке в місті дуже специфічне.

Баррезі заарештовують майже щороку, але швидко відпускають. Над цим уже сміється преса, а фанати в коментарях радять шукати подільників мафіозі не в іммігрантських передмістях, а в кабінетах влади.

Michel Campanella , le parrain de #Marseille en garde à vue. Sa formule mythique : « Vous parlez d’association de malfaiteurs, je parle d’amis d’enfance ! » Vu par Trax pour https://t.co/4yafUgTK3u sur @Marsactu #JUSTICE pic.twitter.com/6z3nBJ6624

— le Ravi (@LeRavijournal) June 27, 2020

У той же час сам Жан-Люк з незворушністю, гідною Віто Корлеоне, скаржиться пресі на несправедливе ставлення і висловлює надію, що суд "розбереться і поверне йому чесне ім'я". Це вже і смішно, і сумно. Марсель схожий на трагікомічний День Бабака, де давно свої власні закони, що мають мало спільного з конституцією П'ятої республіки, та й просто мораллю.

Віллаш-Боаш може гарувати, Пайєт роздавати передачі, а Манданда робити купу сейвів, але це лише вершина айсберга, який бере початок в дуже каламутній воді. І поки не знайдеться людина, готова ризикнути всім, щоб це змінити, "Марсель" так і буде залишатися клубом з великим минулим, але дуже туманним майбутнім.