Гра її життя: як Корін Дьякр підкорювала чоловічий футбол

"Корін Дьякр - вона як Дідьє Дешам. У них дуже схожі характери. Обидва сильні ментально, їх майже неможливо переконати, і при цьому вони користуються беззаперечним авторитетом".

Так президент федерації футболу Франції Ноель Ле Гре заявив на цьому тижні, продовжуючи з Корін контракт - вона залишиться на чолі жіночої збірної як мінімум до 2022 року. Логічне рішення, враховуючи вихід в чвертьфінал ЧС і дуже гідну гру. Навіть непереможні американки намучилися з командою мадам Дьякр, не кажучи про інших.

Корін, в деякій мірі, ікона жіночого футболу. Вона виступала в чемпіонаті Франції майже 20 років, була капітаном збірної і провела за неї рекордний 121 матч (14 голів). Але знаменитою її зробило зовсім не це.

***

Клермон-Ферран дуже далеке від футболу, хоча і спортивне містечко. Тут проживає трохи більше 130,000 чоловік, зате є відразу два стадіони. 20-тисячник "Марсель Мішлен" був побудований ще до Першої світової і розташований в самому серці міста. Це головна арена всієї Оверні. Крім того, далеко на околиці стоїть новенький "Габріель Монп’є" на 10 тисяч місць.

Так ось, на великій арені в Клермон-Феррані грають в регбі, і кожні вихідні трибуни набиті битком. А ось на маленькій, де проводять футбольні матчі, середня відвідуваність на рівні 3,000 глядачів.

clermont CHAMPION DE FRANCE 2017 !!! #YellowArmy pic.twitter.com/rU8JaBPOX4

— ASM Rugby (@ASMOfficiel) June 4, 2017

Місцевий "Клермон Фут" жодного разу за всю історію не виступав в елітному дивізіоні, зате неодноразово втрачав професійний статус і деяку стабільність знайшов лише в XXI столітті. Для контексту, регбійний "Клермон Овернь" двічі вигравав чемпіонат Франції і тричі грав у фіналах Кубка європейських чемпіонів.

У 2014 році президент футбольного "Клермона" Клод Міши спробував хоч раз вкрасти у могутніх сусідів увагу публіки. Його рішення перед сезоном-2014/15 призначити на пост тренера португалку Хелену Кошту шокувало ЗМІ та вболівальників. Вголос сумнівів в новому тренері ніхто не виявляв - часи самі розумієте які, але питань ставилося багато. За плечима у Кошти була робота в структурі "Бенфіки" і пости в жіночому футболі, але це зовсім не те, що керувати чоловічою командою. Майже в будь-який автобіографії футболіста є історії про жорсткі розбірки і навіть мордобій в роздягальні. Бутса Фергюсона в Девіда Бекхема - давно класика жанру.

І Хелена попливла. Вже через місяць, коли чемпіонат ось-ось повинен був розпочатися, вона подала у відставку, звинувативши мсьє Міши в "неповазі і аматорському ставленні до футболу".

Пізніше Кошта роз'яснила, що клуб продавав гравців без її відома - серед іншого, пішли двоє кращих бомбардирів. Дивна позиція. Вона не могла не знати, що "Клермон Фут" - найбідніший клуб Ліги 2, і щоб виживати він щоліта оновлює склад відсотків на 30. Міши тоді образився не на жарт.

"Ну вона ж жінка, тому тут могло бути багато чинників. Для мене це незрозуміле, ірраціональне рішення. Вона придумала якісь проблеми з довірою. Поняття не маю, навіщо це все".

Тоді-то на сцені і з'явилася мадам Дьякр.

***

Після ганебної втечі Кошти подумалося, що президент "Клермона" кине валяти дурня і найме тренера "звичної" статі. Пізніше мсьє Міши зізнавався, що йому прислали 45 резюме - 44 чоловіки і 1 жінка. І ви вже знаєте, кого він вибрав.

На відміну від Кошти, Корін Дьякр прекрасно знали у французькому футболі - як не знати багаторічного капітана збірної, нехай і жіночої. Після вимушеного завершення кар'єри через травму вона працювала вдома з "Суайо", потім перебралася асистенткою в збірну. А в 2014 році першою з жінок у Франції отримала Pro-диплом, що дає право працювати на рівні чоловічої Ліги 1.

"Ми з нею зустрілися, я запропонував їй відвідати Клермон, щоб скласти враження. Вона приїхала через два дні, поговорила зі мною, з персоналом. Ми запропонували їй ту ж зарплату, яку отримував на її місці тренер-чоловік. Вона взяла час подумати і незабаром зателефонувала. Наш склад був укомплектований лише наполовину, ризики були високі, але вона не побоялася".

Розповідь Клода Міши гранично проста, але ось жилося мадам Дьякр спочатку дуже складно. Її прес-конференції нагадували День Бабака. Щоразу журналісти приходили і питали одне й те саме. Як їй працюється з чоловіками? Чи не відчуває вона дискомфорту? Чи пускають її футболісти в роздягальню, коли переодягаються? Це був кошмар.

"Звісно, я не входжу, поки вони перевдягаються, але я не хочу все це обговорювати. Перша, перша, перша... Мені набридло. Давайте будемо говорити про гру, ми зібралися тут для цього".

Після чергової поразки Дьякр накинулася на журналіста, і це трохи остудило гарячі голови. Але питань по грі вона все одно не дочекалася - її запитували про особисте життя, зарплати, фемінізм. Загалом, про що завгодно, крім футболу. І так було не менше півроку, після яких справи "Клермон Фут" пішли вгору.

***

Складно зберегти прописку в дивізіоні, коли у тебе немає грошей. "Клермон Фут" при Дьякр міг похвалитися бюджетом в 6 млн євро - найгірший показник в Лізі 2. Тим не менш, чемпіонат команда завершила серією з семи матчів без поразок.

Дьякр швидко робила собі репутацію. Глядачі полюбили її 4-3-3 з дуже агресивним пресингом в середній зоні. Якщо гравця "Клермона" відігравали - він моментально порушував правила, прямо як "Хетафе" Пепе Бордаласа. Використовувала мадам-тренер і штучний офсайд - він все ще популярний в жіночому футболі. А взагалі гра "Вершників" сильно залежала від злагодженості, дисципліни і везіння. Дьякр не вистачало гравців, здатних вирішити епізод на індивідуальній майстерності, звідси і спроби перехоплювати якомога вище. Якщо не щастило - пиши пропало.

"Після першого сезону я почистила роздягальню. Частина гравців вважала мене любителем, і що їм все зійде з рук, оскільки я жінка. Були деякі речі, які вони б не робили з тренером-чоловіком. Інших ми відпустили, тому що їх турбувало власне его, а не успіхи команди".

Дьякр діяла жорстко і незабаром Клермон покинули п'ятеро гравців, а ще семеро були переведені в дубль. Тренер набирала нову команду - і вже через півроку та привела її до звання "Наставник року" в Лізі 2. Так федерація оцінила третє місце найбіднішого клубу дивізіону після першого кола.

"Я говорю це абсолютно чесно: Корін Дьякр врятувала мою кар'єру. На той момент я вже шість місяців не грав. Ще один сезон без футболу - і все було б скінчено. Вона допомогла мені повірити в себе. Що було далі ви знаєте".

Це слова Гаетана Лаборда, тепер основного центрфорварда "Монпельє". Дьякр підібрала його, коли у нього не було найменшого шансу в "Бордо", і хлопець видав прекрасне друге коло, забивши 8 голів. Та ж історія з Адрієном Юну. Сьогодні він перший на заміну в "Ренні", але до мадам Дьякр в Бретані взагалі не отримував хвилин. Ну і, звичайно, Фамара Дьєду. Височенний нападник приплив до Європи з Сенегалу в пошуках кращого життя, але його всюди забракували. До "Клермона" у нього був рівно один м'яч в професійному футболі, але в першому ж сезоні з Дьякр Фамара забив 21 гол і виграв суперечку бомбардирів. Мадам тренер налагодила його життя - зараз Дьєду основний в "Брістолі".

***

Дуже шкода, що Дьякр все-таки не вивела "Вершників" в еліту - в кінцівці команді не вистачило досвіду і, що гріха таїти, майстерності. До того ж занадто потужно провели рік "Нансі" і "Діжон", які відірвалися від решти ще на екваторі сезону.

Для бідного "Клермона" суперництво з такими суперниками було казкою. На жаль, вона закінчилася відразу після фінального туру. "Вершники" повернули додому орендованих, розпродали всіх, хто когось зацікавив, і все почалось спочатку. У Дьякр вже тоді було повно пропозицій навіть з інших країн, але вона залишилася ще на сезон. За призи, правда, більше не боролася, але легко зберегла прописку і підготувала для Ліги 1 Матіаса Лаге ("Анже"), Фаб’єна Сентонза ("Метц") і потужного центрфорварда Людовіка Ажорга, навколо якого будується тепер напад "Страсбура".

А потім вона пішла - повернулася до збірної Франції, де після успіхів з чоловіками її негайно покликали головним тренером. На дворі було літо 2017-го.

"Мені не вдалося уникнути пересудів, типу, що жінка взагалі робить в футболі? Проблема в тому, що мене постійно намагалися порівнювати з тренерами-чоловіками. Але я це передбачала. Знала, що буде непросто, що буде опір. Згодом це стало мене навіть забавляти".

***

Дьякр виручили характер і хватка - вона виросла без батька, який розбився в автокатастрофі, і нити не вміє. Ну і ще вона обожнює командувати. Не всі з її клермонських підопічних оцінили жорсткість мадам-тренер. Були ті, які досягли певних успіхів, але сьогодні вважають, що Корін перегинала палицю, як захисник Карім Джеллабі.

"Думаю, вона не усвідомлювала розмірів тієї прірви, яку створила між собою і гравцями. Адже це не наука. Успішні тренери близькі з колективом, вони його чують. Вона ж прибрала з тренерської роботи все людське".

На противагу йому Фамара Дьєду стверджує, що "Дьякр - боєць, який віддає всі сили футболу, і що вона дуже допомогла йому досягти успіху". Адрієн Юну і поготів називає її "своїм головним тренером в житті".

Хто тут правий, а хто ні - вирішуйте самі. З боку здається, що Корін дійсно сильний наставник, навіть феномен - жінка, яка домоглася успіху в виключно чоловічому середовищі. Уже три роки минуло з тих пір, як Дьякр покинула Клермон-Ферран, а послідовниць у неї у Франції досі немає. Важка шапка Мономаха, це і дурню зрозуміло.

А те, що "виключила людське" - це правда, судячи з інтерв'ю, але який у неї був вибір? Жінці нема що робити в чоловічій роздягальні, а активістці плювати на спортивні результати. В Клермоні вона не могла бути ні тією, ні іншою. Щоб вистояти під натиском не найприємніших, та й не дуже пристойних зауважень, Корін на деякий час стала просто футбольним тренером, прибравши з життя все інше.

Мабуть, це сильно втомлює, тому й не витримала довше трьох років. В жіночій збірній, на своєму місці, мадам Дьякр виглядає набагато щасливішою.