Антирекорд ЛЧ, санкції УЄФА та неліквід у складі. На жаль, Марсель гниє зсередини

Якщо ви шанувальник "Динамо" або "Шахтаря" і сильно переживаєте через їх провали в Європі, просто подивіться на статистику "Марселя". Хоч трохи підніме настрій.

Серія поразок "Марселя" в Лізі чемпіонів почалася ще при Дідьє Дешамі. Він же був останнім, кому вдалося вивести клуб у плей-оф турніру - було це в сезоні-2012/13. Правда, вже в чвертьфіналі з "Баварією" південці провалилися, потім DD пішов в збірну, ну а в клубі все остаточно розвалилося.

Восени 2013-го "Марсель" вже програв усі шість матчів в групі: п'ять зі ставлеником Жозе Аніго Елі Бопом, ну а шостий - проти дортмундської "Борусії" - з самим Аніго на чолі.

Так-так, тим самим Аніго, який недавно вийшов під заставу і чекає суду на пару зі своїми друзями з корсиканської мафії за вимагання, фіктивне підприємництво, відмивання грошей і чорт знає що ще.

І якщо вже ви в курсі, хто такий Аніго, то напевно розумієте, що клуб з таким директором на чолі нормально розвиватися ніяк не міг, адже гроші з нього вимивали швидше, ніж встигали надходити. У Франції немає британського ТБ-контракту, так що навіть у грандів запаси куди бідніші, ніж це обіцяють їх гучні імена. "Марсель" - гордість Провансу - перший французький клуб, який виграв Лігу чемпіонів. Саме тоді, в 1993 році, на емблему південців нанесли зірку, на яку до сих пір жадібно задивляються з Парижа.

Але і в 90-ті, і в еру Аніго, і зараз, на наших з вами очах, "Марсель" був і залишається одним з найбільш проблемних клубів Європи. Причини лише різні, а результат один.

***

У чотирьох турах поточної Ліги чемпіонів провансальці не забили жодного гола, не кажучи вже про набрані очки. Як влучно зауважила La Provence, в місті чекають спадкоємця Сулеймана Діавара - сенегалець, який давно завершив кар'єру, все ще останній, хто забивав за "Марсель" в турнірі.

Дімітрі Пайєт міг перервати сумну серію в Порту, проте не реалізував пенальті. Плеймейкер підійшов до сезону абсолютно розібраним, із зайвою вагою, яку взявся зганяти ближче до зими.

Про проблеми інших гравців "Марселя" можна написати трактати. Даріо Бенедетто з переводом Пайєта наліво опинився відрізаним від команди; Флоріану Товену мало підтримки від передбачуваного Хірокі Сакаї; Валентен Ронж’є і Морган Сансон не в силах зв'язати півзахист з атакуючою ланкою. До того ж у провансальців немає форварда для їх контратакуючого футболу. Їм потрібен або таран, що скидає м'ячі на вінгерів, або бігун, здатний на швидкості втекти від опікунів, а Бенедетто з Жерменом ні те, ні інше.

Крістоф Жалле, котрий недавно перекваліфікувався з фулбеків в експерти, резонно звернув увагу на цю невідповідність, але Андре Віллаш-Боаш все бачив раніше. Влітку він просив клуб купити Мбайє Ньянга з "Ренна" (таран) або Дарвіна Нуньєса з "Альмерії" (бігун). Але в підсумку за обох запросили понад 20 млн, і провансальці здулися. Напевно, ви вже в курсі, як зараз розриває Португалію Нуньєс. "Марсель" же в якості плану навіть не Б, а Д або Е, придбав у "Ботафого" 18-річного Луїса Енріке за 10 млн. І толку з нього приблизно, як з Маркіньоса Сіпріано в "Шахтарі".

Паралельно французи орендували у "Борусії" дублера-захисника Балерді, випросили у "Баварії" в обмін на Сарра оренду центрхава Мікаеля Кізанса і взяли парочку вільних агентів з Ліги 2. Ну і з усім цим заявилися в Лігу чемпіонів, в якій за ті сім років , що "Марсель" був відсутній, слабких суперників не залишилося. Принаймі, так було до повернення самого "Марселя". Те, що провансальці показали в матчах з "Олімпіакосом", "Ман Сіті" і двічі з "Порту" - це ганьба.

"Що ти хочеш, щоб я тобі сказав? Все почалося ще з Дешама. Так, ми страждаємо. Але щоб грати, як лайно в Лізі чемпіонів, ти спершу повинен туди вийти. Ми вийшли, і ми граємо, як лайно".

Віллаш-Боаш використовує улюблену тактику Мірчі Луческу - захищаючи команду, він викликає вогонь на себе. Всі французькі газети обговорюють його експресивні прес-конференції. Правда, користі з цього поки мало.

***

У минулому сезоні команда зачепилася за срібло завдяки феноменальному психологічному підйому. Кожен гравець стрибнув вище планки навіть власних очікувань. Буна Сарр, котрий ще недавно бігав за "Метц", за рік доріс до запасу "Баварії", уявляєте?

Але такі емоційні сплески не можуть тривати вічно, і до того ж вони виснажують команду. Останні сили "Марселя" пішли на вересневе Ле Класіко з "ПСЖ" - той самий матч, в якому південці так злісно провокували суперника, що Неймар вдарив когось ззаду по голові, Ді Марія плював в обличчя, а в цілому гру ЗМІ назвали "ганьбою французького футболу". Зате "Марсель" вперше за 9 років виграв - 1:0.

Ну а далі все, емоції вичерпалися, а без них нічого і не було. Так, просто група з 13-14 не найобдарованіших виконавців, переважно в роках, які з'їхалися на "Велодром", оскільки ніде більше не потрібні. Сакаї, Нагатомо, Стротман, Гонсалес - таких навіть турки не кличуть.

Тому Віллаш-Боаш грає в антифутбол, розуміючи, що в футбол команда грати не в змозі. У матчі проти "Страсбура" був зафіксований унікальний випадок: "Марсель" виграв, завдавши лише один удар по воротах. Такого в Лізі 1 не було жодного разу від заснування Opta.

Цей "стиль" укупі з проблемами конкурентів (а їх теж багато, повірте) дозволяє "Марселю" після 12 турів чемпіонату йти в лідируючій групі поряд з "Ліоном", "Монако, "Ліллем" і "ПСЖ". Але ось в ЛЧ, де рівень опозиції набагато вищий, антифутбол не допомагає. Швидше навпаки.

***

І найсумніше те, що далі буде тільки гірше, адже гниє не лише команда, але і весь клуб. І далеко не перший рік.

З осені 2016 року, коли шайку Аніго розігнали, клуб перебуває у власності американця Френка Маккорта, який заплатив за нього Маргариті Луї-Дрейфус смішні 45 млн, але із зобов'язанням виплатити всі борги, а це ще 200 млн. Крім цього, Маккорт пообіцяв вкласти в "Марсель" ті ж 200 млн євро за 4 роки - і він дійсно це зробив, проте вклався в 2 сезони.

І ось тут-то свиня і зарита. Американець не сильно розбирався в "соккері" і для ведення справ найняв менеджерів - пост президента зайняв телевізійник Жак-Анрі Ейро, а спортдиром став легендарний Андоні Субісаррета. І ці двоє замість того, щоб будувати довгостроковий проект, розтратили майже всі гроші на ветеранів - Евра, Луїса Густаво, Рамі, Пайєта, Мітроглу, навіть Балотеллі привозили. Ще й заманювали всіх шаленими зарплатами.

На короткій дистанції це принесло результат у вигляді фіналу Ліги Європи-2018, але ціна була жахливою. Сезон-2017/18 "Марсель" закінчив зі збитками 78 млн євро; через рік мінус виріс до 91 млн. Все це Маккорту пропонувалося покривати зі своєї кишені.

Звісно, на ситуацію звернув увагу УЄФА, але в розпал пандемії регулятор був м'яким і тільки оштрафував південців на 6 млн, взявши з них обіцянку продати гравців на 60 млн євро, щоб частково покрити дефіцит. Те, що зробив після цього "Марсель", у нас називають "кидалово". Провансальці виторгували лише 8 млн, нарощуючи борг.

За провал з трансферами Субісаррета поплатився роботою, але це не змінило нічого. Клуб як не продавав, так і не продає. Ходять чутки, що це ультиматум Віллаш-Боаша - мовляв, якщо піде Товен, піду і я. Тренер другий рік поспіль ліпить кулю з не найочевиднішого матеріалу, його легко зрозуміти.

Statement from Frank McCourt at the end of the 2017-18 season:

"Tonight’s victory marks the end of a season of significant progress for OM"

Read in full here: https://t.co/KGr5L1zyTe

pic.twitter.com/ZE5iIII6zo

— Olympique de Marseille ???????? ???????? (@OM_English) May 19, 2018

Але Маккорт, американець до мозку кісток, звик, що спорт - це бізнес. Консультанти при покупці "Марселя" обіцяли йому стабільний дохід і різні привілеї, але на практиці він отримав тільки борги. Якщо вірити RMC, Френк зробив останнє китайське попередження менеджменту: або вони заробляють в січні 60 млн, або нехай йдуть геть. Але ті, схоже, обрали друге. Раніше фанати погрожували вбити Ейро через сварку зі своїм кумиром Боашем. Маккорту легко говорити, він далеко, а Жак-Анрі голову підставляти не хоче.

***

Все так погано, що нема чим навіть платити місту за оренду "Велодрому". Коштує це щастя 5 млн євро в рік, але під час пандемії трибуни закриті і дохід від них нульовий. Мсьє Ейро вже заявив, мовляв, непогано б на цей час отримати знижку. Але одним з пунктів програми мера Марселя Мішель Рубіроли було підвищення вартості оренди до 8 млн.

Якщо Маккорт незабаром не продасть клуб іншому, більш щедрому і багатому власнику, це все закінчитися погано, поза всякими сумнівами.

Але Віллаш-Боаш немов цього всього не помічає. Давно не секрет, що після закінчення сезону він піде, і зробити це португалець хоче на коні. А після нього - хоч потоп. І оскільки з ЛЧ справи кепські, то всі надії тепер на Лігу 1 і, можливо, ЛЄ, тільки щоб туди вийти треба для початку обіграти "Олімпіакос" сьогодні на "Велодромі".

Подивимося, що у Андре вийде, але, якщо чесно, хочеться, щоб все зрослося. Не дайте обдурити себе антирекорду - Боаш сильно виріс після провалів в АПЛ, став набагато мудрішим і більш виваженим. А те, що проект летить в прірву... Просто згадайте Хемінгуея: "Людина самостійно не може ні чорта". Так вже влаштований цей світ.