Французький новачок Металу Балулі: Знайшов в Україні нормальне, здорове оточення

Фарез Балулі вважався одним з головних талантів академії "Ліона" початку десятих, виступав за юнацькі збірні Франції і навіть провів 31 матч (2 голи) в Лізі 1. А сьогодні він бігає у Другій лізі України за "Метал".

У великому інтерв'ю для France Football колись перспективний плеймейкер, чия кар'єра опинилася на дні вже в 25 років, виправдовує себе, хоча в той же час і визнає - він не був зразковим професіоналом. Його розповідь - відмінний посібник для молодих гравців на тему, як не можна розпоряджатися своєю кар'єрою.

- Ви щойно прибули в Україну і вже забили в першому матчі. Як просувається ваша адаптація?

- Все йде добре. Я приєднався до команди прямо під час зборів в Туреччині. У мене був час з усіма роззнайомитися. Вони зробили все, щоб я відчув себе бажаним гостем. В Україні я вже десять днів; поступово звикаю до міста, інфраструктури. Мовний бар'єр присутній, але нічого страшного.

- Це лише другий випадок у вашій кар'єрі, коли ви покинули Францію.

- По суті, перший, адже в Бельгії мовного бар'єру не було, та й до Франції було рукою подати. А ось зараз я опинився в дійсно зовсім іншому місці. Але проблем немає, я приїхав з певною метою. Поки ми говоримо однією футбольною мовою, мене все влаштовує.

Le but de Farès Bahlouli avec le FC Metal ! pic.twitter.com/ECsloFQvXs

— Milazz (@_Milazz) March 28, 2021

- А яка ваша мета в клубі "Метал"?

- Я хотів влитися в колектив і грати за команду, де мені довіряють. Мені потрібно повернути свою форму, статистику, знову відчути себе частиною роздягальні. Я хотів попрацювати в нормальному, здоровому оточенні, і я його знайшов.

- Думаємо, вас зворушило, коли вболівальники з Франції замовили більше 800 футболок з вашим автографом.

- Це неймовірно. Коли я це побачив, то моє серце потепліло. Гравцеві завжди приємно бачити вболівальників, які його не забувають і підтримують. Я їм дякую. Тільки після переїзду в Україну я усвідомив, що люди будуть пліткувати про мене завжди. Я думав, що зникну з радарів, коли поїду так далеко. Але на практиці я бачу статті про себе кожен день.

- Як ти ставишся до футболу?

- Я граю, бо це моя пристрасть. Це стало моєю роботою, але, перш за все, це радість. Торкатися до м'яча, знову відчувати його на нозі - те відчуття, яке я втратив за останні роки і прибув в Україну, щоб заново відшукати. Звичайно, є ще вказівки тренера, фізпідготовка, тактика ... Але в своїй грі я прагну, перш за все, пробувати щось цікаве, роблячи приємність собі й іншим. Так я бачу футбол.

- Як ви оцінюєте свою кар'єру після укладення професійного контракту з "Ліоном"?

- Я грав у відмінних клубах з дуже хорошими тренерами. Але я зробив багато помилок і ще став жертвою несправедливості. Я вивчив ті уроки. Світ футболу - це світ акул. Футбол - найбільш егоїстичний з командних видів спорту. Всі думають лише про себе. Не так я собі уявляв, коли був маленьким. Зсередини все бачиться інакше - тиск, фінансові проблеми. Так, це частина роботи, але я виявився до неї не готовий.

- У школі "Ліона" на вас покладали великі надії. Це вплинуло?

- Я грав у своєму місті за свій улюблений клуб, і від цього літав в хмарах. Я жив, немов у мрії. Якби дали шанс пережити це знову, я був би набагато більш зосередженим і старанніше працював заради досягнення своїх цілей.

- Чи мала місце неготовність до підвищеної уваги публіки?

- Я був наївним. У "Ліоні" мене швидко назвали самородком академії. Я був дуже юним і не готовим до цього. Я тоді думав, що все вирішується тільки на полі, але це не так. Наведу приклад: під час мого першого сезону з профі мене багато ставили в товариських матчах і потім, на початку чемпіонату. Я був на висоті - відчував себе прекрасно, впевненість зашкалювала. А потім я поїхав до молодіжної збірної, повернувшись з якої виявився в запасі. Через деякий час я дізнався, що клуб хотів з моєю допомогою посунути Джиммі Бріана, а коли той відмовився йти, його довелося повертати до складу. Мені було 18, я розлютився, став менше працювати. Я погано відреагував на несправедливість.

Incredible 60-yard goal from Farès Bahlouli, AS Monaco's youth player! Take a bow. (via: @AS_Monaco) https://t.co/XGHa5eNOYq

— Football Stuff (@FootbalIStuff) May 7, 2016

- Є якийсь конкретний тренер, який підійшов вам найбільше?

- У мене були особливі відносини з Б'єлсою. У нього неймовірне бачення футболу. Він міг в п'ятницю повернути мене в Лігу 1, а вже в суботу відправити назад в дубль. Якось він сказав, що хоче, щоб я пробіг за матч більше 12 км. Для мене це завжди було складно, але він пояснив, як і навіщо це робити, я побачив в собі потенціал і пробіг 12,7.

- Чому з іншими тренерами це не спрацювало?

- Французькі тренери мене не влаштовують. Мені було набагато веселіше з Жардімом і Б'єлсою, вони давали мені більше свободи. Я - гравець, який любить ризикувати, а французькі тренери залякані. Їм подобаються ветерани, які діють надійно. Вони вчать, мовляв, на цій позиції робиш це, а на тій - те. Я розумію, що в сучасному футболі треба захищатися. Але не можна ж постійно стримувати своїх гравців! Одного разу перед виходом на поле мені тричі повторили, що треба оборонятися, і більш нічого. Але якщо вам так потрібна оборона, випустіть захисника!

- У ті роки вас часто критикували за непрофесійний спосіб життя.

- Люди не знають, як це відбувається. Я відчував, що до мене ставилися несправедливо. А з моїм типом статури, як тільки ти припиняєш тренуватися - форма втрачається дуже швидко. У той час тренування не приносили мені задоволення, я часто сердився, замість того, щоб ставати сильнішим. Про це сьогодні шкодую.

Never give up !!! Work hard!!! pic.twitter.com/P2PD1ycx6A

— BahlouliFares9 (@BahlouliFares26) October 10, 2017

- Ви коли-небудь замислювалися про завершення кар'єри?

- У певний момент в "Ліллі". Мені було дуже боляче. Я сказав собі, що заробив достатньо грошей і пора зупинитися. На щастя, поруч виявилися дружина, сім'я, діти. З їх допомогою я швидко прийшов до тями. З тих пір я хочу повернути головне - задоволення від гри. Хочу відновити себе.

- Що пішло не так в "Ліллі"?

- Коли прийшов Гальтьє, це було як спуск в пекло. Роздягальня перетворилася на лайно, кругом були клани. Гальтьє навіть не говорив прямо, звертаючись через агента або директорів. На початку другого сезону він сказав, що не розраховує на мене. Те, що у мене більше немає ящика в роздягальні, я дізнався прямо на місці від Жеремі П'є. Мабуть, вони хотіли, щоб я зламався.

- Які висновки ви зробили із своїх невдач? Що ви зробили неправильно?

- Думаю, моя історія може допомогти зрозуміти, що одного таланту недостатньо. Ви можете бути найбільшим генієм футболу, але якщо ви не працюєте і не готові психологічно, то це не допоможе. Потрібно стати справжньою бойовою машиною. Якби я міг дати пораду собі молодому, то сказав би: стули писок і працюй, не дивлячись на чужі палки в колесах.

Merci à tous de votre soutien #LOSCUnlimited pic.twitter.com/kFVj6871ca

— BahlouliFares9 (@BahlouliFares26) November 1, 2017

- Ви сумуєте за Лігою 1?

- Звісно! Але у Франції мені важко знайти роботу через поганий імідж. Клуби налякані, я можу їх зрозуміти. Тому я і вирішив поїхати далеко, почати все заново.

- Чи вважаєте ви себе створеним для професійного футболу після всіх невдач?

- Без сумніву. Я робив помилки, але це не означає, що я не створений для футболу. Будь-який гравець, який зустрічався зі мною, підтвердить, що у мене є талант грати на високому рівні. Тепер я знаю, що треба ще й багато працювати. Це моя ціль.

- Яке ідеальне продовження кар'єри Фареза Балулі?

- Хочу відновити впевненість протягом трьох наступних місяців. Потім в "Металі" або десь ще провести повний сезон з великою кількістю ігрового часу. І вірю, що зможу швидко повернутися в хороший європейський клуб, довівши Франції, що я все-таки футболіст.