(Анти) Герой футбольного дня. Ліонель Мессі

У першому таймі гра йшла: комбінував з партнерами, віддавав ключові передачі, влучив у хрестовину ударом зі штрафного. Але в другому розчинився на полі й був замінений. Чому дуже сильно обурився.

Масла у вогонь підлив переможний гол Мауро Ікарді, з яким у Мессі нетовариські стосунки. Усе це так розгнівало Ліонеля, що він не тільки не потиснув руки Почеттіно під час відходу з поля, а й насупленим сидів у підтрибунці, коли інші гравці ПСЖ (серед яких, зокрема, Маркіньос і Неймар) дякували глядачам за підтримку.

???? Les joueurs du @PSG_inside ont longuement célébré la victoire avec les supporters après le match#PSGOL (2-1) #WelcomeBack pic.twitter.com/lAZcTpbfl4

— Ligue 1 Uber Eats (@Ligue1UberEats) September 19, 2021

То що це? Хіба не возвеличення особистих інтересів над командними? Можливо, Мессі відчував у собі сили грати далі, але ж саме тренерський хід приніс ПСЖ перемогу. Бо забив гравець, який вийшов на заміну. Тому тренер вчинив правильно.

Чи не занадто багато особистого Ліонель Мессі тягне на поле? "Барса" ганялася за Куном Агуеро, бо він друг Мессі. Ігрові характеристики футболіста, вочевидь, відсувалися на другий план. Мессі злився на керівництво, яке відпустило Луїса Суареса, хоча фінансовий стан "Барси" вимагав таких ходів. Мессі впродовж одного з матчів тільки чотири рази обігрався з Грізманном, бо не волів віддавати йому паси, гнівавшись на француза за слова під час одного з трансферних вікон. Таких прикладів можна навести ще більше – починаючи з вечірок для обраних в особняку сімейства Мессі й закінчуючи забороною для тренера збірної Аргентини викликати туди Мауро Ікарді.

Фото - ПСЖ / автор невідомий

Геніям потрібно сприяти у творчому процесі, але генії також повинні бути професіоналами. Перш за все – командні інтереси та результат, вже потім – особисті цілі та досягнення. Так завжди працював і буде працювати нормальний футбольний процес. І завжди буде критика, коли хтось вважає себе важливішим за колектив. У "Барсі" бували матчі, коли Мессі завдавав понад двадцять ударів по воротах суперника, тоді як всі решта гравців сумарно – два-три удари. Але ж у ПСЖ аргентинець поки що нічого не досягнув. І йому варто було б поважати тренера, який працює тут довше, ніж Ліонель. І варто поважати вболівальників, які ходили на матчі ще до того, як сюди приїхав Мессі.

Глобальні висновки робити занадто рано. Але обриси ризику того, що Мессі так і залишиться в історії "гравцем однієї команди", вимальовуються вже зараз.