Не стріляйте в піаніста, ПСЖ прямує у байку, Пересу краще помовчати: п'ять висновків з рішення Кіліана Мбаппе

Мбаппе не проти стати мільярдером без Золотих м'ячів та перемог у ЛЧ

"Мбаппе може стати головним гравцем в історії "ПСЖ". Думаю, це вплинуло на його рішення залишитись", - заявив зранку репортерам Андер Еррера.

Безсумнівно, він має рацію. І 300 млн підписного бонусу разом зі 100 млн річної зарплати тут зовсім ні до чого. Просто Кіліан все життя мріяв побити рекорд Жан-Марка Пілорже, ось шейхи і надали йому таку можливість (табличка "сарказм" додається).

До речі, ви знаєте, хто такий Пілорже? А він відбігав за "ПСЖ" 435 матчів та був капітаном у сезоні-1985/86, коли Париж вперше став чемпіоном Франції. Жива легенда, про яку ви навіть не чули.

Не прийміть це за докір - все гаразд. Чемпіонат Франції був і залишається на задвірках загальноєвропейських розбірок. Це не Італія, не Англія та не Іспанія, чиїх героїв ми знаємо напам'ять. Наприклад, трійку лідерів "Реала" по матчах складають Рауль, Касільяс та Маноло Санчіс. Мбаппе міг змагатися з ними, але залишився наздоганяти Пілорже.

Mbappe's record at PSG is simply stunning pic.twitter.com/iDPtPzzwgb

— ESPN FC (@ESPNFC) May 18, 2022

І ні, це знову не закид - Кіліан нікому нічого не винен. Є хрестоматійний приклад бразильця Оскара, який вголос висловив те, про що інші мовчать:

"Мені начхати, поїду я на ЧС чи ні. Мене критикують за переїзд до Китаю, але я турбуюся про майбутнє своєї сім'ї та себе особисто. Не хочу бути бідним, коли стану старим, і жити спогадами, що взяв участь у Кубку світу".

Позиція? Абсолютно. І у Мбаппе позиція - він вибрав гроші, заради них розлучившись (на три роки?) із надіями на Лігу чемпіонів та Золотий м'яч. З Франції їх не дістати – Кіліан не дурень, за 4 сезони він уже це зрозумів. Його вибір усвідомлений та дорослий.

Засуджувати його? Можна, але це фарисейство. Ви спершу самі відмовтеся від 600 млн євро, а потім засуджуйте.

How PSG convinced Mbappe to stay at the club pic.twitter.com/MGjzzFHVXK

— Troll Football (@TrollFootball) May 21, 2022

ПСЖ чекає перебудова. Ламатимуть знизу догори

Про майбутні реформи в Парижі пишуть усі - від Фабріціо Романо до L'Equipe.

З урахуванням податків Кіліану доведеться платити по 200-220 млн на сезон, і яким би лояльним не був УЄФА, зарплатний фонд треба скорочувати. По-друге, тактика скупки вікових суперзірок себе дискредитувала - Мессі, Рамос та Вейналдум тягнуть клуб строго на дно.

L’Equipe упевнена, що за це все на двері вкажуть спортивному директору "ПСЖ" Леонардо – у нього залишаються дружні зв'язки з кимось із родичів катарського еміра, але після стількох невдач це вже нікчемний захист.

PSG coach Mauricio Pochettino and sporting director Leonardo are expected to leave the club, per multiple sources pic.twitter.com/tigsoTZPIZ

— B/R Football (@brfootball) May 21, 2022

У крісло, яке звільняється, газета сватає Луїша Кампуша - того-самого, що створював з нічого круті команди в "Монако" і "Ліллі". Фанати у Франції вважають португальця генієм, але де він, а де шейхи? Луїш послідовно виступає проти дорогих покупок; його стиль – привезти ноунейма та розвинути його у себе.

Ще нюанс - у Кампуша зіпсовані стосунки з Насером Аль-Хелаїфі, якого він просто послав на "П'єр Моруа". "Лілль" тоді переміг "ПСЖ" 5:1, і катарець зганяв злість на судді, за що отримав від спортдира порцію нецензурщини.

Кажуть, що на Кампуша вказав пальцем Мбаппе, і це потужний аргумент. Але якщо він прийде, а Хелаїфі залишиться, Париж до всього перетвориться на місце дії байки про лебедя, щуку й рака.

Хелаїфі з його мріями про ЛЧ зіграє лебедя; Кампуш, котрий нишпорить по світу в пошуках талантів, - щуку; ну, а раком поставлять нового тренера, хто б це не був.

L’Equipe, до речі, сумнівається щодо Зідана – поки що на столі нібито кандидатури Йоахіма Льова, Роберто Мартінеса та… Крістофа Гальтьє.

У "Реала" немає плану Б. На ринку намітилася криза центрфорвардів

Флорентіно Перес так вірив у трансфер Мбаппе, що дорогою відмовився від Ерлінга Голанда – і той відбув у "Ман Сіті". І що тепер?

Карім Бензема зараз на піку, але йому 34. У такому віці обрій планування мінімальний - згадайте хоча б трансформацію Лео Мессі. Старість як пухнасте тундрове звірятко - завжди підкрадається непомітно.

Тим часом, придбаний за 60 млн Лука Йович деградував так, що його навіть на лавці тримати соромно. Тому Мадрид точно виходитиме на ринок за центрфорвардом - поки що неясно лише ім'я. Навіть Marca мовчить.

Carlo Ancelotti has worked with the best strikers in the world

Best Coach in the world?#UCL #RealMadrid #ChampionsLeague pic.twitter.com/hkOPWgrgYz

— betBonanza (@betBonanza) May 14, 2022

Позиція дефіцитна настільки, що "Челсі" пробував Лукаку двічі, а 33-річний Левандовський, 34-річний Бензема, 36-річний Джеко та 37-річний Роналду залишаються у топах. З молодих радує Душан Влахович, але його забрав "Ювентус"; Гаррі Кейн сильний, але трохи закис; Себастьян Аллер - забивний, проте дерев'яний. Ситуація нелегка.

Якщо спробувати тицьнути пальцем у небо, то Перес спершу вийде на Кейна. Також спливуть прізвища Патріка Шика, Віктора Осімхена та Садіо Мане, який хоч і не центр, але позицію закриває блискуче.

Футбольна мапа змінюється. Молодь не звертає уваги на історію

Подобається це чи ні, але Ерлінг Голанд і Кіліан Мбаппе – дві головні зірки NextGen – опинилися в лапах у шейхів.

Для 2022 року ситуація нормальна, але згадайте 2008-й і насмішки, які летіли на адресу Робіньо, коли той залишав "Бернабеу" заради "Ман Сіті". Футбольний ландшафт змінився так швидко, що ми й не помітили.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Kylian Mbappé (@k.mbappe)

У старшого покоління – Модріча, Роналду чи Левандовського – ще може залишатися скепсис щодо шейхівських проектів, але не у молоді. Для них уже "Сіті" – головний клуб Манчестера. Про сера Алекса вони знають з розповідей старших, і жодного пієтету перед трибунами "Олд Траффорд" не відчувають. Як не помічають історичності "Сан Сіро", "Велодрома", "Местальї" та "Сіті Граунд" у Ноттінгемі.

"Реал" довго тримався, але вчора і він відчув нові правила гри на своїй шкурі:

"Вони вкрали в тебе мрію", - сентиментально написав Перес у листуванні з Мбаппе, але на цьому місці хочеться плакати хіба що від сміху.

Чи не ти, дон Флорентіно, розпочав грошову гонку озброєнь у футболі? Фігу, Зідан, Роналдо, Бекхем - хіба не з них все почалося? Шейхи прийняли ті правила, які встановив ти сам - чим же ти незадоволений?

Рішення Мбаппе не послабило Прімеру і не зробило сильнішою Лігу 1

Новий контракт Кіліана з Парижем вплинув хіба що на банківські рахунки його сім’ї та босів УЄФА. У "ПСЖ" 700 млн євро збитку за два сезони, а тут ще 600 млн витрат - ви хоч уявляєте, скільки коштує мовчанка Ньону?

Прімері і без Мбаппе є кого запропонувати рекламникам. Бензема - головний фаворит на ЗМ; по повній зароджується протистояння Фаті - Вінісіус; навіть 7-ма команда Ла Ліги ще досить сильна, аби дійти до півфіналу ЛЧ.

Видовищність підупала, так, але Хаві успішно відроджує каталонський стиль, а Пеллегріні зліпив одну з найвеселіших команд Європи зі збитих льотчиків. Ах, ви любите штовханину? Тоді ось вам "Атлетіко" Сімеоне та незламні баски Марселіно. Істерика Хав'єра Тебаса щодо "ПСЖ", чесно кажучи, незрозуміла – Ла Ліга пережила відходи Роналду та Мессі; неприхід Мбаппе їй і поготів не страшний.

Ну, а Франція залишиться Францією - тут теж без змін; такий собі конвеєр талантів різного штибу для багатших ліг. Навіть "Ренн", "Марсель", "Ніцца" і "Монако", які мають власників-мільярдерів, не вкладаються у футбол по-крупному - їх влаштовує те, що є; про решту і говорити зайве.

Тому, так, Мбаппе залишився, але і "ПСЖ" теж залишився... хмарочосом серед зубожілого села, що аж ніяк не робить його привабливішим, а лише наштовхує на запитання - а нахіба він тут взагалі потрібен?