Побив Гальярдо, виховав Обамеянга, вразив Моуріньо: представляємо майбутнього тренера ПСЖ

Тафгай

Крістоф Гальтьє не був видатним футболістом.

Він грав за рідний "Марсель" тільки в періоди його занепаду; до збірної Франції також не викликався. Жорсткий, з характером, але без швидкості та рефлексів - таких центральних захисників у будь-якому чемпіонаті хоч греблю гати.

Ніхто й не помітив, коли у 1998 році Гальтьє поїхав на заробітки до Китаю. Заговорили про нього дещо пізніше, коли Крістоф вже був помічником тренера у "Марселі".

7 квітня 2000 року у підтрибунному тунелі "Велодрому" він побив плеймейкера "Монако" Марсело Гальярдо. Набрякле обличчя, синець під оком, зламане ребро - аргентинця довелося везти до лікарні, а Гальтьє - до поліцейської дільниці.

По правді, Ель Муньєко був дико талановитий, але піжонство і лінощі переважили. У матчі з "Марселем" аргентинець постійно або бив сам, або били його - фінал, на жаль, був вирішений наперед.

Fecha 30/34 de la 99/00. Monaco casi campeón visitaba a Marsella, cerca del descenso. Pelea en el PT. En el descanso, Marcelo Gallardo es agredido en el túnel. ¿Quién lo ataca? Christophe Galtier, entonces asistente en el local. Hoy DT campeón con Lille. Lo suspendieron 6 meses. pic.twitter.com/vPx5VoJiR3

— VarskySports (@VarskySports) May 23, 2021

Скандал гримів - жах. Гальтьє тоді відсторонили від футболу на півроку; по ньому проїхався навіть президент Франції Жак Ширак:

"Те, що сталося, є вкрай небезпечним для спорту в цілому. Який приклад бачать молоді люди, якщо їхні кумири нападають один на одного у коридорах стадіону?"

На Крістофа це сильно вплинуло. У 2001-му він звільнився і поїхав асистентом до Греції, звідки повернувся замкнутим і небагатослівним.

Через 20 років капітан "Лілля" Бенжамен Андре скаже, мовляв, "характер нашої команди є суворим і твердим, як у нашого тренера". Схоже, тафгай сховався всередині.

З низів

Зідан, Пірло або Лемпард перед стартом тренерської кар'єри мали ім'я, яке відчиняло будь-які двері. Гальтьє не мав нічого.

Його шлях від асистента до головного тренера зайняв 8 років. "Аріс", "Бастія", "Аль-Айн", "Портсмут", "Сошо", "Ліон" і "Сент-Етьєн" - клуби, де Крістоф тільки допомагав, залишаючись у тіні.

Починаючи з "Портсмуту", він співпрацював з Аленом Перреном – одним із топових французьких тренерів тих років. У мсьє Алена була жорстка, навіть груба манера спілкування; такий собі Магат по-французьки. Гальтьє згладжував шорсткість. У роздягальнях помічника любили набагато більше, ніж його боса.

Точка кипіння наздогнала парочку на "Шодроні" у Сент-Етьєні. У сезоні-2009/10 команда йшла у зоні вильоту та нахабно зливала тренера. Перрен бачив і нервував; Гальтьє теж бачив, але вперше не втручався.

Коротше, не дружать вони з грудня 2009-го, коли боси зелених прибрали одного та підвищили іншого. Команда так захотіла; її воля – закон.

"Розумієте, Гальтьє підкуповував тим, що завжди сумнівався та радився з нами. Роблячи щось, він спілкувався з кожним, шукав шляхи вирішення проблем. Ми були групою, яка потребувала дружби, і він зрозумів це", - згадує кеп зелених Лоїк Перрен.

Не дуже гарний початок, еге ж, зате продовження потужне. У першому сезоні його "Стефануа" уникли вильоту; у другому – посіли 10-е місце; перед третім продали Матюїді з Паєтом, але і без них фінішували 7-ми. Далі було ще краще.

Вихователь

Гальтьє пропрацював у "Сент-Етьєні" аж до літа 2017-го. На момент відходу у топ-лігах довше затримався на одному місці лише Венгер.

"Стефануа" перед кожним сезоном мали бюджет середняка, але все одно фінішували в зоні єврокубків; у 2013-15 роках навіть боролись за медалі.

Молоді зірочки з'являлися в тому "Сент-Етьєні" як спалахи - Гальтьє їх помічав, навчав, розкручував і через 2-3 роки їх забирали. Так, Курта Зума "Челсі" купив за 15 млн; Жошуа Гілавогі пішов до "Атлетіко" за 12; Фаузі Гулам вирушив до "Наполі" за 5.

Ну, а джек-потом Гальтьє на "Шодроні" став П'єр-Емерік Обамеянг - вінгер-невдаха, якого Крістоф на свій страх і ризик перевів у центр нападу.

"Я мав повну довіру Гальтьє. Мало хто розраховував би на мене тоді, але він вірив. Саме в Сент-Етьєні люди почали мене впізнавати. Тренер дав мені сили повстати з попелу та забивати голи", - згадує габонець.

Після зміни амплуа він набив 16 голів в одному чемпіонаті, 19 в іншому, виграв Кубок ліги - і вирушив підкорювати Дортмунд.

Стабільні результати та часті продажі малосумісні, але Крістоф знайшов ключ - незірковий, але міцний кістяк, що зберігався довгі роки. Руф’є, Перрен, Лемойн, Коад, Клеман, Пажо, Амума підтримували баланс, важко гарували і носили вітрину, де красувалися нові й нові обамеянги.

Лише під кінець система дала збій – сенатори постаріли, а надія школи Ален Сен-Максімен втік до Монако у 16, проте Луїша Кампуша це з пантелику не збило. У 2018-му він запросив Гальтьє до "Лілля", де треба було робити все те саме, тільки у більших масштабах.

Як Крістоф упорався – побачив увесь світ. По-перше, чемпіонство та стабільне місце у ТОП-4. По-друге, Ніколя Пепе продали до "Арсеналу" за 80 млн; Віктора Осімхена у "Наполі" за 75; Рафаела Леау у "Мілан" за 30; Габріела до "Арсеналу" за 26. Продовжувати?

Nicolas Pépé was the only player in Europe's top five divisions to have 100+ shots, win 100+ fouls and complete 100+ take-ons in the league in 2018-19:

• 118 shots
• 108 fouls won
• 102 take-ons

22 goals and 11 assists to show for it. pic.twitter.com/8bWPoay89A

— Squawka (@Squawka) July 27, 2019

І це ще ми не говорили про вплив Гальтьє на ветеранів. При ньому в "Сент-Етьєні" ренесанс пережив 33-річний Брандао, лідером "Лілля" став 35-річний Бурак Їлмаз, а в "Ніцці" тренер продовжив кар'єру 37-річному Данте.

"Він та людина, з якою вам захочеться працювати 3, 4 чи 5 років. Є тренери, з якими і два роки витримати складно. Але з ним ви відчуваєте, що можете бути разом довго", - хто ми такі, щоби не вірити бразильцеві?

Прагматик

Це не журналістський ярлик, а його власна характеристика вже у статусі чемпіона Франції:

"У центрі будь-якого проекту – люди. У цій грі я не шахіст. Я дуже ціную Пепа Гвардіолу, але я з іншої ліги; мені близькі методи Алекса Фергюсона. Я не догматик, а прагматик".

Сперечатися безглуздо – футбол Гальтьє справді побудований на результаті. Він сухий, скупий на моменти, максимально стриманий і обережний. Гравці навчені настільки, що можуть виконувати потрібний маневр із заплющеними очима - на притирання зазвичай йде 1-2 сезони.

Гальтьє використовував 4-3-3 в "Сент-Етьєні", але все ж таки його основна формація - 4-4-2 з акцентом на захист.

При обороні і в Ліллі, і в Ніцці всі польові гравці відходили за лінію м'яча, звужуючись до 4-2-2-2. Мета - видавити суперника на фланги, де у Гальтьє завжди потужні, жорсткі латералі. Рейнілду, який зараз в "Атлетіко" – яскравий приклад. Навіть якщо він давав подати, то із незручної позиції; плюс у штрафному майданчику постійно чатували 5-6 гравців, які знімали весь верх.

У контратаках вирішальну роль у Гальтьє грає друга "двійка" - вінгери, які моментально розбігаються по флангах після перехоплень; часто їх пускає у прорив центрфорвард-стовп. В ідеалі на гол витрачають 2-3 передачі.

Система Гальтьє буває вразливою проти суперників, які розташовуються широко, плюс вона не дуже підходить для позиційного тиску. Навіть у ідеальному для "Лілля" сезоні-2020/21 при зіткненні з "автобусами" "Доги" перекочували м'яч із флангу на фланг у пошуках місця для подачі – інших ідей не було.

З іншого боку, тоді ж "Лілль" пропустив лише 23 голи у 38 турах. Та й у "Ніцці" при всіх атакуючих проблемах Гальтьє одразу вибудував найкращу оборону чемпіонату - 36 пропущених.

"Контроль, який він має над своєю моделлю гри вражає. Він знає, як усе має працювати; знає, чому щось не працює, і все це протягом секунди", - захоплюється Данте.

Сам Гальтьє від компліментів відхрещується та підтримує образ дуже приземленої людини. Після безлічі розкритих зірочок і перших титулів він уже входить до клубу топів, але ще не готовий це визнавати.

За Крістофа говорять колеги - його хвалили Карло Анчелотті, Томас Тухель, а Жозе Моуріньо визнавав Гальтьє найкращим менеджером 2021 року в Європі.

"Можливо, інші й кращі, я не знаю, але я вважаю Гальтьє тренером року. Вихід команди до Ліги чемпіонів, якість футболу, розвиток молодих гравців... Я думаю, що власники в захваті, бо мають гравців, яких можна продавати і продавати добре".

До слова, після відходу Гальтьє влітку 2021-го "Лілль" продав лише двох виконавців, а таблиці відкотився з 1-го місця на 10-те. Ось і посперечайся після цього зі Special One.

Надія "ПСЖ"

Взагалі Гальтьє довгі роки був для Парижа скалкою в дупі, а не надією.

У 2013 році його "Сент-Етьєн" в 1/4 фіналу по пенальті вибив "ПСЖ" із Кубка ліги; з "Ліллем" Крістоф ще до чемпіонства принижував шейхів із рахунком 5:1. Далі він очолив Ніццу, і що? Відразу вибив "ПСЖ" з Кубка Франції.

Його варто було найняти хоча б для того, щоб перестав псувати Парижу життя, але, звичайно, головна причина інша.

Ви точно чули про Луїша Кампуша – суперскаута, якого шейхи найняли трохи раніше рятувати їхній доведений до абсурду проект? Так-от, після "Лілля" для португальця Гальтьє не просто тренер, а однодумець.

І нехай Мессі та Рамос – це не Їлмаз з Бамба, але контракти ветеранів через рік закінчаться, а Гальтьє не спринтер; сезон він бере тільки на розгойдування. Придивіться до свіжих новин: Кампуш торгує не зірок, а Джанлуку Скамакку, Вітінью та Мілана Шкріньяра. Що, коли це і є новий, "постмундіальний" проект "ПСЖ"?

Ще нюанс – у Парижа чудова школа, взяти хоча б найкращого гравця Бундесліги-2022 Крістофера Нкунку та чемпіона трьох країн Кінгслі Комана. Попередні тренери навіть не дивились на молодь; з Гальтьє такого не буде.

PSG midfielder Ayman Kari (17), winner of last year's 'Titi d'Or' award for the best talent in PSG's academy, will join FC Bayern on a free transfer [@Djaameel56] pic.twitter.com/Rvo9si6FHt

— Bayern & Germany (@iMiaSanMia) June 25, 2022

В його каденцію в столиці гратимуть не лише селебріті, а й нерозкручені хлопці. Метою матчів стане не потішити самолюбство власника, а просто перемогти – часто за будь-яку ціну. Рахунки, на кшталт 2:1 або 1:0 перестануть бути чимось незвичайним.

Такого в епоху шейхів ще не було, але може це саме те, що треба для довгоочікуваної ЛЧ? Залізобетонна оборона, а в атаці Мбаппе і сам щось придумає - може це воно?

Катарці дуже ризикують, але після стількох провалів радикалізм напрошувався. Якщо і він не спрацює - ну, тоді дійсно руки не винні, просто місце прокляте.