Американські гірки Тімо Вернера. Тернистий шлях найкращого форварда Німеччини

Ще рік тому здавалося, що один з головних талантів Бундесліги зупинився у розвитку. Сьогодні вихованець «Штутгарта» є найкращим німецьким бомбардиром рідного чемпіонату і чи не головною надією збірної в нападі.

Історія Тімо Вернера в професійному футболі почалася немов у казці. У 17 років 4 місяці і 25 днів він дебютував у складі першої команди «Штутгарта» в матчі кваліфікації Ліги Європи проти болгарського «Ботєва», а незабаром провів перший матч у Бундеслізі. Цей школяр закохав у себе уболівальників швабів і змусив скандувати своє ім'я 40-тисячний натовп на «Мерседес-Бенц Арені». Його прозвали «новим Томасом Мюллером», а клуби АПЛ незабаром вишикувалися в чергу за юним проспектом.

За три роки Вернера не цькував тільки ледачий. Його команда вилетіла з Бундесліги, а сам футболіст зупинився у розвитку і не виправдав покладених на нього сподівань. Він виглядав не настільки погано, як більшість його партнерів, однак 6 м'ячів в чемпіонаті, дев'ятиматчева безгольова серія на фініші сезону і постійні непорозуміння з тренерами змусили серйозно переглянути ставлення до цього виконавця.

Пройшов ще сезон, і Тімо їде на Кубок Конфедерацій в ранзі кращого німецького бомбардира Бундесліги, а також найефективнішого молодого форварда Європи. Неможливо визначити, що чекає цього хлопця в майбутньому, але вже у 21 рік він встиг побувати і на хвилі успіху, і під шквалом критики.

Свій футбольний шлях Тімо Вернер почав у 4 роки в скромному «Штайнхалденфельді». Вже у 6 років хлопця запросили в дитячу команду «Штутгарта», де він і отримав футбольну освіту. Тімо відразу ж визначили в нападники, а його результативність довгий час залишалася неймовірною.

У своєму дебютному матчі за збірну Німеччини U-15 Вернер, якому було 14 років, оформив хет-трик у ворота однолітків з Польщі. За півтора роки хлопець програв два важливих фінали вже в складі команд U-17. Разом зі збірною Вернер дістався до вирішального матчу на чемпіонаті Європи, де поступився голландцям, а його 24 голи у внутрішніх змаганнях дозволили штутгартським юніорам поборотися за статус найсильнішої команди країни, однак у фіналі сильнішою виявилася «Герта».

«Після цього протягом двох тижнів я не хотів мати нічого спільного з футболом. Мені набридло займатися спортом. Але в міру того, як починався новий сезон, все було забуто», - згадував нападник« Лейпцига».

Далі був сезон в юнацькій Бундеслізі, в якій Вернер залишався нестримним. Його перевага над опонентами дозволила домогтися вражаючої статистики (24 голи в 23 матчах), а головний тренер першої команди Бруно Лаббадіа вирішив, що юнак доріс до великого футболу. Наставник взяв Вернера на передсезонний збір першої команди і не прогадав.

«Це було щось зовсім нове для мене, коли я вперше тренувався з професіоналами. Раніше я бачив цих футболістів тільки по телевізору, але тепер я сидів поруч з ними в роздягальні», - розповідає форвард.

Уже в серпні під чуйним керівництвом Лаббадіі засяяв новий діамант німецької системи підготовки футболістів. На початку сезону-2013/14 Вернер став наймолодшим гравцем і бомбардиром «Штутгарта». Крім того, авторство «наймолодшого» дубля в історії Бундесліги теж належить йому. Юнак став улюбленцем фанатів, а підтвердження цього не змусило себе довго чекати: по завершенні сезону клуб відрапортував, що футболки з прізвищем дебютанта були найбільш популярними.

Після перших же матчів Вернер отримав від ЗМІ прізвисько ТурбоТімо за свою вибухову швидкість і флангові прориви. Це й не дивно, адже він здатний був пробігти стометрівку за 11,1 секунди. При наявності в команді Ведада Ібішевіча, Какау і Мартіна Харніка у дебютанта не було жодних шансів отримати місце в центрі нападу, тому Лаббадія відправив його на фланг. Це дозволило урізноманітнити гру хлопця, який все ще ходив до школи, а також знайти оптимальне застосування його божевільній швидкості. Сам Вернер був не в захваті від переходу на фланг, але покірно продовжив працювати на благо команди.

Влітку 2014 року «Штутгарт» очолив Армін Фе, при якому улюбленець трибун повільно, але впевнено перемістився на лаву запасних. Головний тренер з розумінням ставився до обурення уболівальників з цього приводу і спокійно пояснював своє рішення: «Для нього було б краще, не бути важливим гравцем команди. Це допомогло б йому спокійно розвиватися. З Тімо може вийти хороший гравець, однак поки він таким не став. Йому потрібен час. Він обов'язково повернеться в основу, нехай для цього і знадобиться якийсь час», - стверджував Фі. Повернувся молодий нападник відразу після звільнення Арміна Фе в кінці листопада. Але вже тоді закралися певні думки про зоряну хвороби юнака, який знизив вимоги до себе.

В кінці сезону ситуація повторилася. Хуубу Стевенсу було ніколи возитися з молоддю, адже перед ним стояло завдання врятувати швабів від вильоту. Гольова посуха форварда, яка почалася ще в листопаді, цьому явно не сприяла, тому голландський фахівець посадив хлопця в запас. Правоту тренера підтвердили результати, адже за останні 7 турів без Вернера в основі «Штутгарт» заробив 13 очок і дивом вибрався з останнього місця.

Здавалося, що реанімувати кар'єру хлопця допоможе тільки холодний душ у вигляді зміни клубу. Тут же з'явилися чутки про інтерес з боку клубів з АПЛ, але ситуація вирішилася сама собою. Стевенс залишив клуб, а готувати команду до сезону-2015/16 був покликаний Александер Цорнігер, який раніше тренував «РБ Лейпциг».

Але і з цим тренером у футболіста стосунки не склалися. У вересні 2015 року Тімо Вернер вперше за 2 роки не потрапив в заявку на матч Бундесліги. Після поразки від «Герти» журналісти зажадали пояснень, на що Цорнігер вибухнув гнівною тирадою на адресу футболіста. «Я тут для того, щоб сказати, що він недостатньо проявляє себе на тренуваннях. Навіть якщо його оточують люди, які вважають, що це не так. Вернеру необхідно вийти із зони комфорту. Я не його нянька!»- підкреслив Цорнігер.

Справжні причини спаду в грі Вернера відомі тільки йому одному. Чи то це звичайна юнацька нестабільність, чи горезвісна зоряна хвороба... Або ж Вернер просто піддався загальному настрою команди і плив за течією. У будь-якому випадку, ТурбоТімо не пішов разом із потопаючим кораблем в Бундеслігу 2, а прийняв апетитну пропозицію від «РБ Лейпцига».

Але навіть після прощання зі «Штутгартом» Вернер продовжив показувати свою відданість рідному клубу. «Я залишаюся Швабом, але, сподіваюся, уболівальники зрозуміють, що я хочу використати свій шанс. Мені потрібно думати про розвиток кар'єри», - заявив Тімо відразу після переходу в «Лейпциг». А вже по ходу минулої кампанії форвард не раз говорив, що переживає за рідний клуб і вболіває за швабів в Бундеслізі 2.

У новій команді Вернер знову розцвів і вразив всіх шанувальників чемпіонату Німеччини. Наставник «Лейпцига» Ральф Хазенхюттль взявся використовувати його рівно так само, як це робили і в «Штутгарті», проте пізніше визнав, що в центрі нападу від Вернера буде набагато більше користі. Роблячи ставку на дует форвардів Вернер-Поульсен, Хазенхюттль серйозно ризикував, однак цей ризик себе повністю виправдав. Данець став кращим форвардом Бундесліги, який працює на партнерів, а Вернер - найрезультативнішим німцем в рідному чемпіонаті. При таких розкладах виклик в збірну був лише справою часу.

Час вихованця «Штутгарта» пробив в березні, коли Йоахім Льов викликав його на матчі проти Англії та Азербайджану. Дебют в національній команді вийшов для Вернера доволі посереднім, а остаточно його зіпсувала травма в середині другого тайму. Але наставник Бундестім продовжить робити ставку на молодого і зухвалого нападника, адже це набагато логічніше, ніж покладатися на стрімко старіючого Маріо Гомеса. Тімо Вернер - майбутнє збірної Німеччини, а Кубок Конфедерацій - прекрасний майданчик, щоб заявити про себе на весь світ.