Прощавай, Піца! Історія одного повернення ...

«Не буває старих і молодих гравців. Бувають хороші і погані». Навряд чи ви знайдете футболіста, який підходить під це твердження Отто Рехагеля більше, ніж Клаудіо Пісарро. Уболівальникам бременців залишається лише шкодувати, що двом легендам клубу так і не вдалося попрацювати разом.

Перуанський форвард тричі приходив на «Везерштадіон» і кожного разу був неймовірно корисним для «Музик». Саме вони (а конкретніше Клаус Алофс) ризикнули підписати молодого південноамериканця, який не знав жодного слова німецькою, але своєю чарівною посмішкою міг викликати прихильність будь-якого вболівальника або функціонера.

«Для мене завжди було великою честю надягати футболку «Вердера». Цей клуб, це місто і ці вболівальники завжди будуть займати особливе місце в моєму серці. Я б із радістю провів ще один рік тут, але з розумінням ставлюся до рішення клуба», - дуже сентиментально прокоментував розставання з бременцями Клаудіо Пісарро.

Причини розставання «Вердера» з живою легендою клубу досить прозаїчні - конкуренція і економія. «Ми прийшли до взаємного рішення під час дискусій з Клаудіо. На це вплинуло одразу декілька чинників. По-перше, у нас значно зросла конкуренція в нападі. Крім того, з'явилися молоді таланти, і ми не хочемо перешкоджати їх розвитку. Виходячи з цього, ми вирішили не продовжувати контракт Клаудіо», - заявив спортивний директор «Музик» Франк Бауман, з яким «Піца» гратв у «нульових». Варто також пам'ятати, що в Бремені Пісарро отримував близько 2,5 мільйонів євро за сезон, і непродовження контракту з ним серйозно розвантажує зарплатну відомість і без того проблемного клубу.

Клаудіо Пісарро і нинішній спортивний директор «Вердера» Франк Бауманн

Два роки тому більше сотні уболівальників «Вердера» вирушили в аеропорт Бремена, щоб із дитячим захопленням на обличчях зустрічати Легенду. Журнал «11 Freunde» цілком доречно зазначав, що стільки людей в зеленому в аеропорту не збиралося з 2004 року, коли команда Томаса Шаафа в Мюнхені здолала «Баварію» і забезпечила собі перемогу в чемпіонаті. Цього разу не було ані команди, ані трофея, а всього лише одна людина у фіолетовому джемпері, за якою в Бремені вже встигли скучити.

За кілька місяців до цього в кар'єрі перуанця чи не вперше панувала невизначеність. Він старанно відпрацював трирічний контракт в «Баварії», залишаючись весь цей час другим, а то і третім форвардом, і змушений був шукати нове місце роботи. Відклавши всі питання з працевлаштування, Клаудіо Пісарро відправився на третій для себе Кубок Америки і допоміг збірній Перу сенсаційно завоювати «бронзу».

Однак вдала гра 36-річного ветерана Бундесліги на континентальній першості не привела до його дому чергу з представників футбольних клубів. Більш того, навіть до закриття трансферного вікна перуанцеві не вдалося знайти роботу, що змусило задуматися про завершення кар'єри. Але вчасно прокинулося керівництво «Вердера», якому доводилося на ходу латати діри у складі. Якщо про трансфер Дейві Зельке було відомо ще в квітні, то переїзд Франко Ді Санто в Гельзенкірхен став справжнім шоком. Аргентинець довгий час стверджував, що залишиться в клубі за будь-яких обставин, але як тільки з'явилася соковита пропозиція від «Шальке», одразу ж помахав бременцям ручкою. А якщо згадати, що саме тоді і Нільс Петерсен остаточно перебрався до «Фрайбурга», то «Вердер» потрапив у дуже неприємне становище. Атакувальну ланку «Музикантів» становили незіграні новачки посереднього рівня (Ентоні Уджа і Аарон Йоханссон), а за спиною у них залишилася лише необстріляна молодь.

Повернення великого бомбардира і символу клубу минулого десятиліття виглядало дуже ризикованим кроком, який згодом дозволив зірвати джек-пот. Початок третьої каденції Пісарро в Бремені тільки підтверджував побоювання: нападник виглядав важкувато, не міг налагодити взаєморозуміння з партнерами і знайти свою гру. Клаудіо звик грати з футболістами топ-рівня, а у «Вердер» такі виконавці не заглядали вже років 5. Крім того, останній сезон в Мюнхені приніс форварду мізерну кількість ігрової практики, тому їдкі зауваження про втрату гольового чуття мали свої передумови.

Але з часом Пісарро зумів вчергове заткнути рот критикам. Повернутися на колишній рівень віковому перуанцеві дозволила спеціальна дієта від відомого дієтолога Джуліано Позера, який працював з Ліонелем Мессі. Саме правильне харчування і повна відмова від алкоголю дозволили Пісарро скинути 4 кілограми і відновити оптимальну форму. Крім того, Віктор Скрипник, з яким Пісарро також грав 15 років тому, перебудував гру команди під «Піцу», що принесло цілий феєрверк голів від Клаудіо.

Повернення в улюблений «Вердер» дозволило перуанцеві стати найефективнішим форвардом в історії клубу і зміцнити своє лідерство в списку кращих бомбардирів-іноземців в Бундеслізі. Велика ймовірність, що Роберт Левандовскі незабаром поб'є досягнення Пісарро і стане найрезультативнішим іноземцем в чемпіонаті Німеччини, про що не раз говорив і сам «Піца». Однак це не принесе поляку всенародну любов німецьких уболівальників, якою може похвалитися Клаудіо. Безумовно, Роберт входить в число кращих центрфорвардів сучасності, однак йому не вистачає тієї магії і харизми, якими був наділений звичайний перуанський хлопець, який приїхав підкорювати Німеччину ще в минулому тисячолітті.

«Я не відчуваю себе старим. Я відчуваю себе Клаудіо Пісарро». Цей хлопець ніколи не був слухняним, а Октоберфест іноді відзначав яскравіше за корінних баварців. У 2006 році веселун і балагур двічі за 6 місяців був спійманий за кермом в стані алкогольного сп'яніння. Клуб негайно оштрафував гравця, але Фелікс Магат не став вводити будь-які додаткові санкції.

За тиждень після першого контакту з поліцією (на початку жовтня) Клаудіо відправився в розташування збірної Перу. Там форвард повідомив, що тренери «Баварії» дозволили йому взяти участь тільки в одному матчі. У Федерацію футболу Перу жодних офіційних запитів від клубу не приходило, тому в збірній вирішили, що це була особиста ініціатива агента гравця Клаудіо Дельгадо. Відносини між гравцем і тренером збірної загострилися до межі, і форвард залишив головну команду країни на довгі роки.

Крім футболу Пісарро захоплюється кінним спортом і довгий час утримував в Перу власну стайню під символічною назвою «El Catorce» (в перекладі з іспанської - «чотирнадцятий», улюблений номер футболіста). Довірені особи Клаудіо розводили коней і продавали їх у Аргентину, а також брали участь у скачках. Нападаючий любив давати скакунам досить оригінальні, але легко впізнавані імена, тому в його стайні жили Ікеа, Карл-Хайнц (натяк на Румменігге), Альянц-Арена і Марієнплац (центральна площа в Мюнхені). У 2014 році «El Catorce» була продана на аукціоні.

Про те, що Пісарро повісить бутси на цвях мова поки не йде. Сам футболіст мріє потрапити зі своєю збірною на ЧС-2018 і зіграти на турнірі в Росії, а також хоче провести ще сезон в Бундеслізі. Якщо ж німецькі клуби не захочуть підписувати вікового форварда, то у нього завжди є варіант із поверненням на батьківщину.

«Поки я тут, для наших колишніх гравців (Фарфан, Пісарро, Герреро, Каррільо, Хуртадо) двері клубу завжди відкриті. «Альянс» не готовий платити зарплату, яку вони отримували в Європі, але якщо вони мріють завершити кар'єру тут - ми будемо тільки раді», - заявив Пабло Бенгоечеа, головний тренер «Альянсу» з Ліми.

Клаудіо Пісарро і його батько

Остаточне розставання Клаудіо Пісарро з «Вердером» - подія досить сумна. Шанувальникам «Піци» залишається сподіватися, що він ще сезон проведе на високому рівні і змусить багатьох хоча б в думках помолодшати років так на 10-15. Коли «дев'ятка» була не «фальшива», а справжнісінька; коли «Вердер» боровся не за виживання, а за чемпіонство і трофеї на міжнародній арені; коли Клаудіо Пісарро був найбільш харизматичним форвардом Бундесліги.