"Цап"-відбувайло. Як Петер Штьогер реанімує Боруссію

«Петера Штьогера нещодавно звільнили з «Кельна» за те, що команда не могла збалансувати гру ані в атаці, ані в обороні, і досі йде без жодної перемоги в активі і з найдірявішим захистом у лізі. Незабаром Штьогера призначає «Боруссія» як кризового менеджера, перед яким поставлено завдання збалансувати гру команди в обороні. Питання: хіба це не прекрасно?»

У матеріалі про звільнення Петера Боса із дортмундської «Боруссії» мій колега запропонував читачам очевидну, на перший погляд, завдачу. Але запрошення в Дортмунд Петера Штьогер, насправді, є досить логічним і виваженим рішенням.

Кар'єра австрійського фахівця проходить під знаком стабільного прогресу, а нинішній провал «Кельна» - прикре виключення, у якого є свої передумови. Петер Штьогер - старанний будівельник, який впорався зі зведенням скромного і затишного будиночка при дефіциті ресурсів, а тепер отримав шанс реконструювати центральну ратушу Дортмунда. Він приїхав не як архітектор зі своїм особливим баченням і бажанням «закарбувати музику в камені», а як ремісник, здатний якісно зробити свою роботу.

Відразу після завершення кар'єри посередній, за європейськими мірками, футболіст приступив до роботи у віденській «Аустрії», що вже стала для нього рідною. Тут він встиг спробувати себе і на адміністративній посаді (спортивний директор) і на тренерській лаві. У першій половині сезону 2005/06 Штьогер навіть поєднував ці посади, а власник клубу Френк Стронах не побоявся розщедритися на трансферному ринку «під» недосвідченого спеціаліста. У січні керівництво командою взяв на себе колишній партнер Штьогера по збірній Австрії Френк Шінкельс. У тандемі з наполегливим спортивним директором йому вдалося перетворити вдалий старт команди на перемогу в чемпіонаті, але на цьому казка і закінчилася.

Власник «Аустрії» скоротив фінансування, і клубу довелося влаштувати розпродаж лідерів. Цілком очікувано команда провалила старт сезону, а Штьогер і Шінкельс покинули свої посади ще до Різдва.

Після цього майбутній наставник «Боруссії» кілька років працював у друго- і третьосортних командах Австрії, поки не повернувся з тріумфом у столичну «Аустрію». Між двома його каденціями «фіолетові» не виграли чемпіонат жодного разу, а з поверненням Штьогера одразу ж змістили з насидженого трону «Ред Булл». Безпосередньо у багатіїв із Зальцбурга «Аустрія» так жодного разу і не виграла (2 поразки і нічия), але в решті матчів атакуюча схема 4-3-3 працювала як годинник. Форвард Філіп Хозінер, який був придбаний на прохання головного тренера, заробив 34 очки за системою «гол + пас», за рахунок чого команда впевнено провела весь турнір на першому місці.

Яскравий виступ в чемпіонаті Австрії прикував увагу відразу декількох німецьких клубів до 47-річного тренера. Спритнішими інших виявився «Кельн», який стояв на порозі серйозних змін.

«Козли» досить несподівано вилетіли з Бундесліги в 2012 році, але не стали розпускати склад, а зробили ставку на швидке повернення в еліту. Хольгер Станіславскі з цим завданням не впорався і влітку 2013 змушений був покинути клуб на межі банкрутства. Керівництво «Кельна» пішло на радикальні кроки: на посаду спортивного директора був запрошений Йорг Шмадтке, а головним тренером став до цього не знайомий з німецькою Бундеслігою Петер Штьогер. Рішенням змінити благополучну «Аустрію» і Лігу чемпіонів на кризовий «Кельн» і БЛ2 австрійстрійский тренер здивував віце-президента «Цапів» Тоні Шумахера і розлютив уболівальників колишньої команди.

Шанувальники «фіолетових» мало не прокльонами проводжали Штьогера, контракт якого повинен був діяти ще рік, на що тренер справедливо зауважив: «Ми тільки й говоримо про мораль, коли, незважаючи на діючий контракт, хороші люди хочуть стати кращими. Однак, ми не говоримо про мораль, коли тренера звільняють, не дивлячись на діючий контракт».

Свою еру біля керма "Кельна" австрієць почав з масштабної, але фінансово скромної трансферної кампанії - 12 гравців пішли, 11 - прийшли. Після слабкого старту сезону Штьогер пригрозив кільком гравцям відправкою в «дубль», і справи стали налагоджуватися.

Уже в першому сезоні ми побачили звичний «Кельн» Петера Штьогера, який за три роки виборов право грати в єврокубках. В епоху повсюдного використання схеми 4-2-3-1/4-3-3 наставник довірився класиці (4-4-2) і не прогадав. Маттіас Леманн і Яннік Герхардт виступили класичними опорниками-«пітбулями» і зробили оборону «Цапів» однією з найбільш непробивних в Німеччині.

Після вдалого старту Штьогер сказав фразу, яка характеризує його як не можна краще: «Вболівальники можуть вже зараз мріяти». Легкий на підйом і готовий до будь-яких авантюр фрік потрапив в ідеальне середовище - карнавальне місто, де його прийняли за свого і полюбили всім серцем.

Завдяки копіткій роботі австрійського фахівця в дуеті зі спортивним директором «Кельн» прогресував з року в рік. Штегер поставив команді впізнаваний (можливо, нудний, але впізнаваний) стиль гри, терпляче вводив до складу і розкривав з нового боку місцевих вихованців (Янніка Герхардта, Йонаса Хектора, Тімо Хорна), а Шмадтке за смішні гроші знаходив гідну заміну футболістам, які покидали клуб.

Чотири сезони поступального прогресу обернулися тим, що «Кельн» вперше за 25 років вийшов у єврокубки. Про ту катастрофу, яка сталася на старті поточного сезону, ви вже напевно не раз чули. Однак звинувачувати в падінні «Цапів» Штьогера - доволі необачно.

По-перше, австрієць витиснув із команди навіть більше, ніж максимум. Законне місце цього складу «Цапів» - середина таблиці, а ле аж ніяк не фініш на межі зони Ліги чемпіонів. Тобто, спад у результатах очікувався, проте далеко не такий радикальний.

Ключова причина подібного регресу - провалена трансферна компанія. «Кельн» за великі гроші втратив єдиного гравця з приставкою «топ», але так і не зміг правильно розпорядитися мільйонами за Антоні Модеста. Джон Кордоба не вартує навіть половини грошей, які за нього віддали, і він точно не в змозі замінити одного з кращих форвардів Бундесліги, а Хорхе Мері і Яннес Хорн - придбання на перспективу. Відзначаємо, що не був підписаний жоден гравець у центральну лінію, хоча опорна зона в минулому сезоні буквально кричала про необхідність підвищення конкуренції. Додаємо сюди серйозну травму лідера команди Йонаса Хектора, і на місці двох кращих виконавців утворюються дві серйозні діри у складі.

Цікаво, що Штьогер просив придбати всього трьох конкретних виконавців, які дали б тренеру необхідну глибину складу перед стартом в Лізі Європи. Умовити Юліана Баумгартлінгера (опорний хавбек!) покинути «Байєр» так і не вдалося, а Маркус Зуттнер (підміна для Хектора) і Міхаель Грегоріч обрали клуби без єврокубків. Непрямим визнанням своїх помилок з боку клубу стало звільнення спортивного директора Йорга Шмадтке 24 жовтня.

Але і Штьогер затримався в «Кельні» не набагато довше. Проблеми зі складом, низка травм і невезіння так і не дозволили команді стабілізувати гру і набрати гідну кількість очок. «Цапи» продовжували «відриватися» від рятівного 15 місця, а експерти вже всерйоз заговорили про те, що Штьогеру необхідно підбирати склад під БЛ2. Зверніть увагу, риторика зводилася до проблем команди, вирішити які може тільки діючий наставник. Тобто, Штьогера ніхто не звинувачував у тому, що відбувається, а лише сподівалися, що незабаром він поверне команду на колишній рівень.

Але керівництво клубу не стало брати приклад з «Фрайбурга», який спочатку вилетів в БЛ2, а потім повернувся разом з Крістіаном Штрайхом, а попрощався з тренером після чергової поразки. Наскільки цей хід виправдає себе, побачимо дуже скоро. Відзначимо, що за всю історію «Кельна» довше Петера Штьогера командою керував тільки легендарний Хеннес Вайсвайлер.

Австрієць на кілька днів затримався в Кельні, щоб закінчити всі свої справи і в неформальній обстановці попрощатися з колишніми колегами і підопічними, після чого відлетів до Відня до своєї матері. Саме тут його і застав телефонний дзвінок Ханса-Йоахіма Ватцке. Штегер вистачило 30 хвилин, щоб пообідати з сім'єю, після чого він одразу ж вирушив назад в Німеччину. «Такі пропозиції, як від Дортмунда, надходять тільки раз в житті».

Звичайно ж, мова не про гроші, однак і фінансову складову питання забувати не варто. Колишній тренер «Кельна» заробить три мільйони євро за 6 місяців. У попередньому клубі його зарплата становила 1,5 мільйона на рік.

Як би дивно це не звучало, але Штьогер може вирішити проблеми команди, але ніяк не вплине на проблеми клубу. Як і «Баварія» Дортмунд зробив ставку на стабільність до кінця сезону, а початок чергової масштабної перебудови переніс на наступне літо.

Якщо перед Петером Босом стояло завдання розвинути напрацювання Клоппа і Тухеля, грати в привабливий футбол і вигравати трофеї, то Петер Штьогер запрошений, щоб зупинити падіння.

Перед Босом ставилося завдання вийти в Лігу чемпіонів або навіть замахнутися на чемпіонство. Над Штьогером така відповідальність поки не тяжіє. Керівництво клубу вважає за краще, в першу чергу, розібратися з матчами, які залишилися до зимових канікул, а вже в січні повернутися до постановки завдань.

Kicker провів опитування щодо перспектив «Боруссії» в поточному сезоні. Майже 57% читачів вважають, що Штьогер (так-так, той самий, який досі пір набрав три очки) виведе команду в Лігу чемпіонів, 25% схиляються до зони Ліги Європи і лише 10% бачать Дортмунд в середині таблиці. Цікаво, що у виліт команди читачі Kicker вірять більше (4%), ніж в перемогу в Бундеслізі (3%).

Для більш чіткого розуміння ситуації із запрошенням Петера Штьогера в «Боруссію» варто не забувати про одну деталь. Міхаель Цорк зустрічався з тренером «Кельна» ще влітку, але тоді ця зустріч носила скоріше ознайомлювальний характер. Штьогер готувався стартувати з «Цапами» в єврокубках, куди вивів команду вперше за довгі роки, тому не був готовий до зміни обстановки.

Австрієць не боїться нових викликів і дуже впевнений в собі. Він одразу заявив, що йому не потрібен багаторічний контракт, щоб проявити себе. «Я збираюся тут щось побудувати вже до літа. Роботу тренера можна оцінити досить швидко, тому я б прийняв цей виклик, навіть якщо б мені дали 14 днів».

У своєму першому ж матчі Штьогер дав команді те, чого від нього вимагали. «Боруссія» відмовилася від високої лінії оборони, вперше за довгий час виграла і не пропустила. Про те, наскільки ідеальною була структура гри (чіткі 4-3-3) проти «Майнца» можна судити за усередненими позиціями футболістів і карті передач. На зміну нідерландському абстракціонізму прийшли геометрично вивірені форми.

Нехай «Боруссія» грала трохи нудно і, все ж, допускала моменти біля своїх воріт, але після одного тренування радикальних змін від Штьогера чекати і не доводилося. Один із уболівальників в твіттері цілком резонно зауважив, що в Дортмунді починають проглядатися риси старого «Кельна», з Обамейянг в ролі Модеста.

Велика ймовірність, що ми не побачимо реінкарнацію «Цапів» у чорно-жовтих футболках, адже підбір виконавців BVB більше відповідає схемі з трикутником в центрі поля і дуже атакуючими флангами, а не звичної для Штьогера 4-4-2. У Дортмунді австрієць буде будувати щось нове і особливе. Він заслужив цей шанс і до кінця сезону ще не раз проявить себе з кращого боку.

P.S. Появу Юліана Нагельсманна на трибунах під час гри «Боруссії» проти «Майнца» можна розцінювати по-різному. Німецька преса твердить, що тренер-вундеркінд вже погодив контракт з «Джмелями» і наступний сезон почне в Дортмунді, а не в Мюнхені. Але якщо на хвилиночку забути про теорії змови, то можна припустити, що Нагельсманн всього лише переглядав свого наступного суперника.