(Османська) Імперія завдає удар у відповідь. Як Месут Озіл пішов з Бундестім

Зранку в неділю ніщо не віщувало якоїсь біди. Загалом зараз в німецьких ЗМІ дуже спокійний період, коли політики та більшість громадян так чи інакше або у відпустці, або готуються до неї. Такий час, коли мало новин і нічого не відбувається, називають Sommerloch – дослівно, "літня дірка", більш літературно "літнє затишшя".

Але цього разу головним н’юзмейкером в німецьких ЗМІ посеред повної тиші став півзахисник лондонського "Арсеналу" Месут Озіл. Протягом дня, з перервами у декілька годин, від видав англомовне пояснення своєї позиції щодо своєї подальшої кар’єри у збірній Німеччині. Трактат з трьох частин розтягнувся на цілий день.

Частина 2 (1 сторінка – 3:02 PM): https://www.facebook.com/mesutoezil/posts/2192262184185675

Частина 3 (2 сторінки – 8:05 PM): https://www.facebook.com/mesutoezil/posts/2192674574144436

Коли довкола расисти

На чотирьох сторінках англійською мовою Месут Озіл, або його консультанти, вирішили грюкнути дверима в національній збірній Німеччини та перейшли в атаку: "Для вас ми німці, коли перемагаємо, та іммігранти, коли програємо..."

Чому Клозе чи Подольскі не називають німецькими поляками, а йому нагадують про його турецьке походження? Чому Лотар Матеус зустрічається з Путіним, але йому це вибачають, а зустріч з Ердоганом – ні? (хм... дуже логічне питання). Чому спонсори починають відмовлятись від нього? Чому він роками платив податки в Німеччині і всі були вдячні, а зараз через одне фото все забуто? Чому взагалі ФФН вимагає якихось пояснень від гравця і викручує йому руки? А ще його обзивають свої ж фани, а ще в коментарях сидять расисти і т.п. Тому Озіл вирішив завершити свої виступи за збірну Німеччини через расизм.

Окремо треба сказати про президента Федерації Футболу Німеччини Райнхарда Грінделя, який був за те, щоб виключити його зі збірної. Гріндель – колишній політик від правлячої партії Християнських демократів. Йому належить така фраза: "Мультикультуралізм – це міф і брехня..." Звичайно, Озіл нагадав йому про це, а також про його нелюбов до ісламу і т.п.

І дійсно, Гріндель був депутатом Бундестагу з 2002 по 2016-го року і вважався консервативним політиком. Паралельно в різні роки він займав добровільні посади в ФФН, але 2016-го року його було обрано президентом ФФН, через що він залишив політику (отут особливий привіт Павелко!). Та свого часу він забагато наговорив як політик і Озіл та його піарщики вирішили нагадати йому все.

Зрештою, судячи з пояснень PR-команди Озіла, винні всі окрім футболіста, який став жертвою расистів. Завіса.

Фото з Ердоганом як початок кінця

Нагадаємо, що перед ЧС Месут Озіл сфотографувався в Лондоні з турецьким президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом та подарував йому свою футболку. Таким чином він зіграв на руку турецькому лідеру в його виборчій кампанії. Німецька преса обурено вимагала пояснень, бо в останні роки Ердоган стає більше схожим на середньовічного султана і утискає опозицію.

Частина фанів очікувала, що Йоахім Льов викине Озіла та Гюндогана, який теж був на зустрічі, , зі збірної Німеччини. Ще два роки тому Льов вигнав зі збірної форварда "Вольфсбурга" Макса Крузе, який любив погуляти і на дискотеці посварився з репортеркою таблоїда Bild, через що не поїхав на ЧЄ-2016. Але він не був основним, тому від нього можна було легко відмовитись.

Вже важче було з Кевіном Гроскройцем. Перед ЧС-2014 він напився та помочився в фойє готелю в Берліні, але його пробачили. Навсяк випадок він просидів весь ЧС на лаві. Схожа поведінка була вже перед ЧЄ-2016, але там він вже не відігравав важливої ролі в команді і від нього відмовились.

Важче було з Марко Ройсом у 2014-му році, якого зловили з фальшивими водійськими правами. Великий скандал, але свого часу Йоахім Льов і сам втратив права, тому скандал якось забувся.

Загалом в різні часи зі збірної Німеччини виганяли ледь не за будь-яку провину і особливо не панькались – зі збірної вилітали Кевін Курані (2008, психанув під час гри та залишив стадіон), Маріо Баслер (1999, посварився з тренером Ріббеком), Лотар Маттеус (1996, забагато написав у своїх щоденниках для газети), Штефан Еффенберг (1994, показав середнього пальця вболівальникам), Тоні Шумахер (1987, забагато розповів у своїй книзі про внутрішню кухню), Улі Штайн (1986, пройшовся по Бекенбауеру) та багато інших випадків.

Але цього разу мова йшла про двох основних гравців, тому Льов та Бірхофф вирішили за будь-яку ціну взяти їх до Росії. Взяли, але ставка не спрацювала.

Труднощі перекладу

Німецька преса переклала з англійської стейтмент Озіла і почала писати філософські трактати. Місцевим ЗМІ важко занадто відкрито критикувати Озіла, бо тоді точно нагадають про расизм. Тому центральні статті скоріш констатували проблему, після чого виходило декілька авторських колонок, в яких автори або ставали на бік Озіла, або на бік ФФН. Згодом ФФН заявив про безпідставність звинувачень.

FAZ: "Відмова грати за збірну Месута Озіла, а ще більше обгрунтування є фатальним знаком для німецького футболу та німецького суспільства. Тим не менш, багато в чому Чемпіон світу 2014 перейшов за межу".

Welt: "У справі Месута Озіла програли всі сторони. У майбутньому Німеччині доведеться обійтися без топового гравця. Але йому самому бракує самокритики. У свою чергу керівник ФФН Гріндель тепер повинен якось реагувати на це".

Rheinpfalz: "Фатальним було те, що Озіл мовчав так довго після того, як зробив фото з Ердоганом в середині травня. Вчора 29-річний гравець дуже докладно виклав свою позицію. Отже вона в нього є і була. Але чому тоді гравець "Арсеналу" не захищав себе одразу, а дотягнув аж до закінчення ЧС? Мовчання – не завжди золото".

Особливо розійшовся Bild: "Озіл є єдиним громадянином Німеччини в нашій національній команді, який інформує німецьку публіку англійською мовою через Facebook про свою позицію. PR-стратегія Озіла як глобального бренду, здається, для нього важливіша, ніж те, щоб його зрозумів кожен його фан".

Zeit: "Набагато більше, ніж просто відмова... Вперше гравець національної збірної залишає збірну через расизм. Відмова Мезута Озіла – фатальний сигнал у тривожні часі".

Kicker: "Гравець національної збірної розвернув в соціальній мережі атаку на всіх – на всіх, окрім самого себе".

TAZ: "Озіл захищає себе. Покаяння звучить не так. Месут Озіл захищає свою зустріч з Ердоганом через Twitter. Свого часу мати навчила його бути шанобливим. Його мати навчила його поважати. Але мама не грає за збірну".

Власне, в німецькій пресі можна було знайти багато критики Озіла, його PR-служби, керівництва ФФН. Посипалось багато попелу, заламувались руки та ставились риторичні питання.

Хреновий гравець

Президент "Баварії" Улі Хеннес вирішив сформулювати дещо простіше: "Він роками грає хреново! Це чудово, що він йде! Вже на ЧС-2014 він був блідою тінню і ледь не вилетів з команди. Фінал для нього витягували інші. Сучасний футбол полягає в тому, щоб вигравати двобої та проходити опонента. Коли він в останнє це зробив?"

Ще Хеннес пожурив пресу, яка робить з цих хлопчиків, в яких начебто 35 млн. фоловерів в соціальних мережах, зірок, як тільки вони віддадуть один точний пас.

Хеннес завжди вмів смачно сказати і ще декілька років тому до нього прислухались не тільки в питаннях футболу. Але потім він відсидів за ухилення від сплати податків і вже якось воно не так гарно сприймається. Ну і не будемо забувати, що Озіл власне ніколи не грав у "Баварії". Чи сказав би таке Хеннес про свого колишнього гравця? Хм...

До речі, про Озіла-гравця. Цього року йому виповниться 30. Наврядчи він допоможе збірній Німеччини на наступному ЧС-2022. Не факт, що він би допоміг збірній на наступному ЧЄ-2020. У нього 92 матчі за збірну (один з найкращих показників), але в останні роки за збірну він дійсно нічого особливого не показує. За рік-два його все одно б попросили зі збірної, але це було б рішення тренера. То чому б не піти самому, зробивши всіх інших винними?

• Читайте також: Die (National) mannschaft. Як збірна Німеччині стала дзеркалом соціальних проблем в країні

До того ж він доволі логічно орієнтується на світовий ринок та своїх турецьких фанів. Для них він тепер загноблений герой і борець з німецькими расистами, який просто не захотів відмовитись від своїх коренів. Тепер в Німеччині після фото з Ердоганом він наврядчи буде рекламувати якусь ковбасу зі свинини для супермаркетів. А після умовного "Арсеналу" краще поїхати грати в статусі (все ще) турецької зірки до якогось "Фенербахче" чи "Бешикташа", ніж тихо догравати у заштатному "Кьольні". Футбол – це бізнес. Озіл вдало вміє не тільки грати за "Арсенал", але і знаходити несиметричні ходи поза футболом.