Падіння Вердера. Як і чому у Кохфельдта все вийшло з-під контролю

Бундесліга в цьому сезоні намагається вийти за рамки власної стереотипності. Призабута результативність - є, несподівані лідери - є, несподівані аутсайдери - є, інтригуючі сюжетні повороти - теж є.

Умовні Аугсбург і Вольфсбург можуть видати більш гарячий матч, ніж Лестер і Манчестер Юнайтед. Боруссія з Дортмунда лідирує з форою в сім очок, але Люсьєн Фавр навідріз відмовляється говорити про чемпіонство. Гладбах і Франкфурт йдуть слідом, але тему Ліги чемпіонів там теж зацензурили.

Німецькі клуби обережно заграють з амбітними планами. Цьому можна знайти купу причин, але найбільш магічну з них на власному прикладі втілює в життя Вердер.

Напередодні сезону в Бремені заявляли про плани потрапити в Лігу Європи, але після яскравого старту з підйомом до трійки лідерів Музиканти втрапили в кризову яму. П'ять матчів, одне очко, шість забитих і чотирнадцять пропущених м'ячів. Команду ніби підмінили.

Як так вийшло?

Кохфельдт загрався в пошуки оптимальної ігрової системи

Завдання потрапити в Лігу Європи на початку сезону здавалася елементарним, адже в перших 8-ми матчах Вердер набрав 17 очок. Кохфельдт спирався на схему 4-3-3 і був одним з небагатьох тренерів в Лізі, які сповідували позиційний стиль гри. Вердер перевершував суперників у володінні м'ячем в 11-ти з 13-ти матчів сезону.

Але Кохфельдт виявився не готовий до того, що суперники неминуче почнуть його читати: щоб нейтралізувати бременську атаку, потрібно просто обрізати їй фланги, наситивши центр. Це змусило тренера шукати нову систему. При цьому не важливо, 4-3-3, «ромб» або класична 4-4-2 - Вердеру все одно не вистачає тієї гармонії, яка була йому притаманна на початку сезону.

Індивідуальне позиціонування, командна гра без м'яча, єдиноборства в обороні, які програються все частіше. Для команди, яка намагається перевершувати за рахунок територіальної переваги, ці деталі вкрай важливі. Інакше просто потрібно звернутися до більш вертикальних ідей, як це зробив Рангнік в Лейпцигу.

Чим швидше Кохфельдт визначиться, чого він хоче, тим раніше Вердер зловить рівновагу.

Вердеру бракує точності прессингу

Проблема Музикантів зводиться не тільки до гри в атаці. Сім пропущених м'ячів в перших восьми матчах встигли стати візитною карткою Бремена, перш ніж він впав у кризу і в п'яти останніх іграх пропустив цілих 14 голів.

Пресингу Вердера не вистачає точності і агресії. Це чітко показав матч з Баварією (1:2). Півзахисники Музикантів постійно не встигали створювати для суперника зони тиску, в обороні виникали «кишені». Кімміх і Горецка розрізали тактичну структуру Вердера вертикальними передачами, що і принесло Баварії результат.

Ключові гравці втратили форму

«Індивідуально ми програємо навіть Герті і Вольфсбургу», - сказав Кохфельдт після матчу з Баварією. Для його системи дуже важлива наявність сильних півзахисників. На початку сезону у Вердера вони були: Клаассен і Еггештайн знаходили простір, Багфреде і Шахін прикривали їх з тилу. Але зараз Музиканти програють в центральній лінії що в атаці, що в обороні.

3️⃣ Stunden bis zum Anpfiff! Ist heute der Tag für eine Überraschung? Haut eure Tipps raus! #Werder | #svwfcb pic.twitter.com/m1352Vxn4A

— SV Werder Bremen (@werderbremen) December 1, 2018

Єдиний гравець, якому не можна дорікнути в самовіддачі - це Макс Крузе. Форвад так само рухливий, зміщується на фланги, відіграє назад. Але навіть він занадто часто помиляється з рішеннями, уповільнює гру, коли їй навпаки потрібна швидкість. Капітан Вердера поки програє власній версії з минулого сезону.

Відсутність чистого нападника

Не на користь Крузе також виступає його результативність: в поточному сезоні він забив лише два голи - у четвертому і п'ятому турах (в кінці вересня).

Вердеру потрібен не просто нападник, йому потрібен страйкер. На цю роль може претендувати Клаудіо Пісарро, але в 40 років важко бути наконечником в атакуючій структурі своєї команди. Юя Осако і Мартін Харнік? Їх недоліки для цієї ролі переважують достоїнства.

⏱ 76. Min

Es wird laut! @pizarrinha ersetzt @nurisahin.

1:2 #SVWFCB pic.twitter.com/2r7IAsARaW

— SV Werder Bremen (@werderbremen) December 1, 2018

Крім усього перерахованого, Вердер має й суто ігрові проблеми. Через слабкий півзахист команда в обороні часто впадає в паніку. Захисники навіть в невиправданих ситуаціях висмикуються на м'яч, оголюючи зони. Швидкісні фланги і швидкі розіграші атак через центр безглузді, оскільки в завершальній стадії Вердеру все одно не вистачає холоднокровності.

Але сезон ще не провалений. Якщо в наступному турі Вердер переможе Фортуну, то взагалі може повернутися в зону Ліги Європи. Останнім часом команда все більш явно натякає, що пошуки Кохфельдта оптимальної системи вже близькі до завершення.

В принципі, після різдвяних канікул свіжий Бремен цілком може знову почати набирати очки, адже раніше він вже довів, що вміє це робити. Ліга Європи залишається в зоні досяжності.