"В Бундеслізі більше немає таких гравців". Ранній злет, падіння і воскресіння Сержа Гнабрі

Його практично списали, але він знайшов в собі сили повернутися в рідну країну і довести, що усі помилялися. Навіть ті, хто говорив, що він просто хороший гравець. Серж Гнабрі за короткий проміжок часу став не просто гравцем стартового складу "Баварії", але і одним з найкращих гравців Європи за статистикою "гол плюс пас".

Серж Гнабрі народився в німецькому місті Штутгарт і перед тим, як в дванадцятирічному віці опинитися в академії місцевого клубу, займався в менш відомих. Наприклад, в "Вайссах", "Дітцингені", "Геммінгені" і "Файербасі". Його батько ще юнаком перебрався з Кот-д'Івуару в Німеччину, де познайомився з матір'ю Сержа. За спогадами футболіста, тато цілими ночами висів на телефоні, спілкуючись зі своєю ріднею, яка залишилася в Африці. Зв'язок з батьківщиною був занадто сильним.

Тато завжди вчив його, що усі будуть звертати увагу на його колір шкіри, а це значить, що потрібно бути в два рази сильнішим за тих, хто його оточує. Викладатися в усіх проявах, бути кращим. Протягом шести років - з дев'яти до п'ятнадцяти - Серж разом з батьком ходив на тренувальне поле в Вайссаху, де хлопець відпрацьовував дриблінг і удари. Уже тоді Гнабрі відрізнявся високою швидкістю, тому його залучали в легкоатлетичну команду. Добре, що в підсумку переміг футбол.

"Я займався легкою атлетикою. Був спринтером і брав участь в забігах по всій Німеччині. Жодного разу не програв, але потрібно було зробити вибір: біг або футбол. Я вибрав футбол, адже для мене ця гра була дуже веселою".

Скаути "Штутгарта", як і такі ж працівники інших клубів Бундесліги, постійно знаходяться в пошуку талановитих хлопців. Після одного з переглядів вони побачили чорношкірого хлопця, який виділявся на тлі інших. В академії "швабів" Серж займався разом з такими відомими гравцями як Джошуа Кімміх ("Баварія"), Рані Хедіра (брат Самі Хедіра, "Аугсбург") і бомбардиром Тімо Вернером ("РБ Лейпциг").

На жаль для німців, в їх складі Гнабрі затримався ненадовго. Йому було п'ятнадцять, коли в офіс "Штутгарта" подзвонили з Лондона. Це були представники "Арсеналу", які в ті часи славилися активною роботою на трансферному ринку якраз з гравцями юного віку. "Штутгарт" дав добро на перехід і отримав 100 тисяч євро. На дворі був 2010 рік. Так як Сержу Гнабрі на той момент не було шістнадцяти, він був змушений чекати. До столиці Великобританії він відправився разом з матір'ю і батьком. Там відбулася зустріч з Арсеном Венгером, яка розділила життя Гнабрі і його сім'ї на до і після.

Серж настільки був вражений великим французом, що не міг вимовити й слова. За його словами, він просто дивився на Венгера і нерозумно посміхався. Тоді ж він дізнався, що база "Арсеналу" ділиться на дві частини: територію основної команди і юнацької. Ці дві частини бази з'єднуються коридором. Досить символічно, що щоб перейти із одного рівня на інший, потрібно минути подібну споруду.

Життя в Лондоні для тоді вже сімнадцятирічного хлопця було дуже складним. Воно могло його зламати як в ігровому, так і психологічному плані. Благо, що поруч були дві людини: Пер Мертезакер і мама Сержа. Пер став свого роду наставником, який не дозволяв молодому хлопцю розслаблятися. Він постійно стежив за ним, тримав в їжакових рукавицях, але при цьому ніщо їм не заважало разом сісти і випити по чашці кави. І це не дивлячись на різницю у віці. В один із днів Гнабрі подзвонила мама. Вона дізналася, що її син, який зовсім недавно просив у неї кишенькові гроші, а тепер отримав солідний контракт, витрачає їх не за розумом: "Ролекс", дорогий брендовий одяг, всякі незрозумілі дрібниці. Досить жорстка, але справедливий розмова поставила цінності Сержа Гнабрі на місце.

Менше сезону знадобилося хавбеку, щоб перейти з юніорської команди в резерв "Арсеналу". У сезоні 2012/2013 Арсен Венгер викликав Гнабрі в основу і дозволив дебютувати в матчі першого раунду Кубка англійської ліги. Дебют в Лізі чемпіонів у матчі проти "Шальке 04" дозволив стати Сержу другим наймолодшим гравцем в історії "Гуннера" ​​- 17 років і 98 днів. У третьому матчі за головну команду, який відбувся в сезоні 2013/2014, Гнабрі забив - постраждав "Суонсі", потім віддав гольову передачу - засмутився "Кристал Пелас".

Серйозна травма коліна вимкнула німця практично на цілий рік. Молодому хлопцеві довелося до лютого 2015 року перебувати без ігрової практики, а потім намагатися повернути форму через ігри за "Арсенал" U-21. У клубі розуміли, що на даний момент йому не можуть надати багато часу на полі, а тому було вирішено віддати гравця в річну оренду.

Перехід в "Вест Бромвіч" став великою помилкою для Сержа Гнабрі. Головний тренер команди Тоні Пьюліс був особисто зацікавлений в переході гравця, але як виявилося, його якості абсолютно не підходили тому футболу, який проповідувався в "Альбіонс". Серж явно був не в найкращих кондиціях, але за весь сезон отримав лише 15 хвилин ігрового часу. Решту часу він просидів на лавці запасних. На той момент йому було дев'ятнадцять років, а "Арсенал" його віддавав заради ігрової практики.

"На даний момент він не відповідає рівню команди, - сказав в одному з інтерв'ю Пьюліс. - Більшу частину часу він грав в академії і зовсім небагато в Прем'єр-лізі. Сумніваюся, що академія добре готує гравців для рівня АПЛ. Я вибираю той склад, який може виграти матч. Ти не можеш залишити на лавці когось, хто тобі просто не подобається".

Очевидно, що між Гнабрі і Пьюлісом був якийсь конфлікт. Швидше за все, хлопець ще не зовсім усвідомив, на якому рівні він виступає, а тренер не зміг до нього достукатися. Профілактичні заходи у вигляді лави запасних не допомогли обом.

Дивно, але після такого провального року Серж Гнабрі був названий серед гравців, які вирушили на Олімпійські ігри. Хорст Хрубеш зробив ставку на молодого хлопця, який, здавалося б, перебував не в кращій формі, без ігрової практики і був психологічно надламаний. Однак така довіра окрилила Гнабрі: він забив шість голів, став одним з найкращих бомбардирів турніру, а олімпійська збірна Німеччини взяла срібло. А потім хавбека знову покликала батьківщина.

На "Арсенал" з пропозицією про трансфер вийшов бременський "Вердер". "Арсенал" ніби й хотів залишити гравця, але не дуже напружувався. Проаналізувавши ситуацію і прикинувши шанси на ігрову практику в Лондоні, Гнабрі повідомив про своє бажання піти. "Каноніри" отримали п'ять мільйонів євро, а Серж шанс на перезавантаження.

"Піти з "Арсеналу" було вірним рішенням. Якщо ви порівняєте мою форму в Англії і зараз, то зрозумієте, про що я. Головною причиною був брак ігрового часу. "Арсенал" хотів мене зберегти, але мабуть недостатньо. Якщо у гравця не виходить , він не інтегрується в клуб, то не може бути жалю", - сказав Серж Гнабрі вже відігравши за "Вердер" три місяці.

Ці три місяці вийшли легендарними. Навіть незважаючи на сильний виступ на Олімпіаді, мало хто міг припустити, що за одинадцять матчів в новій лізі і новій команді 21-річний хлопець зможе забити п'ять м'ячів. Він відразу довів, що якщо йому довіряти, знайти правильне місце на полі, то все вийде. Як кажуть інсайдери, за переїздом Гнабрі в Німеччину стояла мюнхенська "Баварія". Бременці не є клубом, який здатний викинути 5 млн євро за хлопця, що засвітився на короткому турнірі. У свою чергу, багаторазовий чемпіон Німеччини робив розумний хід: провалиться - п'ять мільйонів не така вже й велика сума, а якщо заграє, то буде велика перемога. Тоді ж сам гравець повністю переглянув своє ставлення до власного життя і тренувань.

"Пер [Мертезакер] і Месут [Озіл] багато говорили позитивного про клуб, - сказав Гнабрі, заносячи ручку для підпису контракту з" Вердером ". - Але врешті-решт я сам прийшов до рішення їхати саме сюди. Я провів чудові переговори з керівництвом . Я прийшов отримати ігровий час, розвиватися і допомагати команді".

Через півтора року після важкої травми і півроку з часу ярлика Пьюліса "не відповідає рівню" Гнабрі був викликаний Йохімом Льовом в збірну Німеччини. Вже 11 листопада 2016 року відбувся його дебют в матчі з Сан-Марино. В "Вердері" сезон також пройшов чудово: команда стала восьмою, що для неї було непоганим результатом, а сам Серж забив одинадцять м'ячів. На авансцену вийшла "Баварія".

Мюнхенці швидко переконалися, що Гнабрі, кинутий в басейн всього рік тому, не просто не потонув, а майстерно навчився плавати. Виявилося, що в хитрому контракті був пункт про викуп за 8 млн євро, який і був активований. 8 млн євро за гравця, який через 3 роки стоїть не менш 40 млн євро - мюнхенська машина знову не помилилася. У Мюнхені пішли на ще одне вкрай розумне рішення, віддавши відразу ж гравця в оренду в "Хоффенхайм". Той самий "Хоффенхайм", в якому на той момент головним тренером був найбільш багатообіцяючий молодий тренер Європи Юліан Наггельсман.

Цей дует був ідеальним. Можливо тут можна підтягнути конспірологічну теорію, за якою "Баварія" через Гнабрі хотіла дістати Наггельсмана собі. Рік в "Хоффенхаймі", незважаючи на кілька ушкоджень, що відняли у гравця майже половину сезону, був вкрай корисним за всіма показниками. Нарешті у Сержа було багато ігрового часу у тренера, який знає, що робить, і який максимально сучасно навчає тактично. Сезон 2017/2018 для Гнабрі був більш корисний з усіх точок зору, ніж всі попередні роки разом узяті. 22 матчі, 10 + 6 за показнику "гол плюс пас" - "Баварія" отримала готового топового гравця.

У липні 2018 року "мрія стала реальністю". Сержа Гнабрі нарешті представили в якості гравця мюнхенської "Баварії". Ще будучи дитиною і граючи за місцеві команди на різних турнірах, Серж, бачачи як проходять повз хлопців з академії мюнхенського клубу, думав, що одного разу і він зможе носити цю екіпіровку. Ніко Ковач дозволив гравцеві дебютувати вже в другому турі і надав тринадцять ігрових хвилин. Свій перший гол за мюнхенців Гнабрі забив в десятому турі у ворота "Фрайбурга". Також він встиг увійти в історію клубу, забивши 4000-й гол в історії "Баварії" в Бундеслізі. Відмінна гра і божевільні 10 + 7 в першому ж своєму сезоні на такому рівні дозволили Сержу Гнабрі стати кращим гравцем "Баварії" в сезоні, а також другим бомбардиром після визнаного страйкера Роберта Левандовскі.

"Він дуже добре розвинений, але все ще може стати кращим, - розсипався в компліментах Ніко Ковач. - Давайте просто почекаємо і подивимося, що станеться. Він повинен залишатися здоровим і зберігати ясну голову. Він гравець світового рівня. У Бундеслізі більше немає гравця з такими ж здібностями. Він здатний бити і правою, і лівою. Він справжня зброя і відмінний хлопець".

Тим часом в нинішньому сезоні відмінний хлопець і не думає зупинятися. Він уже побив усі свої особисті рекорди, а також створив щось неймовірне в Лізі чемпіонів - покер у ворота "Тоттенхема". У чемпіонаті він вже оформив "дабл - дабл" (10+ голів і гольових передач). Таке вдалося в цьому сезоні тільки Алассану Плеа ("Боруссія Менхенгладбах"), Ліонелю Мессі ("Барселона") і Джейдону Санчо ("Боруссія Дортмунд"). Новий тренер Ханс Флік довіряє хлопцеві і той відпрацьовує за всю команду.

Як сказав Ніко Ковач, Серж Гнабрі один з тих унікальних гравців, у кого однаково хороший удар з обох ніг. Він універсальний в атаці і ефективний в різних атакуючих ситуаціях. Мабуть, часті тренування в дитинстві навчили Гнабрі точно вицелівать кути ворота суперника.

Можливо, що Серж навіть занадто націлений на завершення. Іноді його бажання відправити м'яч точно в ціль не дозволяє йому побачити партнерів, які перебувають в кращому становищі. Правда, його егоїзм нерідко є виправданим, так як у нього хороші показники точності.

Заняття легкою атлетикою дозволили гравцю прокачати швидкість. Конституція його тіла допомагає йому працювати корпусом навіть проти потужних захисників. У Гнабрі нелегко відібрати м'яч через те, що він не тільки здатний втекти, але і відтіснити суперника. У Сержа відмінно прокачане вміння вчасно змінити напрямок руху, а також відчуття часу. Під час контратак хавбек не перетримує м'яч, а охоче ділиться ним.

Німця часто використовують в якості підтримки одинокому форварду, роль якого виконує Левандовскі. Він здатний також зіграти зліва і справа на фланзі. Своїми вриваннями він або відволікає увагу на себе, або якщо захисники занадто захоплюються опікою форварда, бере гру на себе.

Короткі відомості

• Сержа Гнабрі дуже сильно надихає ікона НБА Джеймс Харден. Нехарактерний вибір, адже зазвичай футболісти називають своїми кумирами колег по грі. Один зі своїх голів він навіть відсвяткував в стилі свого кумира;
• У дитинстві він дуже хотів бути схожим на Зінедіна Зідана, а своїм улюбленим клубом називав "Барселону";
• Зараз Гнабрі є послідовником ініціативи Common Goal. Кожен гравець відраховує зі своєї зарплати по одному відсотку, який йде на розвиток вуличного футболу по всьому світу;
• Є вегетаріанцем, а також індивідуально займається з тренером з Focus-on-Performance. Focus-on-Performance - це німецький спортивний центр, який впроваджує інноваційні методи тренування. Як бачимо на прикладі Сержа, це працює.