Про тренди сучасного футболу на прикладі тактичного аналізу матчу Боруссія - Баварія

Центральний матч 7 туру німецької Бундесліги став справжньою окрасою всього європейського футбольного уїкенду. Команди Фліка і Фавра подарували нам футбол найвищого рівня. У суботній вечір на "Вестфаленштадіоні" було все - породиста позиційна гра, як в атаці, так і в обороні, хороші зразки персонально-орієнтованого пресингу по триггеру з боку Дортмунда і чудовий наочний приклад - як його розбивати з боку Мюнхена.

У свою чергу гості показали переваги зонного пресингу. Це був майстер-клас по діям і взаємодій в перехідній фазі від оборони до атаки. В цьому аспекті обидві команди були гідні один одного. На мій погляд, по темпу і якості цей матч накрив щільної тінню навіть баталії Ліги чемпіонів.

Афіша очного протистояння Дортмунда і "Баварії" - це гарантія якості. Інтересу до "Дер-Класікер" додавало і турнірне становище команд. Перед сьомим туром колективи Фавра і Фліка ділили перше і друге місце. Мюнхен був попереду лише за кращою різницею забитих і пропущених м'ячів.

Потрібно відзначити, що в цьому сезоні "Боруссія" дуже ефективна в оборонних діях. З урахуванням цього поєдинку, у всіх турнірах команда Фавра провела 12 матчів, в дев'яти з яких зіграла на нуль. Пропускав Дортмунд виключно в матчах з "Баварією" (чемпіонат і Суперкубок - 2:3, 2:3) і "Лаціо" (1:3), але, як бачимо, якщо і пропускав, то відразу по три голи.

"Баварія, навпаки, на старті сезону забагато для себе пропускає (11 проти 5 у Дортмунда, і це тільки в Бундеслізі). Перш за все, проблеми в обороні пов'язані з кадровими питаннями. Зрозуміло, травми Павара, Девіса, Зюле не могли позитивно позначитися на ефективності команди. Але ці проблеми команда компенсує чудовою грою в атаці. Мюнхенці практично в два рази забивають більше голів, ніж їх конкуренти з Дортмунда і Лейпцига (27, 15, 15 відповідно).

Головний тренер "Боруссії" Люсьєн Фавр добре підготувався до протистояння з "Баварією", ключовими факторами виявилися індивідуальна майстерність гравців і реалізація гольових моментів.

Базовими тактичними схемами обох команд були 4-2-3-1. Після поразки в Лізі чемпіонів від "Лаціо" Люсьєн Фавр перейшов з традиційних для "Боруссії" 3-4-3 на 4-2-3-1. З цієї формацією "чорно-жовті" до зустрічі з "Баварією" встигли провести 4 матчі, у всіх здобули перемоги із загальним рахунком 10:0. Тобто, граючи за схемою з двома центрбеками до матчу з "Баварією" Дортмунд в цьому сезоні не пропускав.

Склади команд були досить передбачуваними і не викликали особливих питань. У порівнянні з матчем за Суперкубок, який завершився з аналогічним результатом, в старті "Баварії" і "Борусії" відбулося 4 і 5 замін відповідно, до того ж, з огляду на зміну схеми гри Люсьеном Фавром, від очного протистояння команд в чемпіонаті ми мали право чекати іншого характеру і сценарію гри.

Матч важко поділити на умовні відрізки, за великим рахунком, він проходив в одному ключі. Ні окремі голи, ні скасовані взяття воріт "Баварії" (лише VAR відшукав два офсайди у, здавалося, чистих голах гостей), ні травма Кімміха, ні заміни в другому таймі, ніщо не могло суттєво вплинути на характер гри. "Боруссія" за будь-якого розвитку подій продовжувала шукати щастя в атаці і система гри не піддавалася змінам, "Баварія" відповідала інтенсивним і, як завжди високоорганізованим зонним пресингом і швидкими атаками.

У володінні м'ячем (51%: 49%) і кількості ударів по воротах (15:14) була приблизна рівність, але гольові моменти частіше виникали біля воріт гостей. На мій погляд, ні в одному аспекті команда Фавра не поступалася найкращій команді Європи. Вирішальну роль у формуванні результату зіграла більш висока індивідуальна майстерність окремих гравців "Баварії" і елементарно - краща реалізація гольових моментів.

План на гру від штабу Фавра працював, як при рахунку 0:0, так і при 1:3. Голанд і Ройс регулярно виводилися партнерами на вигідні ударні позиції, але саме дії команд на вирішальних стадіях атак і були тією самою різницею, яка вплинула на підсумковий результат.

Рідко таке буває в матчах за участю "Баварії", але команди зуміли знайти компроміс в контролі м'яча. У цьому компоненті ніхто дефіциту не відчував. Гаряча пляма на теплової карті дій господарів поля - це наслідок особливостей білд-апу.

Щоб не дублювати, відразу зазначу, що обидві команди при розіграші м'яча від воріт починали зі структури 2-4. У першій лінії - пара центрбеків, у другій флангові захисники і опорники. Шість польових гравців в білд-апі - це звичайно дуже обережний варіант ведення гри. Структура не тільки дозволяє підтримувати чисельну перевагу в зоні м'яча, але і створює умови для діагональних векторів під передачі, причому у гравця, який володіє м'ячем, завжди є більше одного варіанту продовження атаки.

Найбільш частим ходом в розіграші "джмелів" був варіант з грою на правого захисника. Меньє отримав важливу роль гравця, який відповідав за переведення м'яча в другу третину поля і відповідно за загострення гри.

Цей матч був відмінною демонстрацією того, в якому напрямку розвивається футбол. Часи тотального контролю м'яча пройшли. Відчайдушні і наївні спроби протиставити принцип - "поки ми володіємо м'ячем, нам не заб'ють" жорстоко караються розгромами. Пресинг, ще в більшій мірі контрпресинг, тобто проактивні методи оборони вже давно стали головними трендами.

Мабуть, в футболі ще ніколи не була такою важливою фаза гри без м'яча. Боротьба за простір вийшла на перший план. І "Боруссія", і "Баварія" показали, якими повинні бути позиційні атаки. Перш за все, вони повинні бути максимально швидкими. Дуже важливий момент - структура в цій фазі гри. Якщо вона є, то втрата м'яча не виглядає проблемою. Це сигнал для контрпресингу, який може створити більш вигідну ситуацію на полі, ніж максимально закритий суперник з вертикальним і горизонтальним підстраховуванням.

Зверніть увагу на схему з діями Меньє при білд-апі. Бельгієць часто віддавав середні і довгі діагональні передачі в вільні зони - в недодачу на Санчо з автоматичним відкриванням під нього партерів, за спини захисникам (були відмінні моменти, підвела реалізація) і в центральну зону на пару форвардів. При позиційній обороні і в початковій стадії атаки Ройс становив пару нападників з Голандом. При всій своїй простоті, останній варіант був досить перспективним. У зоні центральних захисників суперника "Боруссія" часто мала чисельну рівність - 2 в 2.

До речі, найактивніший у складі господарів поля Голанд занапастив багато моментів. Команда Фавра явно награла більше, ніж на 2 голи. Норвежець був нестримний, він прекрасно відкривався за спини, вигравав єдиноборства, активно вступав відбір, але на завершальній стадії атак неодноразово підводив команду. Молодий нападник забив свій гол, але він мав усі умови для того, щоб стати справжнім героєм матчу. Можливо, надмірне бажання десь навіть заважало Голанду, йому не вистачало класу і холоднокровності. Тут йому ще є чому повчитися у Роберта Левандовського. Поляк забив гол, зробив асист і взяв безпосередню участь у важливій нараді перед першим взяттям воріт Бюркі.

Безумовно - цей гол у роздягальню був одним з найважливіших моментів в матчі. Схоже, що це не була награна комбінація. Гнабрі, Левандовскі, Мюллер і Алаба влаштували перед розіграшем цілу нараду.

У цьому матчі головною зброєю "Баварії" були кроси, стандарти і швидкі атаки. За рахунок ефективної гри в цих трьох компонентах і були забиті голи гостей.

На скріншоті вище - контратака, яка завершилася взяттям воріт у виконанні Сане. Це системний розіграш "Баварії". Коли команда глибоко сідає в оборону, Левандовський зміщується в глибину, обидва вінгера залишаються в більш високих позиціях. При виході з оборони головним адресатом для гравців мюнхенського клубу є форвард, який на швидкості просуває м'яч у фінальну третину і має два хороших варіанти в півпросторі.

У позиційній атаці обидві команди перебудовувалися на 4-4-2. На схемі - перехід господарів поля з базової схеми на оборонну структуру. Аналогічним чином перебудовувалася і "Баварія", але робила це рідше, так як більше заточена на проактивний метод оборони. На мій погляд, при грі в два центрбека гра "Боруссії" в обороні стала надійнішою, ніж при 3-4-2-1 (5-4-1 без м'яча).

Дортмунд теж пресингував, але робив це боязко і рідко. Було видно, що високий пресинг по триггеру входив в плани Фавра, але гравці були не впевнені в його успіху. Ця невпевненість приводила до ще більших проблем, ніж якби "Боруссія" зовсім відмовилася від високого тиску.

За своєю організацією проактивні методи оборони Фавра кардинально відрізнялися від налагодженої системи зонного пресингу Фліка, де один гравець часто контролює відразу двох опонентів і здійснює тиск на одного опонента по вектору можливої ​​передачі на іншого (Cover Shadow). У Фавра були персональні орієнтування, що в разі невдачі створювало ризик пропустити небезпечну швидку атаку суперника, так як на половині поля "Боруссії" в подібних ситуаціях була чисельна рівність.

На скріншоті вище - епізод однієї з невдалих спроб Голанда і Ройса включити пресинг. Взагалі, господарі поля зустрічали суперника зональною обороною середнім блоком. Тригером для колективного відбору м'яча служила передача назад з боку суперників. Хавбеки не завжди наважувались підніматися високо за опорними і фулбек "Баварії", не було ні повного взаєморозуміння, ні рішучості.

Головною проблемою, яка змушувала гравців команди Фавра сумніватися, були зміщення в лінію оборони одного з опорних. На схемі - це зміщення виконує Горетцка, але після травми Кімміха до захисників стабільно опускався Толіссо, який вийшов на заміну. Наявність в білд-апі ще і Нойєра створювало гостям дворазову чисельну перевагу в зоні розіграшу м'яча.

Дортмунд був дуже хороший, на мій погляд, команда Фавра додає в цьому сезоні, але "Баварія" вкотре продемонструвала свій високий рівень і здобула заслужену перемогу над прямим конкурентом у боротьбі за чергову "Салатницю".

"Боруссія" Д - "Баварія" - 2:3 (1:1)

Голи: Ройс 45+1, Холанд 83 - Алаба 45+4, Левандовскі 48, Сані 80

Група автора в Facebook "Тактика футболу с Сергієм Костенюком"