Втома металу "німецької машини". Футболісти Бундестім, які завершили кар'єру занадто рано

Розвиток сучасних медичних технологій дозволяє футболістам грати мало не до сорока років. Серед німців першим на думку спадає Лотар Маттеус, який закінчив кар'єру в 39. Але є серед видатних гравців "Бундестім" і ті, хто в силу різних причин закінчили кар'єру занадто рано. UA-Football розповість про шість таких гравців.

Улі Хенесс (завершив кар'єру в 27 років)

Перший в нашому списку Улі Хенесс, який зіграв в історії "Баварії" величезну роль, причому, як в ролі гравця, так і в ролі менеджера. Улі приєднався до “Баварії” в 18 років і грав на позиції нападника. Починаючи з 1972 року Хенесс починає колекціонувати трофеї з лякаючою швидкістю. "Баварія" виграє три чемпіонські титули і три Кубка європейських чемпіонів, а в збірній Улі перемагає на Євро-1972 і через два роки стає тріумфатором домашнього Чемпіонату світу. Феєричну кар'єру 23-річного форварда затьмарила травма в фіналі КЕЧ-1975 (“Баварія” грала проти "Лідса"). Захисник англійців Френк Грей вдарив Улі по коліну, після чого нападник вже не зміг продовжити гру. Саме ця травма згодом не давала грати Хенессу в повну силу. Через чотири роки він завершив кар'єру гравця і став наймолодшим менеджером в історії Бундесліги.

Результати діяльності Хенесса ми з вами прекрасно знаємо. За кількістю трофеїв і фінансової потужності "Баварія" з величезним запасом попереду всіх німецьких клубів. Була і темна сторінка в біографії Хенесса. У 2014 році він зізнався в приховуванні від податків 15 мільйонів євро. Хенесс відсидів у в'язниці понад півтора року, але потім повернувся до посади президента "Баварії" і тільки в 2019 році покинув цей пост, зберігши за собою звання “почесного президента”.

Маттіас Заммер (завершив кар'єру в 30 років)

Дивно, але останній німець, який отримував "Золотий м'яч" – захисник! Маттіас Заммер не тільки видатний спортсмен, але і людина цікавої долі.

Народився "Рудоволосий метеор" в Дрездені, НДР. Його батько, Клаус, в той час захищав кольори місцевого "Динамо". По закінченню кар'єри гравця Заммер-старший став тренером "динамівців". Саме він і ввів в першу команду Маттіаса, який починав кар'єру на позиції нападника. Згодом Заммер грав все ближче до своїх воріт.

Не секрет, що за часів "холодної війни" все клуби Східного блоку під назвою "Динамо" курирувалися місцевими МВС. Саме тому молодого Заммера зарахували в ряди "Штазі" і дали військове звання. Правда, зізнався в цьому футболіст тільки в 2017 році...

Об'єднання Німеччини дало можливість "східним" німцям переходити в "західні" клуби. Маттіас скористався такою можливістю і починаючи з сезону 1990/1991 захищав кольори "Штутґарта".

Відігравши два сезони за швабів Заммер відправився підкорювати міланський "Інтер". На жаль для всіх сторін, невдало. За кілька місяців "Рудоволосий метеор" зіграв в 11 матчах і забив чотири м'ячі, але так і не зміг звикнути до Серії А.

Заммер повернувся до Німеччини, але вже в дортмундську "Боруссію", де розкрився у всій красі. Замість сотні слів можна просто перерахувати досягнення Маттіаса: двічі чемпіон Німеччини, переможець Ліги Чемпіонів, володар Міжконтинентального кубка. Ну і звичайно ж, переможець і кращий гравець Євро-1996. І вишенька на торті: "Золотий м'яч"-1996!

(фото - Улі Хенесс и Маттіас Заммер)

На жаль, казка швидко закінчилася. Під час звичайної операції на нозі в рану була занесена інфекція. Була навіть загроза ампутації, але все обійшлося. Але ось з кар'єрою гравця Заммер довелося попрощатися в 30 років. На щастя, Маттіас знайшов себе в "пост-гравецькому" житті, згодом ставши успішним тренером "Боруссії" Дортмунд і "Штутґарта", а також спортивним директором "Баварії".

Себастьян Дайслер (завершив кар'єру в 27 років)

Себастьян Дайслер не міг не опинитися в "Баварії" – вони були створені одне для одного. Головний талант покоління і "Зірка Півдня" здавалися ідеальною парою. Але низка важких травм, тиск громадськості і увагу преси поставили хрест на кар'єрі Себи.

Відразу після дебютного сезону в "Боруссії" Менхенґладбах Дайслер переїжджає з тихої провінції в галасливий і вируючий Берлін. Це сьогодні "Герта" є аутсайдером БЛ1, а на рубежі століть, в сезоні 99/00 "Стара Дама" брала участь в Лізі Чемпіонів, де в першому груповому турнірі залишила за бортом змагань "Мілан", який посів 4-е місце в групі! Правда вже в другому груповому турнірі "Герта" зайняла вже заслужене останнє місце...

На хвилі таких успіхів Дайслер поїхав на Євро-2000, де відіграв усі три матчі в груповому етапі. І це в 20 років! Втім, на тому турнірі Німеччина виступила Безславні, і не здобувши жодної перемоги вирушила додому.

У наступному сезоні Себа допоміг виграти берлінському колективу Кубок німецької ліги. А ось в сезоні 2001/2002 Дайслер отримав важку травму коліна, а це означало тільки одне: прощавай Мундіаль! Хтозна, хто став би чемпіоном світу, будь в складі "бундестім" ще один креативний півзахисник, крім Баллака, який дотягнув збірну до фіналу, але пропустив його через перебір жовтих карток.

(фото - Дайслер оголошує про завершення своєї кар'єри на спеціальній прес-конференції)

Втім Міхаель і Себастьян по закінченню ЧС-2002 опинилися в одній команді. Але якщо Баллака можна сміливо назвати легендою "Баварії", то Дайслер за три роки в Мюнхені відіграв всього 62 матчів. Виною тому постійні травми коліна (п'ять операцій!) і... депресія. Себа дуже переживав через важке відновлення після пошкоджень, через пропуск важливих матчів і через думки людей про його високу зарплату. А головне – від вимоги вболівальників ледь не самотужки "підняти з колін" бундестім після провалу на ЄВРО-2004. У підсумку, футболіст не витримав переживань і був змушений лягти в психіатричну клініку.

Останній матч Дайслера відбувся в 2006 році, а вже в 2007 футболіст оголосив про завершення кар'єри в 27 років. Фізичне, а головне психологічне здоров'я Себастьяна не витримали тягаря відповідальності "головного таланту покоління".

Філіпп Лам (завершив кар'єру в 33 роки)

Представляти Філіппа Лама особливо не потрібно. Вихованець "Баварії", який став її капітаном. Капітан збірної Німеччини, який підняв над головою Кубок Світу. Зразок професіоналізму і справжньою німецької дисциплінованості.

Лам дебютував за "Баварію" в 19 років, але усвідомивши що не зможе конкурувати з Саньолем і Лізаразю, відправився в дворічну оренду в "Штутґарт". У команді під управлінням Фелікса Магата Лам зміцнів і "догрався" до звання другого кращого гравця Бундесліги, пропустивши вперед тільки Аїлтона, голи якого зробили в тому сезоні "Вердер" чемпіоном.

Після повернення в "Баварію", кар'єра молодого захисника пішла вгору. Нескінченні внутрішні трофеї, перемога в Лізі Чемпіонів-2013, і, нарешті, довгоочікуваний тріумф на Мундіалі в Бразилії. А як же не згадати, легендарне ноу-хау Гвардіоли, який під час тренерства "Баварії" перевів Лама в центр півзахисту? Органічність, з якою Лам заграв в опорній зоні вразила весь світ.

Завершив кар'єру Лам з двох причин. Перша – його сумніви в рівні футболу, який він зможе показувати в наступних сезонах. Філіпп боявся, що банально "не потягне" гру на колишньому рівні.

Друга причина – бажання більше проводити часу з сім'єю. Лам – "домашній" хлопець. Одна з причин, того, що Лам провів всю кар'єру в складі "Баварії" – небажання залишати південь Німеччини. "Баварія – мій дім!", – заявляв захисник. В цьому він дуже схожий на свого колегу з "Евертона". Лейтон Бейнс теж не хотів переходити в "МЮ" саме з любові до "малої батьківщини".

Видатний професіоналізм і відданість привели Лама в Зал слави "Баварії", але головне – залишили ім'я Філіппа в історії футбольної Німеччини на дуже видному місці.

Андре Шюррле (завершив кар'єру в 29 років)

...9 липня 2014 року, Белу-Орізонті. На очах усього світу збірна Бразилії програє в півфіналі домашнього Мундіалю з рахунком 0-5. На 58-й хвилині рекордсмена Клозе міняє Андре Шюррле і вже через 11 хвилин перетворює п'ятірку на табло в шістку. Ще через десять хвилин остаточно добиває і принижує "пентакампеонів" забив божевільним ударом в ближній кут сьомий м'яч. Хто тоді міг подумати, що цей супер-джокер вже через п'ять років не потрібен буде навіть московському "Спартаку"!

Шюррле став зіркою в "Майнці 05". У сезоні 2010/2011 скромний клуб застрибнув на п'яте місце за підсумками сезону, а Шюррле вдалося забити 15 м'ячів. Перехід в більш іменитий клуб був питанням часу, і в наступному сезоні молода зірка переїхала в Леверкузен, в "Байєр 04". Два відмінних сезону в складі "аптекарів" і чергове підвищення. Тепер Шюррле захотів бачити у своїй команді сам Жозе Моуріньо. Андре, до речі, став першим підписанням португальця під час "другого пришестя" в “Челсі”. І якщо в першому сезоні Шюррле регулярно з'являвся на полі, то в другому "Особливий" перестав довіряти німцеві. Як потім зізнався сам Шюррле, він був щасливий в Лондоні, але ставлення Моуріньо змусило його піти: "Мені було неймовірно складно. Часто я їхав додому після розмов з Моуріньо і думав, що більше не витримаю. А що я міг зробити? Він чинив просто неймовірний тиск".

Перехід в "Вольфсбурґ" за 33 мільйони євро себе не виправдав. Тим більше, саме тоді у Шюррле почалися серйозні травми. Через два роки Шюррле відправився в Дортмунд, але й в "Боруссії" себе не проявив. Збільшилася і кількість травм – до трьох-чотирьох за сезон. У Дортмунді втратили віру в Шюррле. Через два сезони він поїхав в оренду в "Фулхем”, а потім вже і в "Спартак". Перебуваючи в московському клубі Андре заявив, що через хвороби і травми він може закінчити кар'єру в перебігу найближчих двох сезонів.

Так і сталося – "Спартак" відмовився викуповувати чемпіона світу по закінченню оренди, і Шюррле вирішив зав'язати з футболом.

За однією з версій, травми і важке відновлення викликані переходом Шуррле на веганське харчування. Депресія не залишила Шюррле виходу і один з героїв історичного матчу в Белу-Орізонті закінчив кар'єру до настання тридцятиріччя.

Ларс і Свен Бендер (мають намір завершити кар'єру в 32 роки)

Найсвіжіший приклад. В кінці минулого року брати Бендери оголосили, що після закінчення сезону повісять бутси на цвях. Причина, як і більшості гравців з нашого списку, банальна – травми. Тому Бендери, як і личить близнюкам, вирішили синхронно піти з великого спорту.

Народилися Ларс і Свен в маленькому містечку Розенхайм, федеральна земля Баварія. Виступи на вищому рівні Бендери почали в "Мюнхені 1860" в 2006 році. Вже через три роки шляхи братів розійшлися: Ларс поїхав в Леверкузен, а Свен – в Дортмунд, щоб через вісім років возз'єднатися з братом в "Байєрі 04".

Кар'єри у близнюків схожі, а ось набір трофеїв відрізняється кардинально. Свен виграв два чемпіонати і Кубок Німеччини під керівництвом Юрґена Клоппа. Ларс ж домігся успіхів зі збірною Німеччини на Олімпіаді в Ріо в 2014 році (срібло) і на Євро-2012 (срібло).

Незважаючи на тверде бажання братів завершити кар'єру, фанати їх першого клубу "Мюнхен 1860" не втрачають надії, що тандем Бендеров повернеться до витоків, і виведе їх клуб хоча б до другого дивізіону. Час у Бендеров подумати над таким розвитком кар'єри ще є.