Збірна світу-2021. Версія UA-Футбол. Центральний нападник

В плані визначення найкращих, зокрема, й гравців символічної збірної, 2021-й рік був одним з найскладніших. Мало хто виступив потужно на всіх фронтах, контраст між досягненнями і показниками одного гравця в різних турнірах нерідко був величезним. Чесно зізнаюся, я обрав у збірну лише двох гравців з тих, які в підсумку до неї увійшли. Жоржиньо. І Роберта Левандовські. Останній, на відміну від першого, жодного з великих турнірів не виграв. Але в його місці в збірній жодних сумнівів не було.

Можна, звісно, ​​побути і прокурором, обвинувачем янгола. Заявити, що у Лізі Чемпіонів команда Роберта вилетіла ще у чвертьфіналі. А у Німеччині не спромоглася оформити Золотий Дубль, вилетівши з Кубка від команди з Бундесліги 2. Що його збірна традиційно провалилася на великому турнірі, на Євро набравши лише одне очко в групі з Іспанією, Швецією та Словаччиною. А у Відбірковому турнірі на Чемпіонат Світу посіла лише своє "законне" друге місце позаду Англії та перед Угорщиною, Албанією, Андоррою та Сан-Марино.

Втім, всі ці невдачі якраз і наголошують на важливості Леванголські. На Євро він зробив свою справу, забив три м'ячі. У матчах проти Англії та Угорщини, поразки в яких і позбавили "Кадру" першого місця у Відборі на ЧС, не грав. А в решті восьми забив вісім м'ячів і віддав чотири асисти. У матчі Кубка Німеччини проти "Гольштайну" вийшов лише на заміну. В обох матчах чвертьфіналу ЛЧ проти "Парі Сен-Жермен" також не грав через травму, і без нього "Баварія" дико змарнувала просто неймовірну купу моментів.

Ну а в тих матчах, в яких грав, він був просто чудовий і побив безліч рекордів. Головні з них - рекорди Герда Мюллера в Бундеслізі 1972-го року, які абсолютно всіма в Німеччині вважалися вічними. 41 гол за сезон, 43 за календарний рік. Також Левандовські встановив рекордну серію матчів ліги з забитими на всіх полях та вдома, став найкращим в її історії за голами в гостях (120). Вийшов на друге місце в таблиці бомбардирів Бундесліги всіх часів з 296-ма голами. До того ж самого Мюллера 69. Не так багато для Роберта.

У Лізі Чемпіонів він тепер третій бомбардир з 82-ма голами. Причому у восьми матчах цього року забив 11. Якщо ж рахувати всі турніри клубів та збірних в 2021-му році, в них забито 69 м'ячів. У 69-ти матчах. Востаннє стільки вдавалося забити Кріштіану Роналду в 2013-ому році. Рівно стільки. І відтоді більше 55-ти не забивав ніхто.

Саме у сезоні 2021/22 насамперед завдяки його 19-ти голам "Баварія" встановила рекорд Бундесліги всіх часів за забитими у першому колі - 56. А його тріо з Гнабрі та Томасом Мюллером - найпродуктивніше у лігах Топ-5.

Звісно, захоплюють в Роберті не лише цифри. А навіть передусім шлях до них. Він вивів мистецтво забивання голів на новий рівень. Начебто він лише форвард штрафного майданчика, 26 з 28-ми голів у лізі та Лізі Чемпіонів у поточному сезоні забив звідти. Начебто 15 з 19-ти голів у Бундеслізі цього сезону забив правою ногою. Але насправді він вміє все. І головне – вміє оцінити, визначити та вивести себе в оптимальну, найзручнішу для себе позицію. Рухом без м'яча та з ним, вздовж та поперек поля.

Він і прокрадається за спиною захисника і проштовхує у ворота. Він і отримує пас врозріз, уникаючи офсайду. Він і пробиває захисника, він перемагає у повітряних дуелях. Він віддає паси врозріз, розкручує контратаки, асистує навісом з флангу. І підсікає над воротарем, як проти "Бенфіки" у листопаді та "Штутгарта" в грудні. І забиває акробатичним ударом. Як проти менхенгладбахської "Борусії" у травні. І не просто акробатичним, а через себе. Як у Києві у листопаді.

Він закручує у "дев'ятку" з кута штрафного майданчика. Як проти Швеції на Євро. Забиває з розвороту, після свого ж перехоплення у штрафному суперника. Він реалізує штрафний удар, закручуючи в кут, як проти "Уніону" у жовтні. Він асистує п'ятою, як проти тієї самої "Бенфіки". І забиває п'ятою, як проти "Байєра" у жовтні.

Багато голів він забив з пари метрів, легко замикаючи. Багато й після помилок суперника. "Сміттєвих" голів. Його удари майже завжди йдуть у нижній кут і далеко не завжди впритул до стійки. Нерідко навіть виглядають незграбними. Він пробиває з відскоком від газону і навіть часто здається, що всіма силами стримує себе від ударів у верхній кут. Таких голів в 2021-ому році майже не було. Але саме в цьому й секрет. Він шукає прості, надійні рішення. І всім сказаним в цьому абзаці дуже схожий на Герда Мюллера.

За ударами під стійку воротар просто тягнеться на весь зріст, що легше зробити. Проти ударів не впритул кіперу важче згрупуватися. Також йому важче побачити удар, що стелиться в нижній кут. Все це Роберт чудово розуміє. На ударній позиції він не б'є "від душі", як більшість, а навпаки - групується в кулак, навіть ніби стає меншим за зростом. І він не дивиться ані на воротаря, ані на ворота. Він добре знає, куди хоче спрямувати м'яч. Нога, м'яч та стежка за лінію воріт – ось і все, що він бачить.

Він начебто витримує паузу перед ударом. Неначе набирає повітря, а з ударом видихає. Так вчать стріляти. Набрати трохи повітря, затримати на мить і на спокійному видиху м'яко натиснути на гачок.

Також слід зазначити, що Роберт став злішим, прямішим, відкритішим. Він вже не тихий добрий хлопчик. Розчарування від неотримання двох останніх Золотих М'ячів він висловлював відверто, прямо і доволі зле. Слова на адресу Ліонеля Мессі "сподіваюся, що його заява про те, що я заслужив Золотий М'яч в 2020-му році, була прямою і серйозною, а не просто порожніми словами" були сприйняті як атака на аргентинця. Поляк заявив пізніше, що це зовсім не так. Але це підвищення голосу відкриває нову рису Левандовські.

Злість, розчарування, навіть ненависть у розумних дозах корисні, додають мотивації, підвищують цілі. Цього Роберту дещо не вистачало. Тепер вистачає.

Зупинятися він не збирається. В 33 роки він на піку кар'єри. Багато в чому завдяки способу життя, ставленню до роботи. В цьому одну з головних ролей грає дружина. Анна - триразова медалістка Чемпіонатів Світу з карате, дипломований дієтолог, гуру фітнесу з 1.6 мільйона підписувачів в Instagram, автор трьох книг про фітнес та здорове харчування. Роберт не дарма часто дякує їй за величезну допомогу в плані способу життя та психології. За впливом дружини на кар'єру Топ-гравця навряд чи хтось наближається до неї.

Левандовські відмовилися від коров'ячого та соєвого молока, майже відмовилося від глютену, жирів та цукру. Залишилися риба, свіже м'ясо, спагетті з овочами, соки, каші, іноді оладки. Вони постійно працюють у тренажерному залі, займаються карате та кікбоксингом разом. Крім цього, Роберт розповідав, що працює з психологами над концентрацією. І навіть з "тренером зі сну". "Наприклад, ми з ним вирішили, що я повинен спати в абсолютно темній кімнаті. І бажано на лівому боці, оскільки моя сильніша нога - права".

Партнер з дортмундської "Борусії" Нурі Шахін розповідав: "У нього просто неймовірне тіло, чисті м'язи. Це вражало всіх гравців". А не менш вражений Хосеп Гвардіола називав його "найпрофесійнішим гравцем з всіх, кого я зустрічав. Він думає про правильне харчування, сон і тренування 24 години на добу".

Перша Європейська Золота Бутса в кар'єрі, перемоги в Бундеслізі та Суперкубку Німеччини, в Клубному Чемпіонаті Світу зі званням MVP турніру, злива рекордів та індивідуальних призів – таким був 2021-й рік для Левандовські. А Золотий М'яч? Редактор журналу Soccer America Пол Кеннеді повідомив місяць тому, що France Football під час вибору лауреатів цього щорічного призу вимагає враховувати всю попередню кар'єру футболіста, а також його "талант та порядність". До призу з такими критеріями важко ставитися серйозно.

Та й гонитву за Ballon D'Or Роберт безсумнівно продовжить у 2022-му році.

Запасний: Ерлінг Голанд ("Боруссія" Дортмунд, Норвегія)

Наступний Левандовські. За холоднокровністю перед воротами, ефективністю, пошуку простого та чистого удару схожий більше, ніж будь-хто інший. За футбольним шляхом також. Гра в країні, що межує з Німеччиною, потім Дортмунд. Навіть випереджає за графіком. В 21-річному віці Роберт ще грав у Польщі, а Ерлінг уже другий сезон феєрить в Бундеслізі. Цього сезону за голами за хвилину часу та за відсотками вдалих ударів випереджаючи поляка. 49 голів норвежця за рік за кількох турбуючих травм - потужно.

Заважає йому поки що лише велетенська тінь "Баварії" та самого Леванголські у Бундеслізі. Але це ненадовго.

Фото - Getty Images, Zimbio.com