Кайдани батьківщини: втеча, протест і загибель Беккенбауера з НДР

Востаннє Луца Айгендорфа бачили біля бару "Cockpit" 5 березня 83-го.

На годиннику було близько десятої вечора, і футболіст повертався додому на новенькій "Альфа Ромео".

У той день його "Айнтрахт Брауншвейг" програв "Бохуму" 0:2, але Луц не дуже засмутився. Вечір він провів у компанії інструктора Манфреда Мюллера, з яким вже наступного ранку мав здійснити пробний політ на легкомоторному літаку. Чоловіки випили по келиху пива, обговорюючи деталі.

Як запевняють друзі, Айгендорф любив літаки і дуже натхненно розповідав про свої успіхи - типу, дитяча мрія.

Все обірвалося приблизно за годину після прощання з Мюллером. Авто футболіста врізалося в дерево на високій швидкості – мокра дорога, неприємний поворот; потім ще в крові знайшли аж 2,2 проміле алкоголю. Справу закрили, навіть не відкриваючи – класична "п'яна" ДТП.

Щоправда, у самій Німеччині в це не повірили по обидва боки Залізної завіси.

***

За три дні до аварії Айгендорф влаштував небачену раніше провокацію.

На шикарній спортивній тачці він під'їхав до Берлінської стіни, щоб розповісти федеральним каналам про причини своєї втечі з НДР.

"Всі на Сході знають, що Бундесліга набагато сильніша за їхню Оберлігу. Грати тут цікавіше кожному футболістові, і я вирішив спробувати. Всім це раджу, тут усе на найвищому рівні".

На Захід і раніше тікали деякі атлети з НДР, але вони старанно приховували політичні переконання заради безпеки. Луц був єдиним, хто виставляв нове життя напоказ – надто вже не любив комуністів.

Це трохи дивно, адже на Сході він мав усе. Айгендорф вважався найбільшим талантом "Динамо Берлін" – головного клубу НДР, де був президентом всесильний шеф Штазі Еріх Мільке. Сезон-1978/79 команда розпочала чудово, Луца викликали до збірної, і вже у стартових двох матчах з Болгарією (2:2) та Чехословаччиною (2:1) він забив три голи.

22-річний Айгендорф грав головою і з головою, вправно спрямовував командні дії, був ефективним на стандартах, що забезпечило йому порівняння із самим Францом Беккенбауером.

Його втеча шокувала Мільке. Діло було в березні 79-го - після перемоги 10:0 у чемпіонаті гравцям "Динамо" в якості винагороди організували спаринг у ФРН; рідкісна можливість побачити світ, придбати джинси Wrangler та кілька платівок Bee Gees.

Луц травив анекдоти, пив колу і взагалі поводився як завжди, але під час екскурсії по Гісену зупинився зав'язати шнурки, а через хвилину вже сидів у таксі:

"В офіс "Кайзерслаутерна", тільки дави на газ щосили!"

***

На Заході чудово знали таланта "Динамо", тож проблем із працевлаштуванням не виникло.

Так, ФІФА на рік дискваліфікувала Айгендорфа за втечу, але "Кайзерслаутерн" на цей час влаштував його до своєї дитячої школи тренером, а платив як гравцю першої команди.

Луц підтримував форму та облаштовувався, заводив друзів. Він так і не дізнався, що значна їх частина були агентами Штазі, посланими Мільке спеціально щоб стежити за ним.

Все це розкрилося в 90-ті, коли журналісти та історики отримали доступ до архівів розвідки НДР. Херіберт Шван з телеканалу ARD був здивований розмахом операції:

"За Айгендорфом у ФРН відправили близько 50 агентів, які довідалися про нього все – де живе, з ким зустрічається, що п'є та якою дорогою їде додому".

Одним із шпигунів був чемпіон НДР з боксу у напівсередній вазі Карл-Хайнц Фельгнер. Вони з Айгендорфом познайомилися ще на Сході, і Луц сильно здивувався, зустрівши друга в Кайзерслаутерні. Фельгнер збрехав, що його вислали як неблагонадійного і лише в 2010 році зізнався, що насправді працював на Штазі під псевдо "Клаус Шлоссер".

Lutz Eigendorf
Eintracht Braunschweig 1982-83 #EintrachtBraunschweig pic.twitter.com/lDvy4IGWaQ

— Stickerpedia (@Stickerpedia1) October 26, 2018

Інші агенти особливо і не шифрувалися - їх помічав навіть партнер Луца по команді швед Ронні Хеллстром:

"Айгендорф жив у тому самому будинку, що й ми з Роланом Сандбергом. Коли ми сім'ями кудись збиралися, нас постійно супроводжувала одна й та сама машина. Дружину це дратувало".

***

До слова про сім'ю - на Сході у Луца залишилися дружина Габріела та дочка Сенді.

Родичі намагалися зв'язатися, написали йому майже 300 листів, але не дійшов жоден. Зате біля Габріели невдовзі почали витися табуни шанувальників. Один з них, Петер, виявився таким добрим і багатим, що усиновив чужу дитину, позбавивши дівчину необхідності ходити на роботу.

У документах Штазі Петер проходив під кодовим ім'ям "Ромео" - за виконання завдання по звабленню дружини "зрадника" він отримав премію в 1,000 марок.

Фельгнер зізнавався, що йому пропонували 5,000 за вбивство Айгендорфа, але за цю роботу він не взявся. Втім, були й інші, правда?

Луц спрощував завдання тим, що не ховався та жив на широку ногу. Дебют у Бундеслізі після року простою дався важко, навалилися травми. Часу було хоч греблю гати, і гравець витрачав його на покупку найсучаснішої техніки, спортивного авто; дізнавшись про зраду дружини, зійшовся з новою, Жозефіною.

"Луц був дуже наївним хлопцем, який просто насолоджувався життям. Особисто я завжди був обережний у питаннях політики, а він хотів показати себе та показати їм, що не боїться. Я попереджав його і казав, що рано чи пізно вони доберуться до твоєї голови", - згадує ще один втікач із НДР Йорг Бергер.

Згодом він зробив чудову кар'єру в уже об'єднаній Німеччині – тій, яку безтурботний Луц так і не побачив.

***

Як і багато хто, Бергер не сумнівався - Айгендорфа вбили.

Декілька свідків - і серед них льотний інструктор Мюллер - наполягали, що Луц йшов з бару абсолютно тверезим. Не повірила в ДТП і Жозефіна - вона взагалі жодного разу не бачила чоловіка під мухою.

Але що зробили прокурори та судмедексперти? Вони не допитали свідків та скасували розтин тіла! Навіть побиту "Альфа Ромео" футболіста утилізували так швидко, ніби наказ віддавав особисто Мільке. Чи ... так і було?

ФРН кишіла агентами Штазі. Коли в 90-ті Геріберт Шван, Андреас Холі та їхні колеги отримали на руки особисту справу Айгендорфа, за обсягом вона нагадувала повну збірку творів Стівена Кінга. У цих томах обговорювалося все – від особистого життя футболіста до способів його вбивства.

Особливу увагу прикувала записка зі статистикою ДТП у Брауншвейзі за лютий-березень 1983-го та пропозицією "Verblitzen" – на жаргоні Штазі це означало "засліплення на дорозі". Зараз документ зберігається в дортмундському Музеї футболу - сумний експонат, але все ж не такий сумний, як реакція влади на знахідки преси.

Реального розслідування не провели. Навіть підполковника Штазі Хайнца Гесса, який курирував справу Айгендорфа, не допитали жодного разу до його смерті в 2004 році, хоча за документами через день після загибелі футболіста він раптово отримав 1,000 марок премії.

"Прокурорів ніколи не хвилювало, коли я вказував на невідповідність у доказах. Вони не хотіли нічого чути. На жаль, на пару із судовими органами їм вдалося все зам'яти", - нарікає Шван.

У 2011 році він захотів ще раз перелистати справу Айгендорфа, але не виявив і тих документів, які вивчав наприкінці 90-х. Вони зникли безвісти; винних, звичайно, не знайшли. Навіщо тривожити поганими новинами народні маси, які так солодко спали? Надворі епоха Ангели Меркель плавно наближалася до свого апогею…