Виграв ЧС для Німеччини, потрапив у пекло, але повернувся і зіграє проти Реалу. Історія Маріо Ґетце 

На початку червня Маріо Ґетце святкував ювілей — півзахиснику "гримнуло" тридцять. Незважаючи на те, що гравець стоїть на порозі передпенсійного віку, саме зараз він переживає кар’єрний ренесанс. Що цікаво, кілька років тому здавалося, що плеймейкер остаточно закінчився і вже ніколи не радуватиме вболівальницьке око.

Червнева новина про перехід до франкфуртського "Айнтрахта" засвідчила протилежне — Ґетце потрібен у топ-п’ятірці чемпіонатів, причому заслужив право на повернення не завдяки імені, а кропіткій праці. Розповідаємо, як один із найталановитіших футболістів свого покоління пройшов через репутаційне пекло, розібрався з внутрішніми демонами і скоро знову почує гімн ЛЧ.

Чужий серед чужих

Що б не робив Ґетце, за ним завжди тягтиметься шлейф спогадів з ЧС-2014. Переможний гол у фіналі Мундіалю — це, звичайно, прекрасно. І водночас дуже обтяжливо — прискіплива увага вимагає більшого, змушує постійно стрибати вище голови, а це вдається не всім.

У житті Маріо стався насамперед психологічний злам, який заклав фундамент подальших проблем. Його кар’єра розвивалася напрочуд динамічно — дві поспіль "салатниці" з "Боруссією" Дортмунд, звання найкращого молодого гравця планети, вихід до фіналу ЛЧ, скандальний трансфер до "Баварії" і родзинка у вигляді подвигу проти Аргентини.

Німцем справедливо захоплювалися, однак були й ті, хто жадав побачити провал — ну така вже людська заздрісна натура. У сезоні 2014/15 Ґетце виглядав досить добре (48 поєдинків, 15 м’ячів і 7 асистів), але вже тоді безуспішно боровся з напливом наростаючої критики. Одна справа, якщо про твою травматичність говорить пересічний хейтер, далекий до футбольних тонкощів, зовсім інша — коли відсутня повна підтримка з боку керівництва клубу, кольори якого ти захищаєш. Відчуйте різницю тиску.

Дортмунд прищепив поняття сім’ї, у Мюнхені подібного не було — Хосеп Ґвардіола наводив власні порядки і особливо не церемонився. Незважаючи на те, що "Баварія" виклала за Ґетце на той момент рекордні у своїй історії 37 мільйонів євро, тренер і виконавець не знайшли спільну мову.

"Сила Клоппа полягає у тому, що він певним чином розмовляє з гравцями і їм допомагає. Якщо ти зустрінеш Пепа поза полем, він чудовий хлопець. Ви можете говорити з ним про сім’ю, приватні речі, він справді чудова людина. Але якщо ви граєте в його команді, він дуже вимогливий. Це добре, тому що він сильно штовхає вас уперед, проте іноді вам, як гравцеві, потрібен інший ракурс", — розказав німець.

Загалом каталонцю властиво нехтувати першокласними професіоналами (доведено на прикладах Тоні Крооса, Бастіана Швайнштайґера, Маріо Манджукіча та Маріо Ґомеса) і півзахисник не став винятком.

Найприкріше те, що юнак був кинутий напризволяще — його знищив у пресі Лотар Маттеус, а Франц Беккенбауер замість того, щоб стати на захист, додав останні штрихи: "Ґетце рухається і поводиться на полі як юний гравець. Поступився у єдиноборстві і залишився стояти на місці. Так поводяться діти. У "Баварії" таке неприпустимо. Йому треба подорослішати".

З героя Мундіалю в Бразилії Ґетце вмить перетворився на легку мішень. Футболіст обережно дорікнув Ґвардіолі у відсутності емпатії, однак така риторика була розцінена як слабкість. З іншого боку, негатив частково зрозумілий: Маріо коштував шалених грошей, в певних моментах не відпрацьовував як слід і періодично розчинявся на полі. Це якщо забути про різномані пошкодження, внаслідок яких він лише в "Баварії" пропустив 30 матчів або ж 190 днів.

Черговий інформаційний розніс стався, коли у 2016-му Ґетце відмовив "Ліверпулю" та здійснив камбек до "Боруссії". Плеймейкера звинуватили у недалекоглядності (що він сам згодом визнав у інтерв’ю), відсутності спортивних амбіцій та зоні комфорту. Після такої реклами Маріо викинули з пулу потенційних суперзірок і фактично поставили хрест.

Прийняття нового себе

Впродовж чотирьох сезонів у Дортмунді Ґетце був відсутній у більш ніж півсотні поєдинків. 293 дні — майже рік! Складнощів додали часті пертурбації на тренерському містку: ЗМІ писали про конфлікт з Томасом Тухелем, Петер Бос та Петер Штегер загалом недовго протрималися, а Люсьєн Фавр віддав логічну перевагу Юліану Брандту.

Єдиний плюс полягав у тому, що за цей час суспільна думка стосовно Маріо докорінно змінилася. І тут треба віддати належне його сміливості, готовності розповісти про складну ситуацію та її прийняти.

У березні 2017-го "Боруссія" розкрила карти — вихованцю клубу діагностували міопатію. Вердикт не просто неприємний, а страшний: це — хронічне захворювання м’язів, яке викликає їх атрофію, ураження волокон, вказує на порушений метаболізм, спричиняє судоми і впливає на вагу. Цілий букет симптомів, з наявністю якого можна сміливо забути про життя спортсмена.

Футбол знає чимало прикладів, коли бурхливий розвиток у молодості надломив виконавця у зрілому віці (достатньо згадати Майкла Оуена). Маріо утримував височезну планку вже у 18-19 років, перебував у постійній гонитві за більшим і за своєю суттю пожертвував повноцінним здоров’ям.

"Коли мені було 17-18 років, і я не відпрацьовував на тренуваннях на 100 відсотків, Клопп міг бути страшним. Він підбігав до мене і кричав прямісінько в обличчя. Я навіть не можу перекласти з німецької, але ви знаєте, як він каже, скрегочучи зубами. "Тобі потрібно діяти з пристрастю! Треба викладатися більше! Давай, дідько!" — пригадав півзахисник.

Правда змусила оцінити кар’єру Ґетце під новим кутом. Йоахім Ватцке зауважив, що усім критиканам гравця не завадило б вибачитися. "Ми раді, що з’ясували причини труднощів Маріо і переконані, що його надзвичайні здібності додадуть нам нові якості, коли він повністю оговтається. Маріо має повну підтримку під час його одужання".

За другого періоду в "Боруссії" глобально нічого хорошого не вийшло (103 матчі, 14 голів, 17 результативних передач), проте Ґетце міг рухатися далі зі спокійною головою. Дійшло до того, що його головний кривдник — Лотар Маттеус — визнав, що був неправим і надмірно "полоскав" Маріо: "Його гру варто було оцінювати, враховуючи проблеми зі здоров’ям, але я про них не знав. Це важке випробування для хлопця".

І одразу дав рекомендацію, як краще діяти далі: "Я не бачу його у топ-клубі. Маріо так багато досяг і забезпечив нам чемпіонат світу. Він провів чудові роки у Дортмунді, також мав моменти в "Баварії". Але ви повинні самі ж себе запитати: де такий гравець, як Ґетце, затребуваний? Він зобов’язаний зробити крок униз у своїй кар’єрі, не тільки у клубному плані, але й у контексті зарплатні".

Маріо не сперечався і дійсно зробив два кроки назад — підписав контракт з ПСВ.

Реінкарнація

Попри те, що Ґетце перебував у сумнівній формі, клуби вишикувалися в рядок. Серед найбільш "жирних" варіантів — "Вест Гем", "Герта" і навіть "Баварія". Ганс-Дітер Флік говорив серйозно: у Мюнхені раді бачити універсала, мовляв, він знадобиться у якості підміни лідерам.

Втім, футболіст зупинився на ПСВ. Причин декілька: бажання попрощатися з токсичним інформаційним полем, специфіка Ередивізі, не настільки "роботизованого" і виснажливого чемпіонату, а також переконлива риторика Роджера Шмідта — головного тренера ейндховенців.

Шмідт прекрасно розумів ментальний стан Ґетце, бо й сам опинився біля розбитого корита — у 2017-му його справедливо виставили за поріг леверкузенського "Баєра". Співпраця з китайським "Бейцзін Гоань" не принесла особливих іміджевих дивідендів, про коуча призабули в Європі, аж тут надійшло запрошення від ПСВ.

Роджеру кинули рятувальний круг і він передав його Маріо. Як зауважив Ґетце у одному із інтерв’ю, він є "людиною відчуттів", йому важлива максимальна довіра.

Півзахисник не до кінця вгамував міопатію (за два роки в Нідерландах "спіймав" майже десяток травм і пропустив 98 днів), однак отримав можливість творити, відчути себе необхідним, а у підсумку — лідером. ПСВ шукав гравця, здатного закрити собою декілька позицій, моторного, пластичного і розумного — тож, незважаючи на кондиції, Маріо виділявся і, що головне, робив результат.

"У мене були приємні бесіди з Роджером і я всерйоз задумався про переїзд до Нідерландів. У мене було багато пропозицій, але я людина емоційна і сам приймаю рішення. Я готувався до зовсім іншого виклику і знайшов його тут, в Ейндховені", — пояснив Ґетце.

У кампанії 2020/21 німець взяв участь у 25 зустрічах, впродовж яких відзначився 6 м’ячами і 7 асистами. Непогана розкачка, але справжній перформанс відбувся у минулому сезоні — 51 поєдинок та 23 дії за системою "гол плюс пас".

Маріо настільки окрилився, що став локомотивом — йому не вистачило зовсім трохи, щоб протягнути команду до групової стадії Ліги чемпіонів (завадила "Бенфіка" Яремчука), потім були не менш класні виступи в Лізі Європи та Лізі конференцій. Ще у вересні 2021-го ПСВ запропонував Ґетце контракт до 2024 року і це було виправдане рішення — гравець повірив у себе і виконав величезний об’єм роботи. У Нідерландах вміють рахувати гроші, тож не ризикнули б дати спортсмену з "обмеженими здатністю" зарплатню у розмірі 3,5 мільйонів євро (стільки ж мав Еран Захаві).

Перемога в кубку та Суперкубку Нідерландів, друге місце у турнірній таблиці Ередивізі, влучні дії проти "Галатасарая", "Мідтьюлланна", "Копенгагена", "Лестера" і "Аякса" — шикарний доробок Ґетце.

"Для мене пекло — це не мати можливості грати в футбол. Коли я був молодий, то не цінував те, що мені дає життя. А коли захворів, то все майже минуло. Коли мені поставили діагноз "порушення обміну речовин", то багато хто вирішив, що це кінець моєї кар’єри. Але я повернувся. Я був на вершині і був на дні. Не знаю, куди приведе ця подорож, але я просто хочу сказати, що я щасливий знову насолоджуватися футболом", — зізнався Маріо.

Вийшла цікава картина: Роджер та Ґетце зіткнулися з неприємнощами, побороли їх і зараз у виграші. Перший пішов до "Бенфіки", у якої бюджет і амбіції солідніші, ніж у ПСВ, другий — став частиною симпатичного "Айнтрахта" і посперичається за Суперкубок Європи. Олівер Гласнер вважається непоганим тактиком, але найкраще вміє будувати сім’ю — так було у ЛАСКу і потроху формується у Франкфурті. Це найважливіше для Маріо — лише так він сяятиме і забуде про всі негаразди.