Збірна світу-2015. Версія UA-Футбол. Лівий центральний захисник - Джорджо К'єлліні

Джорджо К'єлліні (Італія). 31 рік

Амплуа: лівий центральний захисник

Клуб: "Ювентус" (Турин, Італія)

Досягнення в 2015-му році: чемпіон Італії, володар Кубку Італії, володар Суперкубку Італії, срібний призер Ліги чемпіонів, член символічної збірної Серії А, член символічної збірної Ліги чемпіонів.

Попри те, що Джорджо К'єлліні вже досить багато років демонструє стабільну гру на найвищому рівні, він чи не вперше потрапляє до символічної збірної року за межами Італії. Всьому виною не надто зіркова аура, яка оточує цього, без сумніву, висококласного футболіста. У великий футбол він прийшов на зміну величним Алессандро Несті і Фабіо Каннаваро – чемпіонам світу, володарям єврокубків і просто культовим центральним захисникам свого часу. Можливо саме ця, невигідна для нього гра на контрастах і зіграла з Джорджо злий жарт. А може справа в чомусь іншому, але факт залишається фактом – протягом всієї кар'єри він справляє враження недооціненності.

Перше знайомство українців з К'єлліні відбулося в далекому 2006-му році, коли на Чемпіонаті Європи U-21 його гол вже у компенсований арбітром час приніс перемогу збірній Італії над збірною України в матчі групового турніру (1:0). Щоправда, тоді італійці навіть з групи не вийшли, в той час як українці у підсумку завоювали срібні медалі.

Пізніше його ім'я потрапило на шпальти газет за тиждень до Євро-2008, коли на тренуванні під час ігрового зіткнення з ним важкої травм зазнав капітан збірної Італії Фабіо Каннаваро. І хоч це дозволило К'єлліні стати гравцем основного складу "Скуадри Адзурри" на турнірі, жодного злого умислу в його діях ніхто не побачив.

Власне, в цьому весь Джорджо К'єлліні – непоступливий трудяга, який йдучи у боротьбу не шкодує ні себе, ні суперника. Мало який матч обходиться без того, щоб йому не довелося бинтувати голову, і при цьому він ніколи не просить заміни, а мужньо продовжує гру. Його манера гри відрізняється непоступливістю, жорсткістю, надійністю, ефективністю, але аж ніяк не ефектністю. Тому з року в рік знаходяться двоє інших центральних захисників, які під овації натовпу займають місця в різних символічних збірних Європи і світу.

2015-й рік також міг обділити увагою нашого героя, однак його "Ювентус" дійшов до фіналу Ліги чемпіонів і ігнорувати цей фактор було неможливо. При цьому сам К'єлліні в році, що минає, не відзначився нічим таким, чого б не робив у попередні роки, однак статус турніру зіграв свою роль – для багатьох він "раптом" став мало не еталоном надійності.

Власне, це типовий випадок, коли футболіст є жертвою власного ігрового стилю. Коли все йде гладко, він на футбольному полі практично непомітний (хто там звертає увагу на захисника, який десятками за матч виграє верхові єдиноборства – рутина), потрапляючи до кадру лише у випадку якогось форс-мажору (типу укус Луїса Суареса, чи закривавлена голова після чергової повітряної дуелі), або курйозу. Серед останніх виділяється матч збірної Італії проти Азербайджану у відборі на Євро-2016, в якому він відзначився своєрідним "хет-триком", забивши два голи у ворота суперника і один у власні ворота (матч завершився з рахунком 2:1).

Попри те, що К'єлліні може зіграти як на лівому фланзі захисту (Євро-2012), так і в центрі оборони, він все ж є типовим центрбеком. Що при схемі з чотирма захисниками, що при схемі з трьома – якщо не трапляється нічого надзвичайного, Джорджо займає місце трохи лівіше центру. При цьому, йому абсолютно байдуже, хто складатиме йому компанію – чи Леонардо Бонуччі, чи Андреа Барцальї, чи Мартін Касерес з Даніеле Рунагі разом узяті. Свою справу К'єлліні знає добре і все від нього залежне на футбольному полі зробить, а часто ще й партнера підстрахує.

В минулому розіграші Ліги чемпіонів запам'ятались три епізоди з його участю. По-перше, це чвертьфінальне протистояння з "Монако", де ставка була зроблена на гру від оборони і кожна помилка могла стати фатальною. К'єлліні не помилився жодного разу, як і вся оборона "Ювентуса". По-друге, неможливо не згадати його закривавлену перебинтовану голову у півфінальному матчі проти "Реалу". Переможному матчі. Ну і по-третє, саме його відсутність через травму у фіналі стала тим фактором, який спростив "Барселоні" перемогу. Якщо розібратись, то два з трьох каталонських голів були забиті внаслідок хаосу і паніки в карному майданчику "Ювентуса", що в принципі неможливо уявити з Джорджо К'єлліні на полі.

Попереду в нашого героя боротьба за Скудетто в Серії А, весняна частина Ліги чемпіонів і Євро-2016, тому якщо не станеться якихось зривів чи травм, то цілком ймовірно, що й через рік ми знову побачимось з ним в рамках нашої символічної збірної. А чому б і ні?

Запитання автору ви можете задати на конференції.