Баскетбол, гості та суддівство. Підсумки 26-го туру Серії А

"Наполі" - "Аталанта" 0:2

"Ювентус" - "Емполі" 2:0

"Палермо" - "Сампдорія" 1:1

"К'єво" - "Пескара" 2:0

"Лаціо" - "Удінезе" 1:0

"Дженоа" - "Болонья" 1:1

"Сассуоло" - "Мілан" 0:1

"Кротоне" - "Кальярі" 1:2

"Інтер" - "Рома" 1:3

"Фіорентина" - "Торіно" 2:2

Після двох відносно прохідних турів від 26-го ми очікували дорослу пряму боротьбу за єврокубкові місця, а, можливо, і відродження боротьби проти вильоту. В підсумку "Ювентус" знову виграв на класі, свою міць підтвердила "Рома", невипадковість успіхів - відкриття сезону "Аталанта", "Мілан" вкотре витягнув складний матч, підозри в нестабільності "Наполі" підтвердилися, аутсайдери знову поборолися, але так і не наблизилися. Псувало враження лише суддівство.

Гостинний прийом

Перш за все цей тур можна назвати гостьовим. "Рома", "Аталанта", "Кальярі", "Мілан" здобули дуже важливі і далеко не банальні перемоги, "Болонья" втратила свою лише в доданий час, "Торіно" влаштував "камбек". Спочатку звернемо увагу на перших двох. Вісім домашніх перемог "Інтера" поспіль, солідні, але не блискучі нерідко мінімальні перемоги "Роми" в гостях - все це не мало значення. Вже перші хвилини продемонстрували різницю в стажі Лучано Спаллетті і Стефано Піолі у своїх командах. Перший вже закінчив експерименти зі складом і тактикою, другий - ще ні. І ще один експеримент з латералями Кандревою і Перішічем і Жоау Маріу з Брозовічем, які лише заважали один одному (ще до матчу нова схема шокувала спортивного директора П'єро Аузіліо), виявився провальним. Герметично зіграна трійця опорників гостей повністю переграла опонентів (Роберто Гальярдіні і говорив про нестачу характеру, хоробрості), стрімкі атаки Бруно Переса і Мохаммеда Салаха і чудова робота Едіна Джеко в підіграванні просто захопили зненацька ще не зіграних "нерадзуррі". І навіть під час пари десятків хвилин активності "Інтера" в кінці обох таймів відчувалося, наскільки спокійні "вовки". Тож розмови про десятий пенальті на користь "Роми" (перші в лізі) проти всього двох - на користь "Інтера", які почали останні, тут ні до чого.

А Наїнгголан? Проти тренера, у якого "починав грати і багато чому навчився", він перевершив сам себе. 11-ий і 12-ий м'ячі у всіх турнірах (вдвічі більше, ніж за будь-який інший повний сезон) завдяки двом шедевральним ударам, неперевершеність в боротьбі, безмежна впевненість в собі - в баскетболі це називають "In The Zone". Кращий гравець першого кола в другому лише додає. І при цьому тверезо мислить, кажучи, що він ніщо без команди і що святкувати немає часу, оскільки попереду Кубок.

Безмежною впевненістю віяло і від "Аталанти" в Неаполі. Оборона без тіні паніки навіть вдесятьох і сміливий вихід в контратаки за участю латералів Спінаццоли та Конті, а то і центральних захисників Толоя та Кальдари. Другий гол Маттіа, який підключився до контратаки з трьох гравців вже в той час, коли його команда грала вдесятьох - це щось неймовірне. Та й зробити перший дубль в кар'єрі в такому матчі на такому стадіоні... "Аталанта" справді заслужила зустріч, влаштовану їй в аеропорту Бергамо трьома тисячами уболівальників, і справді має право мріяти, як заявили її головний тренер Джан П'єро Гасперіні і сам Кальдара. Втім, Алехандро Гомес заспокоює всіх, кажучи про Лігу Європи, а не Лігу Чемпіонів як про реальну мету.

А що ж "Наполі", що вперше з грудня 2015-го не забив вдома? Виявляється, Ауреліо Де Лаурентіс мав рацію. Не за формою, але по суті. Мауріціо Саррі, на відміну від Піолі і Спаллетті, ще навіть не починав експерименти. І в підсумку його "Small Ball" (баскетбольне визначення низьких швидких команд) неймовірно яскравий, здатний забити по 5-8 голів за матч проти слабких захисних ланок, і його настільки полюбляють вболівальники, що в суботу ті ображали президента і підтримували тренера. Але проти стабільних міцних фізично опонентів "Наполі" слабшає, в п'яти матчах проти "Ювентуса", "Роми", "Лаціо" та "Аталанти" - організованих потужних команд - набравши лише одне очко. Банальні довгі закидання на самотнього Мертенса, віддаленість Лоренцо Інсіньє від воріт (одного разу прийшов в штрафний і одразу ж влучив у поперечину), Хамшік, який ЖОДНОГО разу не торкнувся м'яча навіть в 20-ти метрах від воріт Беріши, нездатність зупиняти контратаки суперника і створити достатньо навіть граючи в чисельній більшості з 67-ої хвилини - так програють матчі і турніри.

Повинен - ​​значить зробив

Виходячи з неминучої втрати очок опонентами "Ювентус", "Лаціо" і "Мілан" були просто зобов'язані вигравати свої матчі. Вийшло, щоправда з дуже великим скрипом. Чемпіон лише вдруге в сезоні не забив у першому таймі домашнього матчу ліги, а на початку другого "Емполі" ще й атакував. Фланги господарів не працювали, особливо лівий, на який Массіміліано Аллегрі випустив опорника Стураро. Підвищити темп не виходило. А єдиний, хто отримував класні закидання - Маріо Манджукіч - не використовував їх. І все ж в підсумку перемогу принесли саме ті, хто найбільше дратував вболівальників "Ювентуса" в першому таймі. Правий вінгер Куадрадо знову навісив на Манджукіча, і Маріо допоміг рикошет від поперечини і воротаря. А потім і крайні захисники Даніель Алвес і Алекс Сандро організували гол, забезпечивши "бьянконері" 30-ту перемогу вдома поспіль.

"Лаціо" відіграв набагато гірше проти "Удінезе". Вкрай повільно, вкрай егоїстично. Сімоне Індзагі після матчу намагався використовувати якомога м'якші вирази, додаючи, що і такі матчі потрібно вміти вигравати. Що ж, можна списати на дербі в Кубку в середу, на відсутність двох з трьох провідних опорників і кращого правого захисника. Та все ж якби не сумнівний пенальті - "орли" не забили б і після трьох годин гри. Тож Луїджі Дель Нері залишився задоволений характером, парою шансів забити та й взагалі сезоном "Удінезе" згідно з очікуваннями.

"Мілану" ж в, можливо, останньому матчі "ери Берлусконі" вдалося вибратися з нетрів суддівських помилок, фолів (37) і жовтих карток (9). Арбітр Джампаоло Кальварезе помилково дав два пенальті, не дав два більш реальних (обидва у ворота Доннарумми). Та й удар з пенальті Бакка завдав двома ногами одночасно. А це заборонено правилами. Щоправда, навіть нам, телеглядачам, це стало помітно лише після повтору з четвертого ракурсу.

Про футбол, як ви розумієте, особливо мова не йшла. У тому числі і в післяматчових інтерв'ю. А якщо його хтось і показував - то це саме "россонері", серйозно притиснувши суперника на початку і організувавши пару відмінних контратак наприкінці. В ці хвилини здавалося, що новий стиль команди з швидкими пасами у відрив Жерарду Деулофеу і Сусо відмінно працює. В інші ж атакував "Сассуоло", навіть з чотирма форвардами, але Доннарумма грав надійно, та й надто складних завдань перед ним "нероверді" не поставили. Більш складні ставили навіть свої - Палетта, Ванджоні, Запата - з помилками і обрізками, особливо в першому таймі. Обійшлося.

Піррова нічия

У аутсайдерів також був свій стимул - майже неминуча поразка "Емполі". Однак "Палермо", "Кротоне" і "Пескара" тур за туром продовжують демонструвати, що їм місце в Серії Б. І перш за все не за рівнем гри, іноді дуже непоганим. А через відсутність характеру, невміння вигризати перемогу.

"Палермо" по грі переграв "Сампдорію". Марко Джампаоло також завалив свій тактичний експеримент, з Деннісом Пратом у ролі "треквартісти", Луїсом Муріелем в запасі, поверненням вже забутого Луки Чігаріні і "суперсабом" Патріком Шіком з перших хвилин. Крім початку матчу і супермоменту Квальярелли "Палермо" за допомогою постійних підключень крайніх захисників виглядав значно краще. Нехай і забив лише з чергового для цього туру вигаданого пенальті (до речі, перший пенальті в сезоні на користь сіцилійців). Але недостатньо натискав на газ, не використав серію дуже перспективних виходів в контратаки. І пропустив на останній хвилині, коли Джампаоло вже визнав помилки належними замінами. Варто відзначити і асист Муріеля і гол Квальярелли вже в другому матчі поспіль, що особливо цінне для останнього, адже Фабіо до того не забивав з листопада і лише два тижні тому позбувся особистих проблем. До речі, цей матч став останнім для Мауріціо Дзампаріні в якості президента. Схоже, американські інвестори все ж придбають клуб.

"Кротоне" також грав дуже пристойно, особливо в першому таймі, але забив лише один у ворота "Кальярі". І сарди, що зберегли порядок і додають в грі у гостях, здобули перемогу завдяки 11-ому голу в сезоні Марко Бор'єлло. На якого вже не вперше позитивно діє профілактика у вигляді короткого відпочинку в запасі. В цьому матчі він вийшов на заміну. П'ята поразка поспіль, всього один забитий в цих матчах - і знову пішли розмови про звільнення наставника господарів Давіде Ніколи.

"Пескара" ж просто була викинута з казкової Земанландії назад в жорстоку реальність Серії А. Те, чого вистачило проти кризової "Дженоа", виявилося вкрай мало проти організованого "К'єво". "Надто некомпактні "дельфіни" (слова Земана) ще й повинні дякувати воротареві Альбано Біццаррі, стійці та арбітру (знову арбітр). А Роландо Маран очікувано задоволений дорослою грою своєї команди.

Інші матчі

Напевно, цей "титул" все ж ображає протистояння і "Дженоа" з "Болоньєю", і "Фіорентини" з "Торіно". Нехай і турнірних завдань у них нині немає. У всіх чотирьох команд є чималі проблеми, один головний тренер вже звільнений, троє інших - під загрозою. "Ультрас" "Дженоа" бойкотували матч проти "Болоньї" і бажають відставки президента Енріко Преціозі. Вболівальники "Фіорентини" також вимагають дій від керівництва.

Та й самі матчі були дуже цікаві. Традиційне вилучення в першому (болонець Торосідіс), шосте в чотирьох останніх між цими командами. Крім того, чимало небезпечних моментів з обох боків, три блискучі можливості, втрачені форвардом "грифонів" Джованні Сімеоне. І гол в доданий час Олів'є Нтчама (класний кручений удар), який вийшов на поле за дві хвилини до того лише тому, що Горан Пандєв не горів бажанням виходити.

А в "дербі" талановитих, але ментально слабких команд "Фіорентина" знову, як і в четвер у Лізі Європи, втратила перевагу в два м'ячі. Хоча б втримала нічию завдяки вже четвертому незабитому пенальті "Торіно" в цьому сезоні. Та й в перші 55 хвилин з новою схемою 4-2-3-1 грала відмінно. Але Харт і нефарт завадили забити більше. А потім підопічні Паулу Соузи самі віддали ініціативу, і Белотті реабілітувався за пенальті двома голами і виходом на перше місце в списку кращих бомбардирів ліги.

Кращий гравець туру - Раджа Наїнгголан ("Рома"). Коментарі зайві.

Прорив туру - Маттіа Кальдара ("Аталанта"). Прорив в контратаку, коли твоя команда вдесятьох.

Розчарування туру - Марек Хамшік ("Наполі"). Лідера команди замінюють на 60-ій хвилині за рахунку лише 0:1?

Кращий воротар туру - Антоніо Міранте ("Болонья"). Не раз зупиняв Сімеоне, Пінілью, Лазовіча.

Кращий тренер туру - Джан П'єро Гасперіні ("Аталанта"). Спаллетті все-таки ще й отримав величезний подарунок від Піолі.