Ювентус - Мілан 2:1. Січневий Ювентус, лютневий Мілан, березневий арбітраж

Італійська Серія А. 28-й тур

10 березня. Турин. "Ювентус Стадіум"

"Ювентус" - "Мілан" 2:1

Голи: Бенатiа 30, Дибала 90+7 (пен.) - Бакка 43

"Ювентус": Буффон, Барцальї (Лiхтштайнер 46), Бонуччі, Бенатіа (Руганi 78), Асамоа, Хедіра, Пьяніч, Даніель Алвес, Дибала, П'яца (Кiн 89), Ігуаїн

"Мілан": Доннарумма, Де Шільо, Запата, Палетта, Романьолі, Пасаліч (Полi 71), Соса, Бертолаччі, Деулофеу, Бакка (Куцка 56), Окампос (Ванджонi 90)

Попередження: Бенатiа 36, Пьянiч 78, Хедiра 87 - Пасалiч 23, Деулофеу 39, Окампос 57, Романьолi 61, Соса 89

Вилучення: Соса 90+3 (друга жовта)

Січень був чудовим місяцем для "Ювентуса" і жахливим для "Мілана". В лютому чимало змінилося. "Россонері" почали позбавлятися маніакальної потреби м'яча і розвивати гру на контратаках. І це принесло результат у вигляді п'яти матчів без поразок. "Бьянконері" результат здобували, проте вже далеко не так вражаюче, граючи слабко в перших таймах, в чотирьох останніх з яких не забивали. Перші 42 хвилини звітного матчу повністю нагадували січень, що не обіцяло гостям нічого доброго. Потім прийшов лютневий "Мілан" і, здавалося, перервав феноменальну серію суперника на його стадіоні. Та все ж останнє слово, за традицією цього тижня, залишилося за арбітром.

Обидва тренери значно перекроїли склади. Частково за бажанням, але більше через травми, останньою з яких стали різкі болі в животі Маріо Манджукіча на передматчовій розминці. Орди експертів намагалися вгадати четвірку захисників "Мілана", але варіант "Запата праворуч, Палетта та Романьолі - в центрі" - мало хто передбачав. Втім, значення це не мало, оскільки "Мілан" спочатку програвав на всіх ділянках поля. "Ювентус" вже з перших хвилин начебто віддавав супернику м'яч, однак одразу намагався відібрати його і організувати швидкі атаки. І у туринців все виходило. Центр поля "Мілана" ані атлетично, ані швидкісно не міг впоратися з суперником, вінгери Алвес та П'яца, наполегливо зміщуючись в центр, посилювали тиск. Хорват вже на перших хвилинах небезпечно бив низом з 15-ти метрів, Ігуаїн зміщувався назад і небезпечно пробивав. Обидва м'ячі Доннарумма відмінно відбив.

При цьому головним героєм перших 42-ох хвилин був Пауло Дибала. Аргентинець грав просто чудово, з'являючись скрізь. Він намертво прикрив Сосу, не даючи тому навіть починати атаки. Він загрожував воротам і праворуч (зльоту, з 17-ти метрів поруч зі стійкою) і ліворуч (надто гострий кут). Він вривався в штрафний і, вже падаючи, викладав м'яч лівіше П'яці, який пробив поруч зі стійкою. І взагалі будь-кому, хто з'являвся там - і Самі Хедірі, і навіть центральному захисникові Бенатії. Тим більше, що "россонері" в атаці були абсолютно безпорадними, лише закидаючи на Бакку. Тож ще одна поява Медхі в штрафному не здивувала. А ось технічне прийняття м'яча після закидання Алвеса на межі офсайду (а, схоже, і за межею) і потужний удар впритул не від будь-якого захисника побачиш. До речі, і цю комбінацію швидким пасом бразильцеві почав Дибала. І все ж "Мілану" вдалося відігратися в самому кінці тайму, причому в фірмовому "лютневому" стилі. Алвес знову пішов далеко вперед, Барцальї не звик грати на позиції правого захисника, і Жерард Деулофеу, який почав матч на протилежному фланзі, був спрямований Пасалічем в прорив, промчав до штрафного і виклав м'яч форварду на позиції, з якої той не може не влучити.

На початку другого тайму Аллегрі випустив справжнього правого захисника Ліхтштайнера, і "Юве" відновив тиск. Доннаруммі довелося відбивати штрафний Пьяніча і блискуче тягнути удар Хедіри низом в дальній кут з близької відстані, від рук воротаря після удару Пьяніча здалеку м'яч влучив у стійку, а П'яца, вискочивши сам-на-сам після рикошету, у ворота не влучив. Січень повертався. Проте, на цей раз гості хоча б намагалися фолити, зупиняючи швидкі атаки. А в другій половині тайму поступово почала впливати заміна Бакки на опорника Куцку. Тож гостям вдалося не лише заспокоїти гру, а й тримати м'яч і навіть доволі непогано позиційно атакувати. Тож на ще один класний удар Дибали з 13-ти метрів (Доннарумма неперевершений) Бертолаччі та Деулофеу відповідали власними, хай й неточними. Фолити доводилося тепер обом командам. І "Ювентус" виглядав якимось втомленим і не організував нічого схожого на штурм. До доданого часу. Коли Ігуаїн схибив з чудової позиції, Соса був вилучений за фол в центрі поля, Доннарумма блискуче відбив черговий удар з центру штрафного майданчика (на цей раз Ігуаїна), а під час повторного навісу Ліхтштайнер усіма силами намагався знайти руку Маттіа Де Шільо, який ухилявся від м'яча. І знайшов, дозволивши черговому арбітру на цьому тижні змусити про себе говорити.

В тому ж вже легендарному матчі "Барселона" - "ПСЖ" жодна з таких ж 5-6 рук не призвела до пенальті. У цьому матчі - вже перша. І знову арбітр вирішує долю матчу в доданий час, підкладаючи масла в ще далеко не згаслий вогонь. Так, по грі "Ювентус" заслужив перемогу. Але і "Мілан" героїчно оборонявся, вистояв, вирівняв гру, а Доннарумма - така ж частина команди, як і всі інші. Шкода, що долю таких матчів вирішують вкрай спірні рішення третьої сторони.