Загоювання м'язу бажання. Підсумки 28-го туру Серії А

"Ювентус" - "Мілан" 2:1

"Дженоа" - "Сампдорія" 0:1

"Сассуоло" - "Болонья" 0:1

"Пескара" - "Удінезе" 1:3

"Інтер" - "Аталанта" 7:1

"Фіорентина" - "Кальярі" 1:0

"К'єво" - "Емполі" 4:0

"Наполі" - "Кротоне" 3:0

"Палермо" - "Рома" 0:3

"Лаціо" - "Торіно" 3:1

Божевільні швидкості, чудова реалізація, успішна ротація, бомбардирські та інші історичні досягнення, "камбеки" вже начебто списаних гравців - у 28-му турі було чимало подій і крім суддівських скандалів. Але, на жаль, від них нікуди не дітися.

Після закінчення скандального матчу між "Ювентусом" та "Міланом" ми вже двічі почули знакові коментарі з визначенням "божевілля". Перший належить наставнику "Наполі" Мауріціо Саррі, який пожартував: "Наполі", "Рома", "Мілан" та "Інтер" їдуть з "Ювентус Стадіум" з претензіями до суддівства. Як так? Напевно, ми всі божевільні". Наставник ж чемпіона Массіміліано Аллегрі заявив, що футбольна Італія на межі божевілля, причому сказав це таким драматичним тоном, ніби очікує щонайменше на викрадення Прем'єр-міністра. До речі, можна зрозуміти обох. Набіг Карлоса Бакки на арбітра по закінченні матчу, що лише завдяки його наставнику Вінченцо Монтеллі не закінчиться бійкою, повідомлення про руйнування роздягальні гравцями "Мілана" з написами "крадії" в підтрибунних приміщеннях, коментарі футболістів "червоно-чорного" клубу...

З іншого боку, й справді кожні відвідини цього стадіону італійським Топ-клубом закінчуються скандальною перемогою "Ювентуса". Такий результат звітного матчу - неоднозначний пенальті на 97-ій хвилині на користь "бьянконері" після удару впритул в руку захисника, який намагався ухилитися - навіть не здивував нікого. Лише розлютив. Причому не лише суперників вічного чемпіона. Пауло Дибала закликав опонентів після шести років скарг на арбітраж "спробувати інший метод". Він же та інші представники "Юве" вказували на спірні моменти, трактовані не на їхню користь.

Мабуть, і нам краще залишити тему арбітражу на розгляд компетентних органів і поговорити про гру. В якій "Ювентус" загалом перевершив суперника, отямившись від блідої гри в лютому непоганою. Але й "Мілан" заслужив компліменти. Не факт, що за перебування на полі жорсткого опорника Юрая Куцки "Мілан" краще поборовся б за центр поля в першому таймі. Факт в тому, що з Куцкою в запасі господарі поля робили в його центрі що хотіли, іноді володіючи м'ячем, іноді швидко атакуючи. При цьому, слід зазначити, що хоча б вибір Монтелли в обороні принаймні в першому таймі був вдалим. Четвірка Запата-Палетта-Романьолі-Де Шільо гідно трималася проти і постійних наскоків вінгерів Алвеса та П'яци, що звужували гру в центр, і проти чудового руху диригента атак Пауло Дибали. Лише виходу захисника Бенатії на позицію центрфорварда і його першому голу за більш, ніж два роки "россонері" не змогли запобігти. У свою чергу в єдиній атаці захопивши зненацька Андреа Барцальї, який не звик грати праворуч.

В другому ж таймі обидві команди виглядали стрункіше тактично і тому очікувано цікавіше. Справжній правий захисник Ліхтштайнер у господарів, з іншого боку Куцка на полі і мобільний центрфорвард Окампос - все це виглядало привабливіше. Тож обидві команди атакували в шаленому темпі. Звісно, більш якісні гравці "Юве" створювали набагато більше, і Доннаруммі довелося видавати черговий шедевральний матч. Проте в тактичному плані "Мілан" не поступався і в останню чверть матчу заспокоїв гру. Поки не прийшов рефері Давіде Масса...

Одразу в кількох матчах за участю грандів ліги спостерігалася схожа картина - найвищий темп з великою кількістю атак, вкрай малим відсотком небезпечних моментів і дуже високим - їх реалізації. Особливо показовим у цьому сенсі було дербі "нерадзуррі". "Інтер" не припиняв нагнітати темп навіть за розгромного рахунку, при цьому завдав порівняно скромні по такій грі вісім ударів у площину воріт Беріши. Зате реалізував сім! В результаті повторивши клубні досягнення, що трималися 50, 60, а то і 70 років, на кшталт двох хет-триків в одному матчі, п'яти голів в одному таймі, найшвидшого хет-трику Мауро Ікарді і т.д. Звісно, скаржитися нема на що, особливо якщо згадати, що і тиждень тому в Кальярі міланці забили п'ять, також вичавлюючи максимум з створюваного.

Саме після слабкої гри проти "Роми" і вогню критики атака "Інтера" заграла. Головним чином завдяки двом рішенням Стефано Піолі. Іван Перішіч нині діє набагато агресивніше, не застрягає на фланзі, а приходить в центр і пресингує на одній лінії з Ікарді. А Евер Банега, якому тренер дав, схоже, останній шанс, заграв чудово.

Причому і він діє агресивніше: не намагається бути "треквартістою" і вимагати м'яч в сорока метрах від воріт, а сам шукає його в штрафному суперника, стаючи відмінним адресатом для постійних "кросів" Кандреви. Тож його хет-трик не випадковий. Ну а Ікарді залишається Ікарді.

Все це стало цілковитою несподіванкою для гостей, що справедливо розглядали матч як рівну боротьбу за Єврокубки (Маттіа Кальдара). Алехандро Гомес після матчу намагався пояснити настрій "Інтера" почуттями "ганьби через відставання від "Аталанти" в турнірній таблиці". Добре ще, що не злістю через появу нового претендента на звання "нерадзуррі країни". Насправді "оробічі" просто виявилися не готові до матчу, причому в першу чергу - опорники Ремо Фройлер і Франк Кессі, які програвали всі двоборства і лівий латераль Леонардо Спіннаццола, переграний в п'яти з семи гольових епізодів. Справді цікаво, чи вивчить "Аталанта" цей "урок", як його назвав Джан П'єро Гасперіні.

"Лаціо" також невпинно пресингував і практично сидів на воротах "Торіно" весь перший тайм і більшу частину другого (23-6 за ударами по воротах). При цьому Джо Харту майже не доводилося працювати, і навіть під час виходів сам-на-сам Іммобіле примудрявся пробивати в захисника. До речі, і тут провальним був лівий фланг оборони гостей, причому навіть вихід другого лівого захисника Молінаро на початку другого тайму зняв напругу лише на час. І тут, як і в Мілані, долю матчу вирішив гравець, про якого два тижні тому вже всі забули. А не один з італійських супербомбардирів, битву між якими передбачала преса. Офіційно Кейта Бальде Діао не готовий грати повні матчі через травму. При цьому здавалося, що мова про травму "м'язу бажання", тобто про небажання грати за клуб. Втім, останнє сенегалець спростував своїм чудовим ударом на 87-ій хвилині. Сініші Міхайловічу довелося визнати, що суперник просто сильніший.

І все ж форвардів слід відзначити. Іммобіле скористався рикошетом і забив, вийшовши на бомбардирські показники (17), не знайомі форвардам "Лаціо" з 2001-го року. А Максі Лопес забив свій другий гол за останній час, лише більше розсердивши свого тренера. Міхайловіч лише журиться про те, чого б досяг його форвард в цьому сезоні, якби скинув вагу раніше.

В дуже швидкому темпі проходив і матч "Палермо" - "Рома". І також з мінімумом небезпечних моментів і з максимальною їх реалізацією. Господарі намагалися показати себе перед новим президентом Полом Баккальїні. А гості відповідали на жорстку критику свого тренера президентом Джеймсом Палоттою за відсутність ротації і трансферну політику ігнорування молоді. Лучано Спаллетті після трьох важких поразок поспіль довелося дати відпочити кільком гравцям основи (Джеко, Строотман, Де Россі, Емерсон), але дублери їх відмінно замінили. Центрфорвард в цьому матчі Стефан Ель-Шаараві забив гол після відмінного закидання опорника Греньє. Який довів, що саме його Спаллетті даремно ігнорував, оскільки він здатний додати центру поля "вовків" мобільності, флеру та техніки. А надалі вийшли на заміну Джеко та Строотман... Правда, "розанеро" такого результату аж ніяк не заслуговували і можуть нарікати на несправедливо незарахований гол Несторовскі, пропущений гол з першого удару по воротах Фуліньяті (непоганий дебют) і ще два з двох контратак.

"Наполі" також зміг вдало провести ротацію (Альбіоль, Гулям, Діавара, Зелінські та Мертенс) і вичавити максимум з мінімуму. Щоправда, на відміну від інших лідерів - за допомоги не швидкості, а скоріше арбітражу. З потужним початком суперника "Кротоне" впорався, 81 відсоток володіння м'ячем (рекорд з часу початку підрахунків цього показника) також не надто вражали. Якби не два пенальті - все могло скластися набагато складніше. Наставник гостей Давіде Нікола скаржився не лише на симуляцію Хамшіка в епізоді з другим пенальті (Лоренцо Інсіньє падав сам і під час першого, хоча там Сампрізі його все ж притримував), але і на недоотримання Марко Рогом жовтих карток за грубі фоли (Саррі встиг замінити його). Що ж, це не перший матч в турі з суддівством на користь гранда. І навіть не другий.

В "Дербі Маяка" не було ані особливих швидкостей, ані особливої ​​реалізації. Що не дивно, оскільки "Сампдорія" нині твердий середняк, а "Дженоа" - аутсайдер, яку рятує лише традиційна трійка невдах. Зате за атмосферою в цьому матчі "Марассі" заслужив Скудетто. Перемогла ж більш якісна, більш укомплектована команда. Після слабкого в атаці першого тайму Марко Джампаоло знайшов ресурси й у вигляді шаленого пресингу, й у вигляді виходу молодого Патріка Шика. "Дженоа" ж після відходу Томаса Рінкона і травми Мігеля Велозу залишилася з діркою в центрі поля, яку тренери намагаються заповнити ким завгодно. У цьому матчі Андреа Мандорліні вирішив задіяти в центрі поля атакера Олів'є Нтчама, поставивши на везіння автора двох вирішальних голів в останніх двох турах. І в першому таймі це працювало. Однак з жорстким пресингом він очікувано не впорався, віддавши жахливий пас поперек поля і дозволивши Луїсу Муріелю забезпечити "блучерк'яті" першу подвійну перемогу в дербі в Серії А з 1960-го року!

Що влаштують вболівальники "грифонів" президенту Енріке Преціозі, відсутньому на матчі здебільшого через острах перед ними - складно передбачити. А "Сампдорія" за своїми можливостями проводить майже ідеальний сезон. Дубль в дербі, перемоги над "Ромою", "Міланом" та "Інтером"...

У не якісному, але напруженому матчі "Фіорентина" вирвала перемогу на 92-ій хвилині, подякувавши стійці власних воріт на 94-ій. Тренер-переможець Паулу Соуза заявив, що обидві команди заслужили перемогу і залишився задоволений боротьбою підопічних. Вкрай розчарованому Массімо Растеллі також не слід сумувати - його команда безсумнівно навчилася грати в гостях. Родинне дербі Ді Франческо закінчилося перемогою тієї команди, якій це було потрібніше. На тлі бойкоту вболівальників "Болонья" добре почала матч, потім поборолася і подякувала воротареві Міранте, а також Федеріко Ді Франческо, який класним пасом врозріз залишив двох перед Консільї. Для критикованого Маттіа Дестро цей гол після відсутності через травму також має неабияке значення. Поразка "Пескари" від "Удінезе" вивела трьох аутсайдерів ліги на найгірший спільний результат після 28-ми турів з початку нарахування трьох очок за перемогу. Але деяка надія у них все ж є - "Емполі", розгромлений граючим собі на втіху "К'єво", розвалюється. І чутки про можливу відставку наставника тосканців Джованні Мартуш'єлло лише посилюються.

Кращий гравець туру - Евер Банега ("Інтер"). Ренесанс.

Прорив туру - Клеман Греньє ("Рома"). Ось хто був потрібен Спаллетті.

Розчарування туру - арбітри. Немає слів.

Кращий воротар туру - Джанлуїджі Доннарумма ("Мілан"). Поступився лише Массі.

Кращий тренер туру - Стефано Піолі ("Інтер"). Казали, що його команди лише обороняються.

Турнiрна таблиця

Фото - Zimbio.com, Getty Images