Ювентус - Лацiо 2:3. Скажена справедливість

Суперкубок Італії. Рим. "Стадіо Олімпіко"

"Ювентус" - "Лаціо" 2:3

Голи: Дибала 85, 90+1 (пен.) - Iммобiле 32 (пен.), 54, Мурджа 90+3

"Ювентус": Буффон, Барцальї, Бенатія (Де Шільо 56), К'єлліні, Алекс Сандро, Хедіра, П'яніч, Куадрадо (Дуглас Коста 57), Дибала, Манджукіч (Бернардескі 72), Ігуаїн

"Лаціо": Стракоша, Уоллас, Де Врей, Раду, Баста (Марусіч 75), Лукас Лейва (Мурджа 80), Пароло, Мілінковіч-Савіч, Луліч (Лукаку 75), Іммобіле, Луїс Альберто

Попередження: Буффон 31, Манджукіч 52, П'яніч 74 - Лукас Лейва 41, Лулiч 71, Пароло 84, Iммобiле 89

Головний арбітр: Давіде Масса

З останніх семи зустрічей "Лаціо" програв "Ювентусу" сім, не забивши жодного м'яча. Здавалося, ослаблені відходом капітана Лукаса Більї, травмою Феліпе Андерсона і демаршем Кейти Бальде Діао римляни знову не зможуть протистояти чемпіону. Однак той самий чемпіон зайвий раз підтвердив тезу "хто стоїть на місці - залишається позаду". Жодного новачка в стартовому складі, ті ж помилки і безпорадність в атаці номінального правого захисника Барцальї (фінал Ліги Чемпіонів нічому не навчив?), вкрай повільний темп, що помічали і в контрольних матчах, "удар в голову" Пауло Дибалі футболки з десятим номером (дубль наприкінці матчу не виправдання). Схоже, Массіміліано Аллегрі доведеться все будувати спочатку. А Сімоне Індзагі отримав трохи запізнілу нагороду за блискучу працю, виконану у попередньому сезоні. Його відмобілізована, вдумлива, смілива команда ще тоді заслужила такий успіх.

В "Лаціо" чудово пам'ятали, що два останні матчі з "Ювентусом" програли вже в перші 15 хвилин, як і багато інших суперників туринців у попередньому сезоні. Тому головна вказівка Індзагі підопічним була зрозумілою з перших секунд - уповільнювати темп, розбивати гру на фоли і сутички, спокійно володіти м'ячем. Спочатку останнє виходило погано, оскільки висунутого для пресингу на одну лінію з форвардом Мілінковіча-Савіча не вистачало в центрі поля, а його колега в тій зоні Луїс Альберто випав з гри. Тож чемпіону вдалася вбивча дебютна п'ятихвилинка. Закидання на хід Сандро лівим флангом закінчилося прострілом і ударом Куадрадо з трьох метрів в ногу Стракоші, що вже стрибав в інший бік. Через хвилину-дві відбулися удари Ігуаїна і Дибали з лінії штрафного, чітко відбиті албанцем.

Лише надалi Індзагі вказав Мілінковічу-Савічу відійти трохи назад, ближче до Альберто, і "Лаціо" завдяки новому пресингу трикутника (на тлі несміливих спроб Дибали та Ігуаїна) перехопив ініціативу. При цьому продовжуючи грати повільно. "Юве" не заперечував, а даремно. Оскільки поступово володіння м'ячем "орлів" ставало все впевненішим, а спроби суперника вийти в атаку зупинялися. Відчуття тиску "Лаціо" і паніки "Ювентуса" з'явилося не одразу, через той ж повільний темп і відсутність загроз воротам (розважив уболівальників лише схожий на пенальті епізод з К'єлліні, який притримував Іммобіле). Однак поступово почали кидатися в вічі відчайдушні кидки захисників "б'янконері" під "кроси", обрізки біля власного штрафного, що призводили до неточних ударів Мілінковіча-Савіча і Луїса Альберто з 18-20 метрів. А на 31-ій хвилині останній кинув в прорив Іммобіле, той вміло підставився під Буффона і не менш вправно реалізував пенальті, пробивши точнісінько в нижній кут.

І нагнітання швидкості суперника римляни витримали. Тим більше, що туринці занадто захоплювалися індивідуальними проривами Куадрадо і Дибали. Підопічні Індзагі ще й провели кілька відмінних контратак, і після пасу врозріз Альберто і п'яти Мілінковіча-Савіча Баста програв дуель Буффону, а потужний дальній удар Лейви був також зупинений Джіджі.

Другий тайм "Юве" почав висуненням вперед П'яніча і його закиданнями під прориви в штрафний Дибали та Куадрадо. Вже біля воріт Стракоші стало спекотно. Втім, "лаціале" впоралися, продовжили організований пресинг, і на тлі цілковитої тиші в грі Пароло раптом по високій дузі навісив на Іммобіле, що перестрибнув Барцальї. І римляни остаточно перейшли до оборони. А ще в попередньому сезоні в матчах проти "Роми", "Наполі", "Інтера" було помітно, що характеру їм не позичати.

Подвійна заміна Аллегрі була занадто несміливою, активному Дугласу Кості дозволяли навішувати, але не заходити в штрафний. Темп зріс ненабагато, удари з-за меж штрафного Стракоша чітко брав, а численні кутові були безрезультатними. "Орли" захищалися на нерві, але цілком організовано. Індзагі ще й дуже вчасно замінив обох латералів, які віддали всі сили. І в підсумку "гармату" суперника здалеку (Луїса Альберто) довелося відбивати саме Буффону, йому ж довелося вигравати ще одну дуель з форвардом (Іммобіле).

І все ж на прощання цей розіграш Суперкубка подарував нам три думки. По-перше, для перемоги "Ювентус" недостатньо переграти, його ще треба повалити, щоб він впав. Адже хіба що божевільною аурою чемпіона поясниш чудовий штрафний Дибали і зовсім необов'язковий фол Марусіча у власному штрафному на останній хвилині основного часу. По-друге, "Лаціо" справді зроблений з особливого матеріалу. Будь-яка інша італійська команда пропустивши двічі від "Ювентуса" в такі хвилини розвалилася б. А Лукаку просто взяв і легко оминув Маттіа Де Шільо на лівому фланзі, увійшов в штрафний і чітко прострілив на Мурджу. І по-третє, цей сезон в Італії буде божевільним і родючим на голи. Можливо, навіть більше, ніж історичний попередній.