Чемпіон з футбольних шахів. Підсумки 30-го туру Серії А

Болонья - Рома 1:1

Фіорентина - Кротоне 2:0

Дженоа - СПАЛ 1:1

Інтер - Верона 3:0

Лаціо - Беневенто 6:2

Кальярі - Торіно 0:4

Аталанта - Удінезе 2:0

К'єво - Сампдорія 2:1

Сассуоло - Наполі 1:1

Ювентус - Мілан 3:1

"Ювентус" йде вперед, "Наполі" наближається до "Роми", оманливі розгроми від "Лаціо" та "Інтера", домінування характеру у підвалинах турнірної таблиці - 30-й тур збагатив нас не тільки на 32 забитих м'ячі і чотири вилучення, але і на чимало цікавих думок.

Сила лави

Вперше протягом останніх років зустріч "Ювентуса" з "Міланом" - це зустріч потужних організованих однаково сильних команд, у якій все може статися. Така заява була значно доречнішою до матчу. І навіть на його 78-ій хвилині. За набраними очками у лізі та у всіх турнірах обидві команди є найкращими в країні у 2018-му році. "Ювентус" відновив свою стіну оборони, йдучи на рекорд ліги за "сухістю" і не програючи в 24-ох матчах поспіль у всіх турнірах. "Мілан" вперше протягом майже п'яти років не програвав у десяти поспіль у лізі, пропустивши лише шість м'ячів, та й загалом під орудою Дженнаро Гаттузо починає нагадувати справжній "Мілан", який бореться за трофеї. Тож ми цілком могли очікувати на рівний матч.

Справедливо, що саме ця команда в підсумку позбавила чемпіона рекордної "сухої" серії, перервавши її на 959-ій хвилині, за 15 до повного успіху. Справедливі і компліменти на її адресу за гру навіть від вболівальників, гравців (Джанлуїджі Буффон) і тренера опонента. Навіть при тому, що лідер ліги думав про матч Ліги Чемпіонів проти "Реалу", покладався на ранній гол Пауло Дибали і спочатку обрав обережну схему 3-5-2, віддавши м'яч, її шоста команда заслужила чимало компліментів. "Мілан" нині мобільний, технічний, зібраний в обороні, швидко проходить центр поля, його опорники нерідко з'являються в штрафному, зв'язка Калабрія-Кессі-Сусо - величезна проблема для будь-якого опонента, центр оборони Бонуччі-Романьолі вельми надійний, Хакан Чалханоглу володіє прекрасним ударом. Все це ми бачили вчора ввечері. Побачили навіть гол Леонардо, якому вдалося протиснути легендарних колишніх партнерів Барцальї та К'єлліні і переграти ще одного колишнього - Буффона.

Такий гол гравця "Ювентуса" у 2010-2017 роках на тлі оглушливого свисту на його адресу вже з перших секунд матчу сам по собі був окремою історією і просто не міг залишитися непоміченим. Однак в підсумку виходить, що залишиться.

"Поразка не відображає гру, але ніхто цього не запам'ятає. Не можу бути задоволений. Мені і гравцям боляче. Якщо хтось збирається претендувати лише на хорошу гру - він ніколи не буде чемпіоном". Від Гаттузо ми інших слів не очікували. І він має рацію. Тим більше, що до четвертої поразки з семи останніх від "Ювентуса" в Турині, яка прийшла в останні 15 хвилин, призвели і об'єктивні причини. Перш за все, фізичний та ментальний стан. Ріно визнав, що його команда не була здатна боротися з суперником в плані "фізики", тому і підсіла в останні хвилин 20. Бракує їй також досвіду і характеру у вирішальних епізодах.

Тренер був вельми розлючений через поведінку Хакана Чалханоглу, який "постійно сперечається і гримає на партнерів при втраті м'яча". "Якби він підняв свої сідниці з землі і побіг би повертати собі м'яч - другого голу б не було". На противагу можна висвітлити поведінку одного з його опонентів. Самі Хедіра провалив матч, був позбавлений м'яча, свої ж вболівальники свистіли на його адресу не менш голосно, ніж на адресу "зрадника" Бонуччі. Навіть Аллегрі після матчу говорив про його повільний темп та помилки. Підсумок - підключення у найпотрібнішу мить на лівий край штрафного (де він взагалі-то не повинен з'являтися) і асист Куадрадо. А згодом - ще один прихід на лінію штрафного, точний удар та гол.

"Хедіра - гравець світового класу. Він вміє читати гру в критичні моменти. Всім потрібні такі гравці". Аллегрі правий. В цьому і різниця між чемпіоном світу, Іспанії, Німеччини та Італії і гравцем без трофеїв. Але і це ще не всі причини перемоги "Ювентуса". Гаттузо запізнився з заміною Чалханоглу на секунди, оскільки вона готувалася ще до голу. І в інших замінах він відверто поступився Аллегрі. І об'єктивно, тобто кадрово, і тактично. Нікола Калініч та Ріккардо Монтоліво не посилили, а послабили гру команди. Змінити схему ж Ріно не намагався. А його колега спробував все. Перехід з 3-5-2 на 4-3-3 з заміною захисника на вінгера вже на початку другого тайму, згодом перехід на начебто авантюрну 4-2-3-1, посилення тиску і вимотування суперника численними, нехай і безглуздими, "кросами". Нагнітання на флангах за допомогою виходу на заміну Хуана Куадрадо та Дугласа Кости. І в підсумку - гол колумбійця в першому матчі у поточному році (був травмований), та ще й головою, у чому він зазвичай не відзначається. Інші команди Серії А не мають на лаві запасних гравців такого рівня. Просто не вистачить ресурсів. Немає у них і такого тренера.

Один рівень - один результат

Можна провести чимало паралелей між матчами "Наполі" та "Роми". І справа не лише в результаті. Обидві далеко не вразили у своїх останніх матчах проти аутсайдерів, хоча і набрали очки, тому повинні були залишатися уважними. Обидві зустрічалися в гостях з кризовими суперниками, які, втім, вже відбирали очки у грандів, причому не раз ("Болонья" та "Сассуоло" зупиняли, наприклад, "Інтер"). Обидві повинні були продемонструвати свої здібності без лідерів команди - Марека Гамшіка та Едіна Джеко відповідно. Останні під час матчу ще й втратили Раджу Наїнгголана, участь якого у матчі проти "Барселони" під великим питанням. Обидві провели відмінний дебют, під час якого не влучали з чудових позицій, а надалі загрузли та пропустили. Обидві отримали вихід лідерів на заміну, і саме завдяки їм зрівняли рахунок. Гамшік додав динамізму і різноманітності атаці команди. Звично для себе відпрацював і Джеко - просто видряпав гол.

Та головне - обидві так і не знайшли свою гру, не розчавили суперника, просто не переграли його і перемогу не заслужили.

"Сассуоло" до суботи зупиняв "Наполі" в трьох з п'яти останніх матчів, серед них і в двох домашніх поспіль. І на цей раз намагався атакувати, не відсиджувався в обороні, ніколи не втрачав структуру, що і відзначав його головний тренер Джузеппе Якіні. Останній в результаті навіть залишився розчарований результатом. Не дивно. Скільки разів цього сезону "Наполі" не вдавалося переграти суперника такого калібру саме за грою? Двічі-тричі, та й ті матчі (СПАЛ, "Дженоа", "Кротоне") фаворит виграв. А тут аутсайдер не поступився ані у божевільній грі протягом її першої години, ані в обережнішій та відповідальнішій - надалі. Так, якби не змарновані три супершанси Лоренцо Інсіньє і незграбність Кальєхона - все могло піти інакше. Але ж і Берарді з Політано мали змогу забити не раз. I Маттео все ж спромігся помститися за зірваний січневий перехід до "Наполі", можливо, відібравши у нього Скудетто.

Мауріціо Саррі був змушений говорити про "страждання", "дивний відхід назад після шансів біля чужих воріт", "проблеми з прискореннями". Навіть зміна тактичної схеми під час матчу (на 4-2-4) не допомогла. Точніше, допомогла лише зрівняти. Аркадіуш Мілік, до речі, мав нагоди забити неодноразово протягом проведених на полі тридцяти хвилин. Схоже, Саррі слід вдаватися до його послуг частіше. Що ж, можливо, це ще одна цеглина в стіні, що виросла між його командою та Скудетто. Все-таки головними "цеглинами" за підсумками матчу залишаються моральна втома, загальна тактична консервативність, а також слабкий характер. Відразу після несподіваної втрати очок "Юве" і перед ще однією можливою повернути йому "подарунок", пропустивши перший гостьовий гол у 2018-му році - ознака відсутності чемпіонського характеру. Як і слова Саррі після матчу про рекорд клубу за набраними очками (87) як про єдину мету на кінцівку сезону.

Чимало вболівальників та журналістів вже вітають "Ювентус" з Скудетто. За переваги лише у чотири очки, зайнятості у Лізі Чемпіонів і майбутніх гостьових матчів проти "Роми" та "Інтера". І головна причина цього - поведінка його суперника.

Що ж стосується "Роми", то тут все простіше. Джеко визнав, що він і партнери забагато думали про "Барселону", відносна загальмованість команди і її загальна слабкість в атаці добре відомі. Без Джеко та Наїнгголана ця команда не здатна на голепад. Це довели і незграбні удари Патріка Шика з відмінних позицій, а також удар Строотмана, який влучив з метра в стійку. "Занадто повільно", "без руху", "можливо, неправильне ставлення до матчу" (Джеко), "не сподобався ніхто у першому таймі" (Еусебіо Ді Франческо), підвищення інтенсивності без думки в другому - "Болоньї" було не так важко втримати нічию, навіть за постійних помилок на виходах недосвідченого третього воротаря Сантурро, який проводив перший матч Серії А в кар'єрі. Наставник господарів Роберто Донадоні, як і Якіні, навіть дозволив собі трохи розчаруватися результатом. Хоча гра йому, звісно, сподобалася.

Яка ж мораль цього порівняння? Вона полягає в тому, що на сьогодні "Рома" за потенціалом не тягне на більше, ніж 3-5 місця далеко від лідера. Найцікавіше ж, що на сьогодні на більше не тягне і "Наполі". Коли тягнув - йшов першим у феноменальному темпі. Протягом ж останнього місяця "партенопейці" стали "простими смертними". Відтого і результати.

Ілюзія розгрому

В принципі, паралелі в цьому турі можна було провести і між "Юве" та "Лаціо". Звісно, "Мілан" з "Беневенто" годі й порівнювати. Та все ж в підсумку матчі двох найкращих атак ліги проти абсолютно різних суперників були схожими. "Лаціо" також почав свій матч потужно, вже в дебюті відправив суперника в нокдаун (червона картка воротареві та гол), також надалі віддав ініціативу, вельми скоро був покараний зі "стандарту". І застряг. "Орли" навіть пропустили другий гол на початку другого тайму, причому за участі ще одного вихованця клубу - після Катальді постарався і Ломбарді.

По обличчю Сімоне Індзагі не було помітно особливої ​​віри в камбек. І загалом можна зрозуміти чому. Його команда нині далеко не у найкращій формі. Втрата швидкості, небажання переходити на інші тактичні схеми, травми латералів, які раніше розривали будь-якого аутсайдера, проблеми Сергея Мілінковіча-Савіча, марнотратство Чіро Іммобіле - все це призвело до серії з шести матчів, у яких була здобута лише одна перемога (в Києві) і до віддалення від 3-4 місць в лізі. На цей раз вдалося не просто перемогти, а й забити п'ять м'ячів протягом тридцяти хвилин. Втім, з огляду на оборону суперника, яка навряд чи відповідає навіть рівню лідерів Серії Б, його чисельну меншість та втому, особливо радіти не слід. Індзагі це розуміє, тому після матчу хвалив гравців за характер, але аж ніяк не за гру. Наступні матчі змалюють більш ясну картину.

Ілюзія ідилії

Останнє речення попереднього абзацу стосується й "Інтера". Вперше з березня 2017-го "нерадзуррі" видали два чудових матчі поспіль за якістю гри, вигравши їх з загальним рахунком 8:0. Настільки чудових, що Мауро Ікарді (забив шість з цих восьми) говорив про "бездоганний день", а його наставник Лучано Спаллетті - про "майже бездоганний", ще й скаржачись на реалізацію. Його підопічні і справді награли щонайменше на ще одну "маніту", почавши громити нещасну "Верону" вже з перших секунд.

Саме гол на першій хвилині задав тон матчу і дозволив зберегти енергію, що і відзначив Спаллетті. При цьому він закликає "не думати, що наші проблеми вирішені". "Ми часто втрачаємо голод і наш шлях". Він має рацію. Відразу після згаданого березня 2017-го "Інтер" встановив антирекордну серію поразок в історії клубу і не уникнув звільнення головного тренера. Такі провали після великих успіхів траплялися і раніше. Тож суперформа Мауро Ікарді, перші голи Івана Перішича у 2018-му році, набір форми січневим новачком Рафіньєю (Ікарді вважає, що саме він змінив гру команди) - все це чудово. Але не повинно засліплювати напередодні Дербі Делла Мадонніна. Там все може змінитися.

Третій та четвертий зайві

"Аталанта" та "Фіорентина" готові до боротьби за сьоме єврокубкове місце, а якщо вийде - і за шосте. "Бергамаскі" в останніх п'яти матчах не перемагали лише "Ювентус", після вильоту з двох турнірів виглядають розкутими і фізично готовими до кінцівки сезону. П'ятий "сухий" матч ліги з останніх восьми, другий поспіль більш ніж з одним забитим м'ячем після п'яти поспіль у всіх турнірах - без, перша перемога над "Удінезе" після дев'яти матчів без перемог поспіль, довгоочікуваний гол головного форварда Андреа Петаньї, не менш довгоочікувані асисти Алехандро Гомеса - все це головний тренер Джан П'єро Гасперіні назвав великим кроком вперед. Він відзначав і гідний опір суперника, і мобільну атаку своєї команди, а також її пристрасть. Тож бачить лише позитив. Цікаво, що і його колега Массімо Оддо не особливо засмучується через шосту поразку поспіль, згадуючи про молодість гравців і зручне місце у "болоті" ліги.

Стефано Піолі після четвертої перемоги поспіль ("Кротоне", 2:0) відзначав гарний початок обох таймів, успішні дії дублерів відсутніх Бенассі, Баделя та Бірагі (а це особливо важливо, враховуючи стабільність стартового складу команди) і силу, яку їм дає трагедія Давіде Асторі. Тож і у Флоренції в ігровому плані нині все стабільно. А ось "Сампдорія", яка так довго втримувала шосте місце, після четвертої поразки у п'яти останніх матчах опустилася на дев'яте і виглядає абсолютно згаслою. Схоже, Ліга Європи їй геть не потрібна. Навіть у матчі проти "К'єво", що виглядає вкрай слабко, після вдалого першого тайму не вдалося втримати перевагу. Суперник здобув другу перемогу в останніх 15-ти матчах не завдяки грі, а виключно на характері.

"Торіно" бажав би пробитися до ЛЄ, ось тільки втратив забагато очок останнім часом. Чотири поразки поспіль і навіть деяка загроза відставки спонукали Вальтера Маццаррі на перехід на улюблену схему 3-5-2, а після 0:0 за підсумками першого тайму в Кальярі - і на 3-4-1-2. Останній дав суперрезультат, причому навіть кризовий Андреа Белотті, за якого клуб вимагає вже не сто, а "лише" 50 мільйонів євро, взяв участь у двох голах. Не менш кризовий Адем Льяїч забив. Маццаррі дивиться в майбутнє схеми з позитивом, прохаючи лише трохи часу. Проблема в тому, що його немає.

Характер тимчасово перемагає

Помітна риса 30-го туру - найважливіші події у дебютах матчів. "Мілан" пропустив протягом перших десяти хвилин, як і "Кротоне" з "Вероною", "Беневенто" залишився вдесятьох. Всі в підсумку програли. "Рома" та "Наполі" змарнували найкращі шанси в матчі у дебюті і в підсумку не виграли. СПАЛ спромігся не пропустити з пенальті вже на шостій хвилині, атакував навіть вдесятьох після 49-ої і в результаті не програв. Такий матч, як вважає Леонардо Семплічі, "надає силу і віру". Як і загальна серія з п'яти без поразок.

У порівнянні з "Кротоне", "Вероною" та "Беневенто" феррарці і справді виглядають сильними ментально. Тому троє останніх нині у зоні вильоту. "К'єво" відгукнувся на заклики свого головного тренера Роландо Марана почати боротися проти вильоту. Бореться і "Сассуоло". Тож доля боротьби вирішена? Ні в якому разі. Все дуже щільно. Той ж СПАЛ навіть після своєї серії поступається тому ж "Кротоне" за втраченими очками, "Кальярі" після 0:4 навряд чи почувається добре, "Дженоа" не забивала з гри з 17-го лютого і аж надто пишається статусом "грози грандів" напередодні матчів проти аутсайдерів. Боротьба лише починається.

Найкращий гравець туру - Самі Хедіра ("Ювентус"). З небуття - до Скудетто

Прорив туру - "Лаціо". П'ять м'ячів і камбек протягом тридцяти хвилин

Розчарування туру - Лоренцо Інсіньє ("Наполі"). Хоча б один з трьох - і все виглядало б інакше

Найкращий воротар туру - Андреа Консільї ("Сассуоло"). Два суперсейви, впевнена гра загалом

Найкращий тренер туру - Массіміліано Аллегрі ("Ювентус"). Чемпіон Світу з футбольних шахів

Фото - Getty Images, Zimbio.com