Король драми. Підсумки другого туру Серії А

Ювентус - Лаціо 2:0

Наполі - Мілан 3:2

СПАЛ - Парма 1:0

Кальярі - Сассуоло 2:2

Інтер - Торіно 2:2

Дженоа - Емполі 2:1

Фрозіноне - Болонья 0:0

Удінезе - Сампдорія 1:0

Фіорентина - К'єво 6:1

Рома - Аталанта 3:3

Зірки грають блідо і часто навіть стають мішенню для глузувань? Команди сирі і не зовсім готові в ігровому та психологічному плані? Оборона та воротарі грубо помиляються? Нічого страшного. Саме все це забезпечило нам божевільні інтриги і велику кількість голів в другому турі. Форму гравці та команди ще наберуть. Поки ж можна насолоджуватися драмою. І одним з найкращих матчів, який бачив у своєму житті.

Небажаний асист

Останніми роками "Ювентус" майже завжди починає чемпіонат незрозумілою грою, нерідко - і не найкращими, незвичними для себе результатами на кшталт домашньої поразки від "Фрозіноне" або втрат очок через нереалізовані пенальті на останніх хвилинах. У перших двох турах сезону 2018/19 вдалося обійтися "лише" слабкою грою. Міралем П'яніч після перемоги над "Лаціо" говорив про нестачу фізичної та ігрової форми, про нестачу чіткості. Массіміліано Аллегрі заявив, що виніс з матчу дуже хорошу оборону в другому таймі і хороший центр оборони протягом усього матчу. А крім цього... "Ми почали невпевнено, нерідко засинали. Нам бракувало терпіння, швидкості та балансу".

На початку обох таймів чемпіон не відчував контролю над грою, другий тайм почався панікою. Опорна зона все ще не готова домінувати як вміє, знову жахливий матч видав один з крайніх захисників, на цей раз - Алекс Сандро. Довелося Аллегрі виправдовувати і невихід на поле Дибали (натяком на те, що Пауло не відпрацьовує у відборі), і другий непоказний матч Кріштіану Роналду поспіль. Португалець на цей раз отримав улюблене місце на лівому фланзі атаки. Проте, і там не вразив. У першому таймі він торкнувся м'яча у штрафному суперника лише одного разу, при зміщеннях з м'ячем з флангу вдало прикривався двома опонентами. Та й в останні півгодини гри, коли заграв набагато динамічніше і став схожим на самого себе, був зупинений спочатку класним сейвом Стракоші, а потім... в принципі, знову Стракошею, який спрямував м'яч йому в п'яту.

Мабуть, цей епізод залишиться в пам'яті саме тому, що Манджукіч забив і КріРо офіційно був зарахований асист. Останнє викликало чимало глузувань та мемів в мережі, а просто злий вираз обличчя Кріштіану попри гол стане одним з хайлайтів сезону.

В будь-якому разі. І якщо провалиться, і якщо у наступних 36-ти турах заб'є 30-40 м'ячів. Починається цікава історія. Чи справді, як каже Аллегрі, Італія абсолютно відрізняється від Іспанії? Чи справді італійська оборона не дасть йому забити 40 голів за сезон, як заявляє П'єрлуїджі Казірагі? Побачимо.

Чому "Юве" все ж виграв? Правильніше відповісти на запитання чому "Лаціо" програв. Не применшуючи заслуг Аллегрі та динамічного Дугласа Кости, відзначимо насамперед слова наставника гостей Сімоне Індзагі. "Пристойної гри недостатньо проти "Наполі" та "Ювентуса". Ми були занадто м'які, легко втрачали м'яч та фокус. Ми повинні були зробити більше". "Орли" й справді поборолися, створили супернику чимало неприємностей, сміливо рвалися до воріт Щенсни. Але трохи не дограли й там, не створивши практично нічого, і в обороні, прикривши не всі банальні закидання на супербійця Манджукіча, і у центрі поля, не прикривши удар П'яніча з 20-ти метрів. Як підсумок, склалося враження перемоги фаворита на класі.

Тренерський камбек

Чому виграв "Наполі"? І тут, як і в будь-якому камбеку, роль переможених чимала. У першому таймі неаполітанці атакували примітивно, не досягли нокауту у володінні м'ячем, не турбували Доннарумму, не перехопили серію пасів міланців на лезі ножа у лічених метрах від воріт Джіджо. Так, "Мілан" також нічого не запропонував в атаці, крім шедевральних "ножиць" Бонавентури. При цьому після голу Калабрії залишалося лише "не робити помилок, оскільки "Наполі" не подавав ознак камбеку". Однак "Мілан" в результаті "запанікував" і пропустив "три безглуздих голи". Або, якщо цитувати не Калабрію, а його наставника Дженнаро Гаттузо, "просто зник. Всі почали грати самі за себе".

Ріно не побоявся взяти відповідальність на себе за острах, відсутність реакції та вимикання, розвал після першої ж помилки, що "занадто часто траплялося у попередньому сезоні". Справді, занадто часто. Саме через стару пам'ять вболівальники "Мілана" настільки відчайдушно, навіть мазохістськи реагували на результат на форумах, очікуючи на ще один втрачений сезон з шостим місцем. Саме тому знищили критикою Гаттузо і навіть спортивного директора Леонардо, назвавши літню працю останнього "провальною" (при тому, що ще тиждень тому носили його на руках). Розумні голоси, які нагадували про перший матч сезону та гідну гру в гостях проти сильнішого суперника, були чутні не так голосно. Як і нагадування про те, що з часу призначення Гаттузо "Мілан" за набраними очками до кінця сезону 2017/18 йшов третім, а з п'ятірки лідерів програвав матчі лише "Ювентусу".

До речі, до Гаттузо й справді є претензії. В другому таймі він вщерть програв тактичну битву вчителю Карло Анчелотті. Вихід замість Лукаса Більї, який вміє тримати м'яч, малотехнічного Тімео Бакайоко (сам тренер критикував його за невміння приймати м'яч) безнадійно відкинув команду до її воріт. Протиотруту зміщенням Зелінскі з лівого флангу в центр і ударам з 15-20 метрів не було знайдено. Як і переходу "Наполі" на 4-2-3-1 з виходом на поле Дріса Мертенса. Анчелотті ж, зі свого боку, продемонстрував тренерський майстер-клас. Зелінскі, Мертенс, вихід Діавара, який зіграв одну з вирішальних ролей у голі Дріса, початок тиску на Білью, що й призвело до його заміни.

Та й сам по собі другий камбек поспіль - заслуга нового тренера. Тим більше, що за Мауріціо Саррі "Наполі" часто не вистачало характеру. Нині не вистачає гри. Зелінскі та його тренер визнали слабкий старт матчу, нестачу креативу і завелику свободу, надану "Мілану". "Лаціо" в першому турі в перші півгодини також дозволяли домінувати. Мареку Гамшіку доводиться важко на позиції останнього опорника. Тож роботи ще багато. Втім, Каліду Кулібалі має рацію - з таким характером команда піде далеко. Поки що йде по п'ятах за "Ювентусом".

Нічого нового у Мілані

За всіма ознаками передсезонки по п'ятах "Юве" та "Наполі" мав йти "Інтер". Нині, вже після двох турів, такий прогноз здається смішним. За безхарактерністю "нерадзуррі" навіть перевершили "россонері". Адже в перші сорок хвилин "Торіно" був просто розірваний. Такої швидкісної, агресивної, динамічної гри зі зміною місць і активним висуненням вперед флангових і навіть центральних захисників від "Інтера" ми давно не бачили. Трійка Політано-Ікарді-Перішич відмінно звужувала в центр, відмінно взаємодіяла. По найнебезпечнішому удару обох вінгерів з серця атаки (Перішич забив), два асисти Ікарді (один гольовий), який віддав один за весь попередній сезон (до речі, і тоді проти "Торіно"), асист новачка Політано, гол новачка Де Врея, відмінні рейди латералів-новачків Врсалько та Асамоа - все це здавалося практично бездоганним. А схема 3-4-2-1 - грізною зброєю Лучано Спаллетті.

Що сталося надалі? Політано говорив про перехід на 4-2-3-1, ту саму схему, з якою "Інтер" не раз виглядав погано. Зокрема, й тиждень тому проти "Сассуоло". Такий перехід дозволив трійці опорників "Торо" нарешті отримати чисельну перевагу і розчавити Весіно та Брозовіча. Можна повісити невдачі на Саміра Хандановіча, адже при всьому домінуванні гості створили мало, а в обох голах вина словенця очевидна (особливо мова про дикий вихід на перехоплення Белотті). Наставник "биків" Вальтер Маццаррі говорив, що його підопічні припинили тікати від м'яча, ніби він горить, і впіймали суперника на неминучому зниженні темпу. Але найкраще погодитися зі Спаллетті. Пояснення просто немає. Команда просто втратила свій шлях. Просто не вміє боротися і грати під тиском. Просто "Pazza Inter". І саме успіх у психологічній роботі, а не в тактичній або кадровій, в цьому клубі найважливіший.

Один з найкращих у житті

Що можна сказати про матч "Рома" - "Аталанта"? Матч, який повністю відповідав всім критеріям драматичності туру і перевершив всі критерії якості не лише Серії А, а й Ліги Чемпіонів? Можна скільки завгодно говорити про тактику та психологію. Про вплив сьогоднішнього скандального продажу Кевіна Строотмана в "Марсель" і обуреної реакції вболівальників на нього. Про наслідки у вигляді оглушливого провалу нового центру поля "Роми" в першому ж матчі без голландця. Про Хавьєра Пасторе, який випробував вже три амплуа за два тури і нарешті знайшов себе під нападником. Про гол п'ятою аргентинця. Про перехід Еусебіо Ді Франческо на 4-2-3-1, а потім й фактично на 3-3-4, що й принесло йому нічию. Про катастрофічний перший тайм римлян до цього, після якого наставник, за його словами, бажав замінити сімох-вісьмох гравців. Про тайм, який він оцінив словами: "Занадто поганий, щоб бути справжнім" і "аматорський".

Можна поговорити про те, що робив з командою ЕДФ у першому таймі другий склад "Аталанти", який побив рекорд за ударами по воротах від гостей "Олімпіко" за тайм (16). Про несподівано чудову взаємодію трійки Запата-Пасаліч-Рігоні, у якій саме перший розкрив в собі новий, небачений талант - талант плеймейкера. Про тандем опорників Пессіна-Вальдзанья, який, попри лише три матчі Серії А на двох, не знітився на такому грізному стадіоні. Про справжніх лідерів римської команди Даніеле Де Россі та Алессандро Флоренці, які рятували своїх в критичні моменти. Перший - двома заблокованими ударами з вбивчих позицій, другий - голом у найпотрібніший час. Про жахливу гру Костаса Маноласа, який в підсумку став героєм "Роми", оскільки забив останній гол у матчі. Зрештою, про 48 ударів по воротах за матч і 16 у площину, про просто шалений темп та постійні пошуки атак. Але краще просто сказати: "Це був один з найкращих матчів, який я бачив у своєму житті".

З-під радарів на вершину

Ніхто й не помітив, що СПАЛ приєднався до лідерів ліги з шістьма очками з шести можливих. Дві мінімальні перемоги, не дуже яскрава гра, нестача таланту, 17-те місце у попередньому сезоні - звісно, нагорі феррарці не затримаються. Проривів латералів, бомбардирського чуття Антенуччі та Петаньї і ударів Куртіча здалеку замало для гучного успіху. Втім, підопічних Леонардо Семплічі слід похвалити за вміння триматися під тиском і читати гру суперника. Тренер говорив про небезпеку флангових проривів "Парми", такі справді турбували на початку матчу. Але оборона СПАЛ впоралася, центр поля в результаті переборов опонента і забезпечив спокій своєму воротареві. А Антенуччі серед купи слабеньких спроб команди знайшов чудовий удар зльоту після прострілу Лаццарі. Респект за солідність. І за "домашню" гру та перемогу поза рідним стадіоном, в Болоньї.

На респект заслуговує й "Фіорентина". Після революції рік тому нині Стефано Піолі вдалося зберегти склад, та ще й непогано посилитися. Розгромити "К'єво", який не поступався "Ювентусу" до доданого часу - відмінне досягнення. Тим більше, після важких хвилин у першому таймі. "Це був великий тест і ми зробили те, що повинні були. Ми вміємо страждати". Невже сіра команда й далі феєритиме? Хоча яка вона сіра з Сімеоне, К'єзою, Жерсоном, Бенассі?

І чудовий удар захисника Міленковіча здалеку, й поштовх Жерсона після кутового і трьох невдач партнерів, й відмінні швидкі контратаки зі зміною місць - позавчора "фіалкам" вдавалося все. Підсумок - друге місце у лізі за забитими, при тому, що відіграли лише один матч.

Інші матчі

"Кальярі" та "Сассуоло" за божевіллям не поступилися Топ-матчам туру. Роландо Маран більше не бажав бачити пасивність як у першому турі проти "Емполі". Підопічним Роберто Де Дзербі потрібно було зворотнє - спуститися на землю після перемоги над "Інтером". Обидві завдання виконали. "Кальярі" домінував, Паволетті зробив дубль ударами головою (один з них - після кутового Даріо Срни), гравці "нероверді" тягнули м'яч з порожніх воріт. І в підсумку останні продемонстрували характер. Хоча якби не сумнівний пенальті на дев'ятій доданій хвилині за гру рукою Сімоне Романьолі у власному штрафному... Не дивно, що матч закінчився бійкою на полі і надалі в підтрибунних приміщеннях.

Матч "Удінезе" - "Сампдорія" також був схожий на один з Топ-матчів, а саме на зустріч "Інтера" з "Торіно". 13:2 та 4:13 - результати кожного з таймів за ударами по воротах. Удар з лінії штрафного у ворота проти удару в стійку. Марко Джампаоло лише наприкінці матчу побачив свою "Дорію". І тому поразка його команди закономірна. "Дженоа" також статистично не переграла "Емполі", за ударами в стійку поступилася 0:2, її наставник Давіде Баллардіні нарікав на не найкращу форму. Проте потужного початку матчу вистачило. Автор голу Пьонтек вже став улюбленцем вболівальників після "покера" в Кубку. Ще один новачок Доменіко Крішито вперше з 2011-го віддав два асисти в одному матчі. У матчі ж "Фрозіноне" - "Болонья" обом вдалося мінімізувати втрати. Спортьєлло, який рятував як міг в розгромному матчі в Бергамо (0:4), врятував новачка і на цей раз, захисники також допомагали. Можливо, "Фрозіноне" все ж не настільки слабкий.

Найкращий гравець туру - Пйотр Зелінскі ("Наполі"). Три класних удари з 15-20 метрів, перший дубль в Італії

Прориви туру - "Наполi", "Торiно" тa "Ромa". Вибралися з глибокої ями

Розчарування туру - міланські команди. Чемпіони на трансферному ринку, аутсайдери в футболі

Найкращий воротар туру - Марко Спортьєлло ("Фрозіноне"). На голову вище своєї команди

Найкращий тренер туру - Карло Анчелотті ("Наполі"). Майстер-клас