Мародзуррi. Що принесе Інтеру Джузеппе Маротта?

Впродовж останніх десяти днів "Інтер" лише страждав. Чергова мінімальна поразка в Дербі Італії і "мінус 14" від "Ювентуса" у лізі, втрата переваги в чотири очки в групі Ліги Чемпіонів за два тури і виліт через нічию вдома проти аутсайдера групи. 16-го грудня 2017-го року домашня поразка від "Удінезе" перервала безпрограшну серію з 19-ти матчів, обвалила команду і змусила її боротися за четверте місце до кінця. Сьогодні "змії" зустрінуть "зебретте" у Мілані з однією перемогою в семи матчах і на тлі чуток про звільнення головного тренера Лучано Спаллетті. Саме тому розкриття "секрету Полішинеля Джузеппе Маротти" відбулося дуже вчасно. Довгоочікуване офіційне призначення колишнього Генерального директора "Ювентуса" Виконавчим директором в "Інтері" має поліпшити настрій в клубі і навколо нього. Колишній гравець клубу Альдо Серена навіть назвав його еквівалентним приходу Кріштіану Роналду до "Ювентуса". Спробуємо розібратися, чому.

Дзампаріні, вода та мідні труби

Володар призу найкращому футбольному функціонеру-2018 в Європі - справжній менеджер. Слабкий технічно та фізично футболіст бачив поле і аналізував події просто відмінно. "Вже в 12-річному віці він розумів футбол як ніхто. У інших хлопців не було навіть крихти його уяви. Вже був помітний геній менеджменту. Тому я віддав 19-річному юнакові керівництво усією юнацькою секцією", - розповідає колишній президент улюбленого клубу Маротти "Варезе" Гвідо Боргі. І виклик наш герой прийняв, навіть припинивши навчання на юриста. А за три роки став й Генеральним директором клубу. Причому Боргі згадує не тільки участь підлеглого в трансферах, а й чималу увагу до деталей тренувального процесу, здебільшого - до харчування.

Щоправда, після восьми років вдома почалося мандрування. Команди Маротти піднімалися, вилітали знову і спортивний/генеральний директор залишав їх. Він встиг попрацювати з одіозним Мауріціо Дзампаріні у "Венеції", працював в "Комо", "Монці", "Равенні", "Аталанті". І лише в "Сампдорії" затримався на цілих дев'ять років. Та й там прорив відбувся не відразу. Спочатку разом з новим власником Ріккардо Гарроне і головою скаутської служби Фабіо Паратічі довелося рятувати клуб від банкрутства і будувати з нуля. І лише потім прийшли найкращі досягнення з часів Джанлуки Віаллі, Роберто Манчіні та Олексія Михайличенка - четверте та шосте місця з чудовим тандемом форвардів Пацціні-Кассано. До "Ювентуса" Беппе також приходив на тлі майже розвалу після Кальчополі і в перший рік провалився.

Перед його приходом "Юве" встановив антирекорд останніх десяти років - сьоме місце, вилетів з групового турніру Ліги Чемпіонів після ганебної домашньої поразки від "Баварії". В першому сезоні з Мароттою, Паратічі та приведеним ними з "Дорії" тренером Луїджі Дельнері команда залишилася сьомою, чимало вважали, що разом за тренером повинен піти й Генеральний директор спортивної секції. А призначення Антоніо Конте на посаду нового алленаторе далеко не всіма було сприйняте позитивно, через недосвідченість і слабкий початок тренерської кар'єри колишньої душі команди. Втім, решта, як-то кажуть - історія.

Нині "Ювентус" - команда, яка встановила рекорд виграних поспіль Скудетто (7), дворазовий фіналіст Ліги Чемпіонів за останні чотири роки, один з головних фаворитів турніру. Перший клуб Серії А, який побудував приватний стадіон. Клуб, який закінчував в фінансовому плюсі сім років поспіль. Клуб, який приводить п'ятиразового володаря Золотого М'яча в лігу, яка давно не залучає гравців такого калібру. Клуб, який фактично стоїть над лігою. Клуб, який вартий 1.3 мільярди євро за підрахунками Forbes, клуб, комерційні доходи якого становлять 200 мільйонів на рік, загальні - 550 мільйонів, а чистий прибуток доходив до 50-ти. Клуб, здатний витрачати за трансферне літо 200 мільйонів, а на одного гравця - 117. Клуб, який вийшов на дев'яте місце у світі за вартістю на тлі фінансової кризи власника - концерну FIAT - і прориву шейхів, олігархів, а також банків та урядів, які прощають "Реалу" та "Барселоні" все. Клуб, який довів вартість лише бренду (тобто фактично імені) до майже чотирьохсот мільйонів.

Крізь бур'яни - до зірок

Унікальність "Ювентуса" Маротти в поступальному розвитку та бездоганних трансферах за мінімальних витрат. В цьому плані комбінація хисту та ґрунтовного підходу менеджера виявилася незамінною. Замість ставки на немолодих відомих легіонерів, якою страждав "Юве" в перші роки після Кальчополі, Маротта поставив на молодих талановитих італійців. Легіонерів ж він брав недорогих, таких, з якими можна легко розлучитися. Так, провалів та дивних трансферів у Беппе було чимало. Стураро, Падоїн, Естігаррібія, Елія, Красіч, Ціглер, Рінкон, Пацієнца очікувано не досягли успіху через свій невисокий рівень, інші - через проблеми з адаптацією. Майстер-клас Маротти в тому, що вони і були приведені за невеликі кошти, і здебільшого відпущені з прибутком.

Та й банк успішних гравців складається з недорогих придбань. Андреа Пірло, головний герой реінкарнації команди, перейшов вільним агентом з "Мілана", який поставив хрест на його кар'єрі через серію травм. Та ж історія і з переходом Самі Хедіри з "Реалу". Поль Погба був забракований Алексом Фергюсоном в "Манчестер Юнайтед", взятий за п'ять мільйонів, а відпущений за більш ніж сотню. Пік Андреа Барцальї та Патріса Евра також здавався позаду і обидва були придбані за мізер. Стефан Ліхтштайнер, Артуро Відаль та Карлос Тевес, за яких було викладено по 10-12 мільйонів, відплатили їх сторицею. При цьому останніми роками Маротта почав діяти і в акулячому стилі - перехоплював у італійських конкурентів їх лідерів, просто сплативши за них величезну клаусулу. Оскільки міг собі це дозволити. І Міралем П'яніч, Гонсало Ігуаїн, Жоау Канселу стали відмінними придбаннями.

Мессі замість Роналдіньо

Отже, чому ж менеджер такого рівня залишив такий клуб і прийшов до клубу, який йде лише 18-им у світі за вартістю (536 мільйонів) і невдало повернувся у Лігу Чемпіонів після шести років відсутності? По-перше, з "Юве" Маротту звільнили. Сам він відкрито заявив про це, а клуб не заперечував. Причин, як завжди, кілька. Беппе завжди вмів економити і брати потрібних гравців, але не особливо вмів заробляти на навколофутболі. Він чудовий спортивний директор, але слабкий генеральний. Бренд, бізнес, маркетинг, праця з вболівальниками - все це не його. А клубу нині потрібне саме останнє.

У фінансовому плані "Юве" сягнув своєї стелі. Є чудова база, готелі, шикарні офіси, школа клубу, де навчаються триста дітей. Права на назву заповненого вщерть "Ювентус Стадіум" продано, потужне розкручування більше пасує бренду модного одягу, аніж футбольного клубу (погляньте на нове лого).

При цьому у поточному році "б'янконері" вперше за сім років повідомили про збиток. Наступний рік через трансфер Кріштіану Роналду також закінчиться в мінусі. До речі, і сам трансфер Роналду став однією з причин такого кроку. Його архітектором був Паратічі, керівництво підтримало. Маротта ж не був у захваті від ідеї, посварившись з Фабіо. І президент Андреа Аньєллі вирішив пожертвувати геніальним сьогоденням з метою втримати в клубі талановите майбутнє. Нагадує відмову "Барселони" від найкращого футболіста світу Роналдіньо з метою розчистити шлях для молодого нестабільного таланту Мессі.

Крок назад для двох кроків вперед

"Раніше гравці були простішими, були провінціалами. Нині вони емансиповані та вимогливі, навіть до власних тренерів та менеджерів. Нині кожен гравець - як компанія". З цими компаніями Маротті все важче працювати. Паратічі вдається краще. "Спорт змінився, комерціалізувався, перетворився на бізнес. Фінанси стали головним мотивом. Футбол перетворився на розвагу з величезними доходами від медіа". Джузеппе все розуміє. Але від цього в протистоянні з сучасним футболом йому не легше. Тому йому слід зробити пару кроків назад. А "Інтер" стоїть саме на пару кроків позаду "Юве". Крім того, за кордон 61-річний функціонер їхати не бажав, попри те, що "Арсенал" пропонував йому 3.5 мільйони євро на рік (при 2.6 в "Юве" та 1.5 в "Інтері").

Але чому саме "Інтер"? По-перше, нині це не диктатура президента на кшталт "Наполі" або "Роми", а корпорація, причому прогресуюча. Як "Ювентус" сім років тому. За президента Еріка Тохіра "нерадзуррі" були просто паралізовані, метушилися між джерелами влади і догралися до покарань від УЄФА за недотримання Фінансового фейр-плей. Однак останнім часом ситуація покращилася. Після 127-ми мільйонів збитків в 2015-му році в 2017-му збитки клубу (24 мільйони) стали найменшими за останні 15 років і відповідними до вимог УЄФА. В "Інтері" заявляють, що проблем з Фінансовим Фейр-плей більше не буде. Відкрито новий канал клубу, все керівництво брендом зосереджено в одному місці. Вартість бренду зросла в півтора рази до майже двохсот мільйонів. Загалом майже всі витрати знижуються, зокрема, й на зарплатні гравців, майже всі доходи підвищуються. Вливання ста сорока мільйонів євро концерном Сунінг, який придбав контрольний пакет акцій 2.5 роки тому і кредити на суму близько трьохсот мільйонів допомогли стабілізувати клуб фінансово. "Джузеппе Меацца" заповнюється все більше і більше і доходи команди від нього за останній рік зросли на третину.

У жовтні ще й вакуум влади було нарешті заповнено. Син власника Сунінг 26-річний Стівен Чжан декларує далекосяжні плани. Оренда стадіону на 99 років разом з "Міланом" і його модернізація, або побудова нового, залучення спонсорів, лідерство в застосуванні високих технологій. Наймолодший президент в історії клубу бажає і перемагати, і розважати, і впливати на людей, об'єднуючи їх за допомогою футболу. Для цього він шукає найкращих менеджерів з комерційного та спортивного розвитку. Таких як Маротта.

Причому посаду йому підібрали найкращу. В "Інтері" нині два виконавчих директора - "спортивний" та "корпоративний". Беппе займатиметься виключно спортом, залишивши економіку Алессандро Антонелло. Щоправда, і з тутешнім Паратічі можуть виникнути конфлікти. Талановитий спортивний директор П'єро Аузіліо на тлі бардаку в керівництві і в фінансовому відділі спромігся скинути баласт за непогані гроші і підписати задешево або безкоштовно Мілана Шкріньяра, Матіаса Весіно, Стефана Де Врея, Маттео Політано, Квадво Асамоа, Шиме Врсалько, Лаутаро Мартінеса, Кейту Бальде Діао. Причому останні шестеро прийшли влітку 2018-го, коли вперше над головою Аузіліо ніхто не стояв. Нині стоятимуть.

Втім, П'єро ще не виграв сім Скудетто поспіль, а на його нового боса очікує величезний виклик в зростаючому клубі. Тут слід важко працювати, а не сваритися. Здається, їм вдасться. Здається, Маротта чимало допоможе клубу завдяки своїм талантам і зв'язкам з агентами та іншими клубами. Не випадково вже виникли розмови про прихід Луки Модріча та Антоніо Конте. Інші зоряні чутки на підході. І немає сумнівів, що кількох з них Беппе зачепить. Для того він й прийшов. Схоже, "Інтер" на шляху до прориву. Слід лише трохи почекати.