Ями на шляху в нікуди. Про єврокубкові провали Ювентуса та Наполі

"Карлетто, врятуй нас!", "Анчелотті, тільки ти", - волали заголовки провідних італійських газет в четвер вранці. Тоді в Італії залишилася одна надія, на геній гросмейстера Ліги Чемпіонів. Однак той в підсумку програв в одні ворота гросмейстеру Ліги Європи Унаї Емері. Ще до цього "Ювентус" поступився незаможному юному "Аяксу" не менш покірно. Таким чином, Італія вдруге за останні шість років залишилася без європівфіналу. А вболівальники занурилися у важкі депресивні роздуми про слабкість та безпорадність кальчо.

Особливо розчарував італійців у поточному Євросезоні не "Інтер", який поступився двом майбутнім півфіналістам Ліги Чемпіонів - "Барселоні" та "Тоттенхему". Не "Рома", яка просто завалила сезон. Не сирі "Мілан" з "Аталантою", які думають про лігу, не похмурий "Лаціо". А два безсумнівних гегемона Серії А. Нещодавній дворазовий фіналіст ЛЧ з новачком Кріштіану Роналду, одна з найяскравіших команд Європи сезону 2017/18 з новим євротренером. "Ювентус" програв в чотирьох з десяти матчів турніру за слабкої гри. Повністю поступився "Атлетіко" та "Аяксу" в плей-офф в п'яти таймах з восьми. А неаполітанці просто боялися грати і розвалилися в першому таймі матчу проти "Арсеналу", не боролися у наступних трьох. Занадто легкі капітуляції.

Шлях в нікуди

Все почалося влітку. "Ювентус" припустився стратегічної помилки, не продумавши трансфери. Він клюнув на миттєвий успіх на шкоду майбутньому. Клюнув на ауру Кріштіану Роналду у Лізі Чемпіонів, на легендарне минуле трійки Барцальї-Бонуччі-К'єлліні. На бюджетний варіант Емре Джана. На сорокамільйонного проблемного захисника Жоау Канселу після лише півроку успішної гри за "Інтер". "Наполі" ж не відпустив Марека Гамшіка, який бажав піти, та ще й помилився в спробах перетворити його на реджісту. Не знайшов заміну Альбіолю та критикованому Маріу Руї. Помилився і загалом в спробах зберегти схему Мауріціо Саррі. Повна зміна курсу вже у вересні фактично підтвердила втрату літа.

Керування сезоном обома тренерами також виявилося невдалим. Обидві команди надто швидко почали. "Юве" закінчив перше коло з рекордом ліги всіх часів за набраними очками (53 з 57-ми можливих). Перемоги над всіма грандами ліги з лише одним пропущеним загалом без яскравої гри приховали проблеми. Причому зазвичай активний жонглер тактиками та кадрами Массіміліано Аллегрі на цей раз зрадив собі. Постійна гра тандему центрдефів Бонуччі-К'єлліні призвела до депресії Даніеле Ругані і відправила Медхі Бенатію геть вже у січні. Крайні захисники, Роналду з Манджукічем, центр поля Хедіра-П'яніч-Матюїді також грали занадто часто. Тому Емре Джан, Дуглас Коста та Федеріко Бернардескі гнили в запасі.

Анчелотті, навпаки, восени вдавався до активної ротації, тримаючи всіх в тонусі, успішно перейшов на 4-4-2 з Лоренцо Інсіньє в центрі атаки, успішно застосовував несиметричну 3-5-2 у Лізі Чемпіонів. Від рекордного темпу сезону 2017/18 у лізі його команда відставала лише на чотири очки. У "інфернальній" (президент Ауреліо Де Лаурентіс) групі Ліги Чемпіонів вона поборолася до останнього з ПСЖ та "Ліверпулем". Однак у січні Гамшік поїхав до Китаю без заміни. Почала проявлятися іноді вперта довіра тренера до окремих гравців. Наприклад, Інсіньє, який забив три м'ячі за п'ять місяців, грав за рахунок найкращого асистента ліги Дріса Мертенса. Від ротацій Анчелотті кинувся в інший екстремум - до занадто стабільного складу. І тут все в підсумку призвело до втоми гравців "старту" і неготовності запасних.

В підсумку до поточної сімки лідерів "Юве" за зіграними хвилинами у лізі увійшли четверо 31-34-річних і двоє 29-річних. Аллегрі визнавав, що Блез Матюїді вже ходить полем "як п'яний", говорив про повний лазарет і погану фізичну форму всіх як головну причину поразки від "Аяксу". Що ж, "напоїв" Блеза та інших, "зламав" К'єлліні та Манджукіча, "приспав" П'яніча саме тренер.

Ротація складу та тактичних схем взимку-навесні була неохочою і непідготовленою. А головна схема 4-3-3 - занадто боязкою, консервативною. Анчелотті також скаржився на низький темп і передбачуваність своєї команди, на втому. А про 3-5-2 згадав запізно. Розпочата ротація воротарів (восени Мерет був травмований) лише послабила оборону. Все це призвело до дев'яти матчів поспіль з пропущеними і однієї перемоги у п'яти останніх.

Без шляху

Чи приніс би інший шлях кращі результати? Не факт. Справа в тому, що туринська команда - сплав занадто старих зірок з молодими посередніми гравцями. Після повернення з "Мілана" Бонуччі виглядає нервовим, невпевненим в собі, чимало привозить. Давні тези про посереднього захисника, який виїхав на горбу К'єлліні, виглядають все логічнішими. Сам 34-річний Джорджо видав один з найкращих своїх сезонів в кар'єрі, але в підсумку зламався. А начебто талант Ругані знову розчарував і не виглядає гравцем, який відповідає рівню "Юве" ані за потужністю та характером, ані за розумом. Восени Канселу вважали найкращим правим захисником у світі, нині говорять про його повну безпорадність в обороні. А дублер Жоау Маттіа Де Шильо не сильніший за Ругані.

Атака також хвора. Роналду полюбляє грати з Манджукічем, адже хорват працює для нього. Проблема в тому, що обидва рідко торкаються м'яча, а Маріо ще й мало забиває. Пауло Дибала флегматичний, скаржиться на страждання в глибині поля, де повинен конструювати атаки, погано рухається на позиції фальшивої дев'ятки, блідий на правому фланзі. Іншими словами - в 4-3-3 йому немає місця. Зате є місце працьовитому, але сором'язливому Федеріко Бернардескі, якому Аллегрі ще нещодавно дорікав: "Грай як в "Ювентусі", тут тобі не "Фіорентина".

Ну а центр поля складений з бігунка Матюїді, м'якого П'яніча, нездорового Хедіри та посередніх Джана та Бентанкура. З Емре в якості останнього опорника команда виглядала просто ганебно. А Родріго молодий, та й не рівень фіналу Ліги Чемпіонів.

Як підсумок - "Юве" вкрай слабко працює з м'ячем. Тому навіть у лізі він програвав територіально цілі тайми, причому кому завгодно - "Болоньї", "Дженоа", "Емполі", не раз залишався до перерви без ударів у площину воріт або по воротах взагалі. 33 втрати м'яча в кожному з матчів проти "Аяксу" - аж ніяк не випадковість. Як і лише восьмий результат у Лізі Чемпіонів за володінням м'ячем, 24-ий - за втратами м'яча через невдалі дотики, 29-й - за відборами. Навіть начебто юний, недосвідчений, слабкий фізично і в обороні "Аякс" не вдалося зламати ані в центрі поля, ані біля воріт Онани. Навіть хвилини справді гарного пресингу туринців не принесли нічого. Для екс-команди Пірло, Відаля, Погба, Едгара Давідса, Патріка Вієйра, Антоніо Конте така праця в центрі поля неприйнятна.

Це відбивається і на атаці. За Роналду з його 19-ма голами у лізі йдуть Манджукіч з лише вісьмома і глухий запасний до лютого форвард Мойзе Кен з шістьма. Опорники також забивають мало. КріРо робить все, що може. П'ять останніх голів "Юве" у Лізі Чемпіонів забив він. Жодна команда (!) ЛЧ не забила більше голів ударами головою, ніж він (4). Втім, в цьому й проблема. Ударами головою, стараннями одного гравця Лігу Чемпіонів не виграти. Потрібно будувати гру. Чого нині немає.

В "Наполі" ж все значно простіше. Після відходу Гамшіка тут немає лідерів, немає людей, здатних брати трофеї. Навіть капітан та зірка команди Інсіньє вже вкотре нестабільний і провалюється в більшості Топ-матчів. Алекс Мерет, Фабіан Руїс та Мілік лише починають, Мертенс, Альбіоль та Кальєхон близькі до кінця, в обороні навколо монстра Кулібалі забагато посередніх гравців, воротар Давід Оспіна не потрібен тому ж "Арсеналу". Анчелотті абсолютно слушно нагадує, що в Італії лише "Ювентус" заробляє і купує гравців на рівні найкращих. "Наполі" може сподіватися на один суперсезон в стилі "Роми" попереднього сезону або "Аяксу" поточного. Особливо з Анчелотті. Але вимагати від нього постійних успіхів недоцільно.

Глибина не помітна

Що далі? Президент "Ювентуса" Андреа Аньєллі своїми розмовами про серію чвертьфіналів ЛЧ та Скудетто, про продовження проекту лише дратує вболівальників. Влітку відбудуться масові кадрові зміни. Можливо, навіть на тренерському містку. Питання в тому, чи розуміють в клубі всю глибину проблеми. Тут надто зосередилися на бізнесі, на брендизації, відмовилися від трансферного хисту Генерального директора Джузеппе Маротти на користь радників з інвестицій. Трансфер Роналду далеко не в останню чергу був викликаний панікою через досягнення стелі доходів та зменшення прибутку. Тимчасове падіння вартості акції клубу на 22% після вильоту з ЛЧ створило нездорову атмосферу. "Арсенал" та "Манчестер Юнайтед" йдуть цим шляхом і програють на футбольному полі. Час змінювати мислення.

У Неаполі ж нічого змінювати не збираються. Просто тому, що не можуть собі дозволити. Поточний сезон перехідний від ери Саррі до ери майже його антипода Анчелотті. Тому й такий складний. Карло заявляє, що прикує себе до тренувальної бази з метою не дозволити лідерам піти. Але навряд чи навіть це допоможе. Надто вже велика різниця в фінансовій потужності. Зокрема, і між кальчо та Топ-клубами Європи.

Що ж стосується самого кальчо, то тут все ясно. І не ясно. Італійські вболівальники вважають, що все жахливо, бажають побачити зміну мислення, відхід від прагматизму та тактики до агресивного технічного футболу. Дехто навіть бачить рішення в іноземних тренерах. Насправді ж і надтехнічний "Наполі" Саррі, і агресивна "Аталанта", і наполегливо розігруючий м'яч з глибини "Мілан" провалилися у Єврокубках. Потрібно просто усвідомити, що 80-90 роки не повернуться. І ставити інші цілі.

Останніми роками італійський футбол виходить з жорстокої кризи. З'являється талановита молодь. Міланські клуби поступово повертаються, "Аталанта" додає, успіх "Роми" у попередньому сезоні ще не забутий, як і осіння боротьба "Наполі" з грандами на рівних. Треба чекати. І не на дива, а на результати планомірного розвитку.