Італія
Італія

Італія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі


До 72-річчя легендарного тренера

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі

Володар п'яти Скудетто, тричі чемпіон Китаю. Єдиний тренер в історії, який переміг і в європейській, і в азійській Лізі Чемпіонів. Єдиний, хто тренував в чотирьох фіналах Єврокубків поспіль. Перший тренер, який виграв і Лігу Чемпіонів, і Чемпіонат Світу. Людина, яка створила футбольну Імперію 90-х, зупинивши просування найпопулярніших та найсильніших інших Імперій. А в 2006-му році перемогла сильніших суперників і ураган, який загрожував змести італійський футбол. Сьогодні Марчелло Ліппі виповнюється 72, і це відмінний привід поговорити про нього.

Контрреволюціонер

Ліппі важко назвати новатором, революціонером. У 90-ті, після "Мілана" Арріго Саккі, "Барселони" Йохана Кройфа, "Аякса" Луї Ван Гаала він якраз здавався нудним, захисним, контрреволюційним. Гравці атаки "Ювентуса" були зобов'язані постійно допомагати обороні і тому, здавалося, недобирали голів. У його збірній навіть на переможному Чемпіонаті Світу-2006 Франческо Тотті, Андреа Пірло, Алессандро Дель П'єро були принесені в жертву команді і здавалися не геніями футболу, а просто гвинтиками машини. Ну а за чотири роки "Адзуррі" вже просто виглядали погано.

В плані емоцій, поведінки він також не приваблював. Не допомагала і незмінна сигара у роті.

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі - изображение 1

Марчелло не раз заявляв, що багато чому навчився у Валерія Лобановського. Вже точно - стоїчному, навіть знущальному спокою без проявів радощів. І повній прихильності футболу. "Після фіналу Чемпіонату Світу я повернувся до номера і почав переглядати матч. Так я святкую. Я не люблю святкувати. Для мене день перед матчем завжди приємніший, ніж вечір після нього". "Хобі? Розваги? Лише футбол. Без перегляду хоча б одного матчу день втрачено". Лобановський плюс сигара.

В одній рисі характеру італієць все ж відрізнявся від метра. Він нерідко лютував, дозволяв собі доволі жорсткі висловлювання. Частенько - проти своїх ж гравців. "Після такої гри потрібно зібрати всіх гравців, поставити до стінки і вліпити кожному ногою по дупі. Якщо хтось вважає себе Примадонною - він може шукати іншу команду". "Я дякую гравцям за два роки праці, але не за останній матч. Якщо вони бояться грати і не хочуть боротися за тренера - я йду". Ці слова розділяють 18 років, Італія ("Інтер") та Китай (збірна). Тобто лють залишилася.

Самогубство

Результати також не завжди вражали. Спочатку він змінив вісім клубів за дев'ять років. В "Ювентусі" виграв лише один Кубок Італії, програв чотири фінали Єврокубків з п'яти. При тому, що не був аутсайдером. А ЧС-2010 з лише двома очками в групі з Парагваєм, Новою Зеландією та Словаччиною став одним з найгірших в історії збірної. До Південної Африки Ліппі помилково привіз "старих", героїв ЧС-2006. Повернення до збірної тоді він назвав "величезною помилкою". "Тренер "Скуадри Адзурри" подібний засудженому до смерті з невідомою датою страти. Я сам підписав собі смертний вирок".

Провалився він і в "Інтері" на початку століття. В "ФК Голлівуд" з навіженим президентом, який скуповував все підряд, з нахабними гравцями, відсутністю чіткої клубної ієрархії. Ліппі намагався взяти все на себе. Зібрав новий склад, поступово позбувшись лідерів попереднього "Інтера" - Джузеппе Бергомі, Дієго Сімеоне, Роберто Баджо, Джанлуки Пальюки. Але це не допомогло. Команда розділилася на "табір Ліппі" та "табір Баджо". З останнім тренер взагалі вів тотальну війну на радість ЗМІ, навіть забороняючи аплодувати його діям на тренуваннях і постійно обмежуючи в їжі.

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі - изображение 2

В підсумку саме "хвостик" приніс команді четверте місце двома відмінними голами в прямому плей-офф проти "Парми". Однак влітку він пішов. А від імен новачків - Чірілло, Броккі, Феррарі, Серена, Грешко, Вампета, Фарінос, Роббі Кін, Хакан Шюкюр - будь-якого вболівальника "Інтера" і донині сіпає. Надалі ж відбулися ганебний виліт в Кваліфікації Ліги Чемпіонів від шведського "Гельсінгборга" та поразка в першому турі нового сезону ліги, висловлювання про "удари по дупі" та звільнення. Епічний провал в зірковому (Баджо, Роналдо, Вієрі, Зеєдорф, Саморано, Лоран Блан) клубі.

Команда-зірка

Втім, ці провали навіть краще відтіняють величезні успіхи. Розвалений фінансово після відходу Дієго Марадони "Наполі" він вивів до Кубка УЄФА. В "Ювентусі" відразу і впевнено взяв Скудетто, перервавши антирекордну для клубу дев'ятирічну "сухість". Причому в сезон трагедії - смерті від важкої хвороби гравця команди Андреа Фортунато. На той час "Юве" вже забув про свої успіхи 80-х. Втратив своє безмірне бажання перемоги, характер fino alla fine і репутацію жаху всієї ліги. Колишній титан змушений був поступатися "Мілану", "Інтеру", навіть "Сампдорії". Ліппі повернув клубу все.

Керівництво клубу тоді чимало купувало, але й дотримувалося принципу "зароби на продажу всіх, хто на піку або не повернеться на пік". Тобто продавали лідерів. Того ж Баджо, Віаллі, Раванеллі, Паулу Соузу, Перуцці. В такій ситуації працювати було непросто. Але Ліппі впорався. Швидко залучав до складу Алессандро Дель П'єро, Паоло Монтеро, Зінедіна Зідана, Крістіана Вієрі, Філіппо Індзагі. Дель П'єро, наприклад, спочатку діяв занадто несміливо, боязко, навіть викликаючи образливі коментарі президента клубу. Але у нового тренера заграв і виріс в монстра.

Також "Юве" був безсумнівно італійською командою, лише з 4-6 легіонерами в заявці. При цьому заробив лише 12 (!) виходів в стартовому складі збірної Італії у восьми матчах Євро-96 та ЧС-98. Тобто лише 1-2 гравця в "старті". Захисники Юліано, Монтеро, Пессотто, Бірінделлі, Торрічеллі, Порріні не були суперзірками, дехто взагалі перейшов з нижчих дивізіонів. В той час, як в "Пармі" грали Каннаваро та Тюрам, Креспо та К'єза. А в "Інтері" атакували Роналдо, Джоркефф, Саморано, Рекоба. Але в щільній боротьбі за Скудетто у сезонах 1996/97 та 1997/98 перемагали Торрічеллі та Пессотто.

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі - изображение 3

Будівельник

І в другій каденції в "Ювентусі" Ліппі довелося будувати. Після трьох років без Скудетто, після відходу Зідана та Індзагі, на тлі кризи Дель П'єро і поганого початку каденції Джанлуїджі Буффона. Фаворитом у сезоні 2001/02 був "Інтер", за п'ять турів до кінця "Ювентус" йшов лише третім і відставав на шість очок, та й за якістю та рівнем гри. Але ж вирвав Скудетто в останньому турі. А вже за рік, ледве-ледве продершись до чвертьфіналу, але потім блискуче вибивши "Барселону" та "Реал", повернувся до фіналу Ліги Чемпіонів. Буффон, Недвед, Трезеге у Ліппі стали легендами.

Його збірна не вразила в групі Мундіалю-2006, пройшла Австралію в 1/8 фіналу лише завдяки фейковому пенальті в кінцівці. Скандал Кальчополі повинен був ментально зруйнувати збірну. Преса звинувачувала всіх у всіх гріхах, навіть закликала не їхати на турнір. Однак тренеру вдалося одночасно заспокоїти гравців і накрутити їх за принципом "всі проти нас", змусити зірок приносити себе в жертву команді. При цьому атмосфера в збірній була відмінною, вільною. А оборона пропустила лише двічі. І знову вражали начебто посередні гравці - Марко Матерацці, Фабіо Гроссо.

Вдалося побудувати і в Китаї. "До мого приходу ніде не було юнацьких команд. І в моєму "Гуанчжоу Евергранде" протягом двох років ніхто з дублю не заграв у Вищому дивізіоні". Саме Ліппі вибудував у своєму клубі структуру дитячих та молодіжних команд. А потім й інші клуби почали. Також він приніс Китаю перший трофей Кубка Чемпіонів після 23-ох років. Причому перемогою над "Сеулом" у фіналі вигнавши "Кореяфобію" - 25-річну історію поразок від команд з Південної Кореї. А збірній, яку очолив після жахливого початку кампанії, для виходу на Чемпіонат Світу не вистачило однієї перемоги.

Між статуєю та флюгером

Як уродженцю тосканського курорту та столиці карнавалу Віареджо все це вдавалося? Завдяки чітким принципам. Вивчення суперника, увага до дрібних деталей (харчування, сон та настрій гравців). І головне - командний дух та атмосфера родини. "Група найкращих гравців не обов'язково створить найкращу команду. Хто вигадав, що до збірної потрібно викликати найкращих? Це ідіотизм. Команда - як мозаїка, її потрібно збирати по частинах". "Великий гравець - це той, хто приносить себе в жертву команді. В "Ювентусі" ми не завжди були найсильнішими на папері, але завжди були найкращими".

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі - изображение 4

Причому, попри репутацію похмурого диктатора, згуртованість він досягав завдяки контактам з гравцями. Підопічні відчайдушно боролися за нього. "Сьогодні в футболі відкритий діалог з гравцями критично важливий. Я сам збагачуюся завдяки розмовам з гравцями тактично, технічно, культурно та соціально". Збалансований підхід. "Тренер не друг гравців, а той, хто веде до мети. Але йому не можна бути мармуровою статуєю. Разом з цим, не можна бути й флюгером". "Він вмів мотивувати нас, передавати і свої ідеї, і свій характер", - підсумовує Антоніо Конте.

Ліппі не надто зарозумілий і не надто скромний. Чесний. "Я завжди борюся і з критикою, і з компліментами". "Якби я був президентом "Інтера" - відразу ж звільнив би тренера". Зі збірної Китаю пішов зі словами "я не хочу красти гроші". У провалі Італії на ЧС-2010 звинувачував одну людину - себе. "Якщо команда грає так погано - це означає, що тренер не підготував. Не мотивував". А висловлювання про "Інтер", де "не сприйняли моє минуле в "Ювентусі" та принципи "Ювентуса"? Що ж, з огляду на події в таборі "нерадзуррі" і до, і після його відходу, цей діагноз точний.

Його боявся Лобановський

В тактиці Марчелло вельми гнучкий. Він відзначав і важливість підлаштування схем під гравців. Застосовував і 4-3-3, і 4-3-1-2, і 3-4-3. Часто змінюючи під час матчів. Півфінал ЧС-2006 на полі закінчували Тотті, Дель П'єро, Джилардіно та Якінта - гравці центру атаки. Головне - участь всіх форвардів в шаленому високому пресингу та відборі. Це дозволяла чудова фізична готовність. Щоправда, причиною такої готовності "Ювентуса" 90-х його найлютіший ворог Зденек Земан називав допінг. Але таке нехай доводить суд. А тактична підготовка, згуртованість та бажання гравців Ліппі очевидні.

Марчелло блискуче читав гру та суперника. Олександр Головко розповідав, що саме тому він був єдиним тренером, якого Лобановський побоювався. А Алекс Фергюсон взагалі писав: "Те, що в півфіналі ЛЧ-99 "Ювентус" тренував не Ліппі, стало для нас подарунком від Бога". Фергі навіть заявляв, що будував свій "Юнайтед" за допомогою його ідей. "У його очах ви завжди бачите тотальний самоконтроль, зібраність, професіоналізм та розум. Ніхто не сприйме Ліппі несерйозно. Вражаюча людина. Цей такий вражаючий сучий син змушує інших виглядати як Бела Лугоши".

Лобановський з сигарою. Падіння та історичні злети Марчелло Ліппі - изображение 5

Навіть якщо не порівнювати інших з актором, що грав у фільмах жахів, потрібно відзначити фігуру Ліппі. Навіть в люті він вражає та викликає повагу. Навряд чи він змінив футбол. Зате він підпорядкував футбол собі. Тактик, мотиватор, психолог, вихователь гравців, що вмів швидко просунути індивідуумів та команди на кілька рівнів вперед. Повний набір. Кілька днів тому він навіть заявив, що після закінчення поточної кризи може і захотіти потренувати збірну недалеко від дому. І не факт, що він занадто старий та ретроградний для цього. Адже чимало переможених ним вважали його ретроградним.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (4)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
avatar
Zapp Brannigan (Київ)
Я не розумію, чому такому геніальному тренерові не знайшлось роботи в Єропі, що він мусив їхати в Китай...
Ответить
+2
0
Лекарь (село Дарница)
Возможно потому, что в Китае по достоинству ценят его талант? Имею ввиду финансовую составляющую.
Ответить
0
0
ysebe1970 (Бровары)
Вот именно.. Он сам так решил лучше куча бабла чем провалы в Европе..
0
0
avatar
waleo (Киев)
шикарный тренер - легенда.
Ответить
+2
0


Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...