Перше штормове попередження. Старі-нові реалії Мауріціо Саррi та Ювентуса

Сезон в Італії в п'ятницю повинні відновити півфіналісти Кубка "Ювентус" та "Мілан". Будь-який результат півфіналу не скасує чергову літню революцію перманентно кризових "дияволів". А ось для "зебр" відчуття кризи, небезпеки втрат, вельми нове. Після початку ери брендизації та гонитви за прибутком "Юве" вже втратив Кубок-2019 та Суперкубок-2019, двічі вилетів в 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів. Та й прибуток безнадійно зникає. І навіть обов'язковий мінімум - Скудетто - від втрати на користь "Лаціо" відділяє лише одне очко. Тож на чемпіона очікує небачено бурхлива кінцівка сезону.

Коронавірус як амортизатор

Економічне становище "Ювентуса" і до коронавірусу викликало побоювання. Витрати на зарплатні гравців підвищилися на 60 мільйонів, загальний борг - на 80. Третій сезон поспіль клуб закінчить зі збитками. Після семи з прибутком. 90 мільйонів економії на урізаних зарплатах гравців, 400 мільйонів залучених капіталів за два роки (причому не ззовні, а від власних акціонерів) - навіть це допомогло лише пом'якшити удар. Попри рекордні для клубу 620-тимільйонні доходи у сезоні 2018/19. Втім, і вони в порівнянні з 730-930 мільйонами "Барселони", "Баварії", "Реала", "Манчестер Юнайтед" невеликі.

Вже перші півроку поточного сезону ще до пандемії принесли 50-мільйонний збиток. А в січні клуб відпустив Маріо Манджукіча безкоштовно, віддав Емре Джана в оренду з викупом лише влітку і виклав 35 мільйонів за юного Деяна Кулушевскі. Меркато в "мінус". В Deloitte Money League "б'янконері" міцно в районі лише десятого місця, у звіті KPMG вилетіли з Топ-10. Ціна їхньої акції - менш, ніж євро. І менш, ніж акція "Лаціо". За рік вартість акції впала майже на сорок відсотків, причому все падіння припало на докороновірусну еру. Грубо кажучи, пандемія навіть зупинила скочування.

"Старий" "Ювентус" не зациклювався б на цьому. Але ж сучасний "Юве" зовсім інший. Він намагається стати бізнесом, брендом, заробляти, шукати вболівальників у всьому світі. Можливо, скоро навіть вболівальників команди почнуть називати "клієнтами". У такій ситуації результати на футбольному полі - не головні новини. Дико для класичного "Ювентуса", але фактично так і виходило. Клуб не мав нічого проти шляху "Манчестер Юнайтед" та "Арсеналу" - надприбуткових поза полем і не дуже вдалих на ньому. Навіть залишив трохи осторонь нав'язливу ідею перемоги у Лізі Чемпіонів.

Звісно, локомотив економічної та брендової революції клубу Кріштіану Роналду збільшив його доходи, приблизно на 100 мільйонів. Але загалом після ("через"??) його приходу збитки лише збільшуються. Тягнути близько 120-ти мільйонів річних витрат брутто на КріРо непросто. А величезне збільшення кількості вболівальників в соцмережах до кишені не покладеш. Продаж футболок та іншої атрибутики? Від них приблизно половина дістається не клубу. А головним спонсором "Ювентуса" залишається Jeep - ще одна компанія родини Аньєллі. Перекладання грошей з однієї кишені до іншої - зовсім не бізнес.

НЕПман

Новій економічній політиці відповідало і запрошення Мауріціо Саррі. Тренер з одним трофеєм в кар'єрі ще й видає єретичні для традиційного "Ювентуса" думки. Про те, що концепція "перемог за будь-яку ціну" - екстремістська, така, що затуманює уми гравців та тренерів. Він вважає поразку "батьком еволюції" і припускає радість через друге місце. Зате ставить гарний футбол, надає блиск бренду та привертає вболівальників. Арріго Саккі називає його одним з лише чотирьох-п'яти тренерів у світі, які надають своїй команді чіткий стиль, обличчя. Пасує клубу, який бажає змінити власне.

Праця з м'ячем, інтенсивність, швидкість, техніка, "вертикальна тікі-така". Саррізм. Як писали в ЗМІ, боси клубу бажали бачити полювання не фатального для жертви, але сонного жовтого пітона, а граціозного, енергійного, стрімкого ягуара. Ягуаром був "Наполі" Саррі, а пітоном - "Юве" Массіміліано Аллегрі. Як я вже зазначав у статті про призначення Мауріціо, також очікували перезавантажити кар'єру Пауло Дибали, "знищеного" Кріштіану Роналду у попередньому сезоні, реанімувати колишніх підопічних Даніеле Ругані та Гонсало Ігуаїна, перетворити Міралема П'яніча на нового Пірло.

Що вийшло? Дибала грає відмінно. Однак забив лише сім м'ячів у лізі за 26 турів. Ігуаїн ожив, але схоже, піде влітку. Ругані просто зник. П'яніч почав сезон блискуче, але в 2020-му році своєю м'якістю вже викликав порівняння з моцареллою. Не факт, що він продовжить в стартовому складі. Весь центр поля виглядає слабко. Адрієн Рабіо жахливий, Аарон Ремзі нестабільний через травми та пошук оптимальної позиції на полі. Матейс Де Ліхт, третій новачок, найдорожчий гравець команди за версією CIES, більше запам'ятався волейболом у власному штрафному, ніж надійністю. А Саррізму немає.

Старий шлях

Загалом Саррі йде шляхом Аллегрі. Домашню фортецю збережено - 17 перемог та нічия у 18-ти матчах вдома у всіх турнірах. У Топ-матчах двічі переможений "Інтер", а також "Рома" та "Аталанта" в гостях. Характер? 12 забитих у лізі після 75-ої хвилини, 16 мінімальних перемог у всіх турнірах. А за 70 днів 2020-го року було здобуто й шість перемог з різницею більше одного м'яча. Після п'яти за 130 днів 2019-го. Також нещодавній тактичний фундаменталіст шукає нові тактичні та кадрові варіанти. А Роналду нестримний, наприклад, з початку грудня забивши у лізі 16 м'ячів в 11-ти матчах.

Разом з тим, шлях Аллегрі - це і вкрай сумна гра, сон в дебюті матчів. Потужна гра проти "Інтера" вже навіть здається випадковістю. Проти "Мілана" у лізі і в першому півфінальному матчі Кубка "Юве" заслужив набрати не чотири очки, а одне, і без гостьового голу в останньому (1:1). Лише вісім ударів по воротах у Неаполі змусили Саррі визнати, що "Наполі" для перемоги над чемпіоном знадобився мінімум зусиль та рівня, 1:2 з 1:0 у Вероні на рівному місці в клубі визнали ганьбою. А жахливий перфоманс в Ліоні в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів закінчився без ударів в площину воріт.

Від італійця до голландця

Мауріціо просто не розумів, чому до гравців не доходить важливість швидкої гри в пас ("за повільної гри ми втрачаємо позиції і дозволяємо супернику прикривати себе та агресивно відбирати м'яч"). І важливість високого пресингу, без якого оборона команди оголена. Хоча зрозуміти це можна. Він вчить футболу, протилежному футболу Аллегрі. І гравці після п'яти років не здатні, або навіть і не бажають перебудуватися. Після типово італійського тренера Аллегрі з Саррі, якого Фабіо Капелло називає "італійцем, найбільше наближеним до голландського стилю", справді складно.

Деінде новий тренер залишив свій відбиток. Вперше з сезону 2012/13 команда в Топ-2 Серії А у володінні м'ячем і перша за відсотками точних передач. Причому відсоток володіння - 57.1 - на 2.5-3 вищий, ніж звичний. Втім, це володіння м'ячем зазвичай повільне та безцільне. Тому й відставання в 20 забитих від "Аталанти". І свій найгірший темп забитих з сезону 2010/11 після першої третини сезону. Та ще й оборона нетипово буксує, не виглядає монолітною. З другого листопада в усіх італійських турнірах "Юве" не видав жодного гостьового "сухого" матчу.

І проблеми тренера не закінчуються на полі. Він не активний в соцмережах, сам визнає, що не святкує перемоги бурхливо. Для нового іміджу клубу це мінус. У вересні він сварився з керівництвом, дорікаючи йому за те, що залишило його з роздутим складом. Джан коментував ситуацію доволі гостро. Восени відбувся скандал навколо замін Кріштіану Роналду. У січні на тлі невдач - дуже непроста розмова з керівництвом. Тренер звинувачував гравців в ситості після постійних перемог у попередні роки, в розхолоджуючій звичці до перемог. Що звучало як перекладання з хворої голови на здорову.

Перед штормом

Дибала вважає, що з Саррі команда почала грати значно краще. Леонардо Бонуччі відзначає пристрасть тренера до тактики, грунтовність та абсолютну оригінальність його футболу, заявляє, що Мауріціо чимало виріс з ними, успішно навчається, що означає бути "б'янконері". Що нарешті зрозумів динаміку колективу. Що вже поєднує прагнення краси гри з практичністю. Наставник "Ліона" Руді Гарсія бачить відбиток роботи колеги. Марчелло Ліппі вже побачив близькість закінчення навчального періоду нового тренера та гравців. І вірить, що можна продовжити процес у червні.

Спортивний директор клубу Фабіо Паратічі заявляє, що в "Ювентусі" всі і завжди - тема для дискусій. Тому не слід шукати гучні заголовки в кожному засіданні. Що трофеї виграють наприкінці сезону, а не посеред.

Він задоволений тим, що команда бореться за них і не змінив власної думки про Саррі. Задоволений тим, що ера клубу триває не 3-4 роки, як зазвичай у світі, а вже дев'ятий. Сам Саррі заявляє, що на початку сезону з ним розмовляли про трирічний проект, а перемога у Лізі Чемпіонів у поточному стані і з поточними суперниками - більше мрія, ніж мета.

Втім, вболівальники чимало нервують. Та й всі в клубі. "Перемоги в Італії - обов'язок. А Ліга Чемпіонів? Якщо не переможемо - відзначимо добрий похід". Новий "Ювентус" міг би прийняти таку концепцію Саррі. Однак за коронавіруса, проблематичної економічної ситуації та кризи Саррізму доведеться повертатися до старого, до базису. До націленості ЛИШЕ на результат. Тому кожен вирішальний матч в боротьбі за трофеї важливий подвійно. І здатний викликати чималу бурю. Навколо тренера, гравців, функціонерів. Всього клубу. Перше штормове попередження може пролунати вже у п'ятницю.