Від звалища в Нігерії до трансферу за 60 млн. Метаморфози Віктора Осімхена

Африка

Уявіть картину - молодий хлопець років п'ятнадцяти риється в смітті.

Його навколо цілі гори. Звалище Олесосун одне з найбільших в Лагосі, який за останні десятиліття розрісся до 21 млн жителів. Такий собі мегаполіс нетрів, де в одній із халуп проживає сім'я хлопця - батько, мати і брати.

Віктор Осімхен приходив на звалище в пошуках бутс. Хоча батьки бажали йому кар'єру лікаря, він не хотів займатися нічим, окрім футболу. Одного разу він таки знайшов в купах сміття дві пошарпані бутси - одну Nike, іншу Reebok. Ох і радості було. Через багато років журналісти у Франції дивно переглядалися, коли він їм це розповідав.

Сім'я у Віктора жила бідно, але ще важче стало, коли померла мати. Хлопця це надломило, але в підсумку він впорався і з тих пір всі голи присвячує їй. Хоча спочатку, звичайно, стало не до футболу. Батька вигнали з роботи, і єдиним годувальником сім'ї став старший брат. Щоб заробити на їжу, Віктор кожен день після школи продавав баклажки з водою для робітників. Але на м'ясо все одно не вистачало.

Футбол в таких обставинах залишався мрією, примарним шансом вирватися - можливо, одним з мільйона, але все-таки шансом.

Одного разу старший брат, який продавав в кіоску газети, зглянувся над Віктором, привів його в магазин "Армії порятунку" і купив найдешевші бутси, щоб він відстав. Це взуття Осімхен возить з собою до сих пір, як талісман.

І справді, варто було йому взутися, як майже відразу його взяли в місцеву футбольну школу. А ще через місяць з Віктором зустрівся Аїла Шира - брат колишнього хавбека київського "Динамо" Аїли Юсуфа. У рідній Нігерії він агент - шукає талановитих хлопців в глушині і просуває далі. З Осімхеном це було просто - його талант був очевидний.

"Його штовхало вперед його покликання. Він створений, щоб грати в футбол. І він не з тих, хто пасує перед труднощами", - розповідав потім його перший тренер Чінеду Огбенна.

Він дав добро, щоб Осімхена показали Емануелю Амуніке, який тоді в Абуджі підбирав склад для збірної U-17. Так Віктор вперше покинув Лагос. Їхати довелося дев'ять годин за жахливих дорогах. У машині були шестеро - Осімхен, ще четверо молодих хлопців і Шира. Коли вони вийшли з автомобіля - голодні і сонні - в Абуджі вже почалася розминка. Молоді було стільки, що кожному давали по 15 хвилин, щоб проявити себе. На більше не вистачало часу. Осімхен вийшов в числі останніх і за чверть години забив два голи.

Амуніке не сказав нічого, але попросив прийти ще раз. Віктор прийшов знову і знову забив. Сьогодні Осімхен вдячний тренеру, але той запевняє, що нічого особливого не зробив. "Коли він тільки з'явився, я відразу зрозумів - перед нами гравець, здатний забити багато голів. Його було легко помітити", - пояснює колишній вінгер "Барселони".

Він повіз Осімхена в якості основного центрфорварда на чемпіонат в Чилі - і той став кращим бомбардиром турніру, забивши 10 голів. Нігерія ж абсолютно по ділу виграла турнір.

Після цього Осімхен, а ще Келечі Нвакалі, Самюель Чуквезе та інші лідери "Суперорлят", не повернулися додому - їх всіх скупили європейські клуби. Битву за Віктора виграв німецький "Вольфсбург", і це означало одне - сміттєві бархани Олесосуна назавжди залишилися позаду.

Європа

Уявіть картину - кращий бомбардир юнацького чемпіонату світу взагалі не грає в середняку Бундесліги.

Все пішло шкереберть з перших днів в Німеччині - спершу надрив хрестоподібних зв'язок, потім вибите плече ... У свої 18 років Віктор більше лікувався, ніж грав. Єдиною віддушиною було те, що тепер його сім'я живе в достатку.

"Моя головна перемога - це не Золота бутса чемпіонату світу, а те, то я вивіз рідних з нетрів. Ніщо інше не приносило мені стільки задоволення за все життя. Скандування трибун - ніщо в порівнянні з посмішками на обличчях рідних людей", - зізнавався Осімхен.

Інша справа, що на полі його переслідували невдачі. Коли він нарешті видужав, тренери на це й уваги не звернули, покладаючись на досвідченого Маріо Гомеса і перспективного Дівока Орігі. Осімхен був третім, найбільш неочевидним вибором, тому довелося йти в оренду. Спершу на горизонті намалювався "Зульте-Варегем", але Віктор невчасно з'їздив додому і підчепив малярію. Угоду довелося скасовувати. Ну а потім був "Шарлеруа".

У "Вольфсбурзі" на той час настільки розчарувалися в Осімхені, що віддали його з правом викупу лише за 3,5 млн. А він візьми та заграй.

20 голів в 36 матчах від нігерійця справили таке враження, що через рік за ним полювало пів-Європи. У "Шарлеруа" не було потрібних для викупу 3,5 млн, але боси клубу розуміли, що легко продадуть Віктора в рази дорожче, тому зробили позику, завершили викуп, а через місяць Осімхен пішов в "Лілль" за 12 млн.

Уже в "Шарлеруа" було видно, що у африканця є потенціал досягти успіху в лігах, набагато крутіших за бельгійську. "У Віктора є всі якості сучасного форварда. Він швидкий, високо стрибає, добре грає з м'ячем, в боротьбі, і смертельно небезпечний, отримуючи передачі за спину захисникам. Це феномен", - захоплювався партнером воротар "Шарлеруа" Ніколя Пеннето.

Луїш Кампуш був тієї ж думки. Жива легенда скаутингу, колишній помічник Моуріньо і творець унікального "Монако"-2017, він вихопив Осімхена у дюжини конкурентів. І вже через 2-3 місяці стало зрозуміло, що португалець в черговий раз зірвав джекпот.

Швидше за Осімхена 5 голів в Лізі 1 забили лише Неймар і Златан Ібрагімович. Нігерієць моментально влився в колектив, демонстрував завидне бажання і майстерність. Простіше кажучи, вже зі старту він був кращим за 90% форвардів французької еліти. А коли в жовтні Осімхен забив "Челсі" в Лізі чемпіонів, президент "Лілля" Жерар Лопес відразу повісив на нього цінник - 50 млн євро.

Тоді і стало зрозуміло, що на "П'єр Моруа" хлопець не затримається. По-перше, це стиль "Догів" - клуб живе з трансферів. Незадовго до приходу нігерійця "Лілль" продав попереднього лідера Ніколя Пепе в "Арсенал" за 70 млн. Тут це звичайна практика.

Ну а по-друге, Осімхен занадто перспективний для 4-ї команди Франції. Так-так, саме "перспективний" - в його випадку це правильне слово. Хоча Віктор уже зараз чимало забиває і показує високий рівень футболу, це все не тягне на 50-60 млн, які за нього пропонують. Топ-клуби готові витрачати мільйони, перш за все, в розрахунку на подальший прогрес.

У Осімхена по-справжньому унікальні задатки. Він один з кращих атлетів, яких доводилося бачити за останні роки у Франції, а це, повірте, дуже серйозний комплімент. У Віктора сильно розвинене гольове чуття; він дуже працьовитий і ніколи не був помічений в конфліктах. Навіть після невдачі в "Вольфсбурзі" він відгукується про клуб виключно позитивно, наполягаючи, що це був корисний досвід. Не було у нього в кар'єрі і червоних карток. І, так - йому лише 21 рік.

Потрапивши в руки розумному тренеру, Осімхен має всі шанси стати одним з кращих в світі - звідси такий інтерес і такі суми.

"Наполі"

Уявіть картину - ви будуєте гранда Серії А, а вашому кращому центрфорварду вже 33, і взагалі він не центрфорвард, а вінгер.

Ось приблизно в такій ситуації опинився Дженнаро Гаттузо в "Наполі". У нападі йому потрібні міць, якої немає у Мертенса, і швидкість, якої позбавлений Мілік. А ось Осімхен може дати і те, і інше, і до того ж забити пару десятків голів. Природно, Ріно вхопився за цей шанс.

Віктор не приховував, що хотів би грати в АПЛ, але в "Ліллі" попросили його піти туди, де дадуть найбільше грошей - мовляв, клуб на мілині, треба виручати. Осімхен, будучи порядним хлопцем, пішов на компроміс. І, здається, не прогадав.

На даному етапі найслабшою стороною Осімхена залишається гра без м'яча, а Серія А все ще найбільш тактичний чемпіонат Європи. Якщо все піде як треба, прокачають нігерійця не гірше, ніж раніше Каліду Кулібалі - той теж в юності грав суто на інстинктах, зате сьогодні це один з найграмотніших центрбеків Європи.

До того ж, команда у Гаттузо технічна, швидка, всі хавбеки і латералі з хорошою передачею, так що моментів у Осімхена має бути більше, ніж в "Ліллі" і, тим більше, "Шарлеруа".

А ось з точки зору "Наполі", Віктор - це шанс на медалі. Банально, але для титулів потрібні голи. Нігерієць в минулому сезоні за "Лілль" забив 18 раз. При цьому показник його очікуваних голів (xG) склав 0,62 - приблизно, як у Лаутаро Мартінеса з "Інтера". Також він наносив 3,37 ударів по воротах за 90 хвилин з точністю вище 40% - це не набагато менше, ніж у таких майстрів, як Едін Джеко і Чіро Іммобіле. Тільки ось їм вже за 30, а у Осімхена вся кар'єра попереду. І де його стеля поки неясно.

Еммануель Амуніке, котрий дав хлопцеві путівку у великий футбол, вважає, що це тільки початок: "Віктор завжди хоче вдосконалюватися, і він дуже скромний. Якщо так і залишиться, я вірю, що йому під силу грати за кращі клуби і зробити собі ім'я. Поки ви ще нічого не бачили. Він тільки росте".

Якщо це правда, то тримайся, Серія А, та й вся футбольна Європа. Осімхен відстав у розвитку від Мбаппе і Холанда, адже поки ті вже щосили займалися в академіях, він ще рився на звалищі в пошуках бутс. Але якщо цей шалено талановитий, голодний хлопець, що вирвався з неймовірних злиднів, набере хід...

Якщо коротко, то це все буде дуже і дуже цікаво.