Адвокат біло-чорного диявола. Чому Скудетто Ювентуса справедливe

Джорджо К'єлліні говорив про найбільш вистраждане Скудетто з дев'яти взятих ним. Леонардо Бонуччі - про найчудовіше, тому що найскладніше, з безліччю спотикань. Мауріціо Саррі - про найважчий сезон в історії ліги загалом. Бурхливі святкування гравців в соцмережах свідчили про падіння величезної скелі з душі. А епіграфом на офсайті "Ювентуса" стали слова Ернеста Хемінгуея: "Світ ламає всіх, але деякі люди після цього посилюються саме у зламаних місцях".

Чемпіон-2020 року - найслабший в династії "Ювентуса", мабуть, навіть найслабший чемпіон Італії в 21-му столітті загалом. Та все ж чемпіон. Спробую ж стати адвокатом диявола і довести, що перемогли "б'янконері" заслужено.

Без суперників

Звісно, перші, кого слід "звинувачувати" в Скудетто "Ювентуса" - це його суперники. Шанс був унікальний. "Аталанта" побила рекорд 21-го століття за забитими, встановила чимало інших клубних та ліги. "Інтер" влітку провів перший та третій трансфер у своїй історії за сумою, запросив тренера-переможця. "Лаціо" впіймав хвилю, не програв в 21-му матчі поспіль, встановивши рекорд клубу. Проте, ніхто не зміг скористатися шансом. Для перемоги над "Ювентусом" необхідні дві умови - провал чемпіона та власна стабільність. Другого ми не побачили.

Бергамці не посилили оборону, і тому пропускали занадто легко. Спочатку не довіряли запасним. Також провалювали перші тайми, на відміну від "Ювентуса", пропускаючи. Поступалися "Торіно", "Болоньї", "Кальярі" та СПАЛ, яким "Юве" у ВАЖЛИВИХ матчах не програє. Перше коло закінчили з "мінус 13-ма" від лідера. "Лаціо" не вистачило лави запасних. Влітку без ослаблого Чіро Іммобіле (другий бомбардир забив лише дев'ять м'ячів) він просто розвалився. Можливо, через дієтолога, що прийшов у червні з дієтою з риби та авокадо, від якої худнуть, а не відновлюють енергію.

"Інтер"? Він взяв не всіх, кого хотів Антоніо Конте. Тому у січні в паніці брав англійських збитих льотчиків. Дієго Годін, якого називали "новим шерифом у місті", провалився. Як і новий креативник Крістіан Еріксен. Алексіс Санчес був довго травмований. А Конте витрачав енергію на постійні скарги, був впертий і не бажав думати. І ще не навчив Pazza Inter холоднокровно перемагати. Не навчив й атаці, що залишилася примітивною. Стартового тиску латералів та хисту Лукаку та Лаутаро виявилося замало.

Шоста команда ліги у володінні м'ячем, п'ята за ударами по воротах, одна з найгірших за дриблінгом та заробленими фолами не лякала і не змушувала думати потужних суперників. Як результат - лише дев'ять очок у матчах проти команд Топ-5. За 16-ти "Ювентуса" та 12-ти - "Аталанти". Саме в Топ-матчах "нерадзуррі" програли Скудетто. Вони не вміли "сушити" матчі аж до 36-го туру, не знайшли інших бомбардирів, крім ЛуЛа. Тому навіть дивно, що відстали від чемпіона лише на одне очко.

Вдома у фортеці

Вважається, що чемпіонські титули беруть в гостях, адже вдома тримати темп легше. Наприклад, в іспанській Прімері шість з семи останніх чемпіонів були одноосібно першими за набраними очками в гостях, але не вдома. У Серії А це також не рідкість. Сам "Юве" у попередні вісім чемпіонських років сім разів був найкращим в гостях і "лише" шість - вдома. Однак сезон 2019/20 в гостях він провалив. Лише шосте місце загалом, шосте за забитими, сьоме за пропущеними. Лише два "сухі" матчі з жовтня. Тому для нього домівка була особливо важливою. І вона не підвела.

Ще перед не важливим матчем проти "Роми" туринці досягли феноменального результату - 50-ти очок з 54-ох можливих з різницею м'ячів 45:14. У 12-ти останніх матчах вдома перед "Ромою" вони забивали щонайменше два м'ячі, а це рекорд клубу. Причому і без глядачів здобули 16 очок в шести перших матчах. Справа в особливій аурі стадіону, молодого, але вже страшного для суперників.

Дібалдо

Помітно провалилися в цьому сезоні не лише гостьова гра, але й оборона, і характер. "Юве" втратив 21 очкo з виграшних ситуацій, став першим чемпіоном з 1961-го року, який пропустив так багато (43 м'ячі). Дозволив бити по воротах Щесни/Буффона частіше, ніж всі команди з Топ-7 ліги, крім "Лаціо". При тому, що ще і два, і три роки тому дозволяв менш, ніж всі. Войцех Щесни робив, що міг, став одним з чинників Скудетто, його відсоток сейвів найкращий у лізі. Однак висновок очевидний - це Скудетто виграла не оборона.

Саррізм? Атака? Вона лише п'ята у лізі. Так, з 3-4 місць у попередніх сезонах за володінням м'ячем команда вийшла на друге, за ударами по воротах - з 6-7 місць на третє. Втім, цим ударам та грі загалом бракує гостроти та швидкості. Наприклад, у двох останніх гостьових матчах "Юве" набрав 38 ударів здалеку. Тож ніякого Саррізму немає. І тому компліменти повинні дістатися індивідуалам. Причому рівно двом. Адже вперше з 1951-го року тандем "Ювентуса" забив стільки м'ячів. 42. З 76-ти командних, тобто 55 відсотків.

Кріштіану Роналду та Пауло Дібала - вся атака "Юве". Вони знайшли належну схему - другий на позиції фальшивої "дев'ятки", перший ліворуч. Аргентинець забив у чотирьох матчах поспіль після відновлення ліги. Після класних проходів та ударів. Ще восени забив вкрай важливі м'ячі "Інтеру", "Мілану" та "Аталанті". А португальцю до сезонного рекорду клубу всіх часів - 32-ох голів - не вистачило одного. Без його голів "Юве" не дорахувався б 24-ох очок. Пенальдо? За забитими з гри він також другий у лізі з 19-ма. В 35-річному віці.

Тренер з клубу

Тренер грає роль в будь-якому досягненні. Можливо, Саррі приніс "Ювентусу" більше шкоди, ніж користі. Вже точно зробив недостатньо. Але все ж дещо зазначу. До клубу він приходив впертим шаблонним тренером, фанатом власних принципів, готовим відмовитися від гравців, але не від схем. Однак за цей рік він став гнучкішим, і ця гнучкість зіграла важливу роль в успіху. "Я не можу змушувати гравців грати так, як вони не вміють, намагатися адаптувати їх до тактики. Інакше я тренуватиму самого себе". Слова нового Саррі.

Він був фанатом Дугласа Кости, але знайшов в собі сили відмовитися від нього на користь Бернардескі. Який працює у відборі і без м'яча так, як Коста не може і не хоче. Вимагав від Міралема П'яніча дійти до 150-ти дотиків за матч, бачачи в ньому свого Жоржиньо. Але вчасно припинив тиснути на боснійця і поклався на його "старі" чесноти. Він знайшов рішення для тандему Роналду-Дібала, реанімував Пауло, що було мало не головною кадровою вимогою босів клубу. Він вчасно перейшов на схему 4-3-1-2 і вчасно прибрав її.

Восени Мауріціо дуже жорстко критикував гравців за падіння інтенсивності. Але надалі практично змирився з цим. Атмосфера не була бездоганною, нерідко гравці влаштовували жорсткі розмови у роздягальні. Але в підсумку, крім сварки самого Саррі з Роналду через заміни останнього, зовні все було тихо. "В будь-якій роздягальні трапляються такі події. Головне - що ми зустрічали їх з відкритим обличчям". Справді, в часи Аллегрі та Конте галасу в пресі було б значно більше.

Саррі відмовився від Сарризму, впертості, часто жорсткості з гравцями - і пристосувався до клубу. "Нерозумно одразу ж намагатися змінити клуб після восьми років успіхів. Потрібно вивчити можливості гравців і потім будувати модель навколо найкращих... Для початку я просто хотів виграти". Карло Анчелотті вважає, що він вже пройшов курс навчання роботі в такому клубі і у наступному сезоні значно додасть. А Бонуччі визнав, що раніше гравцям було дуже важко зрозуміти філософію тренера. Можливо, зрозуміють у сезоні 2020/21.

Король епізодів

В футболі дуже часто все вирішують деталі, епізоди. Ну а в епізодах "Ювентус" вже точно король, завжди вміє впіймати їхню важливість і схилити на свою користь. Команда вже дозволила "Наполі" повернутися з 0:3, але перемогла завдяки автоголу. Саме матчі проти головного претендента на свій трон "Інтера" були її найкращими у сезоні, нагадуючи Сарризм (24 паси до голу Ігуаїна у Мілані). Дев'ять з її перших десяти перемог було здобуто з різницею в один м'яч. Вона витягнула відверто програшні матчі проти "Сассуоло" та "Аталанти".

Ви назвете це везінням. Але дев'яти років везіння поспіль не буває. Бувають дев'ять років характеру та вміння впіймати момент. Більше того - "Юве" не лише зібрав 64 очки з 75-ти можливих у команд нижче сьомого місця, він лідер і у внутрішніх матчах команд Топ-7. Єдиний, хто перемагав їх всіх хоча б одного разу. Дві відмінні перемоги над "Інтером", чудова година гри проти "Наполі", найважливіші гостьові перемоги над "Ромою" в дебюті матчу і над "Аталантою" в кінцівці - ознаки потужності та характеру.

А гравці? Майже ніхто не вразив, майже ніхто не був стабільний. Проте, майже кожен знаходив свої яскраві тижні, в які допомагав. Деміраль до своєї важкої травми відмінно підміняв тоді кризового Де Ліхта, нестабільний і часто травмований Даніло забив "Наполі" та "Сассуоло". Адрієн Рабіо вийшов з провалу до відмінного літа. Аарон Ремзі проти "Інтера", Коста проти "Наполі", Ігуаїн проти "Інтера", "Мілана", "Аталанти" та "Сассуоло" - всі вони допомагали команді голами або асистами у найважчі моменти.

Найкращий клуб

"Сприймати будь-що як саме собою зрозуміле - найбільша брехня у спорті. Не буває прогулянок в парку. Гравці заслуговують на багато компліментів за те, що залишилися голодними і зарядженими на боротьбу". Саме в цих словах Саррі секрет. Не лише гравців, а всього клубу. "Ювентус" завжди голодний, завжди fino alla fine. Для нього перемога - єдиний результат. "Коли ти надягаєш цю футболку - шляху назад немає". І ці слова Бонуччі не лише про гравців, але й про всіх працівників клубу. Від президента до прибиральника.

Справа не лише у фінансах. "Юве" вже третій рік зі збитками. "Інтер" близький до нього, зростає фінансово швидше, "Мілан" витрачає на трансфери (без відправлень в оренду) більше. Зате клубна праця "б'янконері" як і раніше найкраща. "Клуб грає найважливішу роль в здатності команди вигравати. Організація на рівні європейських Топів. На кожному тренуванні присутній директор. Завжди запитують, що нам потрібно, чим можна допомогти. Завжди турбуються про наповнення баку нашого танку". Саррі знає, кому дякувати.

"Ювентус" залишається найкращим клубом країни за професіоналізмом, інфраструктурою, зібраною науковою інформацією. Найкращою будівлею з тих, які називаються футбольним клубом.