Повернення в початок 90-х? Акценти до матчу Мілан - Ювентус

Чи повернулися ми в початок 90-х? В часи Роберто Баджо, Марко Ван Бастена? "Ювентус" тягне головна зірка, і тягне блискуче. Але від цього страждають командна гра та результати. "Мілан" Фабіо Капелло виглядає машиною, перший у лізі, штампує неймовірні серії на кшталт 17-ти поспіль матчів з щонайменше двома забитими і 27-ми без поразок. Навіть без своєї часто травмованої суперзірки. Сьогодні "россонері" спробують підтвердити тенденцію, "б'янконері", що раптом стали аутсайдерами боротьби за Скудетто - спростувати. Я ж спробую висвітлити головні акценти цієї епохальної битви.

Для підопічних Андреа Пірло саме матч проти команди, в якій він провів епохальну кар'єру, але з якою розлучився неприємно (винні всі), може стати критичним. З іншого боку, він може стати початком спурту як у сезоні 2015/16. Тоді після відходу Пірло та інших "Ювентус" перебудовувався, і ситуація після 14-ти матчів виглядала навіть на три очки гіршою. Однак в 16-му турі переміг команду, що стояла вище за нього, і почав великий похід до Скудетто. Чи почне нині? Або ж сьогоднішній матч сповістить про зміну влади у Серії А, закінчення династії "Ювентуса" та повернення "Мілана"?

Фланги у вогні

В сучасному футболі крайні захисники - мало не найважливіші люди. Без них немає ані високого пресингу, ані командної швидкості, ані різноманітності атаки. "Мілан" та "Ювентус" в цьому плані не виняток. Тим більше - з огляду на стиль їхньої гри. Хуан Куадрадо та Тео Ернандес на рівних конкурують з Роналду та Златаном за звання найкращого гравця своїх команд у сезоні 2020/21. Надаючи своїм командам всі вищевказані чесноти. У обох вже по дев'ять очок за схемою "гол+пас" у всіх турнірах. Обидва вже особисто приносили своїм командам очки. Пряма битва повинна була стати окрасою вечора.

Ось лише вона не відбудеться. Оскільки Куадрадо вилетів через коронавірус. На його позиції гратиме або центральний захисник Деміраль, або вінгер К'єза. Та й навіть профільному захиснику Даніло буде вкрай непросто проти Тео і в обороні, і в атаці. Провідний лівий захисник "Ювентуса" Алекс Сандро також захворів. І тут К'єзі, Даніло або юному Фработті буде дуже непросто проти також вельми енергійного Калабрії. Хоча слід зазначити, що в атаці сам К'єза створить серйозні проблеми всім. Він уособлює собою ідеал Пірло - завжди нагнітати, ніколи не вимикатися.

Фланги команд будуть у вогні.

Прохідний центр

До ери крайніх захисників найважливішою ланкою в футболі був центр поля. Був. "Мілан" почав сезон набагато краще, ніж "Ювентус", але відтоді вони ідуть доволі близько. В останніх шести матчах у туринців лише на одне очко менше, на один забитий м'яч більше і на один пропущений менше. В ігровому плані нині страждають обидві. І перш за все - через центр поля. В трьох останніх матчах "дияволи" не дійшли навіть до сорока відсотків володіння м'ячем. А "зебри" з самого початку сезону втрачають м'яч, пропускають небезпечні контратаки, не здатні душити суперника. Їх не бояться. Бояться вони.

У "Юве" в опорній зоні немає чемпіонів, дорогий новачок Артур жахливий, Бентанкур не додає, Рабіо та Вестон МакКенні важко працюють, але не лідери. Центр поля "Мілана" з травмою Ісмаеля Беннасера ​​значно здав. Дорогий новачок Тоналі жахливий, як і Артур, Круніч, який вийде сьогодні, просто не того рівня. Франк Кессі виконує нелюдську роботу, але його вистачає лише на оборону, а не на домінування. І ця незбалансованість у центрі поля призводить до нервовості, до фолів та вилучень. Вилучення Тоналі в Беневенто у неділю, вже п'яти вилучень у "Ювентуса" (перше місце у лізі).

Сьогодні буде багато втрат м'яча у центрі поля та проривів? Безсумнівно. Будуть вилучення? Цілком можливо. Така гра без центру поля. Чудова для нейтрального глядача, інфарктна для тренерів.

Роналду тут, Златан непомітний, але також тут

Corriere Della Sera анонсував матч як битву протилежностей. Акцентуючи увагу на тому, що "Мілан" навчився грати без Златана Ібрагімовіча (якого і сьогодні не буде), а "Ювентус" нерозривно залежить від Кріштіану Роналду. Справді, в другу каденцію Ібри без нього середній набір очок за матч навіть вищий, ніж з ним - 2.55 проти 2.33. А без Роналду в трьох матчах "Юве" не переграв новачків ліги "Беневенто" та "Кротоне", а також вдома "Верону". Без Златана команда забила 20 м'ячів у дев'яти матчах, без КР команда виглядає абсолютно беззубою в атаці і не вірить в себе загалом.

Втім, не все так просто. Дух Ібри відчувається, неймовірна бойовитість його команди, що вигризає матч за матчем - багато в чому його заслуга. Ми, глядачі, бачимо його на камерах рідко, але будьте впевнені, що гравці відчувають його присутність щомиті і тому просто не можуть дозволити собі недогравати. Його вплив на команду, його заслуга в перетворенні команди в плані характеру, віри в себе, величезні. Вплив Роналду на свою команду далеко не такий значний. Так, він має вже 14 голів у лізі, він у чудовій формі. Він тримає команду на плаву. Але на плаву в плані результатів, а не гри.

На запитання про залежність від Кріштіану Пірло відповідав в дусі "ми для цього його й брали". "Коли за тебе грає такий чемпіон, нормально, що ти залежиш від нього. Я хочу, щоб він був вирішальним гравцем біля воріт суперника". Він справді здатний стати вирішальним і сьогодні. Але чи означає це, що прямий вплив КріРо на результат перевищить непрямий, але дуже потужний вплив Златана на гру? Не поспішайте відповідати. Відповідь не очевидна.

Різниця - в етапах розвитку

Все ж загалом Corriere Della Sera з заголовком помилився. Ці команди схожі. І в плані впливу Топ-зірки, і в плані стилю. Пірло повідомив, що ще до початку роботи в "Ювентусі" відвідував тренування Стефано Піолі у "Мілані", бажаючи зрозуміти, як ставити таку гру. Власне, ігрові принципи обох тренерів дуже схожі. Обидва завжди заявляють, що для них найважливіше - інтенсивність. Обидва бажають перехоплювати м'яч одразу ж після втрати і якомога вище, обидва бажають одразу ж спрямовувати його до воріт суперника. Комбінаційно. Обидва вимагають завершувати кожну атаку ударом по воротах.

Різниця між командами - в етапі розвитку і у матеріалі. Піолі в "Мілані" вже більше року, його команда - наймолодша у лiгах Топ-5. Його гравці обожнюють атаку, швидкість, прощення помилок. За володінням м'ячем "Мілан" лише восьмий, за відсотками точних передач - взагалі 11-й. Але це тренера не турбує. Для нього головне - бути страшним для суперника звідусіль і завжди, вимотувати його, вводити в паніку. Точно такі ж цілі ставить Пірло. Ось лише у нього забагато немолодих або просто невідповідних гравців, що грали з Мауріціо Саррі та Массіміліано Аллегрі в протилежних стилях.

"Ювентус" нині перший у лізі за володінням м'ячем, відсотком точних передач, дриблінгом. Всі ці показники були б ідеальними для команди Саррі. Однак Пірло хоче дещо зовсім інше. Він хоче те ж саме, що й Піолі. І зайві м'ячі, що плутаються під ногами, руйнують стиль Андреа.

Новий та старий характери

Ще одна, і найсуттєвіша різниця між командами - в характері, настрої. "Ювентус" втомився, після дев'яти Скудетто поспіль йому дуже важко знайти мотивацію у лізі. Лідери команди говорять про це, лютують через це. Але вони самі хворі цим. У молодого тренера мотивація повинна бути захмарною, але його авторитет у ще вчорашніх друзів не такий великий. Та й характер Пірло не дозволяє сподіватися на перевертання столів у роздягальні. Він вже футболить пляшки на лаві запасних, вже заявляє, що не потерпить таких виступів. Чи сприймають його злість серйозно, чи бояться його? Навряд чи.

Піолі також не з страшних, не перевертає столи. Його невдалу кар'єру часто пояснювали зайвою м'якістю. І протягом 12-18 місяців після призначення гравці часто сідали йому на голову, і критичний термін у "Мілані" ще не пройдено. Справа в тому, що "россонері" якраз страшенно голодні. Побачивши світло, вони не хочуть повертатися в темряву страждань попередніх років. Капітан Алессіо Романьолі після чергової вирваної перемоги знову нагадав про 0:5 від "Аталанти" і 11-те місце рік тому. Чим й пояснив бурхливу радість, танці після кожного матчу, обійми, збори з тренером у центрі поля.

"Мілан" провів сім років в холодному темному вологому підземному карцері. І тому з кожного дня на сонячній волі влаштовує свято. Тим більше - з кожного дня на вершині. А столи перевертає Златан.

Втім, не можна недооцінювати серце чемпіона. "Ювентус" виграв дев'ять Скудетто, відчуваючи себе невразливим. Можливо, він ще не втратив чемпіонський характер. Він виграв у "Мілана" 13 матчів ліги з останніх 15-ти, майже завжди створюючи відчуття невідворотності своєї перемоги. Таке відчуття можна повернути, і кожен пропущений "россонері" викличе ці привиди. Нині "б'янконері" приперті до "стінки", поразка відкине їх на відстань 13-ти очок від лідера, що навіть з матчем у запасі величезна. А в такій ситуації справжні чемпіони збираються і перевершують самі себе.

Піолі не бажає грати на нічию, але в душі розуміє, що вона буде непоганим результатом, Пірло ж вже точно не може собі такого дозволити. Тож за бажанням команда останнього здатна зрівнятися з командою першого.

Другий план на першому

В Топ-матчах часто все вирішують деталі. А також герої другого плану. І, слід сказати, і в тому, і в іншому "Мілан" виглядає цікавіше. На його користь така важлива деталь як беззаперечно перше місце у лізі за голами зі стандартних положень (14 проти восьми "Ювентуса"). Також він чудово вміє виривати перемоги в кінцівці, чим раніше славився сьогоднішній суперник. А що стосується героїв другого плану, то дублер Златана в центрі атаки Рафаель Леау забив чудовий гол "Беневенто" ударом з флангу, Ребіч завжди небезпечний і в підіграванні, і в штрафному, воротар Доннарумма блискучий.

І є ще Чалханоглу. З його голами, асистами, розумними передачами і підвищенням кілометражу Хакан вже просто став героєм першого плану. Він був визнаний найкращим гравцем Серії А в грудні. Багато вболівальників "Мілана" все ще ненавидять його за апатію, за вимкнення з гри, за слабкі попередні роки. Але з початку літа 2020-го він не припиняє забивати та асистувати, з початку сезону 2020/21 він найкращий у лігах Топ-5 за створеними моментами. А після травми Златана зрозумів, що залишився лідером. І почав бігати. В Беневенто за кілометражем поступився лише неймовірному Кессі.

Що має "Ювентус"? Його найкращий герой другого плану Альваро Мората травмований, Куадрадо також немає, Пауло Дібала з температурою і почав сезон погано, Аарон Ремзі не може знайти себе. Залишаються настирливість К'єзи на фланзі і в штрафному, опорник МакКенні, що відмінно підключається до штрафного. І надія на те, що величезний талант Дібали подолає хворобу та депресію. Він забив "Удінезе", чує звинувачення у відсутності лідерських чеснот і ламкому характері і бажає відреагувати. А також дуже полюбляє забивати "Мілану" (вісім голів). Чи вдасться сьогодні?