Кубок Італії. Аталанта - Лаціо 3:2. Гол Малиновського і героїзм десятьох

Кубок Італії. 1/4 фіналу

Бергамо. "Гевісс Стадіум"

"Аталанта" - "Лаціо" 3:2

Голи: Джимсіті 7, Малиновський 37, Міранчук 57 - Мурікі 17, Ачербі 34

Нереалізований пенальті: Д. Сапата 66 (воротар)

"Аталанта": Голліні, Ромеро, Паломіно, Джимсіті, Мале (Кальдара 88), Пессіна, Фройлер, Гозенс, Малиновський (Д. Сапата 60), Міранчук (Де Роон 60), Муріель (Толой 63)

"Лаціо": Рейна, Патрік (Пароло 46), Худт (Іммобіле 71), Ачербі, Фарес (Лаццарі 46), Ескаланте (Корреа 62), Мілінковіч-Савіч, Акпа-Акпро, Марушич, Мурікі, А. Перейра (Луліч 81)

Попередження: Ромеро 11, Малиновський 16 - Патрік 22, Фарес 22, Ескаланте 57

Вилучення: Паломіно 54 (пряма червона)

Зустрічі "Аталанти" та "Лаціо" - одні з найцікавіших в Італії в останні 4.5 роки. За цей час ми бачили 3:2, двічі 3:3, 4:3, два камбека з 0:2, один з 0:3. У лізі "Аталанта" виграла чотири очних матчі з останніх п'яти. Але фінал Кубка-2019 вона програла, за що бажала помститися. Та й загалом, як заявив Луїс Муріель, дуже бажає не залишити найкращі роки в історії без трофею. В "Лаціо" ж вважають турнір своїм козирним і ставлять на нього. Крім того, обидві команди в чудовому настрої після останніх результатів. Тому навіть ослаблені склади видали фестиваль голів.

Останнім часом "Аталанта" не завжди починає потужно. Нині почала. Малиновський та Гозенс затрималися з ударами з відмінних позицій. Руслан залишив Муріеля на такій, але той пробив слабко. Джимсіті пробив краще, після кутового, удару Паломіно та сейву воротаря. Втім, в наступних двох міні-стадіях бергамці спочатку віддали ініціативу, а потім приспали гру. Римляни створили мало, навіть не прискорювалися. Крім центрального захисника Ачербі. Вже навісом з лівого флангу на голову Мурікі він здивував всіх. А вже потім пройшов трьох як "якийсь" Луїс Альберто або Папу Гомес.

Альберто травмований, Гомес вже в Севільї. Але "Аталанта" знайшла дриблера. Муріель прорвався на фланзі повз захисника, пофінтив і знайшов Малиновського. А Руслан підтвердив вміння грати проти "Лаціо" (гол, асист та відмінна гра у двох попередніх матчах) холоднокровним ударом низом. Так повернувся тиск господарів. Хоча другий тайм знову почався рівною спокійною грою. Навіс Малиновського Міранчук замкнув головою прямо у воротаря. А довгий пас, фол Паломіно на Лаццарі, розцінений як останньої надії (власне, Мале був недалеко), повернули гру обличчям до гостей.

Обличчям? Не так швидко. Адже незабаром Ромеро перехопив м'яч і вийшов з Міранчуком на одного захисника. І навіть після цього голу "Аталанта" не поставила "автобус". Вона намагалася тримати м'яч поблизу воріт Рейни, навіть атакувати. В результаті Худт зупинив прорив Сапати ліворуч брудним підкатом. Щоправда, Рейна взяв удар Дувана. Навіть, мабуть, легко. Пані Інтрига не бажала залишати "Гевісс Стадіум". З іншого боку, Мурікі слід було пробивати сильніше з 15-ти метрів, "Лаціо" - почати тиснути одразу, а не ближче до кінцівки. Коли Голліні врятував від удару головою Ачербі.

Чудовий матч! На що, втім, ми і очікували. Атака "Аталанти" і, зокрема, її запасні, виявилися сильнішими, ніж запасні "Лаціо". І за якістю, і за духом. Римляни грали в атаці занадто повільно та примітивно, навіть в чисельній більшості не думали і не пробивали по воротах часто. А в обороні відіграли значно нижче власних стандартів. Тому й поступилися.