Недооцінений геній. Маріо Манджукич як рідкісний тип форварда

Сьогоднішній герой матеріалу справжній неоспіваний герой, який частіше знаходився в тіні, ніж виблискував на перших сторінках сайтів і газет. Новий форвард "Мілана" Маріо Манджукич з тих, хто завжди викладається на всі сто, але при цьому про нього пишуть не так багато, як про хлопців, що забивають багато голів.

Маріо Манджукич народився на кордоні Хорватії та Боснії і Герцеговини в містечку Славонскі Брод, що на сьогодні налічує близько шістдесяти тисяч жителів. За останнім переписом населення, це місто - сьоме за чисельністю в країні. Але свої перші футбольні кроки маленький Маріо робив не в рідних місцях, а в Німеччині. Виною всьому була війна.

Після того, як сім'я змушена була покинути територію колишньої Югославії, в віці шести років Манджукич став гравцем клубу "Дітзінген". Ця команда базується неподалік від Штутгарта і зараз виступає в десятому за рангом німецькому дивізіоні. Там він провів чотири роки, а потім покликала рідна Хорватія. Вся сім'я після оголошення незалежності Хорватії та закінчення гарячих битв повернулася назад.

Маріоні зарахували до академії клубу "Марсонія", який зараз грає в третій лізі. Дамір Рухек, перший тренер Манджукича в "Марсонії", в інтерв'ю AFP розповів наступне: "Після перших двох або трьох тренувань я побачив, що в ньому є щось особливе. Він виділявся своєю швидкістю і витривалістю під час бігу". Незважаючи на закінчення війни, її відлуння ще довгі роки лунало над територією колишньої Югославії. Через великі руйнування і близьку присутність сербських військ, Маріо і його товариші по команді вимушено тренувалися на пляжі Полою. "Місця в машині не вистачало, - продовжує свою розповідь Рухек. - Тому в машині зі мною їхали два воротарі, а інша команда бігла на тренування за нею. Манджукич завжди був першим".

Перший професійний контракт був підписаний з "Марсонією", але пробув він в ній недовго. Його зрілу не по роках гру помітив клуб третього дивізіону "Загреб". Ще через два роки покликав хорватський топ-клуб - "Динамо Загреб". У складі одного з головних клубів Хорватії Маріо Манджукич по-справжньому засяяв, забивши 42 голи і віддавши 29 передач в 81 грі. Форвард провів в столиці три роки: двічі "Динамо" брало домашній дубль і в третьому сезоні - перемогло в чемпіонаті. Сам Маріо був найкращим бомбардиром команди і раз став найкращим бомбардиром всієї ліги. Не дивно, що інтерес з боку відомих європейських клубів не змусив себе довго чекати.

Найбільше на переході Манджукича наполягав німецький "Вольфсбург", який виклав сім мільйонів євро. Стів Макларен не ризикував виставляти хорвата відразу в основний склад, переважно випускаючи на заміну. Центрального нападаючого Маріо Манджукича використовували на лівому фланзі, так як в центрі виконував соло Едін Джеко. На щастя хорвата, боснієць покинув "Вольфсбург" в січні 2011 року. На той час клуб очолив Фелікс Магат, людина, про яку ходять легенди. Вже при ньому Манджукич повернувся на свою звичну позицію, забив перший гол в Бундеслізі і почав по-справжньому приносити користь. На другий рік він став найкращим бомбардиром команди, забивши дванадцять голів.

Вражаючий прогрес за ці два роки в Німеччині, а також феєричний Євро-2012 (три голи в трьох матчах) дозволили Маріо Манджукічу досягти вершини - його покликала мюнхенська "Баварія". Там, в першу чергу, оцінили не бомбардирські навички хорвата, а те, як він віддається грі, коли знаходиться на полі. Свій перший гол у новій команді він забив уже в першому ж матчі, причому зробив це в Суперкубку Німеччини в ворота чемпіонів - дортмундської "Боруссії". Це був початок самого феєричного сезону в історії "Баварії" (2012/2013), в якому буде виграно Бундеслігу, Кубок Німеччини, Суперкубок Німеччини і Лігу чемпіонів. Манджукич був важливою ланкою цього успіху, ставши найкращим бомбардиром клубу (15 м'ячів), забивши "Арсеналу", "Ювентусу" і в фіналі ЛЧ ще і "Боруссії Дортмунд".

Після того феєричного сезону з клубу пішов його творець - Юпп Хайнкес. Його замінив новатор Пеп Гвардіола, а у Маріо Манджукича все пішло шкереберть. Він перестав бути важливим, змінилася схема, вимоги, в які хорват нібито не вписувався. Незважаючи на все це, Маріо зіграв навіть в більшій кількості матчів у Бундеслізі (30 проти 24 в попередньому сезоні) і забив на три голи більше (18 проти 15). Але його дні в клубі були полічені.

"Гвардіола розчарував мене, тому що він не ставився до мене з повагою, - розповів Манджукич в інтерв'ю Sportske Novosti. - Коли був Юпп Хайнкес, в клубі все було в рази краще. Чи можу я посидіти з Гвардіолою за чашкою кави? Ніколи в житті. Я не повинен подобатися всім, але якщо я відчуваю негативну енергію, що йде від людини, я намагаюся його уникати. Я зрозумів, що у мене там немає майбутнього. Я змирився з тим, що покину клуб, і у мене був час вибрати варіанти".

Цікаво, що в майбутньому Гвардіола буде говорити лише позитивно про хорвата, хоча він і вирішив його залишити на лаві запасних під час фіналу Кубка Німеччини "з особистих причин".

У гравця дійсно вистачало різних варіантів, але він вирішив пограти у Дієго Сімеоне в мадридському "Атлетіко". Саме у Сімеоне почалося перетворення з Маріо Манджукича-страйкера в Маріо Манджукіча- "я на все готовий заради команди". При цьому його бомбардирські навички нікуди не поділися і за 43 матчі в Мадриді він забив 20 голів. Але при цьому Маріо відпрацьовував вже не тільки попереду, але і біля своїх воріт.

Чотири сезони з "Ювентусом", в який він перейшов влітку 2015 роки за 19 мільйонів євро плюс чотири мільйони бонусами, стали справжнім вінцем його кар'єри. За цей час він встиг пограти з Пауло Дібалою, Гонсало Ігуаїн, а його дует з Кріштіану Роналду визнавався вимогливою і критичною італійської пресою як "несподіваний дует сили і умінь". Клубом кермував Массіміліано Аллегрі, один з найбільш гнучких тактиків в світі. І він завершив перетворення Манджукич в людину, здатну забити в чужі ворота і лягти під удар при своїх.

Так, Маріо став менше забивати, але його цінність остаточно стала іншою. Вболівальники Старої Синьйори полюбили хорвата за його самовіддачу. Він став частим героєм добрих жартів про те, що будь в команді десять Маріо Манджукич, у суперника не буде шансів. Він став борознити лівий фланг і допомагати як в захисті, так і в атаці.

В "Ювентусі" Маріо Манджукич по-справжньому обожнювали. Найбільших успіхів він досяг, коли в команду прийшов Кріштіану Роналду. Массіміліано Аллегрі відразу побачив в двох гравцях ідеальну пару форвардів. Хорват цілком і повністю жертвував собою на благо команди. Дійшло навіть до того, що на одній з прес-конференцій Макс назвав Маріо людиною, яка здатна зіграти на будь-якій позиції, окрім воротарської. Його чудова форма дозволила клубу досягти фіналу Ліги чемпіонів в Кардіффі, а йому самому забити один з найкрасивіших голів фіналів ЛЧ за останні десятиліття.

Цікаво, що новий нападаючий "Мілану" в це трансферне вікно не був потрібен. Анте Ребіча використовують як центрфорварда, а Рафаель Леау прекрасно замінив травмованого Златана Ібрагімовича. Швед повернувся в стрій і продовжив забивати.

Однак травми і коронавірус постійно вносить свої корективи. Довелося навіть Давіда Калабрію випускати в півзахист. Тому універсальний Маріо Манджукич може ідеально вписатися в ротацію "Мілана".

За останні півтора року хорват провів на полі лише сім матчів. Востаннє його бачили в футболці катарського клубу "Аль Духайл" в березні. Історія знала не так багато діючих футболістів з довготривалими простоями, не пов'язаними з травмами. Однак особистий тренер Манджукича Лука Мілановіч в інтерв'ю Tuttosport запевнив всіх скептиків, що його підопічний фізично готовий на всі сто.

Тепер, як сказав Златан Ібрагімович, в "Мілані" є цілих два хлопця, які здатні наводити справжній жах на захист суперників. І немає сумнівів, що у них все вийде.

"Щороку, дійсно кожного року, він повертається додому. Приносить майки і бутси для гравців академії. Кілька років тому дав гроші на переобладнання роздягалень і душових. Він не забуває про нас", - захоплюється Дамір Рухек. Це багато що говорить про Маріо, як про людину.