Кубок Італії. Фінал. Аталанта - Ювентус 1:2. Нове покоління побило нову силу

Кубок Італії. Фінал

Реджо-Емілія. "МАПЕІ Стадіум"

"Аталанта" - "Ювентус" 1:2

Голи: Малиновський 41 - Кулушевскі 31, К'єза 73

"Аталанта": Голліні, Толой (Джимсіті 76), Ромеро, Паломіно, Хатебур (Ілічіч 76), Де Роон, Фройлер, Гозенс (Мiранчук 83), Пессіна (Пашаліч 68), Малиновський (Муріель 68), Д. Сапата

"Ювентус": Буффон, Куадрадо, Де Ліхт, К'єлліні, Даніло, Бентанкур, Рабіо, МакКенні, К'єза (Дібала 74), Кулушевскі (Бонуччі 83), Кріштіану Роналду

Попередження: Малиновський 35, Ромеро 78, Фройлер 85, Де Роон 88, Ілічіч 89 - К'єлліні 27, Де Ліхт 41

Головний арбітр: Давіде Маcса

Gazzetta Dello Sport назвав сьогоднішній матч "більше, ніж просто фіналом Кубка". Він справді був навіть епохальним. В "Аталанті" і в місті Бергамо відчували, що п'ятирічна епоха шедевральної роботи просто зобов'язана бути "освячена" першим трофеєм з 1963-го року. У газеті Eco Di Bergamo помістили фото з того року із закликом "повернути Кубок додому". Джан П'єро Гасперіні називав трофей "вишенькою на торті" п'ятирічної роботи. Говорили про реванш за поразку у фіналі Кубка-2019 від "Лаціо", про кращу готовність, ніж тоді. А букмекери навіть вважали її фаворитом.

"Ювентус" також мав мотивацію. Він хотів врятувати сезон, епоху, яка після дев'яти Скудетто поспіль загрожувала закінчитися навіть без Ліги Чемпіонів. Corriere Dello Sport також назвав матч останнім шансом Андреа Пірло. Тренер-дебютант в день свого народження хотів взяти свій другий трофей за вісім місяців, Джанлуїджі Буффон бажав перед відходом взяти шостий Кубок, тобто повторити рекорд всіх часів. Андреа Аньєллі в день 11-річчя приходу в клуб шукав свій 19-ий трофей. А Кріштіану Роналду хотів стати першим, хто брав чемпіонати і Кубки в Англії, Іспанії та Італії.

Тому нікого не здивувало, що обидві команди грали жорстко, максимально серйозно, не бажали програвати жодної дуелі. Разом з тим, не забували і про атаку, створили достатньо небезпечних моментів. Тим більше, що найбільша присутність вболівальників на футбольному матчі в Італії за 14 місяців - 4300, переважна більшість серед них ультрас обох команд - налаштовувала на таку гру. Вболівальників, їхні пісні було чудово чутно. Що створювало справжню кубкову атмосферу.

Не дуже здивував й плин гри. "Аталанта" домінувала, володіла м'ячем, як вона полюбляє, високо пресингувала. В першому таймі влаштовувала відтинки тиску, які суперник ледве витримував. У самому дебюті матчу Сапата прорвався ліворуч, знайшов захисника Паломіно, а той пробив впритул - Буффон врятував. Одразу ж сам Дуван розвернувся і пробив після пасу Гозенса - трохи неточно. Після жахливого пасу Де Ліхта назад колумбієць ледь не проштовхнув м'яч повз Буффона. Фройлер мало не влучив з гострого кута. Обидва центральні захисники туринців зарано повисли на картці.

"Ювентус" в останніх двох матчах ліги вже відмовлявся від м'яча, йшов в оборону, заграв простіше. Це принесло дві перемоги. І нині він витримав і навіть забив. Куадрадо мало не зламав ногу Гозенсу в підкаті, але спочатку вибив м'яч, бергамці були зобов'язані зірвати атаку, але грали незграбно. В результаті МакКенні в оточенні чотирьох віддав Кулушевскі, а той легко закрутив. Однак "Аталанта" відповіла штурмом. Удар Хатебура головою відбив Буффон. Фройлер перехопив у Рабіо, Хатебур прострілив, і Малиновському ніхто не заважав обробити м'яч і вистрілити з 14-ти метрів.

В другому таймі після пари хвилин тиску "нерадзуррі" (Де Ліхт заблокував в парі метрів від воріт) вже "б'янконері" почали домінувати. Дуже серйозно. К'єза знайшов Кулушевскі, Роналду п'ятою - К'єзу. В першому епізоді врятував Голліні, в другому Федеріко примудрився влучити в стійку. Підопічні Гасперіні виглядали розгубленими, не могли зачепитися за м'яч. Малиновський, який почав і перший тайм пасивно, знову губився. Гасп справедливо зняв його та Пессіну з гри. Але це не допомогло. К'єза та Кулушевскі розіграли "стінку", і Федеріко цього разу переграв Голліні.

"Аталанта" виглядала смертельно втомленою і не дуже вірила в себе. Муріель пробивав з 15-ти метрів на 78-ій хвилині. Занадто неточно. Якось стомлено. Хоча він тільки-но вийшов на поле. Навіть м'яч здебільшого був у "Ювентуса". Він нагадував той самий старий "Юве", який не віддає перевагу. Особливо коли бачить трофей. Суперник відчував це і від роздратування фолив, збираючи жовті картки. Такою слабкістю, до речі, він нагадував більшість своїх останніх матчів, коли вимикався в останні півгодини. "Дженоа", "Фіорентина" пробачили це. "Ювентус" не пробачив.

Цей матч називали битвою старої сили з новою. Старого "Ювентуса", невдалого в адміністративному та економічному плані, ера якого закінчилася. І нової молодої потужної сили, яка виросла на мінімумі витрат і максимумі роботи. Останню більшість вважали сильнішою командою. Однак екс-гравці обох Сімоне Падоїн та Паоло Монтеро ставили на "Юве". На "канібала трофеїв", як назвав його перший. І мали рацію. Причому перемогло нову силу саме нове покоління туринців - Кулушевскі, К'єза, МакКенні. Пірло. Їхня нова ера незабаром почнеться?