Ювентус став самим собою, а потім - Аталантою. Підсумки фіналу Кубка Італії

Кубок Італії-2021 виграв "Ювентус". Свій 14-й, що зміцнило лідерство в історичній таблиці. Джанлуїджі Буффон зрівнявся з рекордом Роберто Манчіні - шість. Кріштіану Роналду виграв свій перший, ставши першим в історії з виграними чемпіонатами та Кубками в Італії, Іспанії та Англії. Андреа Пірло взяв свій другий трофей в тренерській кар'єрі після Суперкубка. Все це - на тлі слабкого сезону, що загрожує революцією влітку. Настільки, що "Аталанта" вважалася фаворитом матчу. Спробуємо ж пояснити причини цієї перемоги.

Останні тенденції

В останніх 11-ти матчах ліги "Аталанта" набрала 29 очок, "Ювентус" - 20. "Богиня" вже вийшла на 90 забитих м'ячів, нині вона друга і точно буде в Лізі Чемпіонів, точно випередить "зебр" в турнірній таблиці. Які п'яті і нині не в ЛЧ. Бергамці були визнані букмекерами та експертами фаворитом фіналу. Навіть капітан туринців Джорджо К'єлліні визнав це: "Перед матчем ми розмовляли з Буффоном про те, що вперше за десять років ми не фаворити у фіналі Кубка, про те, наскільки дивне це відчуття".

І все ж деякі ознаки зворотньої тенденції останніми тижнями були присутні. Андреа Пірло нарешті визнав, що намагався прищепити команді футбол, в який вона не здатна грати. Після 0:3 від "Мілана" вдома вона повернулася до свого старого футболу. Без авантюрного високого пресингу, без гібридної тактики, а з чіткою 4-4-2, без наполегливого короткого пасу в обороні, з довгими м'ячами та контратаками. Без володіння м'ячем. Ось і вчора все ще друга команда Серії А за володінням м'ячем програла його з рахунком 43:57.

Результати - дві перемоги у лізі над міцними "Сассуоло" та "Інтером" і перемога в Кубку. Заграли Федеріко К'єза та Деян Кулушевскі - чудові гравці для контратак, посередні для позиційних.

"Аталанта" ж останнім часом почала моторошно втомлюватися в другому таймі. Вона мало реалізувала і потім втратила виграшний матч проти "Роми", втратила такий самий проти "Сассуоло". Мало не втратила матчі проти "Фіорентини" та "Дженоа", пропускаючи по два м'ячі поспіль. У своїх останніх десяти матчах ліги пропустила десять м'ячів в других таймах. Проти слабших команд допомогли 2-3 голи, забиті в першому таймі. Проти сильніших, зокрема, вчора, вона забила лише один до перерви, тому провал після нього був ясніше помітний.

Джан П'єро Гасперіні, на відміну від Пірло, роботу над помилками не виконав. Він зовсім не помітив цих помилок.

Тренери

В продовження теми тренерів. У Пірло зараз два трофеї за дев'ять місяців роботи на дорослому рівні, у Гасперіні - нуль за 18 років. Звісно, можна сказати, що Андреа пощастило, адже в "Ювентусі" трофеї самі пливуть в руки. Але ж він був чемпіоном і як гравець, а це важливо у фіналах. Гасперіні не був. Як і в 2019-му році проти "Лаціо", він захлинувся тактично, був задушений. До речі, і тоді незадовго до фіналу Кубка команди зустрічалися у лізі. Обидва рази "Аталанта" виграла. І самозаспокоїлася. А суперники зробили висновки.

Навіть в першому таймі, коли команда Гасперіні шалено тиснула, команда Пірло стоїчно оборонялася. Навіть тоді Буффону довелося здійснювати лише два складних сейви. Навіть тоді контратака з номінальним правим вінгером МакКенні в центрі і номінальним центрфорвардом Кулушевскі правіше принесла гол, а Федеріко К'єза з'являвся всюди. Такої мобільності в атаці "Аталанті" бракувало. А в перерві, як розповів Пірло, він прохав правого захисника Куадрадо висунутися вперед, МакКенні - пресингувати центрального захисника суперника.

Загалом після перерви "Юве" почав застосовувати зброю суперника - індивідуальний пресинг "один в один". Особливо - проти латералів, що визнав і Гасперіні. І Джан П'єро не знайшов відповіді, його команда розвалилася, провалила тайм, завдавши лише трьох ударів по воротах, з них один у площину (проти п'яти та десяти відповідно). А Кулушевскі і К'єза знову були скрізь, кружляли і організували переможний гол. "Зазвичай це те, що "Аталанта" робить - перемикає передачу", - заявив Федеріко. "Але цього разу це зробили ми".

"Після "Мілана" ми повністю змінили мислення", - заявив К'єлліні. "Сьогодні ми були командою від початку і до кінця. "Аталанта" почала з такою агресією, що бігала вдвічі швидше за нас. Ми очікували на її потужний початок, але не такий. Але ми знали, що цей викид енергії призведе до втоми в другому таймі, і ми зможемо створити їм проблеми з високим пресингом. Ми підняли центр ваги в другому таймі". Tuttosport також говорив про інтенсивність туринців як про головний чинник перемоги.

Характер

До останніх тенденцій, різниці у фізичній формі в другому таймі та тактики, звісно, слід додати і характер. В чому було ясно, що "Ювентус" - фаворит. Він підходив до матчу з 13-ма Кубками проти одного у суперника, в 1963-му році, з 18-ма трофеями за 11 років ери Андреа Аньєллі, яка почалася саме 19-го травня. Екс-гравець обох команд Сімоне Падоїн дуже точно назвав "б'янконері" "канібалами трофеїв". Буффон до цього фіналу заявляв: "Я виграв з ним п'ять Кубків, і щоразу це було як вперше". В цьому голоді секрет клубу.

Не те що у нього не відбирали Коппа. За дев'ять років Скудетто у нього лише чотири Золотих дублі. "Наполі" двічі перегравав його в фіналах. Зокрема, і в 2020-му році. Але тим "Наполі" керував чемпіон за трофеями як гравець і за духом не гірше Пірло - Дженнаро Гаттузо. У "Аталанти", половина гравців якої ніколи не вигравали жодного трофею, а найтитулованіший її гравець - Віктор Коваленко, який зовсім не грає, такого чемпіона не знайшлося. Та й два роки поспіль "Юве" не програвав фінал Кубку ніколи у своїй історії.

Робін Гозенс був впевнений, що після поразки від "Лаціо" його команда пройшла великий шлях, відіграла багато вирішальних матчів і готова до перемоги. Справді, її вирішальні перемоги в групах Ліги Чемпіонів над "Шахтарем" та "Аяксом", перший вихід в ЛЧ, коли "Інтер" та "Мілан" дихали в спину - ознаки характеру. Але і зворотніх ознак було чимало. "Реал", "Парі Сен-Жермен", "Лаціо". Сам Гасперіні після поразки від "Інтера" у березні визнавав, що проти Топів його команді все ще чогось бракує. Він так і не зрозумів, чого.

Мабуть, "Аталанта" навіть перегоріла через свій статус фаворита. Особливо нагнітали в бергамській пресі, вимагали привезти Кубок додому, безапеляційно вважали, що п'ять років чудової клубної праці, шляху від команди-ліфта, від "королеви провінції" до королеви глядацьких симпатій всієї Європи просто зобов'язані логічно увінчатися, бути "освяченими" трофеєм. "Можливо, "Аталанта" занадто відчувала тиск фіналу. А її суперник повернув дух старого "Ювентуса", - підсумував колишній гравець "Юве" Анджело Ді Лівіо.

Презентація футболки "Ювентуса" на наступний сезон вийшла символічною. Раніше дизайнери намагалися винайти велосипед, з формою з лише двома смугами або смугами, намальованими ніби мазком пензля. Весь клуб намагався винайти щось нове, стати комерційним брендом, грати яскраво. Все це провалилося. Нині ж він повернувся до класичної футболки - просто чорні-чорні смуги на білому-білому тлі. І до своєї класичної гри - оборони, боротьби, вміння вистояти, вжалити і потім "засушити" без питань. Це й принесло Кубок.

Неправильна ротація

Власне, вже другий сезон поспіль команді Гасперіні не вистачає повітря в останніх турах. Рік тому вона вибула через це з боротьби за Скудетто, а потім й втратила друге місце. Нині також ризикує втратити друге і ось втратила Кубок. Багато в чому причина - неправильна ротація Гаспа. Відомо, що він не любить ані її, ані заміни, був чи не єдиним, хто під час коронавірусу протистояв впровадженню п'яти замін. Нині він п'ять замін любить і часто використовує. Але якраз їх і називає ротацією. Не проводячи справжню.

У матчі проти "Парми" команда встановила рекорд ліги. Вперше чотири голи забили гравці, що вийшли на заміну. Проте стан дублерів не найкращий. Пашалічу, Ілічічу, Меле, Паломіно, Ламмерсу, Міранчуку бракує ігрового часу. Толой, Ромеро, Де Роон, Фройлер, Гозенс, Хатебур, Малиновський грають з перших хвилин постійно і падають з ніг після перерви. Заміна Руслана на 68-ій хвилині була виправданою, оскільки в другому таймі він повністю випадав з гри. Але ті, хто вийшов замість нього і Пессіни, просто одразу ж розчинилися.

До речі, тут Гасперіні нарешті і наздогнав розрив з Алехандро Гомесом. У провальному другому таймі потрібно було відштовхувати м'яч від власних воріт, вміти виходити з-під пресингу через дриблінг. Для цього потрібні були надтехнічні гравці. Проблема в тому, що після відходу Папу в "Аталанті" залишився лише один такий - смертельно втомлений Малиновський.

Наздогнав тренера й вік його команди. У стартовому складі були лише два гравці молодше 25-ти років. І четверо старше 29-ти. На заміну вийшли 30-річний Муріель та 33-річний Ілічіч. А для "Ювентуса" матч виграли 21-23 літні К'єза, Кулушевскі та МакКенна. В цьому ж віковому діапазоні Де Ліхт та Бентанкур. І вічно молодий Буффон, який заявляє, що божевільний і мотивований як в молодості. Зміна поколінь "Юве" була дуже болючою, коштувала йому Скудетто, може навіть місця в Топ-4, а Пірло - посади. Але її успіхи помітні.

Звісно, з ротацією ще повинно пощастити. Пірло зізнався, що збирався замінити К'єзу, коли він забив переможний гол. Паулу Дібала вже стояв на лінії поля, будучи готовим увійти в гру.

Суддівство

Після фіналу-2019 Гасперіні був обурений суддівством. Вважаючи, що тоді "Лаціо" заслуговував на вилучення, а його гол - на скасування. Нині він був спокійнішим, заявляючи, що два суперечливих епізоди були цілком ігровими, яких багато, на розсуд арбітрів. Справді, Куадрадо мало не зламав ногу Гозенсу, але перш за все безсумнівно дістав м'яч. Стик Ромеро з Рабіо був на рівних, і такі пенальті не хочеться бачити. Але шанувальникам теорій змови на кшталт "що б свиснули, якби епізоди були проти "Ювентуса" є про що говорити.

Український слід

Як відіграв Малиновський? ЗМІ ставили його на перше місце серед гравців "Аталанти". Навіть з оцінкою "7". Вже точно - "6.5". Звісно, гол, 16-та результативна ТТД в останніх 11-ти матчах, та ще й таким класним ударом, додав очок. Відсутність на лаві запасних гравця його типу - не його вина. Але все ж і він зробив недостатньо. Його заміну на 68-ій хвилині можна прийняти. "Богиня" дивом не пропустила двічі до неї і пропустила гол в атаці точно такого ж типу після. Навіть його фірмовий штрафний удар в першому таймі вийшов поганим.

Руслан не був достатньо агресивний в перші півгодини гри (саме його не вистачало в чудові хвилини "Аталанті" для вирішального удару) і в другому таймі. Часто помилявся. За втратами м'яча другий в команді (18), за відсотками точних передач найгірший - 60. Виграв лише два двобої з восьми, торкнувся м'яча 44 рази за 68 хвилин (другий з кінця), віддав лише 25 передач (25 пасів на 44 дотики означає перетримування м'яча). І це при тому, що м'яч здебільшого був у його команди. Лише одна з трьох спроб прориву на дриблінгу вдалася.

Можна заявити, що українець був найкращим або одним з двох найкращих в команді. В команді, яка програла, заваливши другий тайм.

Гасперіні говорив про трофей як про "вишеньку на торті", додаючи, що сам торт п'ятирічної титанічної роботи і зростання клубу нікуди не дінеться. І заявляючи, що проти "Ювентуса" ніхто не фаворит. Втім, удар серйозний. А ось чи серйозний прорив переможця? "Такого характеру нам часто бракувало в цьому сезоні", - вважає Бентанкур. Чи вдасться зберегти його? Чи правий заголовок Tuttosport про матч "Ювентус" повертається"? Або ж цей Кубок навіть чіткіше окреслить закінчення ери, як перемоги "Інтера"-2011, "Фіорентини"-2001?

P. S. Вперше з початку року футбольний матч в Італії відвідали глядачі. Вперше за останні 14 місяців їх було понад 1500. А саме 4300. Квитки дісталися насамперед ультрас команд. І ці ультрас створили атмосферу справжнього кубкового фіналу. Яку командам залишалося лише підтримати боротьбою і гарною грою. Що вони і зробили.