Чужий в чужому клубі. Жорже Мендеш переграв всіх, але Кріштіану Роналду програв Ювентусу

У прощальному з "Ювентусом", хоча б вельми теплому, повідомленні Кріштіану Роналду довелося визнати що "ми досягли не всього, чого хотіли". Власне, він та "Ювентус" разом мало чого досягли. Попри 81 гол гравця у лізі, 14 - у Лізі Чемпіонів, 101 гол в 134-ох матчах у всіх турнірах. КР7 став найшвидшим гравцем клубу, який досяг сотнi голів за нього. Найкращим бомбардиром Серії А у сезоні 2020/21. Як гравець, як форвард він безсумнівно досяг успіху, і стверджувати зворотнє просто нерозумно. Проблема в тому, що він не приходив просто як гравець.

Велика Комбінація

Перш за все, поговоримо про сам процес переходу португальця до "Манчестер Юнайтед". Його вже оголосили ідеальним обманом, геніальною комбінацією Великого Комбінатора, навіть Великого Ілюзіоніста Жорже Мендеша. Майже до останнього всі були впевнені, що його клієнт переходить до "Манчестер Сіті", і раптом виявилося, що в грі "Манчестер Юнайтед", а "Сіті" спішно оголосив, що виходить з гонитви за гравцем. Перехід зайвий раз довів силу агентів, соцмереж і впливу перших на других в сьогоднішньому футбольному світі.

Якщо правда те, що Мендеш спочатку спровокував катарських власників "Парі Сен-Жермен", чим змусив діяти їхніх еміратських ворогів з "Манчестер Сіті" (ворогів політичних та економічних, футбол тут на узбіччі), а також розрахував, що дії "Сіті" змусять діяти "Юнайтед", який не бажає, щоб легенда клубу перейшла до вже чисто футбольного ворога - то мова справді про геніальну комбінацію, яка увійде в пантеон агентської роботи. Ось лише чи говорить це щось добре про сучасний футбол? Про клуби, що стали іграшками в руках агентів?

Хоча це й означає, що в результаті абсолютно всі раді переходу. І таке трапляється не так часто, як здається. Адже зазвичай після переходу гравця залишаються незадоволені. Вже точно - інші клуби-претенденти на нього. А тут спочатку жоден клуб не хотів Роналду. І в підсумку придбав його клуб, в якому він не буде чужим, який не випадково привітав його словами "з поверненням додому". В підсумку фарс, що виглядав вкрай неприємно, закінчився мімішною гарною історією повернення туди, де про нього вперше дізналася вся Європа. А не зрадою або паризькими "галактікос".

"Ювентус" хотів позбутися 31 мільйону зарплати, а також заробити на переході хоча б 28 мільйонів і вирівняти бухгалтерські показники гравця. Крім того, новий головний тренер Массіміліано Аллегрі не хотів його ще в свою першу каденцію, вважав його підписання помилкою. Тим більше не хоче нині. "Парі Сен-Жермен" з колажами від члена сім'ї Аль-Хелаїфі з Ліонелем Мессі, Неймаром та Кріштіану швидше займався провокацією або в найкращому разі тримав запасний варіант на заміну Кіліану Мбаппе. Насер Аль-Хелаїфі в результаті заявив, що клуб і не збирався підписувати КріРо.

"Манчестер Cіті"? Запрошення такого гравця абсолютно протилежне принципам роботи спортивного департаменту клубу - Чікі Бегірістайна, Феррана Соріано і Хосепа Гвардіоли. Футболу Гвардіоли Кріштіану абсолютно не підходить. Щоправда, Пеп застряг без форвардів, з одним Габріелем Жезусом, і вельми нервував. Подейкують, що він сказав босам: "Краще вже Роналду, ніж взагалі без форвардів у складі". Але якщо ці слова - правда і Кріш про них почув, він повинен був відчути себе приниженим.

Вдома

Ну а "Юнайтед"? Тут всі ці роки він залишався кумиром, легендою, улюбленцем вболівальників, солодким спогадом про чудові часи. Днями Оле Гуннар Сульшер назвав його найкращим гравцем в історії клубу. Той самий Сульшер, який встиг пограти з ним, потренувати його в якості помічника Алекса Фергюсона, а тепер головний тренер команди. Він хотів повернення португальця. Не хотіло керівництво клубу. Навіть не думало про це, не бажаючи заважати молодій команді новачка Санчо, Рашфорда, Грінвуда, Марсьяля, Джеймса.

Навряд чи пояснення Оле пасивності клубу до п'ятниці "ми не вірили, що він піде з "Ювентуса" варті виїденого яйця. Адже всій Європі вже давно ясно, що Роналду пристрасно бажає залишити Турин. Просто керівництво МЮ не хотіло. Тому знадобився тиск. Соцмережі, форуми вболівальників "Юнайтед" вибухнули закликами не дозволити угоду з ненависним "Сіті", здатну зруйнувати спадщину Кріштіану в "Юнайтед". І Глейзери, які і без того під тиском через чотири роки без трофеїв, вiсiм років без титулу чемпіона, пляму участі у Суперлізі, впіймалися на гачок.

Задіяли друга родини гравця Ріо Фердинанда, Патріса Евра, зірку нинішньої команди Бруну Фернандеша. Останній навіть після новин про угоду видав твіт зі словами "агент Бруну" та імоджи бріфкейсу. Евра також твітом закликав вболівальників заспокоїтися, тому що справу зроблено, і "він вдома". Важко попрацювали з ким треба. Крішу зателефонував навіть сам Фергюсон. Та й будьте впевнені, що Глейзерам телефонували. А за лаштунками театром маріонеток керував Мендеш. І йому вдалося. МЮ, на відміну від "Сіті", навіть запропонував гроші за трансфер. Не всі 28, але теж хліб.

Та навіть чинний Генеральний директор "Аяксу", віце-президент Європейської Асоціації Клубів Едвін Ван Дер Сар відреагував в соцмережах як останній вболівальник МЮ: "Завжди мріяв, але ніколи не очікував, що це може статися".

Більше, ніж гравець, і тим гірше

Отже, а яку ж спадщину Роналду залишив в "Ювентусі"? Як ми вже сказали, він приходив не просто як гравець. А як бренд, як майбутній кумир, легенда, генералісимус всього клубу, який потягне його до футбольних та економічних вершин. І ось тут він повністю провалився.

Від Роналду, у якого в соцмережах в десять разів більше фоловерів, ніж у "Ювентуса", вимагають не просто забивати. А змінити історію клубу. При ньому історія клубу змінилася на гірше. Далеко не лише з його вини. Перш за все - через керівництво, тренерів. Але історія запам'ятає лише результат.

В еру генералісимуса Роналду "Ювентус" впав з п'єдесталу, з гегемона ліги, який виграв дев'ять Скудетто поспіль (так, два з ним) і фіналіста Ліги Чемпіонів-2015 і -2017, став командою, яка у лізі ледве стала четвертою, а в ЛЧ рано вилітала від "Аякса", "Ліона" та "Порту". Так, він забив по два голи двом першим. Але запам'яталися не голи форварда, а результати команди з її лідером.

Навіть з грошима він не допоміг. В 2018-му році "Ювентус" досяг стелі розвитку. Сорокатисячного стадіону вже не вистачало, більше спонсорів він не міг залучити, два фінали Ліги Чемпіонів програв суперзіркам - Роналду, Ліонелю Мессі. Саме тоді клуб вирішив ламати все, з корпорації, з машини перемог будь-якою ціною, стати брендом, стати магнітом клієнтів, а не вболівальників, залучаючи їх яскравою грою, яскравими гравцями. Суперзірками. Тому й взяв Роналду, тому привів апологета яскравого, шампанського футболу Мауріціо Саррі. Але в підсумку вийшло "прикре самогубство".

Так, саме завдяки йому Adidas з 140-ка мільйонів за шість років поліпшив контракт з клубом до 408-ми за вісім. Jeep почав давати 42 замість 25-ти. Cаме завдяки йому вдалося зібрати у акціонерів клубу 400 мільйонів євро на збільшення капіталізації закриття дірок, продали купу його футболок. Але ж дохoди футбольних клубів від продажу футболок складають 15-20 відсотків, Jeep і без того належить родині Аньєллі, як і акції клубу. Тобто просто перекладали з кишені в кишеню. А фоловери в соцмережах? Вони нині безслідно зникнуть разом з кумиром.

Факти чіткі. У сезоні 2017/18 після семи років в "плюсі" "Ювентус" вперше зафіксував збиток в бюджеті - 39 мільйонів євро. В перший сезон Роналду - 2018/19 - мінус вже 90 мільйонів. Доходи у сезоні 2016/17 склали 550 мільйонів євро, надалі зросли максимум до 620-ти, а потім впали. А річні витрати на його контракт становили в перші два роки 110 мільйонів євро, а в третій - 80. І я ще не наводжу жахливі дані часів коронавірусу. Наприклад, у сезоні 2020/21, збиток, ймовірно, сягнув двохсот мільйонів.

Так, економічні провали клубу - вина перш за все не португальця, а керівництва клубу, а потім - коронавірусу. Але факт в тому, що такий магніт фінансів як він не допоміг.

Spavaldo

Ну і в соціальному плані він залишився чужим. "Ювентус" - клуб, в якому ненавидять поняття "зірка". У статті про Джампьєро Боніперті про це йдеться докладніше. Тут ненавидять зірок, які вважають себе вищими, ніж клуб. Так, якщо хтось і міг зламати брилу такого принципу - то це Роналду. Але не вдалося, факт. Саме тому перш за все він так бажав втекти. Він відчував, що не став тут кумиром, легендою, як в "Реалі" та "Юнайтед". Відчував, що зазнав поразки.

Він навіть просто своїм не став. Він не вивчив італійську. У його прощальному повідомленні всі помітили зайву "f" в слові "tifosi" і зайву "z" в слові "grazie". Над чим вже чимало глузували. На вчорашньому матчі проти "Емполі" вже було мало його футболок. А деякі переклеїли. Наприклад, на ім'я "Spavaldo" (що означає "зарозумілий"), з написом нижче "grazzie".

В підсумку гравці також налаштувалися проти нього. Їм не подобалося, що він пропускає тренування для спонсорських заходів. Навіть з дозволу тренера та босів клубу. Що його не покарали за порушення коронавіруснoгo протоколу, коли покинув П'ємонт без дозволу влади (тренер Андреа Пірло заявив, що справи гравця у вільний час клуб не цікавлять), а трьох інших гравців покарали штрафом та виключенням з заявки на один матч за порушення протоколу участю у вечірці. Не подобався його прямий відхід до роздягальні після замін. Що викликало конфлікти з тренерами.

Ну а Аллегрі просто вказував йому на двері. Говорячи про те, що всі повинні працювати на команду і про те, що КріРо - бонус для команди, додана цінність. Що фактично означає "джокер з лави запасних". І також було принизливо для зірки. Справді вважали, що Макс не бажав випускати його в стартовому складі.

Три роки тому рятівником, генералісимусом клубу, був Роналду. І Аллегрі довелося миритися з ним, а потім Макса й викинули. Тепер, після провального сезону і фарсу з Суперлігою, Аньєллі ледве-ледве втримався на посаді президента і в якості рятівника, генералісимуса покликав назад саме Аллегрі. Давши йому більше повноважень, ніж раніше. Тому результат бою нового-старого тренера з гравцем був ясний. І тренер вже кілька разів прямо заявив: "Життя триває, ми не можемо думати про нього починаючи з сьогоднішнього дня". Його спробують скоріше викреслити з пам'яті.

Напевно, краще за всіх підсумував його каденцію в Турині журналіст Маріо Скончерті: "Ми подорожували як компаньйони разом з кумиром, навіть не обмінявшись ані словом, навіть не запропонувавши йому цигарку або чашку кави. Без відносин. Гірше, без ознак людяності. В режимі взаємної самотності, коли ми обидва волали, але ніхто з нас не чув один одного. Ми втратили великий шанс, але навіть не зрозуміли, який. Зустріч всього життя без життя. Ми не знаємо нічого про Роналду, навіть коли він іде. Вiн прийшов як кумир і після трьох років все одно іде як чужий".