Наші за кордоном. Італія. Важкі робочі будні

В 14-му турі Серії А Андрій Шевченко набрав перше очко, Руслан Малиновський важко попрацював для історичної перемоги, а команда Віктора Коваленка перервала успішну домашню серію, попри старання.

Андрій Шевченко

Особливо стежив за обличчям Андрія Шевченка після фінального свистка у матчі "Удінезе" - "Дженоа", коли йшов потискати руку колеги Луки Готті. І на цьому обличчі справді відбилася вся глибина розуміння ситуації та важкої роботи, яку належить виконати, весь тягар, що вже відчувається на плечах. Рутина тренерської роботи набиває руку, дає практику, вчить. Тому Андрій Миколайович і прийшов тренувати цю команду. Але та ж сама рутина засмоктує, затримує тебе на місці, змушує думати лише про сьогодення.

Лише про сьогодення новий тренерський штаб "Дженоа" і думає. До Удіне він приїхав без авторів 14-ти з його 17-ти голів у сезоні, після десяти матчів поспіль без перемог та шести очок у них. На 125-річчя, тобто святкування клубу-суперника. Звісно, і сам суперник набрав в тих десяти матчах не набагато більше – лише сім очок – і також в кризі. Але кидатися на нього стрімголов сенсу не було. В результаті обидві команди просто підтвердили те, що про них знають не перший рік – вони найнудніші у лізі без конкурентів.

Довгий важкий шлях лише починається. Після матчу Шевченко заявив, що бачить солідну працю, розуміння своїх ідей. Виступ назвав кроком вперед, позитивним, говорячи про непростий виїзд проти фізично потужної команди, про краще володіння підопічними м'ячем, кращу організованість, компактність в обороні. Про шанси забити наприкінці обох таймів.

Воротар Сальваторе Сірігу розповів, що новий наставник вимагає від команди бути компактнішою, більш збалансованою. Все це ми бачили. Але все це на тлі "Удінезе".

В першому таймі "Дженоа" володіла м'ячем 65 відсотків часу. Це сподобалося Шевченку. Хоча таку тактику Готті визнав підготовленою, обраною. Остання команда ліги за володінням м'ячем віддала його 14-ій свідомо. І в закиданнях на фланги, які шукали обидві команди, виглядала цікавіше, дещо створювала. Лише наприкінці тайму Ровелла нарешті пробив здалеку, а Екубан прорвався до воротаря.

В другому ж таймі "Удінезе" відмовився від майже симетричної супернику схеми з трьома центральними захисниками, поміняв одного з них на атакувального півзахисника - і почав тиснути, притиснув суперника до воріт Сирігу. Цей відступ та страждання Шевченко визнав. Та й у вже яскравому відкритому кінці матчу фріуланці тиснули і створили більше. Загалом Андрій Миколайович назвав гру "англійською" і визнав справедливість 0:0.

Преса реагувала на гру та результат генуезців доволі прихильно. Нагадуючи про вбивчий календар і про мету передусім не програти між матчами проти "Роми", "Мілана" та "Ювентуса". Нагадуючи про травмованих. І підсумовуючи, що це все, на що команда може розраховувати зараз. Оцінки тренеру – 6, 6.5.

Руслан Малиновський

Атаку "Аталанта" вже покращила. Залишалося покращити оборону та загальний баланс. Саме це визначав як мету Джан П'єро Гасперіні. Він та гравці також чудово помічали, що команда втрачає баланс наприкінці матчів, пропускає. Як у Лізі Чемпіонів проти "Янг Бойз" у вівторок, коли ускладнила собі життя та не перемогла. Це також було слід виправити. Саме в гостях проти "Ювентуса", злого після найбільшої поразки у всіх турнірах за 17 років - 0:4 від "Челсі" в ЛЧ - і одночасно такого, що не пропускав і перемагав у двох останніх матчах ліги.

Завдання було виконано. Команді Массіміліано Аллегрі влаштували жорстку битву в стилі самого Аллегрі з мінімумом швидкості та яскравості. І цю битву бергамці виграли (1:0).

В першому таймі домінуючи та впіймавши на межі офсайду, в другому впевнено захищаючись. Таким чином, вперше за 32 роки вони перемогли "Юве" в гостях у лізі, також загалом виграли у нього другий матч ліги поспіль. Після 1:0 вдома у квітні. Не дивно, що Гасперіні та президент Антоніо Перкассі говорили про історичну перемогу, радість для всього міста.

Руслан Малиновський, щиро кажучи, пропустив атакувальний ренесанс команди. Він забив лише один гол за останній місяць у всіх турнірах. Та й той лише добивав "Спецію". Натомість, у захисному ренесансі він взяв участь сповна. Діяв, пресингував на одній лінії з центрфорвардом Дуваном Сапатою, кидався у двобої. Більше його 11-ти двобоїв записали у свій актив лише три гравці його команди. Eurosport описав його гру словами "присвятив себе завданню". Інші також відзначали зусилля. Оцінок "6" та "6.5" було більше, ніж інших.

З іншого боку, два його удари заблокували, зокрема, й на початку матчу після підключення. Він занадто часто втрачав м'яч, в чому був одним з найгірших на полі. 34 передачі за 87 хвилин на полі – мало для гравця його амплуа. Жовту картку отримав, заваливши суперника ззаду у центрі поля та зірвавши тим самим небезпечну контратаку. Tuttosport поставив йому "6.5", але два інші газетні гранди Італії - "5.5". Як і Corriere Della Sera, додавши "впливав менше, ніж хотів".

Отже, на "шістку" він награв, попрацював на команду дуже пристойно, але додавати треба завжди. Особливо в атаці.

Віктор Коваленко

"Спеція" стала четвертою командою в 21-му столітті, яка пропустила 30 м'ячів в перших 13-ти турах. Тому її завдання було ясним і таким самим, як у "Аталанти" - оборона та загальний баланс. В принципі, вдома вона вже майже досягла цього. Перед візитом "Болоньї" три матчі поспіль на "Альберто Пікко" не програла, пропустивши в них два м'ячі. А "Болонья" тільки-но перервала серію з дев'яти матчів без перемог у гостях, перемігши в Генуї "Сампдорію". Про стабільність гостей Спеції мови не було. Проте вони перемогли.

"Болонья" володіла м'ячем 58 відсотків часу, тричі влучала в каркас воріт і в результаті знайшла свій гол з пенальті. Не можна сказати, що центр поля "Спеції" виглядав провально, він працював, намагався, але програв заслужено. Тьяго Мотта відзначив добрий початок команди, загалом не бачив великих розривів, але визнав поступове зниження рівня гри та, за великим рахунком, справедливість поразки. 0:1.

Віктор Коваленко відіграв 76 хвилин. На позиції правого з трьох опорників. Пробив здалеку неточно. Загалом на м'ячі був занадто рідко для опорника – 30 передач. За відсотками точних передач був четвертим з кінця у своїй команді та на полі – 73. Намагався підключатися вперед, але у штрафному майданчику м'яча не торкався. Віддав п'ять довгих м'ячів, з них чотири точні. І три паси під удари. Його кутовий замкнули головою в захисника, паси вглиб штрафного (серед них і врозріз в район кута воротарського) призвели до нескладних ударів для воротаря.

ЗМІ ставили "шістки", відзначаючи спроби грати розумно, мобільно, спокійно. А ті, хто ставив "5.5", відзначали проблеми в загостренні в атаці. На "6" він награв. Але й тут потрібно додавати.