Багато яскравості, голів, менше якості та стабільності. Підсумки першого кола Серії А. Частина I

У сезоні 2021/22 у Серії А тури рівномірно розподілені між роками. 19 з них, тобто рівно половина, відбулися в 2021-ому, завершивши перше коло. Щоправда, не повністю, оскільки матч "Удінезе" - "Салернітана" не відбувся через проблеми, пов'язані з коронавірусом. Рішення про його долю ще не зрозуміле. Але підсумувати, безсумнівно, є що. В першій частині підсумків першого кола ми поговоримо про загальні тенденції, а також доволі докладно про п'ять найкращих команд ліги за цей період.

Загальні тенденції

Головна ознака Серії А у поточному сезоні залишилася тією ж самою, що й останніми роками. Атака. Команди грають яскраво, з метою перш за все забити. Середня кількість забитих за матч становила 3.04. Як і за повний сезон 2019/20 і лише на 0.02 менше, ніж у сезоні 2020/21. Це друге місце у лігах Топ-5 після Бундесліги, також більше, ніж у Нідерландах, Португалії, Туреччині. "Інтер" забив 49 м'ячів – повторення рекорду всіх лідерів ліги 17-ти останніх років. Він та "Аталанта" стали першими з 1950-го року, хто оформив сто голів за календарний рік.

Помітна й відносна щільність лідерів. 46 очок "Інтера" – третій знизу показник за останні дев'ять років. 38 очок "Аталанти" - другий найвищий за той самий час. Прорив "Фіорентини" та близькість "Емполі" також ущільнюють Топ-10. А ось у аутсайдерів все навпаки. Показники 18-ої команди ліги ("Дженоа") - другі за слабкістю за останні 17 років. З того часу, як у Серії А знову грають 20 команд. 20-ої – найслабші за цей час (хоча у "Салернітани" матч в запасі). Різниця м'ячів команди з Салерно – найгірша у лізі за ті ж самі 17 років.

Також зазначу, що виступи в гостях, а не вдома, найкраще відображають загальний стан команд. До того ж не вперше. В трьох з чотирьох попередніх сезонів в Топ-5 за гостьовими показниками також були точно ті ж самі команди, що й за загальними, а в Топ-5 за домашніми - ні. В першому колі сезону 2021/22 лише "Інтер" перебуває одночасно в Топ-5 і у загальній таблиці, і вдома, і в гостях. Причому саме вдома лідирує. Хоча загалом до таких таблиць слід ставитись обережніше, оскільки команди не відіграли однакову кількість матчів.

Ну і, поклавши руку на серце, загального рівня, стабільності, багатьом не вистачало. У всіх були слабкі серії, у всіх – відчутні недоліки. У когось вдома, у когось – в гостях, у когось з обороною, у когось – з атакою. Травми відчутно били по командах. Зокрема, й тому так складно було виділити найкращих гравців ліги в цьому колі.

"Інтер"

До самого виступу "Інтера" обережніше ставитись не слід. Він перший з 46-ма очками та 49-ма забитими м'ячами абсолютно заслужено. Відчуття колапсу після відходу Антоніо Конте, Ромелу Лукаку, Ашрафа Хакімі, приходу Сімоне Індзагі очікувано впливали в першій половині першого кола. Команда забагато пропускала, не могла втримувати перевагу. В гостях щоразу доводилося влаштовувати камбеки. Але в останніх 11-ти турах, крім нічиїх з "Міланом" та "Ювентусом", на її рахунку лише перемоги та вісім матчів без пропущених.

Гравці розповідали, що прохали Індзагі грати активніше, агресивніше в атаці, ніж за Конте. Звісно, такий перехід потребував часу. До матчу проти "Наполі" в 13-му турі вони відставали від першого місця на сім очок, зізнавалися, що почувалися незручно. Саме та перемога, згідно з їхніми словами, стала переломною. Вона почала досі живу серію з семи та дозволила вперше за 11 років стати зимовим чемпіоном. Так, графік попереднього чемпіонського сезону випереджено. На п'ять очок та на одне місце після першого кола.

За домашніми перемогами у календарному році "Інтер" видав другий результат в історії всієї ліги - 32.

Головного героя складно виділити. 15 гравців забивали, але ніхто з них не забив більше 11-ти. Добре влилися в команду новачки Джеко, Чалханоглу, Думфріз, стара гвардія залишилася на рівні, запасні завжди допомагали. Команда.

"Мілан"

Нерівний початок зі слабкою обороною та яскравою атакою, переломний матч, блискуча серія - таким було перше коло "Інтера" і минулого сезону. "Мілан" за своє коло повторив графік всього попереднього сезону. Нині він встиг скотитися набагато раніше, ще в грудні. Почав сезон 31 очком з 33-ох можливих, навіть перші 16 турів - його найкращі з чемпіонського сезону 2003/04. Часто грав гарно, динамічно, агресивно. Виграв у "Лаціо", "Аталанти", "Роми". Відхід Джанлуїджі Доннарумми, Чалханоглу начебто не відчувався. Але потім...

Його оборона ніколи не вражала, він дуже рідко перемагав легко. А коли почалися епідемія травм та вирішальні матчі Ліги Чемпіонів – почав задихатися, вимикатися, розгубив свою гру. Виграв лише три з восьми останніх матчів кола. Залишав гнітюче враження в ігровому плані. Його оборона лише шоста у лізі. Зібратися та видати яскравий матч в плані атаки з чотирма голами вдалося лише в останньому матчі кола. Тоді ж "россонері" і стали другою командою в історії з 17-ма перемогами в гостях за календарний рік.

В принципі, друге місце після такої непоказної другої половини кола – дуже добрий результат. Стефано Піолі визнавав нестачу динамізму, інтенсивності, руху, винахідливості. Але до слів Арріго Саккі про колапс, про повну плутанину, про "не команду" дуже далеко. А травми – суттєве виправдання. У календарному році гравці "Мілана" пропустили 377 матчів через них (підрахунок Radio Rossonera після 18-го туру). У другого – "Наполі" – 271, а у "Інтера" – 214. З них за пропущеними через м'язові травми рахунок 187:114:66. Суттєва різниця.

Слід згадати про роль Златана Ібрагімовіча. Він забив сім м'ячів. Проте вирішальними з них, тобто такими, що прямо вплинули на кількість очок, здобуту командою у матчі, стали лише два. А загалом без нього команда набирала в середньому майже вдвічі більше очок за матч, ніж з ним.

"Наполі" та "Аталанта"

Дані про травми виправдовують і "Наполі". Кулібалі, Осімхен, Руїс, Інсіньє, Руї довго не грали. Його шлях точно повторює шлях "Мілана". 31 очко з 33-ох, а потім травми і навіть менше - лише вісім очок у восьми турах. Розмови про Скудетто, захоплення розгромами та обороною, яка пропустила лише три голи в 11-ти турах, змінилися зневірою, втратами переваги, трьома поразками вдома поспіль, зокрема, й 0:1 від "Емполі" та "Спеції". Вже говорять про звичний "Наполі", який завжди починає потужно, а закінчує стражданнями.

Лучано Спаллетті нарешті заговорив не лише про травми, а про недостатній рух та розтягування суперників. Хоча загалом він впевнений у команді. Загалом місце у зоні Ліги Чемпіонів – те, на що від нього очікують. Талановита команда здатна завоювати його навіть за кадрових проблем. Хоча початок другого кола у неї дуже важкий, а проблеми залишаються. Небезпечна ситуація.

Тренер "Аталанти" Джан П'єро Гасперіні також дуже задоволений першим колом. Зазначає, що це найкраще перше коло бергамців в його каденції і за очками (38), і за місцем (4). Тобто бачить випередження графіка. А про Скудетто пропонує почати говорити лише коли його команда вперше в його каденції вийде на перше місце. Залишається констатувати факт – до боротьби за трофей команда нині не готова. Хоча б через домашню форму. За очками в гостях вона перша у лізі, вдома лише 11-та. І через падіння форми загалом.

Вона довго йшла як і "Інтер". Почала слабко, навіть гірше за нього. Виглядала загальмованою, безідейною, розібраною в обороні. Говорили навіть про кінець ери, про моральну втому. Потім видала такий самий яскравий спурт, як і чемпіон. Почала забивати і трощити як у найкращі часи. Переграла "Наполі" та "Ювентус" в гостях. І підібралася до першого місця на відстань трьох очок. Але потім провалилася проти "Роми" та не забила "Дженоа". Викликаючи таку саму реакцію, що й на початку сезону. А тренер звинувачував у всьому арбітрів, що навіть пресі вже набридло.

Крок до вершини, як вважали, вона повинна була зробити завдяки суттєвому підсиленню лави запасних. Дзаппакоста, Пеццелла, Коопмейнерс справді чимало допомогли. З іншого боку, Муссо та Деміраль грали дуже нерівно. Та й підвели частина старожилів. Ілічіч, Муріель. Пессіна, Гозенс, Толой та Хатебур з їхніми травмами. Від Руслана Малиновського також очікували на більше.

"Ювентус"

"Ювентус" також лихоманило. Массіміліано Аллегрі не очікував, що повернеться до розібраної команди. Початок сезону вийшов найгіршим за 60 років. Вже в другому турі камери впіймали слова Джорджо К'єлліні на адресу тренера "це не команда". Пізніше сам Аллегрі зізнавався, що нинішній "Юве" не вміє захищатися, боротися, не вміє втримувати 1:0, не вміє замкнути власні ворота наглухо. "Не вміє насолоджуватися обороною". І при цьому вперто продовжував грати на 1:0 від оборони, мало борючись за м'яч. І занадто надовго застряг на неправильній схемі 4-4-2.

З різницею більше одного м'яча він вперше виграв лише в 13-му турі. Його атака 11-та у лізі. 27 забитих - стільки ж, скільки у "Сампдорії" та "Болоньї", і менше, ніж у "Верони" та "Емполі". А оборона третя, але також не залізна. Тому не дивно, що навіть воротар Войцех Щесни засуджуюче говорив про таку пасивну тактику. А ситуація за межами поля була ще гірша. З розслідуваннями проти клубу, з фінансовими проблемами, з стільцем, що хитається під президентом Андреа Аньєллі.

Тим не менш, в плані результату дещо почало виходити. З матчів проти "Лаціо" та "Фіорентини" тактика почала спрацьовувати. З останніх восьми в колі він виграв шість (плюс нічия), у всіх виграних не пропустив. Буря навколо клубу трохи заспокоїлася. Навіть Альваро Мората та Федеріко Бернардескі не просто замінили травмованого К'єзу та постійно травмованого Дібалу, а стали лідерами команди. Бернардескі - взагалі її найважливішим тактично гравцем, забивши вперше у лізі після 43-ох матчів. Щесни від "метеликів" дійшов до надійності.

До "Аталанти" чотири очки, до "Наполі" – п'ять.

Фото - Ansa