Революціонер чи комбінатор, чинний чи повалений король? Ромелу Лукаку знову починає знизу

"Він зрушив гори і схилив Долю і закони трансферного ринку, він виконав акробатичний стрибок у Мілан з ризиком не розкрити парашут вчасно", - так сказав Фабіо Лікарі з Gazzetta Dello Sport про перехід Ромелу Лукаку з "Челсі" до "Інтера". Домовитися про таку угоду, та ще й в червні, здається справді неможливим. Здається майстеркласом міланського клубу та гравця. Але чи вартий цей стрибок?

Революціонер чи комбінатор?

Можна оцінити ситуацію інакше і навіть назвати Ромелу революціонером, борцем проти агентів. Він не побоявся звільнити всесильного Міно Райолу, коли той за його спиною влітку 2017-го року влаштував перехід з "Евертона" до "Манчестер Юнайтед", а не до "Челсі". А нинішній перехід він проводив сам, відсунувши свого агента вбік. Лише за допомогою адвоката. Він хотів організувати все швидко та чітко. В чому цілком досяг успіху.

Можна навіть вважати його прямою, щирою людиною, що йде за покликом серця. Він не побоявся сказати, що страждає в "Челсі", що йому не подобаються зміни в стилі гри та тактиці, що сумує за "Інтером". Він не захотів сидіти на зарплаті в клубі, де виявився чужим, не потрібним (ау, Гарет Бейл, Еден Азар, Іско, Усман Дембеле), а прагнув вирватися і піти туди, куди хоче. Навіть ціною втрати третини зарплатні.

Він вирішив свою долю сам, вирішив швидко, вирішив на користь футболу та найзручнішого місця. Мрія багатьох гравців та й багатьох людей взагалі. Він сам і його адвокат Себастьєн Ледюр говорили про угоду, в яку ніхто не вірив, яка здавалася неможливою, про тривалу працю в тіні.

З іншого боку, він відхилив дві пропозиції від "Челсі" рік тому, третю, вже з величезною зарплатнею, раптом прийняв. Заявляючи, що "Інтер" витягнув його з лайна, але він повинен повернутися додому, до клубу, за який вболівав з дитинства. Тепер він знову "повертається додому", називає вже "Інтер" родиною, а його гравців – братами. Говорить, що завжди знав, що повернеться і тому зберіг свою міланську квартиру.

Його скандальне інтерв'ю в розпал сезону про любов до фанів "Інтера" та бажання повернутися, атаки на свого ж тренера, ледача гра виглядають не спонтанними відчайдушними вибухами нещасної людини, а частиною плану. Своєю поведінкою він просто не залишив "Челсі" вибору. А Генерального директора "Інтера" Джузеппе Маротту тепер називають просто геніальним комбінатором.

Продати за 115 мільйонів євро, за рік повернути в oренду за вісім (плюс чотири бонусів), переконати гравця знизити зарплатню з 12-ти до восьми. Переконати "Челсі" підписати угоду до кінця червня, оскільки так міланці можуть скористатися італійськими податковими законами і заощадити на його зарплатні брутто близько чотирьох мільйонів (швидше за все, Маротта ставив ультиматум, кажучи, що після червня угоди не буде) - справді майстер-клас.

Італія - не Англія

В день переходу Лукаку до "Челсі" дев'ять з 13-ти перших постів офіційної сторінки клубу в Facebook були про нього. З ним переможець Ліги Чемпіонів здавався просто неймовірно сильним. Тепер здається, що він спалив всі мости не лише з "клубом дитинства", а й з усією Англією.

Статистично він залишив в Англії чималий слід. 121 гол у Прем'єр-лізі – 19-ий результат в її історії. Більше, ніж у Мохамеда Салаха, Кріштіану Роналду. Дідьє Дрогба, з яким його постійно порівнювали. В середньому за матч в АПЛ він забивав більше, ніж Вейн Руні, Роббі Фаулер, Дуайт Йорк, Садіо Мане, Дрогба, лише на 0.015 менше, ніж Роналду. Він став наймолодшим неанглійцем з сотнею голів в АПЛ.

Та навіть в "Челсі" у сезоні 2021/22 він в підсумку став найкращим бомбардиром команди у всіх турнірах (15 голів) та другим у лізі (8).

Втім, він забивав не в важливі моменти. Лише 18 м'ячів забив у ворота команд Топ-6 АПЛ, і лише один з них став переможним. А між тим збігав на не дозволені тренування в Бельгії з рідним "Андерлехтом", публікував в Твіттері секретні клубні дані, сварився з агентами, тренерами, скаржився, викликав критику через зайву вагу та нелюбов до тренувань. Торкався м'яча сім разів за 90 хвилин матчу проти "Крістал Пелас".

Напевно, йому варто було позичити у Маріо Балотеллі футболку з написом: "Why always me?" При тому, що Ромелу вийшов з іншого соціального статусу, ніж Маріо (він навіть має диплом бакалавра в сфері туризму). Вже в його шкільні роки про нього зняли реаліті-шоу, його знімали у рекламі, постійно брали інтерв'ю. Говорили навіть про Лукакуманію. В підсумку вдарило в голову?

Проте Ромелу вже прогримів і може ще. Англія та Італія завжди були різними футбольними світами. Андрій Шевченко достеменно це знає. Навіть при тому, що в "Челсі" Шева за два роки каденції був третім бомбардиром після Дрогба і Лемпарда. Хтось взагалі пам'ятає, що легенди Прем'єр-Ліги Тьєррі Анрі та Денніс Бергкамп грали в Італії ще до переходів до Англії? Бо грали провально.

Сам Томас Тухель нагадав, що в "Челсі" провалювалися чимало Топ-форвардів і ніхто не може пояснити, чому.

А в Італії Лукаку, як казали, став навіть "Інтером". Антоніо Конте обіцяв, що зробить з нього гравця іншого виміру, короля ліги, і зробив. Ніколо Барелла та легенда клубу Алессандро Альтобеллі називали його силою природи, Арріго Саккі – нестримним. Там він почав працювати в тренажерному залі, який раніше ненавидів (під керівництвом легендарного Антоніо Пінтуса), скинув вагу, наростив купу м'язів. Вивчив свою сьому мову.

Він навіть побив Златана Ібрагімовіча. Не лише в футболі, але й в битві характерів, в битві его, в битві зарозумілості. Їхнє знамените бодання увійшло в історію і залишилося муралом біля Сан-Сіро, увійшло в історію й його святкування камбека в дербі з 0:2 на 4:2 з піднятим вгору кутовим прапорцем. Тоді він виглядав просто як переможний Римський Імператор. І його твіт після того матчу "Новий король у місті".

Ось і зараз рефрен повідомлень в Італії про його повернення - "Король повернувся".

Не той "Інтер"

Рік тому, коли він, Конте та Ашраф Хакімі пішли, вболівальники "Інтера" вирували настільки, що тренувальний матч проти "Динамо" провели без глядачів. Вони кидали купюри з вигуками до президента Стівена Чжана "ми викупимо у тебе Лукаку". Малювали мем про тонучий "Титанік", з якого Хакімі і Лукаку відпливають на шлюпках. Його повернення також зустріли захоплено, зібравшись в аеропорту та біля офісів клубу.

Щоправда, захоплюються не всі. Ультрас клубу не пробачили йому відходу. Рік тому називали зрадником, найманцем, і нині заявили, що спочатку не підтримуватимуть його. "До нього ставилися як до короля, нині для нас він просто як всі інші. Нині він повинен доводити все на полі зі скромністю та потом".

Які ще проблеми чекають на нього? Сьогодні "Інтер" значно спокійніший, ніж рік тому. Попри те, що тоді виграв Скудетто, а нині програв. Тим не менш, економічне становище, як і раніше, важке. Зарплату Лукаку він дозволив собі завдяки відходу латераля Івана Перішича – мабуть, свого найкращого гравця у попередньому сезоні. Він має продати ще щонайменше одну зірку. Схоже, лідера оборони Мілана Шкріньяра.

Без Конте оборона вже послабшала, тому від атаки залежить значно більше. В принципі, вона й без Ромелу працювала. Забила лише на п'ять м'ячів менше, ніж з ним. Два її головні форварди у сезоні 2021/22 - Лаутаро Мартінес та Едін Джеко - з гри у лізі разом забили 31 м'яч, Лукаку та Лаутаро у сезоні 2020/21 - 33. Ще й буде серйозна конкуренція, оскільки Джеко поки що залишається, а, можливо, прийде Пауло Дібала.

Можливо, Ромелу здатний досягти успіху лише з Конте та Пінтусом (другий нині у "Реалі"). Так, тут Сімоне Індзагі, який рік тому після тижня праці з ним говорив наближеним, що ніколи не працював з кращим форвардом. Тренер вибивав цей трансфер не менш, ніж сам бельгієць. Але річ в тому, що стиль його гри протилежний Конте. А до нових стилів Ромелу звикає погано.

У Конте просто йшли довгі м'ячі з "автобуса" на Лукаку, і той міг робити з ними все, що хотів без обмежень. Індзагі грає зі значно вищою лінією оборони, без довгих м'ячів, з позиційними атаками, комбінаціями, значно більшими відсотками володіння м'ячем. До такої гри Ромелу незвичний і не факт, що готовий.

Та й тиск значно вищий. Від нього очікують повернути Скудетто. Вболівальники команди злі на Індзагі, вважають, що недосвідчений тренер винен у втраті трофею. "Інтер" був фаворитом у попередньому сезоні і буде ще більшим у наступному, а такого пресингу Лукаку ніколи не витримував. Також очікують на другий вихід поспіль в плей-офф Ліги Чемпіонів, а в цьому турнірі він всю кар'єру провалювався.

35 тисяч з 38-ми сезонних абонементів "Інтера" викупили за кілька годин. І це ще коли прихід Лукаку був лише чутками. Попри перший вихід в плей-офф Ліги Чемпіонів за 11 років, Кубок та Суперкубок, сезон 2021/22 вболівальники "нерадзуррі" не вважають вдалим. Обличчям проекту знову стає Ромелу, і вимагатимуть передусім у нього. Ще й доведеться відвойовувати любов ультрас.

Всі експерти визнають, що його прихід змінив баланс у лізі, що з ним "Інтер" стане сильнішим. А от чи спокійнішим? І чи переможнішим?