Герой футбольного дня. Юрґен Клінсманн

Видатний гравець – це не завжди видатний тренер. Ба більше, в сучасному футболі знамениті в минулому футболісти частіше терплять невдачі на тренерському містку, аніж ті, хто на серйозному рівні в футбол не грав.

Юрґен Клінсманн, безсумнівно, був великим гравцем. Він є не лише героєм свого часу, але й, мабуть, людиною, яка свій час випередила. За збірну Німеччини Клінсманн провів більше ста поєдинків, забив майже п'ятдесят голів. Забивав на кожному з трьох чемпіонатів світу (поспіль) не менше трьох голів. Став бронзовим призером Олімпійських ігор, зібрав повний комплект нагород чемпіонату Європи і назавжди залишився в історії як чемпіон планети.

Клінсманн в своїй грі керувався як розумом, так і інстинктами. Які почуття спонукали Клінсі стати на тренерську стежину? Напевно, здоровий глузд і холодний розрахунок. Як футболіст Юрґен всім все довів з надлишком; як тренер – повинен був починати все з чистого листа.

І ось за спиною – вже дванадцять з половиною років тренерської діяльності. Термін – суттєвий, але, як виявилося, недостатній для того, аби Клінсманн цілком розкрив свою тренерську сутність. Й досі видатний в минулому німецький бомбардир залишається в когорті неоднозначних і загадкових тренерів.

Так, в нього непогано вийшло зі збірною Німеччини, яка під його керівництвом здобула бронзові нагороди чемпіонату світу 2006, а сам Клінсманн став тренером року в Німеччині. З іншого боку, коли Клінсманн пішов, до керма заступив його помічник Йоахім Льов – і підняв Німеччину на значно суттєвіші висоти. Тобто, виникає цілком логічне запитання: а чи витискав Клінсманн максимум зі своїх можливостей?

Далі була "Баварія" – і провал в ній. На чолі мюнхенського клубу Юрґен пропрацював трохи більше року, зарекомендувавши себе тренером без вміння варіювати тактикою, без винахідливості і харизми. Клінсманн виявився недостатньо сильним для такого клубу як "Баварія"…

Інша справа – збірна США. Запрошуючи Клінсманна, тут, здається, не надто переймалися його неоднозначними тренерськими здібностями. За Клінсманна зіграло його ім'я, його репутація гравця, а також статус бронзового призера чемпіонату світу. Володіючи чималими коштами і будучи спроможними надати тренерові "золоті гори", американці шукали свого футбольного месію.

Але Юрґен ним не став – про це вже можна говорити ствердно. Під керівництвом Клінсманна збірна США здобула перемогу на Золотому Кубку КОНКАКАФ 2013, кваліфікувалася на чемпіонат Світу 2014 і дійшла на ньому до 1/8-ї фіналу, але так і не стала монолітною командою. Гойдалки, які спостерігалися в грі і результатах американців, не дозволяли Юрґену почуватися недоторканим. Американська команда не прогресувала; Клінсманн не зумів наділити команду тією родзинкою, яка б виділяла представника зони КОНКАКАФ серед низки інших. Тому того, що відбулося на днях, - звільнення Юрґена Клінсманна, - уникнути було складно.

З іншого боку, більше п'яти років роботи зі збірною – це дуже тривалий період, яким можуть похизуватися далеко не всі представники тренерського ремесла. Але тепер у Клінсманна розпочнеться новий етап. Етап простою чи етап нового професійного виклику – це вже запитання майбутнього.