Словаччина - Україна 4:1. Чотири з чотирьох

За першими хвилинами за звичкою хотілося розставити гравців нашої команди під чотири захисники, але ні. Андрій Шевченко вирішив, що під словом "експерименти" мається на увазі в тому числі і зміна схеми. Таким чином, при атаках у нас було три центрбеки (Матвієнко, Кривцов і Бурда), опорники Маліновський та Степаненко, вінгери Зінченко та Караваєв, атакуючі хави Коноплянка з Циганковим і форвард Борячук. Питань така схема викликала безліч. Почати можна хоча б з того, що Матвієнко все одно завалювався ліворуч, а Караваєва партнери часто забували страхувати при загрозах. Крім того, в центрі поля спостерігався надлишок футболістів, які часто собі не знаходили місця. При грі без м'яча, головною складністю стали Караваєв і Зінченко, які начебто повинні були ставати крайніми захисниками. Але перший за клубною звичкою піднімався дуже високо і не завжди встигав повертатися; другий, схоже, не зовсім зрозумів, що потрібно відпрацьовувати назад або просто лінувався.

Вже за першими секундами виникло відчуття, що всім в центрі поля місця не вистачить

Головні загрози по перших хвилинах приходили якраз із зони Караваєва-Бурди. В одному з епізодів Олександр традиційно не встиг, Микита начебто зробив тактичний фол в районі кута штрафного, але саме цей стандарт виявився результативним. Гол чимось нагадав точний удар у ворота Бойка у виїзній грі проти "Ренна", тільки зараз ще й рикошет від Циганкова втрутився.

Рахунок на табло і навіть моменти на ворота України були другорядною складовою. Куди важливіше, що гра у гостей не клеїлася. Можна просто на підпункти розібрати головні складності.

• 1) не вистачало компактності. Лінія нападу дуже високо піднімалася, а лінія оборони застрягала на місці. Це залишало дуже багато вільних зон словакам, які цим користувалися.
• 2) не вистачало зіграності, що й не дивно. З останніх ігор збірної ми звикли до одного складу, зараз з так званого оптимального в старті вийшли тільки п'ятеро.
• 3) часом складалося враження, що "жовто-сині" не розуміли, хто з ким повинен грати. Іноді просто постфактум закривали якісь зони, але вже було пізно.
• 4) центру поля не вистачало стрижня. Степаненко добрий, як хвилеріз і як варіант для пасу ближньому. Але він не здатний повести всіх за собою і вселити впевненість. Це просто якісний гравець, не більше.
• 5) у виправдання: 90% всієї основи (якщо не більше) в останні роки грають тільки 4-2-3-1. Тому через гру в три центральних губилися на полі.

Степаненко із захисниками часто опинявся відрізаним від решти команди

Тим часом словаки продовжили розривати нашу оборону. Гамшик з правої частини штрафного майданчика був у забійній позиції, але в площину не потрапив. Потім Мак розгойдав Караваєва, якого ніхто не страхував, але пробив вище поперечини. Нарешті, Зреляк після ще однієї нескладної комбінації через лівий фланг атаки замикав крос, проте в площину не влучив.

Лише за десять хвилин до свистка на перерву вдалося вперше проникнути в словацьку штрафну, проте навколо Циганкова було п'ятеро захисників, тому точний пас зробити виявилося важко. Трохи раніше наша команда спорудила прем'єрну спробу пресингу, яку якісною назвати неможна. А завершився тайм ударом здалеку від Малиновського - хоч щось.

• Читайте також: Словаччина - Україна 4:1. Як це було

Другий тайм почався з розміну голів, що додало грі темпу. Вперше за вечір вдалося втекти флангом Караваєву, який записав на свій рахунок асист. Однак наша оборона і слово "надійність" сьогодні були в різних вимірах. Знову не з усіма допрацювали, давши зухвало - п'ятою - Зреляку замкнути передачу праворуч. На душі було б приємніше, реалізуй Борячук і Коноплянка вихід на одного захисника, але в ситуації не розібралися. І практично в атаці у відповідь знову по правому краю нашої оборони Гамшик зробив четвертий гол.

Наша команда явно додала в русі після перерви. Схоже, під час 15-хвилинки штабу Андрія Шевченка вдалося вселити впевненість у хлопців, які в першому таймі виглядали пригнічено. Стали виходити не тільки рідкісні індивідуальні проходи, але і невеликі комбінації в три паси. Правда, на той час словацька оборона вже увірувала в свій успіх і нашій лінії нападу - яку до того часу представляли Циганков, Коваленко і Шапаренко - стала дозволяти аж надто багато. Дуже шкода, що в такій ситуації у нас не "зайшли" моменти Степаненка, Циганкова і здалеку від Зінченка. Можна було змусити суперника понервувати.

Цифри і факти

• Андрій Борячук та Ігор Пластун дебютували у збірній України.
• всі чотири удари в площину збірної України виявилися гольовими.
• збірна України перериває дев'ятиматчеву переможну серію
• вперше з 2011 року Україна пропускає чотири голи в одному матчі.

Словаччина - Україна 4:1
Голи: Альберт Русняк 6, Юрай Куцка 26, Адам Зреляк 52, Роберт Мак 61 - Євген Коноплянка 47
Словаччина: Мартін Дубравка, Петер Пекарік, Мартін Шкртел, Ян Грегуш, Альберт Русняк, Мілан Шкриньяр, Адам Зреляк (Міхал Дюріш 82), Давид Ганцко, Марек Гамшик, Юрай Куцка (Матуш Беро 30), Роберт Мак (Мірослав Стох 69)
Україна: Денис Бойко, Андрій Борячук (Віктор Коваленко 62), Сергій Кривцов (Ігор Пластун 14), Микита Бурда, Тарас Степаненко, Руслан Маліновський, Євген Коноплянка (Микола Шапаренко 64), Віктор Циганков, Олександр Зінченко, Олександр Караваєв, Микола Матвієнко
Попередження: Ян Грегуш 49 - Микита Бурда 22, Тарас Степаненко 87, Ігор Пластун 90