Футбол і Війна. Македонія. Рух проти системи

UA-Футбол після невеликої перерви продовжує цикл матеріалів про те, як збройні конфлікти впливають на футбол. Цього разу розповідь піде про країну (між іншим - суперницю України у відборі до Євро-2016), яка мирним шляхом здобула свою Незалежність, однак, як і наша держава, не уникнула кривавого протистояння на своєму шляху.

Конфлікт в Македонії – інтенсивні міжетнічні зіткнення між македонцями та албанськими сепаратистськими угрупуваннями

Тривалість конфлікту – одинадцять місяців (з січня по листопад 2001-го року)

Місце конфлікту – північ Македонії

Втрати – близько тисячі осіб

Результат – Охридська угода, яка засвідчила перемогу македонських сил

Колись на Балканському півострові існувала держава Югославія, котра за своїм потенціалом і ресурсами вважалась серйозною силою на континенті. Югославія будувала соціалізм і на її території уживалось чимало етносів. А потім настали буремні 90-ті; в світовій політиці і устрої різко змінилися акценти. Світова соціалістична система швидко розвалювалась, по всій Європі спостерігався національний підйом, імперський лад уже не міг встояти під натиском руху боротьби за незалежність.

В 1991-му році від Югославії відділилися чотири з шести союзних республік – Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина та Македонія. Перед тим у всіх республіках пройшли вибори, перемогу на яких отримали націоналістичні сили. Із цих чотирьох країн мирним шляхом свою незалежність отримала тільки Македонія.

Національний девіз країни "Воля або смерть" трохи контрастує з офіційною назвою: "Колишня югославська Республіка Македонія". Але македонці не від ностальгії називають свою державу колишньою югославською, а через значно буденніші причини.

В 1993-му році з клопотанням до ООН звернулась Греція, яка наполягала саме на такій назві для своїх сусідів, оскільки Македонія – це надто узагальнене найменування. Щоб не плутати країну з історичною областю Македонією, з Древньою Македонією, з Егейською Македонією (в Греції) та Пиринською Македонією (в Болгарії), ООН стала іменувати країну саме Колишньою югославською Республікою Македонією.

В Македонії життя завжди відрізнялося від життя в інших югославських республіках. На території маленької держави мирно уживалися різні національності та етноси. З точки зору етногенезу македонці найближче до болгар, але в країні абсолютно нормально ставляться й до інших етнічних груп. Тобто, особливою любов'ю нікого не пестять, але і не ненавидять. Єдиний виняток – це албанці.

Як і в Сербії, албанці розпалили на території Македонії вогнище міжетнічних конфліктів. На початку 2000-х років маленьку країну охопив відкритий кровопролитний конфлікт, який з часом набрав форму партизанської війни. На сьогодні македонській владі вдається власними силами контролювати ситуацію на півночі країни (де, власне, й проживає основна частина македонських албанців), але постійні локальні зіткнення не дозволяють державі нормально розвиватися в економічній площині.

Албанці проживали на території сучасної Македонії ще з часів Османської імперії. В часи Союзної Югославії влада застосовувала до албанських меншин репресивні міри, але з часів отримання Македонією незалежності ситуація, звісно, змінилася. Албанці, які станом на 1991-й рік становили 21% населення Македонії, відчули себе більш вільно, утворивши на півночі країни потужний ареал. Македонські албанці бойкотували референдум щодо незалежності Македонії, а згодом, коли до країни хлинув потужний потік албанських біженців із Косова, албанці почали клопотати щодо автономії албанських районів на території Македонії.

Ситуація розхитувалась. Маючи перед очима приклад успішних дій албанської Армії Визволення Косова на території сусідньої Сербії, в албанських районах Македонії почали утворюватись свої збройні угрупування. Сепаратисти називали себе Армією національного визволення (АНВ). На початку 2001-го року почалися активні бойові дії.

Члени АНВ почали нападати на військових та правоохоронців. Ті спочатку не давали відсічі, але ситуація загострилася через натиск цивільного населення, яке просило про допомогу, а в разі подальшої пасивності дій македонських правоохоронців грозилося саме брати в руки зброю і давати албанцям відсіч. Зіткнення почали виникати стабільно, а центром бойових дій стало місто Тетово.

За менше ніж одинадцять місяців за офіційними даними загинуло близько тисячі осіб, що для маленької країни було шоком. В листопаді 2001-го македонський уряд пішов на компроміс з албанськими бойовиками. Останні склали зброю, а влада Македонії зобов’язалась розширити права албанської громади.

Так закінчилась активна фаза конфлікту, хоча суперечки і локальні зіткнення між албанцями та македонцями в середині країни так і залишились звичним устроєм буденного життя в Македонії.

Звісно, окремо від подій в країні не міг триматися і футбол. Спорт в балканських країнах, взагалі, повністю просякнутий націоналістичними та ідеологічними ідеями. В Македонії найбільш палким вважалося Вічне дербі – це протистояння ворогуючих команд "Вардара" та "Пелістера". Особливо стосунки між двома фанатськими рухами загострилися в 1989-му році, коли "Вардар" поїхав до "Пелістера" в гості на матч другого Дивізіону чемпіонату Югославії і господарі завчасно вибудували план гостинного прийому "червоно-чорних" (прізвисько "Вардара", і, відповідно, їх вболівальників).

Головна ідея тієї сутички – то помста фанатів "Пелістера" за те, що свого часу їх не прийняли ультрас "Вардара", коли головна команда Македонії (а це саме "Вардар") протистояла "Црвені Звезді". Тоді місцеві прихильники червоно-чорних кольорів сприйняли вболівальницьку делегацію із Бітова (місто, де базується "Пелістер") як недругів, ворожо відмовивши їм в проханні розділити сектор. Тоді від господарів звучали гасло на подобі "де народився, там і пригодився", що стало лейтмотивом культури вболівання по цілій країні.

З часом фанати "Вардара" почали організовуватись у союзи, які йшли воювати практично проти всіх (рух навіть гасло таке мав "Ми проти всіх"). Проти всіх, окрім фанатської організації "Vojvodi" – вболівальницький рух ФК "Тетекса".

"Тетекс" – футбольний клуб з міста Тетово – того самого, яке було центром Македонського конфлікту. "Тетекс" було засновано в 1953-му році при текстильному комбінаті "Тетекс", від чого, власне, і пішла назва команди. За "Тетекс" вболівали македонці, тому для македонських албанців ця команда була чужою. В 1979-му році албанці Тетово на противагу заснували свій колектив – ФК "Шкендію".

Фанатський рух "Шкендії" розвивався на націоналістичних албанських ідеях, тому "Ballistet" (так називає себе армія "Шкендії" – на честь Балі Комбетар – албанської націоналістичної, антикомуністської і антимонархічної організації, яка приймала участь у Другій світовій війні) майже не мала і не має союзників. Крайній націоналізм виводив македонських вболівальників з себе: перед поєдинками "Шкендії" її фанати співають гімн Албанії, показово паплюжать символіку Македонії, виголошують гасла типу "Ubi, ubi, srbina!" ("Вбий серба").

"Ballistet" інколи вдавалася до шокуючих методів: у 2008-му році "Шкендії" загрожував виліт з елітного дивізіону і команда надіялась врятуватися в матчі проти "Работнічкі". "Шкендія" поступалась після першого тайму 0:1 і фанати команди не знайшли нічого кращого, окрім як в перерві поєдинку увірватися до підтрибунного приміщення і напасти на гравців та тренерів "Робатнічкі" (це команда зі Скопьє – столиці Македонії). Правоохоронці не змогли вгамувати оскаженілих фанатів, тому матч було припинено і "Шкендія" таки вилетіла.

Це все й так було дуже гостро, але "Ballistet" не обмежувалась футболом. Члени організації нападали на македонців далеко за межами стадіону і в не футбольний час. В Тетові організацію офіційно визнали винною в паплюженні пам’ятника македонським партизанам, полеглим в національно-визвольній війні. Стався цей акт вандалізму незадовго до дня Незалежності Македонії. Навесні 2012-го члени "Ballistet" ножем порізали македонського поліцейського в знак помсти за вбивство двох етнічних албанців в місті Гостиварі.

До слова, "Шкендія" невдовзі після свого заснування і злету була розформована югославським урядом, так як урядовці боялися, що фанатський рух команди буде розвиватися на албанських націоналістичних ідеях (небезпідставно, як виявляється, боялись). Постала з попелу "Шкендія" після отримання Македонією незалежності. З того часу і бере свій початок Етнічне дербі – протистояння "Тетекса" (з підтримкою македонців) та "Шкендії" (з підтримкою албанців).

Під час поєдинків цих суперників "Ballistet" і "Vojvodi" виходили далеко за рамки футболу. Перші співали про те, що "Тирана – наша, Косово – вже наше, а Тетово – скоро буде наше", на що другі відповідали гаслами "албанці, – йдіть геть". Після матчів на площах міста не раз зав'язувались масові сутички, у яких вже приймали участь і далекі від футболу люди – ті, хто вважав за потрібне виразити свою позицію в цьому етнічному конфлікті.

Так от, банда "Вардара", яка позиціонує себе як македонська націоналістична організація, виразила вболівальникам "Тетекса" підтримку в цій боротьбі зі зухвалими албанськими прихильниками ФК "Шкендії". А це вже було великою проблемою для влади Македонії. У "Вардара" – головного клубу країни – армія вболівальників настільки потужна, що на виїзд легко збирається дві-три, а то й до п’яти тисяч чоловік. І так страшні заворушення ризикували перетворитися на масову різню. Згодом влада вдалася до рішучих кроків: фанатам просто перестали продавати квитки. Тобто, вболівальникам "Шкендії" не продають перепустки на матчі "Вардар" – "Шкендія", а вболівальникам "Вардара" – на матчі "Шкендія" – "Вардар".

Зустріч фанатів Шкендії та Вардара в сезоні-2000/01

Але, звісно, вболівальницький рух, оснований на націоналістичних ідеях, настільки потужний, що контролювати його – справа дуже складна. Одного разу владі таки не вдалося стримати армію "Ballistet", що обернулося масовою бійкою в столиці.

"Ballistet" воюють не тільки з македонцями, але й з сербами. Після дуелі "Партизана" та "Шкендії" в кваліфікації Ліги чемпіонів 2011/12 тренер сербської команди заявив, що атмосфера на стадіоні "Шкендії" була настільки наелектризованою, що його підопічні боялися грати. А останній помітний інцидент – це матч між збірними Сербії та Албанії. Після вердикту, який винесли дисциплінарні органи, "Ballistet" на матчі чемпіонату Македонії проти столичного "Металурга" тримали плакат з приблизно таким написом: "Шановний Платіні, наших гравців б'ють і виграють 3:0. Якщо ж ми вб'ємо їх в матчі-відповіді, то отримаємо місце в фінальній частині ЄВРО-2016?".

Скажіть македонцям, що футбол поза політикою…