Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1


Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1

На чемпіонаті світу U-17, який в ці дні проходить в Індії, вже визначилися всі учасники плей-офф. UA-Футбол згадує яскравих футболістів, які вперше заявили про себе на юніорських мундіалях.

Перший чемпіонат світу для сімнадцятирічних відбувся в Італії в 1991 році. До цього ФІФА провела три юніорських світових першості, але з віковим обмеженням U-16. Уже тоді була закладена традиція успішного виступу африканських команд на юніорському, юнацькому та молодіжному рівні. У той же час, в дорослому футболі збірні з чорного континенту досі не добиралися навіть до півфіналу чемпіонату світу.

У цього феномена існує два простих пояснення. По-перше, африканці по природі своїй фізично формуються раніше європейців і американців, а в такому юному віці ця перевагу може виявитися вирішальною. І по-друге, відомо дуже багато випадків, коли футболісти з цього регіону підробляли документи про дату народження, «скидаючи» одразу кілька років. Інакше кажучи, проти щуплих 16-17-річних юнаків виходять грати більш зрілі, потужні і дорослі хлопці, які змітають суперника за рахунок «фізики».

Звичайно, можна нарікати лише на домисли і припущення, адже далеко не всі випадки подібного бюрократичного чаклунства вдається довести. Але навіть зараз таких ситуацій предостатньо. Якщо уважно подивитися на склад збірної Нігера на поточному чемпіонаті світу U-17, то можна виявити СІМОХ футболістів з датою народження 01.01.2000. Будь-яка людина, що мала хоч якесь відношення до футбольної школи, може пояснити, як і для чого проводяться подібні махінації.

Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1 - изображение 1

Збірна Нігера перед матчем із Бразилією

Відзначимо, що крім представників збірної Нігера на турнірі є всього три людини, які за документами народилися 1 січня 2000 року: турок Шахан Акіюз, німець Ніколас Кюн і костаріканець Андрес Ернандес, а індус Парабшукхан Сінгх записаний від другого січня того ж року. Безумовно, хтось із них дійсно міг народитися в цей день, проте в світі спорту подібні збіги виглядають занадто підозріло.

На історичному турнірі 1991 року також перемогли африканці. На шляху до успіху збірна Гани здолала бразильців і іспанців, а її лідер Самуель Куффюр награв на запрошення в «Торіно». За кілька років центрбек відправився в «Баварію» де згодом став незамінною одиницею у ланці оборони, шестиразовим чемпіоном Німеччини і переможцем Ліги чемпіонів.

Незважаючи на провальний виступ, мундіаль можуть вважати успішним і італійці. Господарі чемпіонату світу хоч і не вийшли з групи, але дали можливість заявити про себе майбутньому дорослому чемпіону світу Алессандро Дель П'єро. Серед південноамериканських зірок варто виділити аргентинського диспетчера Хуана Себастьяна Верона.

Через два роки у фіналі грали збірні Нігерії та Гани. Цього разу «Чорні Зірки» все з тим же Куффюром у складі поступилися у вирішальному матчі неймовірно талановитому поколінню «Суперорлів». Нванкво Кану і Вілсон Орума ураганом пронеслися по всіх суперниках, забивши на двох 11 м'ячів, а згодом привели свою збірну до перемоги на Олімпійських Іграх-1996. Пізніше до них прийшов успіх і на клубному рівні. Кану, до речі, підкорилося дуже рідкісне досягнення - перемога у всіх трьох єврокубках. Крім них шанувальники АПЛ могли також запам'ятати Селестена Бабайяро, який відіграв більше двохсот матчів за «Челсі» і «Ньюкасл».

Що стосується інших збірних, то знову можна відзначити італійців, які не вийшли в плей-офф і знову явили світу порцію майбутніх зірок. Легендарні Джанлуїджі Буффон і Франческо Тотті стали активними учасниками ганебного виступу (одне очко, різниця м'ячів 1:7), який не зашкодив ранньому початку їх неймовірних кар'єр у Серії А.

Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1 - изображение 2

Впізнаєте іператора Рима?

У 1995 році в Еквадорі на перші ролі вийшла карнавальна збірна Бразилії, проте завоювати титул їй не вдалося. Жуліо Сезар до фіналу пропустив лише одного разу, проте у вирішальному матчі «поплив» і за годину гри тричі діставав м'яч із сітки. Не допоміг йому і майбутній суперник по Серії А Жуан. Майбутні дворазові переможці Кубка Конфедерацій і Копа Америка не зуміли стримати атакувальну ланку збірної Гани, яка досить швидко повернула собі звання кращої команди планети.

Із переможців юніорського ЧС серйозних успіхів у дорослому футболі домігся лише один гравець - Стівен Аппіа. На піку своєї кар'єри хавбек навіть розжився трофеями з «Ювентусом» і «Фенербахче», після чого зі скандалом покинув турецький клуб.

Саме на еквадорському турнірі запалилися зірочки яскравих аргентинських хавбеків Естебана Камбьяссо і Пабло Аймара. Трохи пізніше їх команда проявила себе на чемпіонаті світу U-20, який впевнено виграла.

На тлі південноамериканської феєрії трохи загубилися вихованець «Реала» Міста і майбутній переможець Ліги чемпіонів-2005 Харрі К'юелл.

На наступному чемпіонаті світу складу фіналістів не змінився, що дозволило Бразилії взяти впевнений реванш. Головною зіркою турніру став Роналдіньо, який вів за собою «Селесао». У першому ж матчі він взяв участь у п'яти голах з семи, а у фіналі саме його дії призвели до обох забитих м'ячів. До основної збірної Бразилії «маленький Роналдо» дістався досить швидко, а його гол у ворота англійців на ЧС-2002 вже давно став класикою. Роналдіньо став художником від футболу, гра якого заворожувала і викликала захоплення по всьому світу.

Цікаво, що партнерами по лінії атаки у «десятки» були два майбутніх представника чемпіонату України. Діого Рінкон, який виступав за «Динамо», міг у розквіті сил перебратися в топ-чемпіонат, але змушений був задовольнятися «дублем» киян, а історія взаємин Матузалема і «Шахтаря» до сих пір відлунює судовими позовами.

Молоді та ранні. Зірки на чемпіонатах світу U-17. Частина 1 - изображение 3

У срібних призерів досягнення набагато скромніші. Нікому з ганців так і не вдалося засвітитися на серйозному рівні. Звання Кращого бомбардира і Кращого гравця турніру завоювали іспанці Давид і Серхіо Сантамарія, проте в дорослому футболі набагато успішніше проявили себе їх партнери - Ікер Касільяс і Хаві Ернандес. Вони стали символами своїх клубів, а їх дружба - показником поваги між учасниками Ель Класико. До того ж, за кілька років вони стали ключовими гравцями неймовірно збірної Іспанії, яка виграла чемпіонат світу і два Євро поспіль.

Ще одного майбутнього чемпіона світу привезла збірна Німеччини, яка вперше уникла провалу і дісталася аж до півфіналу. Ним став Роман Вайденфеллер, який до ½ фіналу пропустив лише один гол. Крім нього «в люди» вибилися хавбеки Себастіан Дайслер і Себастіан Кель. Серед інших команд варто відзначити аргентинця Габріеля Міліто і малійцями Мамаду Діарра, пограти на перших ролях в кращих лігах Європи.

Останній турнір XX століття (1999) ознаменувався другою перемогою бразильців поспіль і виявився дуже бідним на майбутніх суперзірок. Серед переможців турніру така знайшлася лише одна - Адріано, що запам'ятався своїми виступами в «Інтері» та «Пармі». На такому безриб'ї головним відкриттям став багаторічний лідер збірної США Лендон Донован. Також на цьому юніорському мундіалі широкому загалу стали відомі Пепе Рейна і Мікаель Ессьєн.

Як показує практика, далеко не всі зірки юнацьких та молодіжних турнірів проявляють себе на дорослому рівні. Успіх знаходить молодих хлопців занадто рано, а випробування мідними трубами в такому віці здатні пройти одиниці.

P.S. У другій частині ми поговоримо про провали Ін'єсти і Фернандо Торреса, голи форварда «Говерли» і про двох талантів століття, які так і не реалізували навіть половину свого потенціалу.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (0)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...