Матчі без арбітрів, або Трохи про джентльменський дух гри

Футбольні арбітри в наш час часто відіграють ключову роль на полі, багато скандалів виникають за рішеннями рефері і до них, на жаль, всі вже звикли. Залишатися в тіні, а значить бути справжнім провессіоналом, виходить у небагатьох. Зараз в це неможливо повірити, але були часи, коли в футбол грали взагалі без арбітра. В середині XIX століття на батьківщині Спорту №1 в Англії команди перед початком гри спільно домовлялися про кількість гравців в складі і тривалість матчу.

У футболі дуже строго дотримувався джентльменський дух. Спірні моменти вирішувалися спільно, а кожен гравець повинен був вивчити правила, перш ніж вийти на поле. Але, одного разу студентські команди Ітона і Вінчестера виступили з ініціативою допускати на матчі так званих "посередників". По одному посередникові стояли біля воріт кожної з команд, рахували забиті м'ячі і визначали сам факт взяття воріт. Правда, з неодмінною умовою: якщо їх про це попросять самі футболісти.

• Суркіс звернув увагу на дивні рішення судді в кубковому матчі з Олександрією

Потім, крім посередників, на матч стали вибирати одного рефері, який знаходився за межами поля і виносив рішення в тих випадках, якщо посередники не брали відповідальність на себе. У 1881 році на рефері поклали обов'язок поодинці вирішувати: чи був забитий м'яч. Але, подібне нововведення приживалося насилу: багато футбольних клубів протестували, вважаючи, що суддя буде надавати занадто великий вплив на результат матчу. При цьому, арбітр і раніше судив матч, не виходячи на поле, він повинен був знаходитися за бічною лінією.

На поле судді почали з'являтися тільки з 1891 року, до речі, тоді ж у них з'явився свисток, c допомогою якого він і керував грою. Але, якщо рішення зараховувати чи ні гол суддя приймав особисто, то покарати гравця за якесь порушення він міг тільки в тому випадку, якщо до нього звернуться футболісти.

Повноваження головного арбітра розширили тільки в 1896 році. А посередники стали бічними суддями, але єдине, що від них вимагалося в той час: фіксувати м'яч за межами поля. Нагадаємо, сучасне правило "поза грою" ввели тільки 1990-му році.

З розвитком професійного футболу, арбітрам почали навіть виплачувати невеликі гонорари. Правда, з однією умовою: якщо матч проходив більш ніж в 30 милях від дому, де живе суддя.

• Може вистачить?! Маріуполь незадоволений суддівством Арановского

Цікаво, що поява свистка у футбольного арбітра, пов'язане з кумедною історією. До цього арбітри подавали команди голосом або використовували дзвіночок. Але, на одному з матчів арбітром був поліцейський. Коли на поле спалахнула бійка, він, не довго думаючи, скористався свистком. Приголомшені футболісти тут же припинили бійку. Ось і вирішили футбольні чиновники, що свистком судді буде простіше управляти грою. Незважаючи на те, що було це в XIX столітті, нічим іншим свисток поки не замінили.