На полі було простіше: Джордж Веа виявився поганим президентом

На імпровізованому футбольному полі на околиці Монровії йде футбольний матч. Команда в блакитних футболках явно більш майстерна і легко контролює м'яч; суперники намагаються оборонятися, але настільки награно, що кореспондент BBC, який стоїть біля кромки поля, не витримує: "А їм заборонили нападати на нього? Була якась вказівка?".

Коли закінчується тайм, він задає те ж питання Джорджу Веа особисто. Той швидко відповідає, мовляв, ні-ні, нічого такого, просто у мене крутий дриблінг.

Але вже через пару хвилин інший сорокарічний чоловік у блакитній формі змовницьки підморгує журналістові: "Взагалі-то тут є негласне правило - не пресингувати президента занадто жорстко. Ми виграли абсолютно всі матчі, а він найкращий бомбардир. Ну, ви розумієте ... "

Чоловіка звуть Крістофер Вре. Фанати "Арсеналу" зі стажем повинні його пам'ятати - в кінці 90-х він награв близько 30 матчів за "канонірів". І ще він двоюрідний брат Веа.

***

Сам Джордж в той день мав їхати з візитом на Мадагаскар, але в останню мить змінив плани. Це абсолютно в його стилі. Володар Золотого м'яча обожнює швидкі рішення. Навіть релігію він міняв тричі: з християнства переходив в іслам і назад.

Ця непередбачуваність укупі з видатними фізичними даними і безмежним егоїзмом робили Веа найнебезпечнішим форвардом свого часу. Його кращі голи - суцільно авантюри, на які міг піти тільки шалено впевнений в собі хлопець.

Спочатку здавалося, що і з політикою буде так само. На виборах 2017-го Джордж вважався аутсайдером, але по ходу кампанії знищив популістськими заявами кандидата від правлячої партії Джозефа Бокая, набравши в другому турі понад 60% голосів.

До слова, це були вже другі вибори для екс-футболіста - в 2005-му він намагався стати президентом, але тоді без шансів поступився співробітниці Світового банку Елен Джонсон-Серліф. Вона активно підтримувала Бокая на виборах в 2017-м, але цього разу Веа її переграв. У 2005-му йому закидали відсутність освіти та досвіду, проте з тих пір він закінчив університет і активно брав участь у політичному житті.

Для володаря Золотого м'яча в цьому не було нічого нового - ще футболістом він неодноразово висловлювався проти режиму Чарльза Тейлора, який довів Ліберію до майже двадцятирічної громадянської війни. Веа зі своєї кишені оплачував всі виїзди місцевої збірної, допомагав біженцям, добивався припинення вогню, був послом доброї волі ООН і отримав приз Артура Еша "за людяність і благодійність".

"У мене немає досвіду, але є добрі наміри. Хочу, щоб у людей в Ліберії була електрика і освіта", - простота екс-футболіста підкупила народні маси, і вони дали йому шанс. І тепер багато хто в цьому розкаюється.

***

"Чесно кажучи, це перший раз за все моє життя, коли я не можу купити дітям подарунки на Різдво. У мене немає грошей навіть на пару нових тапочок", - журиться BBC мати п'ятьох дітей. Вона працює в суді, але там уже давним-давно не видають зарплату. Точніше, формально вона зараховується, але зняти її не можна - грошей ніде немає.

МВФ не дозволяє безконтрольну емісію, побоюючись повторення історії з Зімбабве; миротворці ООН країні більше не допомагають, хоча раніше нараховували 150-330 доларів на людину; зростання економіки після вірусу еболи сповільнилося до 0,4% в рік. В результаті і стався колапс.

З раннього ранку до пізнього вечора біля банків черги - люди сподіваються зняти хоча б крихти, щоб прогодувати сім'ї. Якщо комусь на руки видають п'яту частину зарплати - це велике везіння.

У більшості випадків гроші зараховуються на мобільні рахунки, так що розмовляти ліберійці можуть хоч до наступних виборів. Тільки ось до них ще треба дожити, а поки над країною витає привид розрухи. Магазини закриваються тут і там. На деяких ще жваво висять таблички "Переоблік", але полиці давно порожні, а двері замкнені.

Перед Різдвом Веа схвалив спустошення рахунків країн-донорів в Центральному банку країни, наразившись на люту критику від G7. Президент б'є себе в груди, що гроші взяті в кредит і їх повернуть, за звичкою звинувачуючи в усіх гріхах попередників, але ті непохитні.

Це раніше Джордж асоціювався з ефектними голами. Тепер Веа - це 30% інфляції на рік, тотальне безробіття і корупція на кожному кроці. Сам президент майже рік відмовлявся декларувати майно, незважаючи на вимоги законодавства. Тим же грішать і його соратники, в тому числі і в правоохоронних структурах.

Масштаби розкрадання бюджету вражають. 100 млн доларів примудрилися вкрасти прямо з Держбанку при емісії. Згодом поліція заарештувала главу банку Чарльза Серліфа, сина колишнього президента, але суд його виправдав. Гроші, між тим, незабаром були виявлені на зарубіжних рахунках, і лише частину їх вдалося повернути.

***

"Після року твого правління, наші люди - твої люди - голодні. У них не вистачає на хліб з маслом. А погано керована економіка - не краще підмога для миру. Коли люди голодні, вони стають злими. Ліберія зла, тому що їй нічого їсти", - звертається по радіо до президента один з лідерів місцевої методистської церкви Корту Браун.

Він не перебільшує - спалахнути країна може в будь-який момент. Для Ліберії це не ново - в 1986-2003 роках тут загинула десята частина населення, близько 250 тисяч осіб. У ті роки Веа, його голи і благодійність були промінцем світла для країни. Протиборчі угруповання припиняли пальбу в дні його матчів. Але все змінилося.

У червні 2019 го по Монровії прямували десятки тисяч людей. Все пройшло мирно - вони ще вірять, що президент готовий їх почути. Вони чекають. Але їх терпіння закінчується.

Поки середній дохід впав до 1,25 долара на людину, Веа тиждень вшановував за держрахунок Арсена Венгера. Француз навіть отримав найвищу державну нагороду Ліберії - Орден Африканської Спокути. Треба думати, за згоду подивитися ще нікому невідомого Джорджа в "Монако" в 1988 році. Паралельно Веа почав реконструкцію рідного масиву нетрів Гібралтар. Пішла чутка, мовляв, він це робить за свій рахунок, але на ділі на проект взяли мільйон з бюджету.

А ось забудовувати пустир, ймовірно, Веа буде вже самостійно - за час президентства він вклався в дві великі будівельні компанії, які після цього розгорнули бурхливу діяльність в столиці.

***

Веа обіцяв інвестиції, але за два роки вийшло побудувати тільки один металургійний завод. Він вимагав справедливості, але по факту їздить з кортежем з восьми елітних авто. Він наполягав на реформах, проте домігся лише безкоштовної вищої освіти для всіх, поставивши і без того збиткові університети на грань виживання.

Ну і ще Джордж грає в футбол з манекенами, а з недавніх пір і співає - з високою метою привернути увагу до боротьби з коронавірусом. Чума XXI століття добралася до Ліберії і навіть вбила там півтора десятка чоловік. Приблизно стільки ж помирає в Монровії кожен день від дешевого китайського алкоголю.

З цією проблемою Веа, однак, боротися не поспішає. Відправивши націю на карантин, він заборонив приватним ЗМІ робити більше трьох запитів до органів влади, за що був розкритикований групою неурядових організацій. Пішли розмови про диктатуру, але Джордж не удостоює їх увагою.

"Я грав на різних стадіонах, і мене освистувати 100, 200 тисяч осіб. Тим не менш, вони не завадили мені виграти Золотий м'яч. Навіщо підводити підсумки минулого року? Давайте подивимося, що бог дасть нам в цьому", - посміхається президент.

Один з найбільших егоїстів в історії футболу, він таким же залишився і в кріслі президента, і навіть не зрозумів, що це погано. Шкода, але, мабуть, така доля у Ліберії. Ще в середині XIX століття американці привезли сюди тисячі рабів-вільновідпущеників, щоб вони оселилися на історичній батьківщині, і перше, що ті зробили - завели собі рабів з місцевих.

Так воно з тих пір і триває.