Збірна світу-2020. Версія UA-Футбол. Центральний захисник

З тиждень тому головний тренер "Реала" відсипав чергову порцію компліментів нападникові Каріму Бенземі. Нічого нового, але для контексту найкращих гравців 2020-го року – актуально. "Чи найкращий Бензема французький нападник в історії? Для мене – так… Для мене він найкращий. Зараз він досконаліший гравець, аніж був раніше. Він думає не тільки про голи, а й про допомогу своїм партнерам, створення моментів для них. Проте, Карім забиває, коли команда просить цього. Навіть за неідеальної гри Бензема легко здатний оформити дубль".

Достатньо увімкнути та переглянути бодай один матч "Реала", щоб переконатися – Зідан не бреше. Будь-який матч. Там, де Карім забивав, ви апріорі знайдете підтвердження. Там, де не забивав, але команда перемогла – знову побачите Бензему в ролі локомотива (наприклад, червневий поєдинок з "Ейбаром", з якого розпочалася чемпіонська серія мадридців). І навіть там, де команда провалювалася з тріском (наприклад, у листопадовому поєдинку проти "Алавеса"), ви побачите, як Бензема тягнув команду за собою та боровся з безнадією.

Однак він не отримав би Золотого м'яча, навіть якби той вручався за підсумком 2020-го року. Ніхто з футболістів не проявив себе цьогоріч ліпше, аніж Роберт Левандовський. Хоча усім іншим, хто розташувався за спиною поляка, Бензема міг би кинути виклик: і другому за версією ФІФА Кріштіану Роналду, і третьому Ліонелю Мессі.

Ширшій популяризації Бенземи завадили, мабуть, не надто впевнені командні виступи "Реала". Мадридці так і не зуміли в останній Лізі чемпіонів просунутися далі 1/8-ї, в першій половині поточного євротурніру ледь уникнули найгучнішого у своїй історії провалу (загроза не виходу з групи була цілком реальною), не лідирують в поточній Ла Лізі. У 2020-у в списку здобутків лише два пункти: виграний Суперкубок (третій за престижністю турнір в Іспанії), а також чемпіонство. Останнє – це головний козир. Проте "Реал" виграв чемпіонат далеко не з позиції сили. Цю перемогу можна характеризувати як наслідок уміння найкраще протидіяти кризі (як внутрішньокомандній, так і в іспанському футболі загалом).

До чого тут Бензема, адже визначаємо одного з двох найкращих центральних захисників світу? Для противаги. Якщо Каріма, попри всі його заслуги, можна скидати з рахунків в площині "найкращих / найсильніших / найяскравіших", то Серхіо Рамоса – ні. Певно, навіть якби "Реал" приплентався до фінішу Ла Ліги після "Барси" чи "Атлетико", Рамос все одно був би серед найліпших. І це закономірно.

Але ж не сказати, що "Реал" впродовж року був бездоганним в захисті. З Варана зробили посміховисько футболісти "МанСіті" в Лізі чемпіонів, Мілітао та Начо (разом з Вараном) в глухий кут заганяли Дентіньо та, прости Господи, Віктор Коваленко. А Марсело як "солодку булочку" в контексті планів на половині поля "Реала" сприймають навіть аутсайдери Ла Ліги. Помилявся також і Серхіо Рамос. Однак це той показовий випадок, коли можна (і треба) сказати, що не помиляються лише ті, хто нічого не робить.

"Нас визначають не помилки, а те, як ми наближаємось до наступних цілей"…

Так прокоментував капітан "Реала" та збірної Іспанії результат матчу "Фурії Рохи" проти Швейцарії (Ліга націй), в якому Рамос не реалізував два пенальті. Не реалізував не через випадковість, не через феноменальну гру голкіпера чи приспущений м'яч – через власну недолугість. Обидва удари Рамоса були бездарними, спроба паненки – то взагалі курям на сміх. Але ні у кого навіть не повернувся язик в спробі покритикувати Рамоса чи піддати сумнівам його значення для збірної Іспанії.

"Якщо надалі ми заробимо три, чотири пенальті, - та скільки завгодно, - він виконає кожен з них"…

У цьому увесь Серхіо Рамос. Його гра в обороні не ідеальна? Він забивав у шести поєдинках одинадцятиматчевої фінальної чемпіонської серії "Реала" в кінці минулого чемпіонату (десять перемог і одна нічия). Його команда ледь вийшла з групи Ліги чемпіонів? Він забив "Інтеру" та встановив рекорд турніру серед захисників за кількістю результативних ударів головою (вісім), випередивши легендарного Джона Террі (сім). Його "Реал" виграв Ла Лігу всього-на-всього один раз за останніх три сезони? Він став найрезультативнішим захисником в історії турніру (74), залишивши за спиною не лише Роберто Карлоса, Піррі та Фернандо Йерро, але й Рональда Кумана (67).

Ще трохи фактів:

• сезон 2019/20 став для Серхіо Рамоса найрезультативнішим за кар'єру – тринадцять голів у всіх турнірах;
• у 2020-у році Серхіо Рамос перетнув позначку в сто голів за "Реал" – крім нього лише 22-є гравців в історії клубу можуть похизуватися подібним;
• він забиває у сімнадцяти розіграшах Прімери поспіль – таке підкорилось досі лише трьом гравцям в історії; до повторення абсолютного рекорду – ще два сезони.

Його ненавидять суперники, але не через те, що Серхіо Рамос поганий футболіст. Його ненавидять, бо він як ніхто інший вміє витягувати свою команду з трясини та вести "Реал" до перемог. Ні, як приклад згадуватимемо не давнішній матч проти "Атлетико" у Лізі чемпіонів, а свіже Ель Класіко, в якому саме Рамос заробив, а потім реалізував пенальті. Та й взагалі Серхіо став символом тієї перемоги "Реала" над лютим ворогом – перемоги, здобутої не завдяки класу чи майстерності гравців, а завдяки більшому бажанню та ліпшій фізичній підготовці.

Саме Серхіо Рамос організував та курував неформальну колективну зустріч "Реала" після поразки від "Шахтаря", на якій було переосмислено гру команди та вирішено кістками лягати за Зінедіна Зідана. Після цієї зустрічі "Реал" здобув ось уже п'яту поспіль перемогу лише з двома пропущеними м'ячами.

"Реал" поки що не перепідписав з Рамосом контракт, який закінчується влітку 2021-го року. Але це лише питання часу, як стверджують деякі джерела. З іншого боку, навіть якщо не вдасться домовитись – на задвірках Серхіо не залишиться. Соковиті пропозиції мають для нього ПСЖ та "Ювентус". І де б не продовжив свою кар'єру Серхіо Рамос – він буде перемагати. Бо перемоги в нього в крові.

Альтернатива: Тьягу Сілва.

Ліга чемпіонів була проклятим турніром для наповненого катарськими грошима ПСЖ. З парижан кепкували, але коронавірусний сезон 2019/20 виявився проривним. ПСЖ дійшов до фіналу, де лише мінімально поступився "Баварії" 0:1. В одинадцяти матчах євротурніру парижани пропустили лише п'ять м'ячів, паралельно домінуючи при цьому на внутрішній арені. У сяйві софітів купалися Неймар, Мбаппе та Ді Марія, а трудилися такі гравці як Маркіньос та Тьягу Сілва. 36-річний захисник провів відмінний сезон та недарма залишився на еліт-рівні. Просто змінив декорації: замість ПСЖ тепер "Челсі".