Збірна світу-2020. Версія UA-Футбол. Центральний півзахисник

Коли Тьяго Алькантара в 2013-му році йшов з "Барселони" до "Баварії", здавалося, що і гравець, і команда катастрофічно програли. Каталонці втратили найприроднішого наступника Хаві та Андреса Іньєсти, лідера нового покоління клубу. Гравець ж втратив можливість стати цим наступником. Навіть більше того - втратив свою домівку. Та ще й на користь корпоративно-холодного Мюнхена. Мабуть, побоювання виправдалися. Уродженець Італії завжди був десь поруч з вершиною, але на ній самій опинився лише за сім років. Що ж, хоча б він опинився на правильному боці 8:2...

Згадувати про Тьяго без контексту "Барселони" неможливо. Адже з того "нового" покоління він став єдиною зіркою. Єдиним, хто несе прапор полеглої "Ла Масії". Прапор короткого пасу, володіння м'ячем, прапор небезпеки для суперників саме завдяки низькому зросту, а не всупереч. "Футбол - не війна. Футболом потрібно насолоджуватися. Іноді ти дивишся матчі і думаєш": "Обидві команди не хочуть володіти м'ячем. Це жахливо". "Я подорослішав, але ідея та ж сама. Я насолоджуюся м'ячем. Тримати м'яч, торкатися його, пасувати, проходити суперників, забивати. М'яч фундаментально важливий".

Слід зауважити, що ця барселонська спадщина, і перш за все субтильність, довго швидше заважала йому. Його називали "особистим гравцем Хосепа Гвардіоли", очікуючи, що піде разом з тренером. У жорсткій Бундеслізі через травми він пропускав довгі місяці. Навіть в 2020-му році пропустив 41 відсоток феноменального походу "Баварії" у лізі. А у "Ліверпулі" через коронавірус та травму коліна відіграв лише два матчі. Юрген Клопп навіть жартує, що Тьяго стане першим січневим придбанням. Також казали, що, як і вся сучасна збірна Іспанії, він не переможець, зникає у великих матчах.

Втім, син Чемпіона світу-1994 бразильця Мазіньо відповідав всім. "Піти за Гвардіолою? Повна нісенітниця! В цьому немає ніякої логіки. Чому я повинен йти за ним?! Я продовжив контракт з "Баварією", бо я щасливий. Бо мене повністю підтримали під час травм. В "Баварії" я знайшов родину". Більше того, саме після відходу Пепа він видав свій найкращий сезон в кар'єрі - 2016/17. 41 відсоток пропущених? До серії з 19-ти перемог та нічиєї у лізі (16 та нічия в 2020-му році) він причетний найпрямішим чином. А у Лізі Чемпіонів він був мотором машини, яка розривала всіх.

У статистиці голів та асистів його годі й шукати. Після лютого таких в жодному турнірі не було. Втім, а ви намагалися рахувати ТТД Хаві або Андреа Пірло? Навіщо? Їхній вплив на гру, як і Алькантари, зовсім інший. В 2020-му році він остаточно став останнім опорником. Тим, хто зміщується на одну лінію із захисниками і допомагає їм починати розіграші. Тим, хто отримує дуже багато м'ячів і роздає їх. При цьому він не страждає хворобою більшості таких гравців, барселонською хворобою поперечних пасів. А завжди шукає пас вперед. Ще до отримання м'яча прораховуючи варіанти.

У схемі "Баварії" з високо розташованими крайніми захисниками потрібен гравець, який вміє знаходити їх, вміє різко, без зайвої метушні, загострити гру пасом до них. А також - знайти точний пас крізь скупчення вінгерів, що зміщуються в центр, Томаса Мюллера, Роберта Левандовскі. У всьому цьому Тьяго чудовий. Він діє швидко, рйвласні ходи задовго до виконання. Він завжди намагається стояти обличчям до атаки. Може собі дозволити, адже відчуває спину, ніби має там очі. Він не очікує на відкриті канали, він їх відкриває, як заявляє Міхаель Баллак.

І, якщо вже хочеться поговорити про статистику, то він майже завжди найкращий і за довгими пасами, і за дриблінгом, і за точністю передач та загальною кількістю. Зокрема, був таким і у легендарному матчі проти "Барси", і у фіналі Ліги Чемпіонів проти ПСЖ. Як і за пасами у вирішальній третині поля, за загострюючими. Причому за загальною кількістю часто випереджав всіх на 20-30, за відсотками точних сягав 90-та. А таке поєднання сьогодні зустріти непросто. Власне, міфічне створення Хавіньєста, яке свого часу називали найкращим гравцем в історії футболу, втілилося в Тьяго.

Мабуть, додайте сюди ще й Хаві Алонсо, його здатність і пасувати на будь-яку дистанцію, і оборонятися. Критика на адресу Алькантари про невміння працювати у відборі в далекому минулому. "Він володіє неймовірною якістю володіння м'ячем, але ще він показав, що вміє оборонятися", - заявляє його тренер Хансі Флік. І саме в цьому, на мою думку, головна причина якісного стрибка гравця. Він вже не чекає на чисті м'ячі, а заробляє брудні, пресингує суперників, бігає за ними. Ось і набрав 5.7 в середньому за матч за статистикою "відбори+перехоплення" у вирішальних стадіях ЛЧ. Вражає.

Він загалом змінив ставлення до гри. Точніше, додав бажання перемогти до бажання насолоджуватися. Він заявляє, що хотів би народитися на десять або 20 років раніше, щоб застати футбол менш жорстким, таким, що менш драматично сприймає перемоги та поразки. Втім, звик і до сучасного футболу, до тиску сучасних ЗМІ та вболівальників, до соцмереж. Хоча людина він не публічна і уваги не прагне, думаючи лише про футбол. "З роками я все більше бажаю перемагати, вигравати все більше трофеїв. Я насолоджуюся перемогами і бажаю відчувати це відчуття знову".

В 2013-му році тоді новий тренер "Баварії" Гвардіола на прес-конференції на запитання про трансфери відповів так: "Або Тьяго, або ніхто". В 2020-му "Ліверпуль" висмикнув його у "Баварії" через шалені наполягання Клоппа, а сама "Баварія"... не замінила ніким. Тому що справді - або Тьяго, або ніхто. Тому що "абсолютного генія", як його назвав Карл-Хайнц Румменігге, "мрію будь-якого тренера" ​​(Ніко Ковач) ніким не заміниш.

Запасний - Ніколо Барелла

Бареллі до вершини ще далеко. Він в 23-річному віці "лише" стає лідером "Інтера". "Інтера", що побив всі свої рекорди останніх десяти років і рекорд за забитими м'ячами за сезон всіх часів. "Інтера", що загрожує скинути "Ювентус" з трону у Серії А, що відстав від нього лише на одне очко попереднього сезону і випереджає на шість нині. Фіналіста Ліги Європи. Вважається, що для "змій" незамінний Ромелу Лукаку. Але дикий бардак за відсутності Барелли доводить інше. А у збірній Італії, повсталій з попелу до півфіналу Ліги Націй, він точно незамінний.

Він схожий на Алькантару. Низенький, дуже технічний, з миттєвим першим пасом і навіть "зіданівськими" п'ятами. Коли "Інтер" потрапив в глибоку кризу, Антоніо Конте поставив його останнім опорником - і звідти почалася семиматчева серія перемог у лізі. А кидається на суперників він ще завзятіше, ніж Тьяго. Крім того, класно підключається до штрафного без м'яча. Тому здається, що він всюди. Він, як і Тьяго, не гравець голів та асистів, але вміє витягувати команду у найважчих ситуаціях. Хоча й асистів в 2020-му році з позиції опорника здобув достатньо - десять.

Він ще буде у головній збірній року.

Фото - DAZN, Bleacherreport, Getty Images